Постанова № 18848086, 13.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року 13:00 Справа № 2а-0870/6715/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря Пекній Т.В. та представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність від 10.10.2011 № 01/4504;

ОСОБА_2, довіреність від 12.08.2011 № 20/3741;

відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 21.02.2011 б/н;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15 серпня 2011 року Підприємство з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (далі ПІІ ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, відповідач) в якій просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000590801 від 01.08.2011 року.

Ухвалою суду від 15 вересня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/6715/11, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 29 вересня 2011 року.

У судовому засіданні 29 вересня 2011 року судом оголошувалася перерва до 13 жовтня 2011 року.

Представники позивача у судових засіданнях підтримали адміністративний позов у повному обсязі, просять суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000590801 від 01.08.2011 року про нарахування податку на додану вартість у сумі 277742,00 грн. і застосування штрафних санкцій у сумі 1,00 грн. Обґрунтовують свої вимоги тим, що відповідачем неправомірно визнано нікчемними договори позивача з ПП «Позітрон» та ТОВ «Піраміда», оскільки господарська діяльність з цими підприємствами здійснювалась, договори фактично виконувались. Порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, на думку позивача, не спричиняє недійсність податкових накладних і не позбавляє ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Позивач має всі належні та необхідні документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження сум, включених до податкового кредиту. Як зазначає позивач, відповідач не довів порушення позивачем зазначених в акті перевірки норм Податкового кодексу України, отже, вважає, відсутні підстави для донарахування сум податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій.

Представник відповідача у судових засіданнях проти доводів адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, а саме: вважає результати проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо його правовідносин з ПП «Позітрон» та ТОВ «Піраміда» за квітень 2011 року обґрунтованими у звязку з тим, що перевіркою не підтверджено наявність поставок товарів між ПП «Позітрон» та його основним постачальником ТОВ «К.Л. Марин». На підставі зазначеного відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів між вказаними підприємствами відповідно до ч.1, 2 ст. 215, ч.5 ст. 203 ЦК України. Крім того, вказує, що згідно інформації, наданої ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у ТОВ «ПКФ «Піраміда» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, в ході перевірки не встановлено факту поставок та реалізації товарів по ланцюгу ТОВ «ПКФ «Піраміда». У звязку з цим відповідач дійшов висновку про те, що вищезазначені контрагенти проводили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам, усі операції купівлі-продажу з цими контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, тому, як вважає відповідач, є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, яким є позивач, що уклав угоди з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Щодо визнання протиправними дій відповідача в частині визнання акта перевірки правочинів нікчемними СДПІ з посиланням на ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п.3 р.1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства зазначає, що акт є службовим документом та носієм доказової інформації, тому вказані вимоги є необґрунтованими.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2011 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000590801, яким у звязку з порушенням пп. а), б) п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, п. 8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 № 244 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мінюсті України 18.07.2005 № 770/11050, п. 5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 у редакції наказу від 15.06.2005 № 213, зареєстрована в Мінюсті України 30.06.2005 № 702/10982, позивачу донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 277742,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПІІ ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року з питання правових відносин з постачальниками товарів (послуг): ПП «Позітрон», ТОВ «Піраміда», складеного 18 липня 2011 року співробітниками Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі Акт перевірки).

Як свідчить зміст Акту перевірки, у ході опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2011 року, листа підприємства № 16/3208 від 30.04.2011 року та копій первинних документів по господарським операціям з ПП «Позітрон» та ТОВ «Піраміда», а також податкової інформації інформаційних баз органів Державної податкової служби та податкової міліції, встановлено відносини з вказаними підприємствами. ПП «Позітрон»: згідно з даними «Системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів та інші» основним постачальником є ТОВ «К.Л. Марин» (код ЄДРПОУ 35118144), направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Основний вид діяльності: організація перевезення вантажів. Згідно з актом № 1336/2302/35118144 від 01.07.2011 року, складеним ДПІ у Овідіопольському районі, встановлено порушення ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «К.Л. Марин» при придбанні та продажу товарів (послуг), а отже, мають ознаки нікчемності. В акті зроблено висновок про те, що єдиною метою укладених угод між постачальниками та ТОВ «К.Л. Марин» є штучне створення податкового кредиту з ПДВ вищезазначених покупців товарів (послуг).

ТОВ «ПКФ «Піраміда»: згідно з відповіддю ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, технічний персонал, виробничі активи не знаходяться за юридичною адресою, на підставі чого зроблено висновок про наявність ознак нікчемності угод даного підприємства. В ході перевірки не встановлено факту поставок та реалізації товарів по ланцюгу ТОВ «ПКФ «Піраміда».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; звикористанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема здотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); зурахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення стали висновки акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Оскільки в акті перевірки відповідачем не зазначено, які саме угоди між позивачем та ПП «Позітрон», ТОВ «Піраміда» визнані ним нікчемними, враховуючи період, за який проводилася перевірка господарської діяльності позивача квітень 2011 року, судом розглядаються обставини та надається оцінка господарської діяльності та правовідносин позивача із зазначеними підприємствами за вказаний період з 01 квітня 2011 року по 30 квітня 2011 року.

Так, судом встановлені наступні обставини господарських правовідносин позивача із ПП «Позітрон»:

14 січня 2011 року між позивачем в особі директора ТОВ «Лендор» (на підставі договору доручення № 20/724 від 22.12.2010р. та довіреності № 01/5227 від 22.12.2010р.) та ПП «Позітрон» було укладено договір поставки товару № 20/34, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити на умовах Договору підшипники в асортименті. До даного договору сторонами укладалися додаткові угоди № 21 від 10 березня 2011 року та № 27 від 15 квітня 2011 року, якими змінювалася умови договору щодо кількості товару, строків поставки тощо.

На виконання вказаного договору ПП «Позітрон» передало у власність позивачу у квітні 2011 року товар відповідно до умов договору № 20/34 від 14 січня 2011 року та додаткових угод до нього. Поставку вказаних товарів та їх використання у господарський діяльності позивача підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме: податкова накладна від 14.04.2011 № 24, прибутковий ордер № 463 від 14.04.2011, рахунок на оплату від 13.04.2011 № 192, видаткова накладна від 14.04.2011 № 181, товарно-транспортна накладна від 14.04.2011 № 02 АБЗ, платіжне доручення від 29.04.2011 №004590; податкова накладна від 26.04.2011 № 39, прибутковий ордер № 509 від 26.04.2011, рахунок на оплату від 19.04.2011 № 209, видаткова накладна від 26.04.2011 № 195, товарно-транспортна накладна від 26.04.2011 № 02 АБЗ, платіжне доручення від 05.05.2011 №004714; податкова накладна від 30.03.2011 № 59, прибутковий ордер № 398 від 01.04.2011, рахунок на оплату від 30.03.2011 № 168, видаткова накладна від 30.05.2011 № 158, платіжне доручення від 13.04.2011 №004024; податкова накладна від 18.04.2011 № 30, прибутковий ордер № 475 від 18.04.2011, рахунок на оплату від 18.04.2011 № 197, видаткова накладна від 18.04.2011 № 187, платіжне доручення від 29.04.2011 №004589; податкова накладна від 18.04.2011 № 29, прибутковий ордер № 476 від 18.04.2011, рахунок на оплату від 18.04.2011 № 198, видаткова накладна від 18.04.2011 № 186, платіжне доручення від 28.04.2011 №004558; податкова накладна від 18.04.2011 № 28, прибутковий ордер № 373 від 18.04.2011, рахунок на оплату від 15.04.2011 № 194, видаткова накладна від 18.04.2011 № 185, платіжне доручення від 26.04.2011 №004428, товарно-транспортна накладна № 02 АБЗ від 18.04.2011.

За даним договором протягом квітня 2011 року позивачу ПП «Позітрон» було поставлено товару на загальну суму 651989,77грн., в тому числі ПДВ 108664,97грн. Місце поставки товару Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, шосе Веселівське, 7 км.

Крім того, 01 квітня 2011 року між позивачем в особі директора ТОВ «Лендор» (на підставі договору доручення № 20/724 від 22.12.2010р. та довіреності № 01/5227 від 22.12.2010 р.) та ТОВ «ПКФ «Піраміда» було укладено договір поставки №ПЗ 1004, відповідно до якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити на умовах Договору металопродукцію.

На виконання вказаного договору відповідно до специфікації ТОВ «ПКФ «Піраміда» передало у власність позивачу у квітні 2011 року товар відповідно до умов договору №ПЗ 1004 від 14 січня 2011 року. Поставку вказаних товарів та їх використання у господарський діяльності позивача підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме: податкова накладна від 01.04.2011 № 82, прибутковий ордер № 1840 від 01.04.2011, рахунок-фактура від 01.04.2011 № СФ-0000099, видаткова накладна від 01.04.2011 № РН-0000086, товарно-транспортна накладна від 31.03.2011 № 02 АБЗ, платіжне доручення від 12.04.2011 №003858; податкова накладна від 08.04.2011 № 94, прибутковий ордер б/н від 08.04.2011, рахунок-фактура від 08.04.2011 № СФ-0000109, видаткова накладна від 08.04.2011 № РН-0000095, товарно-транспортна накладна від 08.04.2011 № 02 АБЗ, платіжне доручення від 12.04.2011 №003860; податкова накладна від 19.04.2011 № 106, рахунок-фактура від 19.04.2011 № СФ-0000121, видаткова накладна від 19.04.2011 № РН-0000105, прибутковий ордер № 1906 від 19.04.2011, платіжне доручення від 22.04.2011 №004339, товарно-транспортна накладна від 18.04.2011 № 02 АБЗ; податкова накладна від 12.04.2011 № 99, рахунок-фактура від 12.04.2011 № СФ-0000113, видаткова накладна від 12.04.2011 № РН-0000100, прибутковий ордер № 1879 від 12.04.2011, платіжне доручення від 22.04.2011 №004340, товарно-транспортна накладна від 12.04.2011 № 02 АБЗ; податкова накладна від 21.04.2011 № 107, рахунок-фактура від 21.04.2011 № СФ-0000122, видаткова накладна від 21.04.2011 № РН-0000107, прибутковий ордер № 1943 від 21.04.2011, платіжне доручення від 22.04.2011 №004373, товарно-транспортна накладна від 20.04.2011 № 02 АБЗ; податкова накладна від 22.04.2011 № 108, рахунок-фактура від 22.04.2011 № СФ-0000123, видаткова накладна від 22.04.2011 № РН-0000109, прибутковий ордер № 1930 від 22.04.2011, платіжне доручення від 26.04.2011 №004444, товарно-транспортна накладна від 26.04.2011 № 02 АБЗ; податкова накладна від 19.04.2011 № 104, рахунок-фактура від 19.04.2011 № СФ-0000119, видаткова накладна від 19.04.2011 № РН-0000103, прибутковий ордер № 1905 від 19.04.2011, платіжне доручення від 22.04.2011 №004338, товарно-транспортна накладна від 18.04.2011 № 02 АБЗ; податкова накладна від 04.04.2011 № 84, рахунок-фактура від 04.04.2011 № СФ-0000100, видаткова накладна від 04.04.2011 № РН-0000089, прибутковий ордер № 1846 від 04.04.2011, платіжне доручення від 12.04.2011 №003857; податкова накладна від 05.04.2011 № 85, рахунок-фактура від 05.04.2011 № СФ-0000103, видаткова накладна від 05.04.2011 №РН-0000090, прибутковий ордер № 1862 від 05.04.2011, платіжне доручення від 05.04.2011 №003501, товарно-транспортна накладна від 04.04.2011 № 02 АБЗ; податкова накладна від 08.04.2011 № 93, рахунок-фактура від 08.04.2011 № СФ-0000107, видаткова накладна від 08.04.2011 № РН-0000094, прибутковий ордер № 1863 від 08.04.2011, платіжне доручення від 11.04.2011 №003770, товарно-транспортна накладна від 07.04.2011 № 02 АБЗ; податкова накладна від 28.04.2011 № 111, рахунок-фактура від 28.04.2011 № СФ-0000127, видаткова накладна від 28.04.2011 № РН-0000112, прибутковий ордер № 1961 від 28.04.2011, платіжне доручення від 29.04.2011 №004600; податкова накладна від 28.04.2011 № 112, рахунок-фактура від 28.04.2011 № СФ-0000128, видаткова накладна від 28.04.2011 № РН-0000113, прибутковий ордер № 1963 від 28.04.2011, платіжне доручення від 29.04.2011 №004601, товарно-транспортна накладна від 27.04.2011 № 02 АБЗ.

За даним договором протягом квітня 2011 року позивачу ТОВ «Піраміда» було поставлено товару на загальну суму 1014461,12грн., в тому числі ПДВ 169076,84грн. Місце поставки товару Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, шосе Веселівське, 7 км.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України, встановлено свободу договору. Тобто сторони вільні в укладені договору, визначені умов договору, тощо.

Суб'єкти господарювання самостійно визначають умови ведення господарської діяльності, економічної доцільності ведення тих чи інших господарських операцій. Визначення умови переходу права власності на товар, умов поставки товару є також правом сторін.

Суд вважає, що спірні відносини, що виникли з договорів поставки, були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Так, на виконання умов вищезазначених договорів поставки позивач отримав товари, які зазначені у договорі та додатках до нього, сплатив їх вартість, про що свідчать первинні документи.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

З наведеного слідує, що в разі видачі контрагентами, зареєстрованими як платники ПДВ, покупцю податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, передбаченими діючим законодавством, останній має право на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Постачання товарів та надання послуг за правочинами позивача з ПП «Позітрон» та ТОВ «Піраміда» підтверджені податковими накладними, які містять всі реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. ПП «Позітрон» та ТОВ «Піраміда» на момент здійснення господарських операцій знаходилися на податковому обліку як платники ПДВ, їх свідоцтва про державну реєстрацію платника ПДВ на час здійснення цих господарських операцій не були анульовані, правочини з цими суб'єктами господарювання, а також первинні бухгалтерські та податкові документи не визнані у встановленому чинним законодавством України порядку недійсними.

Відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України. Вказана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначені норми поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм ст.ст. 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право позивача на включення до складу податкового кредиту відповідних сум по операціям з вищезазначеними юридичними особами.

В Акті перевірки не наведено, у чому саме надані первинні фінансово-бухгалтерські документи не відповідають наведеним вимогам. Усі первинні документи з обліку господарських операцій оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств та завірені печатками підприємств.

Таким чином, правочини між позивачем та ПП «Позітрон», ТОВ «Піраміда» відповідають вимогам чинного законодавства України, при їх укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов; предметом правочинів є товари та послуги, що не обмежені в цивільному обороті України; правочини реально сторонами виконуються - товар передано, послуги надано, грошові кошти сплачуються. В Акті не наведено жодного належного доказу протилежного. За вказаних обставин, висновки відповідача спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. А відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спор.

Посилання відповідача на ту обставину, що один із контрагентів в ланцюгу постачання не задекларував суму податкового зобовязання суд не вважає належним доказом нереальності правочину укладеного між позивачем та його постачальником, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім в ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відтак, відповідачем в ході судового розгляду не надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростував вимоги позивача.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про неправомірне збільшення відповідачем позивачу суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 277742,00 грн. та, відповідно, неправомірне нарахування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій відповідача в частині визнання актом перевірки правочину нікчемним суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327 затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205) (далі - Порядок оформлення результатів перевірок).

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів перевірок, акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Виходячи з вказаної норми, слід зазначити, що по-перше, оскільки акт перевірки службовий документ, то стосується правовідносин лише посадових осіб відповідача щодо його складання, а по-друге акт є документом, який висвітлює думку (позицію) перевіряючого. Висновки перевіряючого щодо досліджених під час перевірки правочинів не можуть визнавати такі правочини нікчемними. Крім того, законодавство України не передбачає необхідності визнавати правочини, які не відповідають вимогам закону, нікчемними, оскільки такі правочини є недійсними з моменту їх вчинення та не потребують встановлення факту їх нікчемності.

Крім того, акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим, як і дії, щодо складання такого акту

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на ст.ст. 71, 72 КАС України, на думку суду, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя не доведено правомірності та обґрунтованості підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про нарахування податку на додану вартість в сумі 277742,00 грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 1,00 грн. з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» слід задовольнити частково. В частині визнання неправомірними дій відповідача щодо визнання актом перевірки нікчемності правочинів відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства “Запорізький залізорудний комбінат” задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 01 серпня 2011 року №0000590801.

4.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя(підпис)Ю.П. Бойченко