Постанова № 18845043, 24.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2011 р. о 12:37 Справа №2а-7604/11/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Потапенко Б.П., від відповідача - Коновалова Л.М., Базілевич Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Керч"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Керч" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.06.2011 року №0001002301 про збільшення ТОВ "Фокстрот-Керч" грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 6854531,00 грн. за основним платежем та 1713633,00 грн. за штрафними санкціями.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу про безтоварний характер господарських операцій позивача із ТОВ "Півострів Пілот". Позивач зазначає, що господарські операції, про які вказано в акті перевірки, виконані реально, оформлені усі необхідні документи податкового і бухгалтерського обліку, придбані товари (відео-, аудіо-, електрообладнання) призначені для використання в господарській діяльності позивача.

Ухвалами суду від 04.07.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду. Ухвалами суду від 18.07.2011 року призначена у справі судова експертиза, зупинено провадження у справі. Ухвалою суду від 04.10.2011 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що проведеною відповідачем перевіркою встановлено завищення позивачем задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість через віднесення до його складу сум податку, сплачених ТОВ "Півострів Пілот". Перевіркою встановлено, що постачальники ТОВ "Півострів Крим" мають "стан, відмінний від 0" (посадові особи відсутні за зареєстрованим місцезнаходженням, до Єдиного державного реєстру юридични осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), крім того у цих постачальників, та інших постачальників у ланцюгу постачання відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. Представник відповідача стверджує, що ТОВ "Півострів Пілот" проводило транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту позивачем. В ході перевірки не було надано документів, що підтверджують рух товару від продавця (постачальника) до перевізника і покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товару. На думку представника відповідача, господарські операції, на підставі яких позивач сформував податковий кредит з ПДВ не містять у своїй суті розумних економічних причин (ділової мети), відповідні правочини є нікчемними, тож оформлені за результатами таких операцій документи податкового обліку не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 33117746, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керчі АР Крим.

Посадовими особами податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини із платником податків ТОВ "Півострів Пілот" (ідентифікаційний код 32673091), за результатами перевірки складено акт від 01.06.2011 року №435/23-1/33117746. Згідно з актом встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №168), що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 7787487,00 грн., у тому числі по періодах: квітень 2009 року - 367861,00 грн.; травень 2009 року - 411237,00 грн.; червень 2009 року - 572435,00 грн.; липень 2009 року - 644744,00 грн.; серпень 2009 року - 1040138 грн.; вересень 2009 року - 1122278 грн.; жовтень 2009 року - 540041 грн.; листопад 2009 року - 515044,00 грн.; грудень 2009 року - 1238816,00 грн.; січень 2010 року - 340028,00 грн.; лютий 2010 року - 526976,00 грн.; березень 2010 року - 467888,00 грн. У результаті цього, як зазначено у висновках акту перевірки, було занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 6854531,00 грн., у тому числі по періодах: квітень 2009 року - 367861,00 грн.; травень 2009 року - 411237,00 грн.; червень 2009 року - 572435,00 грн.; липень 2009 року - 644744,00 грн.; серпень 2009 року - 665655,00 грн.; вересень 2009 року - 539637,00 грн.; жовтень 2009 року - 540041,00 грн.; листопад 2009 року - 515044,00 грн.; грудень 2009 року - 965304,00 грн.; січень 2010 року - 507521,00 грн.; лютий 2010 року - 430536,00 грн.; березень 2010 року - 694516,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2011 року №0001002301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6854531,00 грн. за основним платежем та 1713633,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Досліджуючи правомірність висновків податкового органу, покладених в основу оскарженого податкового повідомлення-рішення суд встановив наступне.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит позивача за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року частково (на суму 7996858,00 грн.) сформовано на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Півострів Пілот". За результатами співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за перевірений період розбіжностей не встановлено. В акті перевірки зазначено про те, що ціна товару, придбаного у ТОВ "Півострів Пілот" сплачена позивачем постачальнику, відомості про розрахунки наведено у пункті 3.2 акту перевірки. Також перевіркою встановлено, що постачання товару здійснювалось транспортом ТОВ "Фокстрот-Керч" та в поодиноких випадках - транспортом ТОВ "Півострів Пілот".

За даними перевірки ТОВ "Півострів Пілот" (акт перевірки від 23.07.2010 року №9980/23-2/32673091 за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року ТОВ "Півострів Пілот" мало відносини із ТОВ "Арт-Спектр" (стан 23 "фактична адреса не встановлена") та ТОВ "Белона" (стан 8 "до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням"). В той же час доказів про відсутність посадових осіб ТОВ "Арт-Спектр" за зареєстрованим місцезнаходженням та про дату внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність ТОВ "Белона" за зареєстрованим місцезнаходженням не зазначено в акті перевірки і не надано відповідачем під час судового розгляду справи.

Крім того, за даними акту перевірки від 01.06.2011 року №435/23-1/33117746 основними постачальниками ТОВ "Белона" були ТОВ "Хвилина" та ТОВ "Лабіринт Авт", стосовно яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис про відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням (доказів чого також не зазначено в акті перевірки і не надано відповідачем під час судового розгляду справи).

В свою чергу, основними постачальниками побутової техніки ТОВ “АРТ-Спектр” були наступні підприємства: ТОВ “Скіф Даськ” (стан "16" - ліквідовано); ТОВ КФ "Тріал Альянс" (стан "7" - відкрито справу про банкрутство).

В ході перевірки не виявлено документів, про рух товару від продавця (постачальника) до перевізника та покупця (товарно-транспортні накладні та подорожні листи оформлені із порушеннями вимог щодо їх форми та заповнення), а також документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції.

Далі в акті перевірки наведено зміст статей 42, 44, 207, 208 Господарського кодексу України, частини першої статті 216, статей 11, 30, 92, 202, 203, 215, 216, 228, 626, 628, 629, 655, 658, 662, 664, 673, 689, 712 Цивільного кодексу України, пункту 19 статті 2 Бюджетного кодексу, статей 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджених постановами Державного арбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 15.06.1965 року №П-6 та №П-7, інших актів законодавства, і зазначено, що господарські операції із ТОВ "Півострів Пілот" не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети).

У зв'язку із цим, податковий орган дійшов висновку про те, що вказані господарські операції не мали "товарного характеру". В акті перевірки зроблено висновок про те, що господарські операції позивача і ТОВ "Півострів Пілот" були спрямовані на штучне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача суд встановив, що згідно з наявною в матеріалах справи довідкою з ЕДРПОУ (а.с. 14), основними видами діяльності ТОВ "Фокстрот-Керч" є: 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; 51.43.1 Оптова торгівля електропобутовими приладами; 51.43.2 Оптова торгівля радіотелевізійною апаратурою та засобами звуко- та відеозапису.

Проведеною у справі судовою економічною експертизою встановлено, що в перевіреному податковим органом періоді єдиним постачальником побутової техніки позивачу було ТОВ "Півострів Пілот".

ТОВ "Півострів Пілот" (постачальник) укладено з ТОВ "Фокстрот-Керч" (покупець) господарський договір поставки на 2009 рік № 0201-05 від 02.01.2009 року, та господарський договір поставки на 2010 рік № 0301-02 від 03.01.2010 року. Згідно обох договорів постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) покупцеві товар (товари), предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах постачальника; поставка товарів здійснюється на умовах ФРАНКО ЗАВОД, місце поставки - склад постачальника, розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 27-а.

На виконання названих господарських договорів поставки, за період, що перевірявся, ТОВ "Півострів Пілот" були поставлені ТОВ "Фокстрот-Керч" товари на загальну суму 46724930,00 грн., у тому числі ПДВ 7787488 грн., що підтверджується відповідними накладними постачальника, дослідженими експертом, оформленими відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, суд погоджується із висновком експерта в тій частині, що факт здійснення господарських операцій з придбання товарів за договорами поставки № 0201-05 від 02.01.2009 року та № 0301-02 від 03.01.2010 року, факт перевезення цих товарів підтверджується первинними бухгалтерськими документами ТОВ "Фокстрот-Керч"

Крім того, експертом досліджено дані синтетичного та аналітичного обліку (Головні книги ТОВ "Фокстрот-Керч" за 2009 рік та 9 місяців 2010 року), підтверджено відображення в обліку проведених господарських операцій.

Також, реалізація придбаних товарів підтверджується задекларованими податковими зобов'язаннями позивача за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року в загальному розмірі 37214340,00 грн. (без ПДВ), сума ПДВ 7442848,00 грн.

Таким чином, використання у власній господарській діяльності товарів, суми ПДВ у вартості яких віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ, про завищення якого зазначено в акті перевірки, підтверджується подальшою реалізацією цих товарів, і нарахуванням податкових зобов'язань від їх продажу.

Судом встановлено, що за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року позивачем було сплачено ТОВ "Півострів Пілот" вартість товарів (з ПДВ), поставлених за договорами поставки № 0201-05 від 02.01.2009 року та № 0301-02 від 03.01.2010 року, в загальній сумі 40502000,00 грн., у тому числі ПДВ 6750333,33 грн.

Твердження відповідача про порушення позивачем правил оподаткування повязується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із ТОВ "Півострів Пілот".

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи справу в межах доводів відповідача щодо нікчемності правочинів, судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагента для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ.

Відповідно до статті 228 ЦК України (у редакції, чинній до 01.01.2011 року) правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками у ланцюгу постачання є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із пунктом 2 статті 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в звязку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальнику, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Для підтвердження права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. Наявність у позивача мети використовувати придбані товари у межах його господарської діяльності відповідачем не спростована.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладених угод, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

Саме ж по собі припущення контролюючого органу щодо можливої несплати постачальниками підприємства по ланцюгу необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, у податкового органу не було визначених законом підстав визначати позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у спірному податковому повідомленні-рішенні.

Застосування санкцій у цьому податковому повідомленні-рішенні обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тож позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому статтею 94 КАС України.

В судовому засіданні 24.10.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 28.10.2011 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 21.06.2011 року №0001002301 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Керч" (ідентифікаційний код 33117746) грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 6854531,00 грн. за основним платежем та 1713633,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями штрафами.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Керч" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.