Постанова № 18846875, 30.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2011 року (09 год. 25 хв.) Справа № 2а-0870/7235/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Бобер І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

до: Закритого акціонерного товариства «Феймес»

про: стягнення податкового боргу,

01.09.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя (далі позивач) до Закритого акціонерного товариства «Феймес» (далі відповідач), в якому позивач просить: стягнути з відповідача кошти у сумі частини податкового боргу з єдиного податку 340 грн. з рахунка відповідача у банку, обслуговуючому такого платника податків яку зарахувати на р/р 34213378700003, код платежу 18050100, отримувач: місцевий бюджет у Жовтневому районі м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 34677124, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок проведення невиїзних документальних перевірок відповідача, позивачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 22.09.2009 № 009291501/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з єдиного податку 170,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 11.12.2009 №0012901501/0, яким відповідачу визначено суму податкового зобовязання з єдиного податку 170,00 грн.

У звязку з наявністю у відповідача податкового боргу з єдиного податку позивач надсилав відповідачу податкові вимоги, які повернулись позивачу у звязку з неможливістю вручення. Податковий борг відповідачем не погашений.

Ухвалою судді від 02.09.2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 15.09.2011.

У судове засідання 15.09.2011 представник відповідача не прибув, у звязку з цим розгляд справи відклався на 30.09.2011.

У судове засідання, призначене на 30.09.2011 представники сторін не прибули.

30.09.2011 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі його уповноваженого представника. На позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.

Судові повістки надсилались відповідачу на адресу зазначену в довідці та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи та до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій від 16.01.1997, 30.12.1993 відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської Ради народних депутатів якості юридичної особи.

Актом позивача від 04.09.2009 №694/15/20483615 встановлено неподання відповідачем розрахунку сплати єдиного податку за ІІ квартал 2009 року. Податковим повідомленням рішенням від 22.09.2009 №0009291501/0, на підставі зазначеного акту перевірки, відповідачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції з єдиного податку в розмірі 170 грн.

Актом позивача від 25.11.2009 №904/15/20483615 встановлено неподання відповідачем розрахунку сплати єдиного податку за ІІІ квартал 2009 року. Податковим повідомленням рішенням від 11.12.2009 №0012901501/0, на підставі зазначеного акту перевірки, відповідачу були нараховані штрафні (фінансові) санкції з єдиного податку в розмірі 170 грн.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені.

У звязку з непогашенням відповідачем податкового боргу, позивачем на адресу відповідача надсилались податкові вимоги від 22.10.2009 №1/998 та від 11.01.2010 №2/2, які повернулись позивачу без вручення відповідачу, та були розміщені на дошці оголошень позивача.

Відповідно до даних облікової картки відповідача, на час звернення до суду, він має заборгованість зі сплати до бюджету єдиного податку у розмірі 340,00 грн.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України 03 липня 1998 року №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» (далі Указ №727), передбачає особливий порядок оподаткування субєктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку.

Відповідно до пункту 1 Указу №727 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Абзацом 9 пункту 4 Указу №727 встановлено, що за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Судом встановлено, що в порушення вищенаведеної норми відповідачем не було подано розрахунок сплати єдиного податку за ІІ квартал та ІІІ квартал 2009 року.

Згідно із п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (далі Закон №2181) штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до вимог пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно із п. 6.1 ст. 6 Закону №2181, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 визначались підстави для самостійного визначення суми податкового зобов'язання платника податків контролюючим органом.

Підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 визначалось, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків.

Оскільки відповідач не оскаржив податкові повідомлення рішення, на підставі яких заявлений позов, не надав суду доказів на спростування цих податкових повідомлень-рішень, то суд визнає визначену в них суму податкового зобовязання такою, що правильно визначена позивачем.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 визначалось, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З аналізу вищенаведених норм права та обставин справи вбачається, що на момент розгляду справи відповідач має податковий борг з єдиного податку на заявлену в позові суму.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 визначалось, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно із ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Аналіз зазначених вище норм законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства, не сплачено суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 340 грн.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що вимоги позивача по стягненню з відповідача податкового боргу в сумі 340 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини четвертої статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя до Закритого акціонерного товариства «Феймес» про стягнення податкового боргу.

Стягнути з рахунку Закритого акціонерного товариства «Феймес» (код ЄДРПОУ 20483615, місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 45, кв. 71) №26006202785001 в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Запоріжжя, МФО 313390, на користь місцевого бюджету у Жовтневому районі м.Запоріжжя (р/р 34213378700003, код платежу 18050100, отримувач: місцевий бюджет у Жовтневому районі м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 34677124, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) кошти у сумі частини податкового боргу з єдиного податку у розмірі 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Р.В. Кисіль