Постанова № 18844937, 04.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2011 р. Справа №2а-6081/11/0170/25 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О. за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б\н від 20.04.2011 року; відповідача ОСОБА_2, довіреність № 45\10 від 07.07.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомплекс-Крим» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Автокомплекс-Крим» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення, винесене Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим № 0003782301 від 27 квітня 2011 року про збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 66445 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.05.2010 року відповідачем було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача та проведено перевірку з питання нарахування ПДВ за травень 2010 року з умовного продажу на товарні залишки або основні фонди, за результатами якої був складений акт. Перевіркою було встановлено порушення позивачем абзацу 10 п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобовязання в сумі 53156 гривень. Вважає, що відповідачем в даному випадку застосована норма, яка не підлягала застосуванню до позивача, оскільки він її не порушував, а також вважає, що предмети, до яких відповідачем застосований умовний продаж, не відносяться до поняття товарних залишків, оскільки не були придбані з метою продажу.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що на день анулювання реєстрації платника ПДВ позивача, на його обліку знаходились товарні залишки та основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит в минулих податкових періодах, але позивач не визнав умовний продаж цих товарів, у звязку з чим йому було донараховане відповідне податкове зобовязання. Також вважає, що в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні зазначена саме та норма Закону, яку порушив позивач.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокомплекс-Крим» є юридичною особою, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 12.11.2009 року та Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (№ 376949) (а.с. 13,14).

19 травня 2010 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі було прийнято рішення, оформлене актом № 392\15-2 про анулювання реєстрації платника на додану вартість ТОВ «Автокомплекс-Крим» відповідно до пп. «г» п. 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з незнаходженням за юридичною адресою, відсутністю основних засобів (а.с. 12).

05.04.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Автокомплекс-Крим» з питання нарахування ПДВ за травень 2010 року з умовного продажу на товарні залишки або основні фонди, за результатами якої 14.04.2011 року був складений акт № 4188\23-7\22262427, відповідно до висновків якого позивачем було порушено абз. 10 п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобовязання у травні 2010 року на 53156 гривень (а.с. 6-10).

Зазначеною перевіркою було встановлено факт наявності у позивача основних фондів та товарних залишків на момент анулювання його реєстрації платника ПДВ на загальну суму 265780,32 гривні, у тому числі податок на додану вартість 53156 гривень.

Зазначені товарні залишки та основні фонди складались в тому числі з малоцінних швидкозношуваних предметів, з продуктів харчування в асортименті. Вказані залишки було виявлено на підставі бухгалтерських проводок, зазначених у головний книзі за 2007, 2008 рік, даних податкових накладних, а також з аналізу податкової звітності позивача з ПДВ.

На підставі висновку про не включення позивачем суми ПДВ до податкових зобовязань за наслідками умовного продажу цих товарних залишків, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення рішення № 0003782301 від 27 квітня 2011 року, згідно якого до ТОВ «Автокомплекс-Крим», за встановлене порушення абз. 10 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податкове зобовязання з ПДВ в сумі 53156 гривень за основним платежем та в сумі 13289 гривень за штрафними санкціями, а усього в сумі 66445 гривень (а.с. 11).

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строк, визначені законом, є зобовязаним погасити суму податкових зобовязань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до додатку К1/1 до декларації позивача з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2010 року, балансова вартість запасів на кінець звітного періоду складає 40620 грн.; балансова вартість основних фондів за звичайними цінами, за мінусом амортизаційних відрахувань складає 225158,57 грн.

Згідно абз. 19 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобовязаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобовязань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти того, що ТОВ «Автокомплекс-Крим» в минулих податкових періодах був нарахований податковий кредит на товарні залишки та основні фонди, які були виявлені в результаті проведеної відповідачем перевірки. Проте, він вважає, що предмети, які залишились, не можуть вважатись товарними залишками, оскільки є малоцінними та швидкозношуваними, були придбані для використання підприємством для особистих цілей, без мети продажу, а отже це не відповідає терміну «товарно матеріальні цінності», якій міститься в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проте, суд вважає ці доводи представника позивача безпідставними, оскільки він не заперечує, що стосовно цих предметів ТОВ «Автокомплекс-Крим» був нарахований податковий кредит в минулих періодах, а отже ціль придбання цих товарів, - для особистих цілей, з метою використання у власній господарській діяльності або для подальшого продажу іншим особам не має значення для виконання підприємством своїх обовязків щодо визнання умовного продажу таких товарів у разі анулювання його реєстрації платника податку на додану вартість.

Таким чином, суд вважає, що позивач, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходилися основні фонди та товарні залишки, на частину яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобовязаний був визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 04.10.2011 р. У повному обсязі постанову складено 10.10.2011р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокомплекс-Крим» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кононова Ю. С.