Постанова № 18844772, 10.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2011 р. Справа №2а-11020/11/0170/1 (14:44) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Сусловій Є.О., за участю

представника позивача Алексеева В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось з адміністративним позовом Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень СДПІ ВПП в м.Сімферополі № 0000960700 від 28.04.2011 року, яке отримане 28.04.2011 року, № 0000960700 від 28.04.2011 року, яке отримане 14.06.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.09.2011 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.09.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що 28.04.2011 року СДПІ ВПП в м.Сімферополі було винесено податкове повідомлення рішення № 0000960700 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 6240,00 гривень за січень 2011 року.

Представник позивача зазначив, що за результатами розгляду скарги ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» на спірне податкове повідомлення рішення до ДПА в АРК, податковим органом прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі від 28.04.2011 року № 0000960700 залишено без змін, збільшена штрафна санкція на 1,00 грн., скарга позивача залишена без задоволення.

Представник позивача пояснив, що вже після направлення скарги до ДПА України ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» 14.06.2011 року отримано податкове повідомлення рішення № 0000960700 від 28.04.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 6240,00 гривень з штрафною санкцією 1,00 гривень за січень 2011 року.

Представник позивача зазначив, що за результатами розгляду скарги ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» ДПА України прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі від 28.04.2011 року № 0000960700 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Представник позивача зазначив, що підставою для винесення вищезазначених податкових повідомлень рішень є акт документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок підприємства у банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року № 161/07-00/20732066 від 22.04.2011 року.

Представник позивача пояснив, що в акті перевірки інспектор вказує на те, що не можливо підтвердити взаємовідносини ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з ПП «Аланар», а надана податкова накладна та інші документи, які підтверджують дійсність правочину, відповідачем не прийнято до уваги.

Представник позивача зазначив, що спірні податкові повідомлення рішення є протиправними та мають бути скасовані.

Представник позивача пояснив, що ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» сплатив ПДВ постачальникам у вартості придбаного товару, ця сума надмірна над сумою податкових зобовязань ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА», а тому право позивача на бюджетне відшкодування гарантується приписами Закону.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином про дату час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим у відносинах з ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» є юридичною особою, яка зареєстрована 30.05.1997 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 630353, довідкою з ЄДРПОУ № 462669 від 29.04.2011 року.

Відповідно до статуту ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» № 1 від 08.04.2011 року. ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» створене шляхом зміни найменування ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» на ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА».

ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» взято на облік в органах податкової служби, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100336917 від 24.05.2011 року.

Таким чином, ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» є субєктом господарювання, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» 19.01.2011 року надало до СДПІ ВПП в м.Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій позивачем задекларований податковий кредит у сумі 954891,00 гривень, податкове зобовязання в сумі 292224,00 гривень.

18.02.2011 року позивач надав до СДПІ ВПП в м.Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій позивачем задекларований податковий кредит у сумі 595579,00 гривень, податкове зобовязання в сумі 215841,00 гривень, в рядку 25 зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванні в розмірі 760140,00 гривень.

Судом встановлено, що головним державним податковим ревізором інспектором, радником податкової служби II рангу відділу контролю за відшкодування ПДВ СДПІ ВПП в м.Сімферополі Барієвою Е.А. згідно з п.п.78.1.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок банку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2010 року, з врахуванням додаткових матеріалів, отриманих в ході проведення контрольно перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету, за результатами проведення якої складено акт № 16/07-00/20732066 від 22.04.2011 року (надалі акт перевірки).

Перевірка проводилась з 21.04.2011 року по 22.04.2011 року.

Перевіркою встановлено, що відповідно до даних звітності підприємства з ПДВ, системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту встановлено, що ПП «Аланар» в грудні 2010 року здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч.1ст.203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Товар (роботи, послуги) по вказаних правочинах не був переданий (наданий) в порушення ст.662,655 та 656 ЦК України.

В висновку акту перевірки зазначено, що відповідно до п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228 ЦК України зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені ПП «Аланар» з ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавно з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлена відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В звязку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. В даному випадку відсутня як база, так і обєкт оподаткування ПДВ та податком на прибуток.

З висновку акту перевірки вбачається, що у порушення п.1.8, п.1.3 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на суму 6240,00 гривень та відповідно завищення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на суму 6240,00 гривень.

Представник позивача акт перевірки не підписав, зазначив, що з висновками акту він не згодний, заперечення будуть надані у встановлені законодавством строки.

На підставі акта перевірки за порушення п.п.7.2.3, 7.4.1, 7.4.5, 7.7.2 п.1.8, 7.4, 7.2, 7.7 ст.1,7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим повідомленням рішенням СДПІ ВПП в м.Сімферополі від 28.04.2011 року № 0000960700 зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 6240,00 гривень.

Зазначене податкове повідомлення рішення було отримано позивачем 28.04.2011 року, що підтверджується вхідним штампом на ньому.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням рішенням СДПІ ВПП в м.Сімферополі від 28.04.2011 року № 0000960700, оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА в АРК шляхом подачі скарги № 987 від 29.04.2011 року.

ДПА в АРК, розглянув скаргу позивача, рішенням про результати розгляду первинної скарги від 23.05.2011 року № 1908/10/25-023 залишила без змін податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі від 28.04.2011 року № 0000960700, первинну скаргу позивача без задоволення та збільшила штрафні санкції на 1 грн.

Позивач, не погодившись з рішенням ДПА в АРК щодо розгляду скарги на податкове повідомлення рішення від 28.04.2011 року № 0000960700, звернувся зі скаргою від 06.06.2011 року № 1410 до ДПА України, в якій просив скасувати податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі № 0000960700 від 28.04.2011 року та рішення ДПА в АР Крим № 1908/10/25-023 від 23.05.2011 року.

Судом встановлено, що позивач також надіслав до ДПА України доповнення до скарги про перегляд податкового повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі № 0000960700 від 28.04.2011 року, в якій просив скасувати податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі № 0000960700 від 28.04.2011 року з штрафною санкцією 1 грн.

25.06.2011 року ДПА України прийнято рішення № 11766/6/25-0115 про продовження строку розгляду скарг до 07.08.2011 року (включно).

ДПА України, розглянув скаргу позивача з доповненням, рішенням про результати розгляду повторної скарги від 04.08.2011 року № 14074/6/25-0115 залишила без змін податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі від 28.04.2011 року № 0000960700 з урахуванням рішення ДПА в АРК від 23.05.2011 року № 1908/10/25-023, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погодившись з результатом розгляду його скарг ДПА в АРК та ДПА України на податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі № 0000960700 від 28.04.2011 року, звернувся до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття СДПІ ВПП в м.Сімферополі податкових повідомлень рішень від 28.04.2011 року № 0000960700, судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем до набрання чинності Податковим кодексом України (з 01.01.2011 року), суд перевіряє їх відповідність Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, який втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, діяв на момент існування спірних правовідносин.

Суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки посилається на те, що правочин, укладений ПП «Аланар» з ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» , порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства та є недійсним.

Перевіряючи доводи податкового органу щодо недійсності вищевказаного правочину, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Щодо дотримання сторонами ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України за правочином, укладеним між позивачем та ПП «Аланар», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ПП «Аланар» 30.11.2010 року було виписано рахунок фактуру № 1108 на постачання позивачу радіокомпонентів для виробництва електрозварювальної продукції СН-2-750 кількістю 780 одиниць загальною вартістю 37440,00 гривень, в т.ч. ПДВ.

ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» згідно рахунку - фактурі № 1108 від 30.11.2008 року здійснено оплату за радіокомпоненти, що підтверджується платіжним дорученням № 4574 від 13.12.2010 року на суму 37440,00 гривень.

Відвантаження зазначеного товару ПП «Аланар» та отримання його ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» підтверджується видатковою накладною № 1055 від 14.12.2010 року на суму 37440,00 гривень.

Оприбуткування ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» радіокомпонентів підтверджується приходною накладною № ФС 5356 від 14.12.2010 року на суму 37440,00 гривень, в т.ч. ПДВ.

Судом встановлено, що ПП «Аланар» 14.12.2010 року була видана ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» податкову накладну №1135 від 14.12.2010 року на суму 37440,00 гривень, в т.ч. ПДВ 6240,00 гривень.

Факт реальності постачання радіокомпонентів підтверджується листом передачі на виробництво 23738 від 28.01.2011 року, який свідчить про надання на виробництво електрозварювальної продукції, поставлених позивачу ПП «Аланар» радіокомпонентів.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що правочин щодо постачання радіокомпонентів ПП «Аланар» позивачеві був виконаний реально, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи та досліджені вище.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності у ПП «Аланар» власних, орендованих по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які він міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених зазначеним правочином або порушення позивачем правил оподаткування.

Суд зазначає, що посилання податкового органу на те, що місцезнаходження контрагентів ПП «Аланар» - ПП «Фрегат ХХI» та ПП «Родіна ХХI» не встановлено, що свідчить про те, що правочини укладені зазначеними контрагентами з ПП «Аланар» без мети настання реальних наслідків та є нікчемними, ніяк не стосується реальності правочину щодо постачання радіокомпонентів ПП «Аланар» позивачеві згідно рахунку - фактурі № 1108 від 30.11.2010 року та не свідчить про його фіктивність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що правочин щодо постачання радіокомпонентів позивачеві ПП «Аланар» згідно рахунку - фактурі № 1108 від 30.11.2010 року відповідає вимогам ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.

Висновки акту перевірки щодо того, що позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на суму 6240,00 гривень суд вважає безпідставними.

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року N 2755-VI) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969“Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року N 2755-VI) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Суд підкреслює, що виникнення у позивача права на податковий кредит підтверджується податковою накладною №1135 від 14.12.2010 року, виданою ПП «Аланар» ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА», на суму 37440,00 гривень, в т.ч. ПДВ 6240,00 гривень.

Отже, суд зазначає, що позивач правомірно нарахував та включив до податкового кредиту за грудень 2010 року ПДВ в сумі 6240,00 гривень.

В акті перевірки податковий орган також посилається на те, що правочини, укладені ПП «Аланар» з ПАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених доводів податкового органу суд зазначає наступне.

Суд підкреслює, що правочин щодо постачання радіокомпонентів позивачеві ПП «Аланар» згідно рахунку - фактурі № 1108 від 30.11.2010 року не може бути визнано таким, що порушує публічний порядок за ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності наміру у позивача при укладенні та виконанні правочину щодо постачання йому радіокомпонентів ПП «Аланар» згідно рахунку - фактурі № 1108 від 30.11.2010 року на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, правочин щодо постачання радіокомпонентів позивачеві ПП «Аланар» згідно рахунку - фактурі № 1108 від 30.11.2010 року не може бути визнано нікчемним за ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України з підстав порушення публічного порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновки акту перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на суму 6240,00 гривень та відповідно завищення бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на суму 6240,00 гривень є безпідставними.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Суд вважає необхідним звернути увагу податкового органу, що відповідно до п.55.1 ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Відповідно до п.14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України23.12.2010 № 1001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 січня 2011 р. за N 10/18748, орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

а) залишає податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення;

б) скасовує у певній частині податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і не задовольняє скаргу платника податків у певній частині;

в) скасовує податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і задовольняє скаргу платника податків повністю;

г) збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу;

ґ) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу без розгляду та повертає автору.

Отже, якщо за результатами розгляду скарги платника податків контролюючим органом вищого рівня прийнято рішення про збільшення суми грошового зобовязання, податковий орган має скасувати попереднє податкове повідомлення рішення та прийняти нове. При цьому, у випадку залишення податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків, яке оскаржується, без змін, а скарги платника податків без задоволення, податкове повідомлення рішення за результатами розгляду скарги платника податків не приймається.

Як встановлено вище, ДПА в АРК, розглянув скаргу позивача, рішенням про результати розгляду первинної скарги від 23.05.2011 року № 1908/10/25-023 залишила без змін податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі від 28.04.2011 року № 0000960700, первинну скаргу позивача без задоволення та збільшила штрафні санкції на 1 грн.

За результатом розгляду первинної скарги позивача СДПІ ВПП в м.Сімферополі прийнято податкове повідомлення рішення № 0000960700 від 28.04.2011 року, яким зменшено ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» суму бюджетного відшкодування в розмірі 6240,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

При цьому, судом встановлено, що податковий орган, збільшив штрафні санкції позивачу та прийняв нове податкове повідомлення рішення, не скасував попереднє податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі № 0000960700 від 28.04.2011 року, яким зменшено ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» суму бюджетного відшкодування в розмірі 6240,00 грн., що є неправомірним.

Такі порушення призвели до того, що фактично відповідач прийняв два податкових повідомлення рішення від однієї дати, за одним актом перевірки, стосовно одного платника, але в різний час, що є неприпустимим.

Отже, судом встановлено,що на час розгляду справи існують два податкових повідомлень рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі: № 0000960700 від 28.04.2011 року, яким зменшено ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» суму бюджетного відшкодування в розмірі 6240,00 грн., та № 0000960700 від 28.04.2011 року, яким зменшено ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» суму бюджетного відшкодування в розмірі 6240,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн., що суперечить вимогам Закону.

Приймаючи до уваги, що висновки акту перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на суму 6240,00 гривень та відповідно завищення бюджетного відшкодування суд визнав безпідставними, враховуючи, що податковим органом самостійно не скасовано податкове повідомлення рішення № 0000960700 від 28.04.2011 року, яким зменшено ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» суму бюджетного відшкодування в розмірі 6240,00 грн., суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі № 0000960700 від 28.04.2011 року, яким зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування в розмірі 6240,00 гривень та податкове повідомлення рішення СДПІ ВПП в м.Сімферополі № 0000960700 від 28.04.2011 року, яким зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування в розмірі 6240,00 гривень та застосовані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.10.2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 17.10.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим № 0000960700 від 28.04.2011 року, яким зменшено ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» суму бюджетного відшкодування в розмірі 6240,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим № 0000960700 від 28.04.2011 року, яким зменшено ВАТ Електромашинобудівний завод «Фірма СЕЛМА» суму бюджетного відшкодування в розмірі 6240,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 1,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.