Постанова № 18847460, 20.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року Справа № 2а-0870/6354/11

за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго”

до Контрольно ревізійного управління в Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги вих. № 08-05-14-14/6399 від 22.07.2011, -

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

секретар судового засідання Сандига В.М.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 226 від 19.09.2011)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 08-00-17-17/8389 від 02.11.2010)

ОСОБА_3 (довіреність №08-00-17-17/7229 від 09.08.2011 )

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області про визнання незаконними та скасування вимоги, в частині пунктів 2,3,4,5,6,7,8,9, оформленої листом від 22.07.2011 року №08-05-14-14/6411 «Про обовязкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності у ВАТ «Запоріжжяобленерго» (надалі вимога).

Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалою від 08.08.2011 відкрито провадження у справі №2а-0870/6354/11 та призначено до судового розгляду.

У засіданні 19.10.2011, судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Разом з тим судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Позивач підтримав позовні вимоги та з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що по-перше, відповідач не заперечує проти правомірності списання позивачем в обліку заборгованості, відповідно до якої сплинув строк позовної давності, та вважає порушенням не здійснення посадовими особами позивача претензійно-позовної роботи, однак строк позовної давності по вказаним в акті ревізії сумам заборгованості (за винятком 71,28 грн. заборгованості ЖКВ з-да «Дніпроспецсталь» за 2006 р.) сплинув до початку періоду, за який провадилася перевірка, тобто до 01.04.2008 року. Крім вказаного, вимога про відшкодування збитків з осіб, що були відповідальними за здійснення претензійно-позовної роботи у періоди за які вона підлягала стягненню, не може бути виконана, оскільки сплинули строки передбачені ст.ст. 130-136 та ч.3 ст.233 Кодексу законів про працю України, що неминуче призведе до відмови у задоволенні позовних вимог роботодавця;

по-друге, роботи по ремонту підкранового путі козлового крану виконані відповідно до умов договору №41/07-08 від 22.07.2008 р. та їх результати оформлені актом приймання виконаних робіт № 90 за листопад 2008 року, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками. Крім вказаного, перелік використаних при проведенні ремонтних робіт матеріалів та робота автомобілю, трактору та автокрану відповідає вимогам СНІП затвердженого Державним комітетом Ради Міністрів СРСР 30.12.1962 р.;

по-третє, відповідно до умов договору від 23.10.2007р. №23/10-07 зобовязанням ТОВ «Стахенерго СПС» було коригування мапи рівнів забруднення ізоляції, встановлених на ВЛ класу 150 кВ, розташованих в районі запорізького промислового вузла. Згідно листа ТОВ «Стахенерго СПС» обстеження гірлянд ізоляторів, демонтованих з ПЛ «Л-7А», «Л-22», яке проводилося на першому етапі роботи по коригуванню карт рівнів ізоляції, свідчило, що значення поверхніпровідності для однотипних ізоляторів, демонтованих з однієї опори, знаходяться в межах допустимої статистичної погрішності. Вказане стало причиною для прийняття рішення про направлення субпідряднику за договором № 23/10-07 (ДП НДІВН) найбільш забруднених гірлянд ізоляторів. Внаслідок вказаного в технічні звіти включалися данні лише для найбільш забруднених гірлянд. На цей час технології виконання робіт не встановлено, внаслідок вказаного для складення скоригованої мапи рівнів ізоляції було достатньо даних технічних звітів щодо випробувань лише частини демонтованих ізоляторів. Виконання робіт в повному обсязі підтверджується актами виконаних робіт підписаних повноважними представниками сторін та скріпленими печатками. Правильність виконання робіт додатково підтверджується погодженням складеної мапи рівнів ізоляції Міністерством енергетики та вугільної промисловості України;

в четверте, укладення договору від 10.04.2009 р. № 53/04-09 з ДП «Укр-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика» на поставку трансформатора ТРДН 63000/150, який раніше не був в експлуатації здійснювалося позивачем за результатами проведеної процедури закупівлі, згідно якої було визначено найбільш вигідну ціну. Умовами договору не було встановлено, що вказаний трансформатор не міг бути модернізованим. Відповідачем не доведено, що придбаний трансформатор був в експлуатації. Експертний висновок № ОЦ-166 щодо середньоринкової вартості трансформатору в діапазоні від 2750 тис.грн. до 4300 тис.грн. спростовується експертним висновком того ж експерта № ОЦ-232, згідно якого середньоринкова вартість придбаного позивачем трансформатору складає 14387723,33 грн. з ПДВ, а різниця в висновках експерта викликана ненаданням експерту відповідачем повної інформації про обєкт оцінки. Придбання трансформатору не у виробника не суперечить вимогам діючого законодавства та умовам процедури закупівлі, що здійснювалася. Сертифікат якості на трансформатор було надано відповідачу в процесі перевірки;

по-пяте, після отримання позивачем вимоги щодо проведення інвентаризації товарно-матеріальні цінності які знаходилися на зберіганні в ТОВ «Стахенерго» та ПП "Техно-кор-два" ним було вжито всі можливі заходи по проведенню інвентаризації, в подальшому майно зі зберігання було повернуто позивачу про що свідчать відповідні документи, внаслідок чого виконати вимогу щодо проведення інвентаризації майна яке вже не знаходиться на зберіганні не має фактичної можливості;

в шосте, укладення договорів переведення боргу не суперечить чинному законодавству, при цьому ст.15-1 та 26 ЗУ «Про електроенергетику» регулюють відносини між особами що придбавають електричну енергію та сплачують її вартість, а при укладенні вищевказаних договорів особа набуває іншого статусу та не є споживачем електричної енергії. Також, безумовне виконання вимоги щодо відображення позивачем дебіторської заборгованості за субєктами, які не є дебіторами, призведе до порушення законодавства в сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

З огляду на викладене просить визнати протиправною та скасувати вимогу в частині пунктів 2,3,4,5,6,7,8,9.

Представники відповідача проти позову заперечили. В обґрунтування своєї позиції, правомірності проведення перевірки та направлення обовязкових вимог відповідач зокрема зазначили:

відповідачем не заперечується правомірність списання позивачем безнадійної дебіторської заборгованості, однак відповідно до внутрішніх документів позивача, його посадовими особами мають вживатися заходи по стягненню дебіторської заборгованості та запобігати спливу (пропуску) термінів позовної давності. Не забезпечення проведення претензійно-позовної роботи, що прямо передбачено п.п. 3.1.1. та 4.1. Положення про порядок досудової та позовної роботи, завдало збитків на суму 1868260,16 грн;

в ході проведення зустрічної звірки ТОВ «НВФ «Еола» документально не підтвердило прямі витрати при виконанні робіт за договором від 22.07.2008 року № 41/07-08 на загальну суму 50172,00 грн. внаслідок чого позивачу завдано шкоди в розмірі таких непідтверджених витрат;

у додатках до договору від 23.10.2007 року № 23/10-07 передбачено виконання робіт по заміні ізоляторів на лініях електропередач в кількості 1755 одиниць, однак відповідно до технічних звітів та протоколу випробувань демонтовано лише 127 одиниць ізоляторів з 11 опор, що є порушенням п. 2.1 та 3.2 договору. Також не підтверджено виконання робіт по заміні ізоляторів в травні-липні 2009 року, так як відповідно до технічної інформації за 2009 рік проведено заміну лише 74 ізоляторів. Внаслідок вказаного позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 538799,42 грн.;

позивачем придбано трансформатор типу ТРДН 63000/150 за договором від 10.04.2009 р. № 53/04-09 з ДП «Укр-СЗМА» ЗАТ «Трест «Севзапмонтажавтоматика» за завищеною ціною, що підтверджується експертним висновком № ОЦ-166, виданим експертом Запорізької торгово-промислової палати ОСОБА_4 (сертифікат субєкта оціночної діяльності від 06.06.2008 р. №НОМЕР_1), згідно якого максимальна вартість трансформатору складає 4300000,00 грн. Документи щодо здійснення процедури закупівлі в процесі проведення ревізії не надано. Крім вказаного трансформатор не має передбачених договором сертифікатів якості. Внаслідок вказаного позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі 8400000,00 грн.;

в процесі проведення ревізії позивачем не виконано вимогу відповідача щодо проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися на зберіганні в ТОВ «Стахенерго» та ПП «Техно-кор-два», а на запит від 20.07.2011 року позивачем 22.07.2011 року надано частково копії документів, згідно яких відповідач не має змоги вважати, що майно, яке знаходилося на зберіганні повернуто, так як не надано інвентаризаційні описи, які мають підтвердити фактичну наявність майна, документи, що підтверджують перевезення майна з Луганської області до Запорізької області, документи щодо перебування працівників як підприємств зберігачів, так і позивача у відряджені;

надання позивачем згоди на укладення договорів про переведення боргу, надання згоди на зарахування зустрічної заборгованості по однорідним вимогам сторін між позивачем та ТОВ «НВО «Нафтопром», ТОВ «Енергоспецсплав», ТОВ «Квант-Енерго», а також не передбачення в договорах про переведення боргу вимоги щодо виконання Новим боржником зобовязання первісного боржника перед кредитором виключно грошовими коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника призвело до порушення позивачем вимог ст.ст.15-1, 26 ЗУ «Про електроенергетику», п. 1 Положення № 1136, п. 6.3. Правил № 28 в частині оплати вартості електричної енергії виключно коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, в результаті чого позивачу нанесено матеріальної шкоди (збитків), а також безпідставно зменшено дебіторську заборгованість КП «ЗТМК» в сумі 17470000,00 грн., КП ВК «Тепло-водоканал» в сумі 6628262,61 грн. та ВП ЗАЕС в сумі 1671384,02 грн.

Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає вимогу законною і прийнятою у відповідності до наданих чинним законодавством України повноважень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, зважаючи на наступне:

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підстав Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організації позивача у справі.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Контрольно-ревізійне управління в Запорізькій області діє на підставі Положення про контрольно-ревізійні управління в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі (затверджене наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.01.01 № 111 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.01.01 № 37/5228) та Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.93 № 2939 (далі - Закон № 2939-ХІІ).

Згідно із ст. 2 Закону № 2939-ХІІ та Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.06 № 550 (надалі Порядок № 550), головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та ін. органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у субєктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, в 2011 році Контрольно-ревізійним управлінням в Запорізькій області проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності в Відкритому акціонерному товаристві «Запоріжжяобленерго» за період з 01.04.2008 по 01.03.2011 рік. Ревізія проводилась у термін з 17.03.2011 року по 14.06.2011 року (з урахуванням терміну зупинення). За результатами зазначеної ревізії було складено Акт №005/0003 від 14.06.2011 р (надалі акт ревізії).

Позивач не погодившись з викладеними в Акті ревізії висновками про встановлені порушення направив відповідачу заперечення (зауваження) до вказаного акту вих. №001-008/5030 від 04.07.2011 р.

За результатами розгляду заперечень на Акт ревізії відповідачем направлено позивачу висновки на заперечення (зауваження) до акту ревізії від 22.07.2011 р. №08-05-14-14/6399 згідно яких частину заперечень позивача не прийнято, а частину прийнято як пояснення. Також відповідачем направлено вимогу від 22.07.2011 року №08-05-14-14/6411, якою зокрема визначено:

пункт 1. Опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб;

пункт 2. Відшкодувати збитки за рахунок винних осіб, якими своєчасно не вжито заходів щодо погашення дебіторської заборгованості на загальну суму 1868260,16 грн. у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України;

пункт 3. Скласти акти на зменшення вартості виконаних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за завищення ТОВ НВФ "Еолла" вартості робіт на суму 50 172,00 грн.;

провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування зайво виплаченої ТОВ НВФ "Еолла" вартості робіт на суму 50 172,00 гривень;

в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;

пункт 4. Скласти акти на зменшення вартості виконаних робіт, на підставі яких відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість за завищення ТОВ "Стахенерго" вартості робіт на суму 538799,42 грн.;

провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування зайво виплаченої ТОВ «Стахенерго» вартості робіт на суму 538799,42 грн.;

пункт 5. Провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування зайво виплаченої ДП "УкрСЗМА" ЗАТ "Трест "Севзапмонтажавтоматика" (далі ДП "Укр-СЗМА") вартості трансформатора на суму 8400000,00 грн.;

пункт 6. Встановити місцезнаходження зберігачів майна Товариства та провести інвентаризацію майна, яке знаходиться на відповідальному збереженні, робочою інвентаризаційною комісією та скласти інвентаризаційні описи з виведенням результатів інвентаризації відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерством фінансів України від 11.08.1994 №69;

пункт 7. Відобразити дебіторську заборгованість за КП «ЗТМК» в сумі 17470000грн.;

пункт 8. Відобразити дебіторську заборгованість КП «ВК «Тепло-водоканал» в сумі 6628262,61 грн.;

пункт 9. Відобразити дебіторську заборгованість ВП «ЗАЕС» в сумі 1671384,02 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Мотиви, за якими суд прийшов до висновку щодо протиправності пункту 2 вимоги полягають у наступному.

Пунктом 7 ч.1 ст. 10 Закону №2939-XII відповідачу надано право предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Проте, дане право слід розглядати у контексті з нормами ст. 15 Закону №2939-XII, які встановлюють обовязок службових осіб обєктів, що ревізуються, виконувати лише законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби.

Отже органи державної контрольно-ревізійної служби під час предявлення підконтрольним установам, що ревізуються, вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства та обираючи спосіб усунення цих порушень повинні виходити з того, щоб при виконанні цих вимог у зазначений спосіб підконтрольні субєкти не вчиняли нових порушень чинного законодавства.

У період, за який проводилась ревізія (з 01.04.2008 р по 01.03.2011 р.) позивачем було проведено у обліку списання безнадійної дебіторської заборгованості. Відповідно до акту ревізії та наданих до суду заперечень, відповідачем не було встановлено порушень позивачем вимог чинного законодавства при списанні дебіторської заборгованості. Однак, як порушення вказується не вжиття посадовими особами позивача заходів щодо проведення претензійно-позовної роботи в межах строків позовної давності.

Відповідно до наданих позивачем копій висновків про списання дебіторської заборгованості вказані зобовязання виникли в період з 1999 року по 2006 рік.

Згідно до вимог ст.71 Цивільного кодексу УРСР та ст.257 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) загальний строк позовної давності, який розповсюджується на вказані правовідносини, складає 3 роки. Внаслідок вказаного, дії посадових осіб позивача, які визначені відповідачем як порушення, могли мати місце у періоди, які передують початку періоду, що перевірявся.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону N 2939-XII плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Згідно до п.7 Порядку № 550, у ході підготовки до ревізії посадовими особами служби складається в двох примірниках програма ревізії, в якій визначаються найменування об'єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції служби. Програма затверджується керівником органу служби чи його заступником.

За результатами проведеної ревізії складається акт, який має містити:

- вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб служби та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії;

- констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

Відповідно до акту ревізії ВАТ «Запоріжжяобленерго» період, який підлягав ревізії, становив з 01.04.2008 р. по 01.03.2011 р.

Вказане свідчить, що пункт 2 вимоги базується на висновках акту ревізії про наявність порушень законодавства, які фактично мали місце за межами періоду, що перевірявся, тобто до 01.04.2008 р.

Також слід зазначити, що відповідач, обираючи спосіб усунення порушення, припустився помилки, оскільки на момент винесення вимоги у позивача були відсутні підстави для застосування ст.ст. 130-136 КЗпроП України (сплинув термін видачі розпорядження про покриття шкоди та термін предявлення позову суду), а відповідно виконання вимоги не призведе до усунення порушення або відновлення прав позивача. Більш того, стаття 10 Закону № 2939-ХІІ не передбачає повноважень контрольно-ревізійної служби зобовязувати підконтрольні установи відшкодовувати збитки за рахунок винних осіб.

Суд вважає, що відповідачем не доведено законності та підставності вимоги по пункту 3 з огляду на таке.

Відповідно до наданих до суду документів між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ НВФ «Еолла» було укладено договір № 41/0/-08 від 22.07.2008 року, п. 1.1. якого передбачено, що «Замовник» (ВАТ «Запоріжжяобленерго») доручає, а «Виконавець» (ТОВ НВФ «Еолла») приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту підкранового путі козлового крана, його налагодженню і технічному огляду та відповідно до «Правил пристрою і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів» ДНАОП 0.00-1.03-02.

Згідно до п.2.2 вказаного договору «Виконавець» зобовязується виконувати передбачені договором роботи відповідно до кошторису, узгодженого сторонами, що є додатком № 1 до договору.

Відповідно до п.3.5 вказаного договору здача підкранового шляху козлового крану з ремонту оформлюється актом виконаних робіт.

Згідно розділу 3 «Робота механізмів» додатку № 1 до договору передбачено при виконанні робіт використання автомобільного крану КС-3577 вантажопідйомністю 14 тон, бульдозеру, автомобілю самоскиду. Також у вказаному додатку передбачено використання матеріалів: щебінь, шпали, метал, електроди Е42, костилі.

Аналогічні відомості про автомобілі, бульдозер та матеріали містяться в кошторисі, який затверджено сторонами та є додатком до договору. Використання вказаних механізмів відповідає вимогам СНІП 3.08.01-85, з назвою російською мовою: «ПЕРЕЧЕНЬ МАШИН, ТРАНСПОРТНЫХ СРЕДСТВ, ПРИСПОСОБЛЕНИЙ И ИНСТРУМЕНТА, РЕКОМЕНДУЕМЫХ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТ ПО УСТРОЙСТВУ И СОДЕРЖАНИЮ РЕЛЬСОВЫХ ПУТЕЙ».

Факт виконання робіт за договором підтверджується актом виконаних робіт за листопад 2008 року, який підписано сторонами та скріплено печатками згідно якого «Виконавцем» виконано робіт на загальну суму 189749,76 грн. з ПДВ, в якому відображено роботу автомобілів, бульдозеру та використання матеріалів, відомості про які містяться в кошторисі.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV (надалі Закон N 996-XIV) та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 року N 88 (надалі Положення №88) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акт, яким оформлювалося виконання робіт, копія якого долучена до матеріалів справи, містить всі обов'язкові реквізити, що передбачені законом.

Виходячи із змісту вищенаведених норм та досліджених матеріалів, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт виконання робіт. Крім того, зазначені первинні документи не було визнано недійсними або такими, що мають недоліки змісту або форми. Треті особи, у тому числі державні органи, не можуть нехтувати правами і обов'язками, що виникли в учасників правочину (субєктів господарювання), а відтак не повинні порушувати ці права та безпідставно перешкоджати виконанню обов'язків.

Внаслідок вказаного безпідставною є вимога щодо стягнення з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Окрім цього, слід зазначити, що відповідач, обираючи спосіб усунення порушення, перевищив визначені законом повноваження. Права державної контрольно-ревізійної служби встановлено статтею 10 Закону № 2939-ХІІ. Вказана правова норма не містить положень щодо права відповідача зобовязувати підконтрольну установу проводити претензійно-позовну роботу (звертатись до суду із позовом) з метою відшкодування вартості робіт. Відсутність положень щодо примусу звернутись до суду із позовом узгоджується із положеннями ст.8 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Підстави для скасування пункту 4 вимоги суд вбачає у наступному.

Між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «Стахенерго» було укладено договір № 23/10-07 від 23.10.2007 року, п. 1.1. якого передбачено, що Замовник (ВАТ «Запоріжжяобленерго») доручає, а Виконавець (ТОВ «Стахенерго») приймає на себе виконання: «Капітальний ремонт на ПС та ЛЕП 35-150 кВ ВАТ «Запоріжжяобленерго» в частині визначення мапи рівнів ізоляції», згідно календарного плану.

Відповідно до п.3.1 вказаного договору здача-приймання виконаних робіт по кожному етапу оформляється двостороннім актом.

Позивачем надано до суду копії актів здачі-приймання виконаних робіт за договором № 23/10-07 від 23.10.2007 р. № 1 та № 2 за грудень 2007 року, актів №1, №2, №3 та № 4 від 21.11.2008 р. здачі-приймання виконаних робіт за договором № 23/10-07 від 23.10.2007 р., актів № 1 та № 2 здачі-приймання виконаних робіт за договором № 23/10-07 від 23.10.2007 р. за грудень 2009 р.

Перелічені акти здачі-приймання виконаних робіт оформлені належним чином та підтверджують факт прийняття ВАТ «Запоріжжяобленерго» виконаних робіт, відповідно до погоджених між сторонами цін, вказаних в додатках до договору.

Твердження відповідача щодо невідповідності актів здачі-приймання виконаних робіт за 2008 р. та 2009 р. фактичним обсягам виконаних робіт, з посиланням на відсутність в технічних інформаціях загального обсягу ізоляторів, вказаних в додатку 2 до договору, не приймається судом з огляду на те, що обсяг виконаних робіт за договором, в т.ч. і по демонтажу ізоляторів, підтверджується безпосередньо актами здачі-приймання виконаних робіт. У письмових поясненнях ТОВ «Стахенерго» (вих. № 168), зазначено, що демонтаж ізоляторів здійснювався в повному обсязі, передбаченому додатком 2 до договору, однак враховуючи однакову забрудненість ізоляторів, на випробування демонтовані ізолятори направлялися вибірково. Відповідно до вказаного, технічна інформація містить в собі інформацію лише по тим ізоляторам, які було направлено на випробування після попереднього відбору.

Будь-яких зауважень відносно якості складеної мапи в акті ревізії не наведено. Повнота та відповідність виконання робіт за договором також підтверджується листом Міненерговугілля від 25.07.2011 р. вих. № 03/32-2255, згідно якого розроблену мапу погоджено без зауважень.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та мають обовязкові реквізити.

Акти, якими оформлялося виконання робіт, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені законом, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядку, відображають повноту та відповідність виконаних робіт умовам договору, що виключає підстави для внесення в них змін (корегувань).

Внаслідок вказаного безпідставною є вимога щодо стягнення з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

З наведених вище підстав, суд також вважає протиправною вимогу щодо проведення претензійно-позовної роботи з метою відшкодування вартості робіт.

Мотиви, за якими суд прийшов до висновку щодо протиправності пункту 5 вимоги полягають у наступному.

Між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та дочірнім підприємством «Укр-СЗМА» ЗАО «Трест «СЕВЗАПМОНТАЖАВТОМАТИКА» було укладено договір від 10.04.2009 р. № 53/04-09.

В період укладення вищевказаного договору ВАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювало закупівлю товарів (робіт, послуг) відповідно до приписів Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого Постановою КМ України № 921 від 17.10.2008 р. (надалі - Постанова КМУ №921).

Як вбачається із матеріалів справи, договір від 10.04.2009 р. № 53/04-09 укладено за результатами проведеної процедури закупівлі (відкритих торгів) «Трансформаторів (силовий трансформатор типу ТРДН 63000/150/10 для ПС «Алюмінієва»)». Учасниками вказаної процедури закупівлі були ТОВ «Електровент Завод» (вартість пропозиції 22680000 грн. з ПДВ), ВАТ «Машторгінвест» (вартість пропозиції 15 400200 грн. з ПДВ), ДП «Укр-СЗМА» ЗАТ «Трест «СЗМА» (вартість пропозиції 12700000,00 грн. з ПДВ).

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету ВАТ «Запоріжжяобленерго» щодо розгляду, порівняння, оцінки тендерних пропозицій та вибору переможця відкритих торгів на закупівлю трансформаторів № 46/0 від 20.03.2009 року найкращою тендерною пропозицією було визначено пропозицію ДП «Укр-СЗМА» ЗАТ «Трест СЗМА», ціна якого складала 12700000,00 грн. з ПДВ та була найнижчою серед запропонованих.

Згідно абз. 2 п. 84 Постанови КМУ № 921, яка діяла на момент складання протоколу № 46/0 від 20.03.2009 року умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної пропозиції учасника-переможця.

В акті ревізії відсутні посилання на порушення позивачем процедури закупівлі трансформатору ТРДН 63000/150/10 для ПС «Алюмінієва», виявлені відповідачем в період оскаржуваної ревізії або попередніх інспектувань на предмет дотримання законодавства при здійсненні державних закупівель.

Відповідно до вимог п.1.1. Договору ДП «Укр-СЗМА» ЗАТ «Трест СЗМА» прийняло на себе зобовязання поставити трансформатор, який раніше не був в експлуатації (вжитку).

Твердження про те, що трансформатор, придбаний позивачем за умовами договору від 10.04.2009 р. № 53/04-09, був в експлуатації, відповідачем не доведено. Продаж трансформатора між декількома субєктами господарювання після його виробництва, на що посилається відповідач в акті ревізії та запереченнях на позов, не може вважатися належним доказом його експлуатації (вжитку).

Термін «Експлуатація» згідно «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених Наказом № 258 від 25.07.2006 року Міністерства палива та енергетики України означає «стадія життєвого циклу виробу, протягом якого реалізовується, підтримується і відновлюється його якість».

Недоведеність відповідачем факту експлуатації (вжитку) трансформатора дає підстави критичної оцінки висновку експерта Запорізької торгово-промислової палати ОСОБА_4 №ОЦ-166 щодо визначення середньоринкової вартості трансформатора. Більш того, у матеріалах справи міститься інший висновку № ОЦ-232, виданий тим же експертом Запорізької торгово-промислової палати ОСОБА_4, відповідно до якого оціночна вартість трансформатору, придбаного ВАТ «Запоріжжяобленерго» за договором, становить 14387723,33 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2.1. договору якість трансформатору повинна відповідати специфікації договору, технічним умовам підприємства-виробника, чинним стандартам, супроводжуватися паспортом підприємства-виробника, сертифікатом якості. Посилання відповідача про невідповідність поставленого трансформатору умовам договору через відсутність сертифікату якості на нього спростовується наданою до матеріалів справи копією сертифікату якості № 10 від 06.09.2010 р., виданого ДП «Укр-СЗМА» ЗАТ «Трест «СЗМА». Факт постачання трансформатору за вищевказаним договором підтверджується актом від 12.11.2010 року № 1 здачі-приймання товару (трансформатора ТРДН-63000/150/10).

Згідно до п.35 Порядку N 550 виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено.

Відповідачем не доведено порушення позивачем норм законів або інших нормативно-правових актів при укладені договору поставки трансформатора від 10.04.2009 р №53/04-09 та його виконанні, а відповідно і правомірності свого рішення в цій частині.

Внаслідок вказаного безпідставною є вимога щодо проведення претензійно-позовної роботи та стягнення з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Також, слід зазначити, що відповідачем, в порушення статті 10 Закону № 2939-ХІІ, безпідставно, з перевищенням повноважень, винесено вимогу щодо проведення позивачем претензійно-позовної роботи (звернення до суду із позовом).

Що до пункту 6 вимоги, то підстави для його скасування суд вбачає у наступному.

Актом ревізії підтверджується, що під час проведення ревізії відповідачем було надано вимогу щодо забезпечення проведення інвентаризації майна, яке знаходилося на зберіганні у ТОВ «Стахенерго» по договору від 30.07.2007 № 38/12-07 та ПП «Техно-кор-два» по договору від 30.11.2007 № 01/11-ХР.

Із пояснень ВАТ «Запоріжжяобленерго» вбачається, що на виконання вимоги наказом № 293-од від 19.05.2011 року було створено відповідну комісію та 20.05.2011р. направлено листи до керівництва зазначених підприємств вих.№002-023/3878 та вих.№002-023/3877, з вимогою проведення інвентаризації за участю представників позивача, відповіді на які отримано не було.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі актів прийому-передачі товару зі зберігання № 01/11, № 2/11, № 3/11, № 4/11, № 5/11, № 6/11 від 10 червня 2011 року, до договору зберігання № 38/12-07 від 30.11.2007 року укладеного між ТОВ «Стахенерго» та ВАТ «Запоріжжяобленерго», а також акту прийому-передачі товару зі зберігання № 1 та № б/н від 10.06.2011р., до договору зберігання від 30.11.2007 № 01/11-ХР, укладеного між ПП «Техно-кор-два» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» майно було повернуто позивачу.

Факт повернення майна підтверджується первинними бухгалтерськими документами та довідками бухгалтерії ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Таким чином, вимога про проведення інвентаризації майна, яке на момент її винесення було повернуто з відповідального зберігання, не може бути виконана внаслідок відсутності на зберіганні майна, що підлягає інвентаризації.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності пункту 7 вимоги виходячи з наступного.

Питання укладення договорів та правових наслідків такого укладення регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Так, відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивачем були укладені договори про переведення боргу споживачів електричної енергії, які були предметом дослідження при проведені перевірки КРУ в Запорізькій області та знайшли своє відображення у акті ревізії, а саме: - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 200/09 от 13.02.2009 р. на суму 950 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 201/09 от 16.02.2009 р. на суму 950 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 202/09 от 18.02.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 203/09 от 20.02.2009 р. на суму 760 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 204/09 от 06.03.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 205/09 от 10.03.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 206/09 от 11.03.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 207/09 от 13.03.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 208/09 от 17.03.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 209/09 от 19.03.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) № 210/09 от 20.03.2009 р. на суму 900 000,00 грн.

Окрім цього, позивачем були укладені наступні договори про переведення боргу споживачів електричної енергії: - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) № 212/09/281 от 16.09.2009 р. на суму 950 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) № 213/09/282 от 20.09.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) № 214/09/283 от 21.09.2009 р. на суму 560 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) № 215/09 от 01.12.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) № 216/09 от 03.12.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) № 217/09 от 07.12.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) № 217/09 от 07.12.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) № 218/09 от 09.12.2009 р. на суму 900 000,00 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) № 219/09 от 14.12.2009 р. на суму 900 000,00 грн.;

Предметом зазначених договорів, було заміна первісного боржника споживача електричної енергії - КП «ЗТМК» новим боржником ТОВ «НВО «Нафтопром» та ТОВ «Енергоспецсплав», які прийняли на себе обовязок оплатити ВАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованість споживача, що виникла на підставі договору про користування електричною енергією №76/199 від 01.07.2000 року.

Як вбачається із перелічених правочинів, останні містять усі істотні умови, а саме: предмет, ціна (сума грошових зобовязань), строк дії, реквізити, відповідальність, права та обовязки сторін, у тому числі обовязок нового боржника виконати зобовязання первісного боржника перед кредитором з погашення заборгованості за основним договором, тобто сплатити борг грошовими коштами.

Зміст зазначених правочинів не суперечить ЦК України, ГК України та іншим актам цивільного законодавства. В судовому порядку вони не оскаржувались, рішення суду щодо визнання правочинів недійсними відсутнє.

Відповідно до статті 214 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Слід зазначити, що правова оцінка правочинів та правовідносин сторін, які виникли в наслідок укладення цих правочинів, вже надавалась в рішенні господарського суду Запорізької області від 30.06.2009 року у справі №1/11/09 та в ухвалі господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 року у справі №26/139/10 у яких брав участь позивач по цій справі.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стаття 11 ЦК України та стаття 174 ГК України передбачають, що підставами виникнення зобовязань (господарських зобовязань) є зокрема договір та інші угоди.

Згідно статті 520 ЦК України боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу).

Виходячи із змісту зазначених норм, внаслідок зміни боржника у зобовязанні, правовідношення, у якому одна сторона первісний боржник (КП «ЗТМК»), зобов'язана була вчинити на користь другої сторони кредитора (ВАТ «Запоріжжяобленерго») дію, повязану із сплатою коштів за спожиту електричну енергію, змінюється на зобов'язання нового боржника (ТОВ «НВО «Нафтопром», ТОВ «Енергоспецсплав») вчинити на користь кредитора (ВАТ «Запоріжжяобленерго») таку саме дію, повязану із сплатою коштів (заборгованості) за електричну енергію.

Відповідно до абз. 76 пункту 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 (із змінами та доповненнями) споживач електричної енергії юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Зміна боржника у зобовязанні з постачання електричної енергії призводить до припинення обовязку однієї особи - споживача електричної енергії та виникнення обовязку по оплаті заборгованості у іншої особи - субєкта господарювання, який є платником у зобовязанні, але не використовував електричну енергію для потреб власних електроустановок, а відповідно не є споживачем електричної енергії.

Системний аналіз статті 4 з іншими нормами Закону №996-XIV дозволяє прийти до висновку, що зміна первісного боржника на нового боржника, без внесення відповідних записів, щодо припинення обовязку одного субєкта (первісного боржника) та виникнення обовязку нового субєкта (нового боржника), в бухгалтерському обліку неможлива, оскільки призводить до викривлення обліку через завищення активів (у разі відображення заборгованості обох субєктів) або неповному висвітленні інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарської операції (у разі не відображення заборгованості нового боржника).

Стаття 1 Закону від 16.07.1999 № 996-XIV передбачає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для обліку господарської операції переведення боргу первинним документом є договір про переведення боргу, що містить всі обовязкові реквізити, передбачені п.2 статті 9 Закон від 16.07.1999 № 996-XIV.

Згідно з п. 4, 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфін України від 8 жовтня 1999 р. N 237 дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів; дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Таким чином, за наслідками укладання договору про переведення боргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» зобовязано було вносити відповідні записи до бухгалтерського обліку, у тому числі щодо зменшення дебіторської заборгованості первісного боржника КП «ЗТМК» та відповідного збільшення дебіторської заборгованості нових боржників ТОВ «НВО «Нафтопром» та ТОВ «Енергноспецсплав» в сумі 10560 000 грн. та 6910 000,00 грн. відповідно, а всього на суму 17470 000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що погашення дебіторської заборгованості (припинення зобовязань) нових боржників - ТОВ «НВО «Нафтопром» та ТОВ «Енергноспецсплав» відбулось зарахуванням зустрічної однорідної (грошової) вимоги таких нових боржників до ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Вимоги позивача до ТОВ «НВО «Нафтопром» по договорах про переведення бору КП «ЗТМК» припинені зарахування зустрічної однорідної вимоги в сумі 9828852 грн. Суперечка між позивачем та ТОВ «НВО «Нафтопром» щодо можливості проведення зарахування вирішена в судовому порядку. Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.06.2009 року у справі №1/11/09, яке набрало законної сили, припинено правововідносини сторін на суму 9828852 гривень в звязку із припиненням зобовязання по договорам про переведення боргу зарахуванням зустрічної однорідної вимоги. В іншій частині зобовязання ТОВ «НВО «Нафтопром» не були погашені в наслідок недостатності майна підприємства-банкрута в межах ліквідаційної процедури у справі господарського суду Запорізької області № 26/97/10.

Крім того, вимоги позивача до ТОВ «Енергноспецсплав» по договорах про переведення бору КП «ЗТМК» припинені зарахування зустрічної однорідної вимоги в сумі 6910 000,00 грн. Суперечка між позивачем та ТОВ «Енергоспецсплав» щодо можливості проведення зарахування вирішена в судовому порядку. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 року у справі №26/139/10, яка набрала законної сили, встановлено законність припинення ТОВ «Енергоспецсплав» зобовязання по договорам про переведення боргу зарахуванням зустрічної однорідної вимоги в сумі 8041788,00 грн, із якої 6910 000,00 грн. по договорах про переведення боргу КП «ЗТМК».

Також слід зазначити про безпідставність позиції контрольно-ревізійної служби, що зменшення ВАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі рішення (ухвали) суду заборгованості нових боржників ТОВ «НВО «Нафтопром» та ТОВ «Енергоспецсплав» призвело до порушення положень ст.15-1 та ст. 26 Закону України «Про електоренергетику» №575/97-ВР, і аналогічних норм п.1 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію та пункту 6.3 ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 №28.

Вказані норми регламентують порядок розрахунків на оптовому ринку електричної енергії та визначають режим використання спеціальних рахунків тощо та не встановлюють порядок, умови та наслідки зміни сторони у зобовязанні на підставі договорів про переведення боргу. По колу осіб норми регулюють відносини між споживачем електричної енергії та енергопостачальником та не містить заборони переведення боргу споживача електричної енергії на іншого субєкта господарювання, які не є споживачами.

Статтею 601 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні норми містяться у п.3 статті 203 ГК України.

Статтею 602 ЦК України визначено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 203 ГК України не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Системний аналіз норм статті 598, 601, 602 ЦК України дозволяє прийти до висновку, що випадки недопустимості припинення зобовязань зарахуванням вимог, повинні бути прямо передбачені у законі або у договорі між сторонами таких однорідних зобовязань.

Норми статті 15-1, 26 Закону України «Про електроенергетику», як і договори про переведення боргу не містять заборони припинення зобовязань зарахуванням зустрічної вимоги.

Крім того, відповідно до статті 124 Конституції України від 28.06.1996 р., судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. N 2453-VI судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Практикою Європейського суду з прав людини (Рішення від 25.07.2002 р., справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України") визначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Пункт 7 вимоги КРУ в Запорізькій області щодо відображення ВАТ «Запоріжжяобленерго» дебіторської заборгованості за КП «ЗТМК» в сумі 17470000,00 грн. є протиправним, оскільки КП «ЗТМК» по цих зобовязаннях не є дебітором (відбулась зміна боржника у зобовязані), відсутня сама дебіторська заборгованість (на дату винесення вимоги зобовязання припинені), а відповідно вимога в цій частині підлягає скасуванню, як незаконна.

Пункт 8 вимоги КРУ в Запорізькій області суд також вважає протиправним виходячи з наступних міркувань.

Досліджені судом матеріали підтверджують, що позивачем були укладені договори про переведення боргу, які були предметом перевірки КРУ в Запорізькій області, а саме: - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) від 23.04.09 року № 55/04-09 на суму 659841,86 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) від 19.06.2009 року №35/06-09 на суму 195400,07 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) від 21.07.2009 року №36/07-09 на суму 177062,73 грн., - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ «НВО «Нафтопром» (Новий боржник) від 17.08.2009 року №41/08-09 на суму 81919,94 грн., а всього на суму 1114224,60 грн.,

крім того: - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) від 21.09.2009 року №35/09-09 на суму 273410,48 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) від 26.01.2010 року №41/01-10 на суму 211533,97 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) від 16.02.2010 року №37/02-10 на суму 702986,69 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ «Енергоспецсплав» (Новий боржник) від 15.03.2010 року № 59/03-10 на суму 614141,09 грн., а всього на суму 1802072,23 грн.,

також: - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ "Квант-Енерго" (Новим боржником) від 24.12.2010 року №40/12-10 на суму 578190,66 грн.; - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ "Квант-Енерго" (Новим боржником) від 13.10.2010року №33/10-10 на суму 573425,44 грн., - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ "Квант-Енерго" (Новим боржником) від 11.08.2010 року №40/08-10 на суму 577363,14 грн., - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ "Квант-Енерго" (Новим боржником) від 15.09.2010 року №37/09-10 на суму 607612,84 грн., - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ "Квант-Енерго" (Новим боржником) від 29.07.2010року №69/07-10 на суму 779464,14 грн., - договір про переведення боргу між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор), КП «ВК «Тепло-водоканал» (Первісний боржник) та ТОВ "Квант-Енерго" (Новим боржником) від 16.11.2010року №40/11-10 на суму 595909,56 грн. а всього на суму 3711965,78 грн.

Предметом зазначених договорів, було заміна первісного боржника споживача електричної енергії - КП «ВК «Тепло-водоканал» новим боржником ТОВ «НВО «Нафтопром», ТОВ «Енергоспецсплав» та ТОВ «Квант-Енерго» відповідно, які прийняли на себе обовязок оплатити ВАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованість споживача, що виникла на підставі договору про користування електричною енергією від 26.04.2004 р. №762.

Зміст зазначених правочинів не суперечить ЦК України, ГК України, Закону України «Про електоренергетику» та іншим актам цивільного законодавства. В судовому порядку вони не оскаржувались, рішення суду щодо визнання правочинів недійсними відсутнє.

Відповідно до статті 214 ЦК України провочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи із змісту норм ст.ст. 11, 174, 509, 520 ЦК України внаслідок зміни боржника у зобовязанні, правовідношення, у якому одна сторона первісний боржник (КП «ВК «Тепло-водоканал»), зобов'язана була вчинити на користь другої сторони кредитора (ВАТ «Запоріжжяобленерго») дію, повязану із сплатою коштів за спожиту електричну енергію, змінюється на зобов'язання нового боржника (ТОВ «НВО «Нафтопром», ТОВ «Енергоспецсплав» та ТОВ «Квант-Енерго») вчинити на користь кредитора (ВАТ «Запоріжжяобленерго») таку саме дію, повязану із сплатою коштів (заборгованості) за електричну енергію.

Норми Закону № 996-XIV дозволяють прийти до висновку, що зміна первісного боржника на нового боржника, без внесення відповідних записів, щодо припинення обовязку одного субєкта (первісного боржника) та виникнення обовязку нового субєкта (нового боржника), в бухгалтерському обліку неможлива, оскільки призводить до викривлення обліку через завищення активів (у разі відображення заборгованості обох субєктів) або неповному висвітленні інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарської операції (у разі не відображення заборгованості нового боржника).

Для обліку господарської операції переведення боргу первинними документом є договір про переведення боргу, що містить всі обовязкові реквізити, передбачені п.2 статті 9 Закон від 16.07.1999 № 996-XIV.

Таким чином, за наслідками укладання договору про переведення боргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» зобовязано було вносити відповідні записи до бухгалтерського обліку, у тому числі щодо зменшення дебіторської заборгованості первісного боржника КП «ВК «Тепло-водоканал» та відповідного збільшення дебіторської заборгованості нових боржників ТОВ «НВО «Нафтопром» в сумі 1114224,60 грн., ТОВ «Енергноспецсплав» в сумі 1802072,23 грн. та ТОВ «Квант-Енерго» в сумі 3711965,00 грн., а всього на суму 6628262,61 грн.

Із матеріалів справи, а також пояснень представника позивача вбачається, що дебіторська заборгованість (зобовязання) нових боржників - ТОВ «НВО «Нафтопром» в сумі 1114224,60 грн., ТОВ «Енергноспецсплав» в сумі 1802072,23 грн. та ТОВ «Квант-Енерго» в сумі 3711965,00 грн., а всього на суму 6628262,61 грн. припинені та погашені відповідно до вимог діючого законодавства, а саме:

- зобов'язання ТОВ НВО «Нафтопром» припинені (погашені) ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2010 року по справі № 26/97/10, відповідно до п.6 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», як зобов'язання, заявлені вимоги по яких, не задоволені за недостатністю майна боржника;

- зобовязання ТОВ «Енергоспецсплав» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» припинені, в розмірі 1131788,00 грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог по договорах про переведення боргу від 21.09.2009 року №35/09-09 на суму 273410,48 грн., від 26.01.2010 року №41/01-10 на суму 211533,97 грн., від 16.02.2010 року №37/02-10 на суму 702986,69 грн., від 15.03.2010 року № 59/03-10 на суму 614141,09 грн. (ухвала господарського суду Запорізької області від 10.08.2010 р. у справі №26/139/10) та

в розмірі 670284,23 грн., шляхом переведення боргу (залишок боргу по договору від 16.02.2010 року №37/02-10) ТОВ «Енергоспецсплав» в сумі 56135,14 грн. на ТОВ «Квант-Енерго» по договору від 15.10.2010 р. №35/10-10, а в іншій сумі шляхом передачі електротехнічного устаткування на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 14.09.2010 р. про затвердження мирової угоди у справі №26/139/10;

- зобов'язання ТОВ «Квант-Енерго» припинені зарахуванням зустрічних однорідних вимог по договорах про переведення боргу від 24.12.2010 року №40/12-10 на суму 578190,66 грн., від 13.10.2010року №33/10-10 на суму 573425,44 грн., від 11.08.2010 року №40/08-10 на суму 577363,14 грн., від 15.09.2010 року №37/09-10 на суму 607612,84 грн., від 29.07.2010року №69/07-10 на суму 779464,14 грн., від 16.11.2010року №40/11-10 на суму 595909,56 грн.) в розмірі 3711956,78 грн. (рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 року у справі №31/5009/1396/11).

Таким чином, пункт 8 вимоги КРУ в Запорізькій області щодо відображення ВАТ «Запоріжжяобленерго» дебіторської заборгованості за КП «ВК «Тепло-водоканал» в сумі 6628262,61 грн. є протиправним, оскільки КП «ВК «Тепло-водоканал» по цих зобовязаннях не є дебітором (відбулась зміна боржника у зобовязані), відсутня сама дебіторська заборгованість (на дату винесення вимоги зобовязання припинені або погашені), а відповідно вимога в цій частині підлягає скасуванню, як незаконна.

Суд прийшов до висновку щодо протиправності пункту 9 вимоги виходячи з наступного:

Досліджені судом матеріали підтверджують, що позивачем були укладені договори про відступлення права вимоги, які були предметом перевірки КРУ в Запорізькій області, а саме:

- договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги) №44/06-09 від 07.07.2009 року на суму 900000,00 грн. між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Первісний кредитор) та ТОВ «НВО «Гарт» (Новий кредитор);

- договір про заміну кредитора (відступлення права вимоги) №45/06-09 від 07.07.2009 року на суму 771384,02 грн., укладених між ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Первісний кредитор) та ТОВ «НВО «Гарт» (Новий кредитор).

Предметом зазначених договорів, було заміна первісного кредитора ВАТ «Запоріжжяобленерго» новим кредитором - ТОВ «НВО «Гарт», при цьому останній зобовязався розрахуватись з ВАТ «Запоріжжяобленерго» за електричну енергію, у якості компенсації вартості якої є плата за право вимоги боргу.

Зміст зазначених правочинів не суперечить ЦК України, ГК України, Закону України «Про електоренергетику» та іншим актам цивільного законодавства. В судовому порядку вони не оскаржувались, рішення суду щодо визнання правочинів недійсними відсутнє.

Відповідно до статті 214 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, в наслідок зміни кредитора у зобовязанні, правовідношення, у якому одна сторона боржник (ВП "Запорізька АЕС" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом"), зобов'язана була вчинити на користь другої сторони кредитора (ВАТ «Запоріжжяобленерго») дію, повязану із сплатою коштів за спожиту електричну енергію, змінюється на зобов'язання нового кредитора (ТОВ «НВО «Гарт») вчинити на користь кредитора (ВАТ «Запоріжжяобленерго») таку саме дію, повязану із сплатою компенсації вартості електричної енергії. Зміна кредитора у зобовязанні призводить до припинення обовязку однієї особи (споживача електричної енергії) та виникнення обовязку по оплаті заборгованості (компенсації вартості електричної енергії) у іншої особи (субєкта господарювання, який є платником по зобовязанням, але не є споживачем електричної енергії).

Норми Закону № 996-XIV дозволяють прийти до висновку, що зміна кредитора у зобовязанні, без відображення зміни боржника (ВП "Запорізька АЕС" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом") на боржника ТОВ «НВО «Гарт», який за договором є новим кредитором, без внесення відповідних записів, щодо припинення обовязку одного субєкта (первісного боржника) та виникнення обовязку нового субєкта (нового кредитора), в бухгалтерському обліку неможлива, оскільки призводить до викривлення обліку через завищення активів (у разі відображення заборгованості обох субєктів) або неповному висвітленні інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарської операції (у разі не відображення заборгованості нового кредитора).

Для обліку господарської операції про заміну кредитора (відступлення права вимоги) первинними документом є договір про заміну кредитора, а відповідно за наслідками його укладання бухгалтерська служба кредитора (ВАТ «Запоріжжяобленерго») зобовязана вносити відповідні записи до бухгалтерського обліку, щодо зменшення дебіторської заборгованості в сумі 1671384,02 грн. за спожиту ВП "Запорізька АЕС" Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" електричну енергію та відображення дебіторської заборгованості в сумі 1671384,02 грн. нового кредитора ТОВ «НВО «Гарт».

Із матеріалів справи, а також пояснень представника позивача вбачається, що зобовязання ТОВ «НВО «Гарт» припинені шляхом переведення ВАТ «Запоріжжяобленерго» на ТОВ «Енергоспецсплав» боргу на підставі договорів про переведення боргу від 01.03.2010 року №33/03-10 на суму 900000,00 грн. та від 01.03.2010 року №34/03-10 на суму 771384,02 грн.

14.09.2010 року господарським судом Запорізької області було винесено ухвалу, якою затверджено мирову угоду у справі №26/139/10 про банкрутство ТОВ «Енергоспецсплав».

Умови, затвердженої мирової угоди передбачали, що вимоги ВАТ «Запоріжжяобленерго» в загальному розмірі 2 341668,25 грн. розподіляються на дві частки. Перша частка грошового зобовязання, в розмірі 236193,45 грн., підлягає відстроченню до 01.10.2010 року. Друга частка, в розмірі 2105474,80 грн., погашається шляхом передачі ТОВ «Енергоспецсплав» у власність ВАТ «Запоріжжяобленерго» активів (електротехнічне устаткування підстанцій та нерухоме майно, що знаходиться за адресою:Запорізька область, м.Токмак, вул.Революційна, буд. 7 «а»).

Згідно положень мирової угоди право власності на електротехнічне устаткування підстанцій та нерухоме майно переходить до ВАТ «Запоріжжяобленерго» з моменту набрання чинності мировою угодою.

Відповідно до пункту 2 статті 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» N 2343-XII від 14.05.1992 р. мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Таким чином, на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 14.09.2010 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» погасило зобовязання ТОВ «Енергоспецсплав» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» за договорами про переведення боргу від 01.03.2010 року №33/03-10 на суму 900000,00 грн. та від 01.03.2010 року №34/03-10 на суму 771384,02 грн. (в частині суми 591325,71 грн.).

В подальшому, між ТОВ «Енергоспецсплав», ТОВ „Квант-Енерго” (Новий боржник) та ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Кредитор) укладено договір про переведення боргу від 15.10.2010 року №35/10-10, відповідно до умов якого ТОВ „Квант-Енерго” зобовязався перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» виконати обовязок ТОВ «Енергоспецсплав» по сплаті суми заборгованості в розмірі 236193,45 грн., яка виникла в наслідок неповної сплати грошових коштів, за договорами про переведення боргу, у тому числі договором № 34/03-10 від 01.03.2010 року в сумі 180058,31 грн.

ТОВ «Квант-Енерго» припинило зобовязання перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» по договору про переведення боргу від 15.10.2010 року №35/10-10, у тому числі в сумі 180058,31 грн., що утворилась внаслідок неповної сплати ТОВ «НВО «Гарт» коштів за відступлене права вимоги зарахуванням зустрічної однорідної вимоги (Рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2011 року у справі №31/5009/1396/11).

Суд прийшов до висновку, що пункт 9 вимоги КРУ в Запорізькій області щодо відображення ВАТ «Запоріжжяобленерго» дебіторської заборгованості за ВП «ЗАЕС» в сумі 1671384,02 грн. є протиправним, оскільки ВП ЗАЕС по цих зобовязаннях не є дебітором перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» (відбулась зміна боржника), відсутня сама дебіторська заборгованість (на дату винесення вимоги зобовязання припинені), а відповідно вимога в цій частині підлягає скасуванню, як незаконна.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих п.п.2,3,4,5,6,7,8,9 вимоги, а тому позовні вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. 94, 157, 158, 160, 162,163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного управління в Запорізькій області вих. № 08-05-14-14/6399 від 22.07.2011 “Про обовязкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності у Відкритому акціонерному товаристві “Запоріжжяобленерго”, в частині пунктів 2,3,4,5,6,7,8,9.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (код ЄДРПОУ 20513724) судові витрати у розмірі 3,40 (три гривні 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 26.10.2011.

Суддя (підпис)О.М. Нечипуренко