Постанова № 18846539, 06.10.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-0770/1955/11

Ряд стат. звіту № 8.1.5

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Скуби В.І.

за участю сторін:

представника позивача Попельського Сергія Миколайовича,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області до Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль»про стягнення податкового боргу у розмірі 2210 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 06 жовтня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 жовтня 2011 року.

До Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області з позовною заявою до Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль», якою просить, стягнути з Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль»заборгованість у розмірі 2210 грн..

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує наступне. 04 серпня 2010 року ДПІ у м. Ужгороді було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства. За результатами перевірки складено акт № 1809/15-1, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0082931540/0, яким визначено зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 2210 грн.. Вказане податкове зобовязання платник податків не погасив.

Під час судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судові засідання, що проходили 25 липня 2011 року та 06 жовтня 2011 року відповідач не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідачем не надано суду заперечень проти позову та інших доказів, які у нього є.

Зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Виробничо-комерційна фірма у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль»була зареєстрована виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області, що підтверджується листом Головного управління статистики у Закарпатській області № 04/3-07/1225 від 01 березня 2011 року (а.с. 6). Місцезнаходженням відповідача є: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101.

Відповідно до акту № 1809/15-1 від 04 серпня 2010 року перевіркою встановлено, що платником податку на прибуток не подано (несвоєчасно подано) декларації з податку на прибуток підприємств за 13 податкових періодів (а.с. 8).

13 серпня 2010 року акт перевірки було направлено відповідачеві, однак 16 вересня 2010 року він був повернутий відділенням звязку у звязку з закінченням терміну зберігання, про що було складено акт №353/15-1 від 16 вересня 2010 року (а.с. 10).

На підставі акту перевірки № 1809/15-1 від 04 серпня 2010 року позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0082931540/0 від 21 вересня 2010 року (а.с. 9), яким відповідачеві було визначено суму податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2210 грн.. Вказане податкове повідомлення-рішення надсилалося відповідачеві, однак у звязку з незнаходженням посадових осіб за юридичною адресою підприємства було розміщене 28 жовтня 2010 року на дошці податкових оголошень (повідомлень), що підтверджується актом № 646/15-1 від 28 жовтня 2010 року.

Відповідачеві надсилалася перша податкова вимога №1/942 від 10 листопада 2010 року, однак у звязку з незнаходженням посадових осіб за юридичною адресою не була вручена, про що було складено акт №330/24-0 від 22 грудня 2010 року (а.с. 12).

Податковий борг в розмірі 2210 грн. підтверджується також розрахунком заборгованості та обліковою карткою платника (а.с.а.с. 5, 29).

Відповідно до статті 4 пункту 4.1 підпункту 4.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III, який діяв на час виникнення спірних відносин (надалі Закон України № 2181-III) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.

Відповідно до статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.1 Закону України № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до статті 5 пункту 5.3. підпункту 5.3.1. Закону України № 2181-III у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до статті 5 пункту 5.2. підпункту до 5.2.1. Закону України № 2181-III податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до статті 5 пункту 5.4 підпункту 5.4.1 Закону України № 2181- II узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 6 пункту 6.2 підпунктів 6.2.1. Закону України № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до статті 6 пункту 6.2. підпункту 6.2.4. Закону України № 2181-III податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Такі ж положення містяться у Податковому кодексі України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Зокрема, відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.39 Податкового кодексу України, грошове зобовязання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до статті 49 пункту 49.1 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до статті 54 пункту 54.3 підпунктів 54.3.1-54.3.6 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобовязань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до статті 57 пункту 57.3 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до статті 120 пункту 120.1 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобовязаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З огляду на вищенаведене, у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області до Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль»задовольнити.

Стягнути з Виробничо-комерційної фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль»(88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, будинок 101, Закарпатської області, ідентифікаційний код 02270554) податковий борг у розмірі 2210 (двох тисяч двохсот десяти) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

ГоловуючийГаврилко С.Є.