Постанова № 18844413, 12.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2011 р. <Текст >Справа №2а-10939/11/0170/16 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі судового засідання Сидельової М.В..,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник по довіреності від 20.04.2011 р. без номеру;

від відповідача ОСОБА_2., представник по довіреності від 07.07.2011 р. №45/10;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Аспект"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Аспект" (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними дій відповідача по невизнанню як податкового звіту декларації позивача з ПДВ за липень 2011 року; зобов'язання відповідача відобразити показники декларації позивача з ПДВ за липень 2011 року в картці особового рахунку по ПДВ. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подана позивачем податкова звітність - декларація з ПДВ за липень 2011 року відповідає вимогам ст.48 Податкового кодексу України. Крім того, у відповідача відсутні умови, згідно яких податковому органу надається право податкову декларацію з ПДВ не визнавати як податкову звітність. Позивач наполягає на тому, що він зареєстрований як платник ПДВ, рішення ДПІ в м. Сімферополі АРК про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ було визнано постановою Окружного адміністративного суду протиправним та скасовано; вказана постанова Окружного адміністративного суду АРК від 11.12.2009 року набрала законної сили.

Ухвалами суду від 02.09.2011р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні, що відбулося 12.10.2011 р., наполягав на задоволенні позовних вимог, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених в і позовної заяви.

У судовому засіданні, що відбулося 12.10.2011 р., представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що на час подання позивачем декларації з ПДВ за липень 2011р. ПАТ “Аспект” не було зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ в м. Сімферополі АРК.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Аспект” (код ЄДРПОУ 22278196, юридична адреса: 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, буд.19) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 18.01.1994 року, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Судом під час розгляду справи встановлено, що позивач спочатку був зареєстрований як Акціонерне товариство закритого типу “Аспект”, згодом було змінено найменування позивача на Приватне акціонерне товариство “Аспект”, статут викладено в новій редакції, в якої зазначено повним найменуванням позивача є Приватне акціонерне товариство “Аспект”. Позивач взятий на облік в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим як АТЗТ “Аспект” до зміни найменування 15.02.1994 року за №3029, що підтверджено довідкою відповідача від 15.09.2005 року №1178/29-0.

Як свідчать матеріали справи ПАТ “Аспект” 22.08.2011 р. (понеділок) засобами курєрського звязку до ДПІ в м. Сімферополі АРК була надана податкова декларація з ПДВ за липень 2011р.

Листом вих.№38312/10/28-4 від 25.08.2011 р. за підписом заступника начальника ДПІ в м. Сімферополі АРК Алієва Р.Р. позивачу повідомлено, що надана позивачем податкова декларація з ПДВ за липень 2011 р. (вх.№169266 від 22.08.2011 р.) не вважається податковою декларацією відповідно до статей 48, 49 Податкового кодексу України, п.10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. №41, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за №197/18935), оскільки подана ПАТ “Аспект”, яке відсутнє в Реєстрі платників ПДВ.

Не погодившись з діями органу податкової служби позивач звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, визнані контролюючими органами.

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача, суд зобовязаний перевірити, чи вчинені дії на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно із п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлені обов'язки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.16.1.2. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України)

Порядок складання податкової декларації, обовязкові реквізити податкової декларації передбачені ст.48 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 48.2 ст.48 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до пп.48.5.1 п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Згідно до п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Під час судового засідання судом досліджена надана позивачем декларація з ПДВ за липень 2011р. та будь-яких порушень наведених норм законодавства під час заповнення декларації з боку позивача суд не вбачає; про наявність таких порушень також не зазначено в листі відповідача від 25.08.2011 р. №38312/10/28-4.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою (п. 49.9.2 п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України);

у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п.49.9.2 п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

В листі від 25.08.2011 р. вих. № 38312/10/28-4 ДПІ в м. Сімферополі АРК посилається на те, що ПАТ “Аспект” відсутнє в Реєстрі платників ПДВ.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу “Аспект”(після зміни найменування - ПАТ “Аспект”), було зареєстровано як платник податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №00867004 серії НБ №017722 від 24.11.2000 р.

Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 11.12.2009 року по справі №2а-11985/09/12/0170 задоволено адміністративний позов АТЗТ “Аспект”, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м. Сімферополі АРК про анулювання реєстрації платника ПДВ АТЗТ “Аспект”, яке оформлене актом №190/15-2 від 30.09.2009 р. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2010 року апеляційна скарга ДПІ в м. Сімферополі АРК залишена без задоволення, вказана постанова Окружного адміністративного суду АРК - без змін. Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином на підставі рішення суду, що набрало законної сили, судом під час розгляду даної справи встановлено, що АТЗТ “Аспект” на час зміни його найменування на ПАТ “Аспект” було зареєстровано як платник податку на додану вартість; інше рішення про скасування його реєстрації як платника ПДВ ДПІ в м. Сімферополі АРК під час розгляду справи не надано.

Відповідно до вимог ч.1, 3-4 ст.90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

Судом встановлено, що Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №978 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за №1400/18695). Згідно з п.1 розділу IV даного Положення перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються коду ЄДРПОУ, податкового номера, який надається податковими органами, та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 16.1 пункту 16 розділу III цього Положення.

Для заміни Свідоцтва платник ПДВ зобов'язаний у двадцятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" (п.2 розділу IV Положення).

У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва. За потреби податковий орган повертає платнику ПДВ на цей період старе Свідоцтво та необхідну кількість засвідчених копій старого Свідоцтва із спеціальними записами про термін дії: "Свідоцтво дійсне до <дата, що відповідає останньому дню строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви>, запис зроблено <дата>". Запис у Свідоцтві та всіх засвідчених копіях Свідоцтва засвідчується підписом керівника (заступника керівника) податкового органу та печаткою (п.3 розділу IV Положення).

Як свідчать матеріали справи позивач звертався ДПА України, до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з заявою від 21.10.2010 року про поновлення його реєстрації як платника ПДВ, в якій АТЗТ “Аспект” послалося на рішення судів по справі №2а-11985/09/12/0170, що набрали законної сили. Згідно листа Державної податкової адміністрації України від 03.11.2010 року №11588/6/29-2016 ДПА України зазначене питання доручено вирішити ДПА в АРК, про що позивача буде повідомлено.

Відповідно до листа від 12.11.2010 року №2913/10/29-033 ДПА в АРК посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі №2а-11985/09/12/0170 оскаржені ДПІ в м. Сімферополі АРК в касаційному порядку. Крім того, в даному листі зазначено, що АТЗТ “Аспект” не знаходиться за вказаним в свідоцтві про державну реєстрацію місцезнаходженні, про що складено акт та повідомлення про відсутність платника податку за місцезнаходженням спрямовано державному реєстратору м. Сімферополя АРК.

Як було зазначено судом відповідно до вимог ст.254 КАС України постанова Окружного адміністративного суду АРК від 11.12.2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду АРК від 27.09.2010 року по справі №2а-11985/09/12/0170 набули законної сили, у звязку з чим посилання ДПА в АРК на їх оскарження в касаційному порядку не приймаються судом до уваги. Навпаки, відповідно до вимог ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ в м. Сімферополі АРК на вказані постанову та ухвалу судів першої та апеляційної інстанції по справі №2а-11985/09/12/0170, а також дані про те, що виконання судових рішень, які оскаржуються, в порядку ст.215 КАС України, зупинялось; про наявність таких ухвал Вищого адміністративного суду України представниками сторін під час розгляду справи суду не повідомлено.

Судом встановлено, що 30.04.2009 року набрав чинності Закон України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року №514-VI. Пунктом 4 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинно містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Абзацом першим пункту п'ятого розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011 року).

Як свідчать матеріали справи позивач змінив найменування з АТЗТ “Аспект” на ПАТ “Аспект” на виконання вимог зазначеного Закону України "Про акціонерні товариства", тобто таку зміну було проведено на виконання вимог діючого нормативно-правового акту для приведення статутних документів позивача у відповідності до вимог законодавства. Зазначені обставини підтверджені представником позивача під час розгляду справи та представником відповідача не оспорювались і не заперечувались.

Однак у звязку з невнесенням до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, податковими органами після набрання законної сили рішеннями судів по справі №2а-11985/09/12/0170, АТЗТ “Аспект”, фактично будучи платником податку на додану вартість, не міг після зміни найменування ПАТ “Аспект”- здійснити всі необхідні дії для перереєстрації у звязку зі зміною найменування, оскільки реєстрація АТЗТ “Аспект” як платника податку на додану вартість до часу розгляду даної справи не відновлена.

Таким чином, первинний стан АТЗТ “Аспект” не було відновлено на підставі рішень судів, що набрали законної сили, саме субєктами владних повноважень податковими органами. Суд зазначає, що під час розгляду даної справи судом не перевірялись дії податкових органів щодо виконання рішень судів по справі №2а-11985/09/12/0170.

Однак, у будь-якому випадку після внесення відповідних записів до Реєстру платників податку на додану вартість АЗТ “Аспект” при зміні назви міг не проходити реєстрацію знову, а лише провести перереєстрацію, що відповідно до вимог Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №978 (що діє на час перереєстрації та на час розгляду даної справи), є значно простішою та коротшою процедурою.

Суд зазначає, що зобовязуючи частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, законодавець не надав відповідачу, який входить до системи органів державної податкової служби, повноважень вчиняти дії, що не визначені законом.

Оскільки саме у звязку з невиконанням рішень судів, що набрали законної сили, наслідком виконання яких було б поновлення АТЗТ “Аспект” в Реєстрі платників податку на додану вартість, позивач і не зміг провести перереєстрацію як платник податку на додану вартість у звязку зі зміною найменування, саме дії та бездіяльність податкових органів є причиною щодо відсутності АТЗТ “Аспект” в Реєстрі та неможливості - у звязку з такою відсутністю - провести перереєстрацію (адже перереєстрація можлива лише зареєстрованої особи, тоді як ДПІ в м. Сімферополі АРК повідомила позивача про відсутність його в Реєстрі платників ПДВ).

Фактично саме дії, бездіяльність та рішення субєктів владних повноважень, що визнані судами протиправними, призвели до порушення прав позивача та неможливості відновлення первісного стану, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Таким чином, посилання податкового органу на те, що ПАТ “Аспект” відсутній в реєстрі платників податків, суд вважає безпідставним.

Крім того, жоден із зазначених у судовому рішенні наказів ДПА України не може бути визнаний таким, що розширює або звужує перелік підстав, за якими не можуть бути визнані податковою звітністю декларації платників податку на додану вартість.

Суд звертає увагу представника відповідача, що повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Право же привласнювати декларації статус “не є податковою декларацією” з підстав інших, ніж встановлено Податковим кодексом України, податковим законодавством України не передбачено.

Крім того, суд зауважує, що у звязку з прийняттям Податкового кодексу України у податкового органу взагалі відсутні повноваження щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто привласнення їй статусу “не є податковою декларацією”, оскільки згідно вищенаведених норм Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про не визнання поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року було оформлено листом вих. №38312/10/28-4 від 25.08.2011 р. Однак, вказаний документ не містить жодних підстав (обґрунтувань) відмови відповідача у прийнятті декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року. Крім того, у листі не зазначено, що податковий орган відмовив платнику податку у прийнятті податкової декларації, як це передбачено нормами Податкового кодексу України, а вказано тільки про невизнання декларації, отже, на думку суду, зазначений лист не є рішенням субєкта владних повноважень у розумінні КАС України та Податкового кодексу України про відмову у прийнятті податкової декларації.

Крім того, зважаючи на постійний процес вдосконалення та змінення форм податкової звітності з боку ОДПС, визначення її органами переліку обовязкових реквізитів своїми наказами, неприпустимо змінювати перелік таких реквізитів або змінювати перелік підстав, за якими податкові декларації можуть бути не визнані як податкові декларації у кожному окремому випадку, не спираючись на норми діючого законодавства. В той же час, відповідно до п. 3 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною радою України.

Доказів наявності передбачених ст.ст.48, 49 Податкового кодексу України обставин, які б дозволяли податковому органу відмовити у прийнятті податкової декларації, відповідач у встановленому порядку не надав.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм права та встановлених судом обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача за липень 2011 року податковою звітністю не ґрунтуються на Законі, норми якого регулюють спірні правовідносини, вчинені з порушенням основних принципів адміністративної юстиції, дотримання яких є складовою частиною демократичного суспільства, тому є протиправними.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за №843/11123, яка діє на час вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до пп.4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі “Нараховано платежів - зменшено платежів” за відповідними кодами операцій.

Наведені положення законодавства свідчать про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Виходячи з встановлених судом обставин та зазначених норм законодавства суд вважає, що належним способом захисту права позивача, у даному випадку, є задоволення позивних вимог саме шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року, отриманих від ПАТ “Аспект”, зобов'язання відповідача відобразити основні показники поданої ПАТ “Аспект” податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 р. в особовому рахунку підприємства.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У звязку зі складністю справи судом 12 жовтня 2011 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 14 жовтня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо невизнання документом податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року, отриману від Приватного акціонерного товариства "Аспект" (код ЄДРПОУ 22278196) 22.08.2011 року вх.№ 169266..

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства "Аспект" (код ЄДРПОУ 22278196) основні показники поданої декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства “Аспект” (код ЄДРПОУ 22278196, юридична адреса: 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, буд.19) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Александров О.Ю.

<Текст >