Ухвала суду № 1884348, 09.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

   У Х В А Л А

    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 квітня 2008                                                                                               м. Київ  

Колегія  суддів  Вищого   адміністративного   суду  України у складі:

 Суддів:  Бутенка В. І.,

    Лиски Т. О. (доповідач),

    Панченка О. І.,

                            Сороки М. О.,

 Штульмана І. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську про скасування податкових повідомлень-рішень,  касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Краматорську на постанову Господарського суду Донецької області від 05 липня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 07 серпня 2006 року, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  Л  А:

У червні 2006 року ВАТ «Енергомашспецсталь» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до ДПІ в м. Краматорську про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.06 № 0007611503/3/21047/10/15-3, № 0000041503/3/21046/10/15-3, якими до позивача застосовані фінансові санкції за порушення встановлених строків сплати податкового зобов’язання на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про  порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Господарського суду Донецької області від 05 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07 серпня 2006 року, позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 01.06.06:

№ 0007611503/3/21047/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку за землю у сумі 72446 грн. 13 коп.;

№ 0000041503/3/21046/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку за землю у сумі 6391 грн. 67 коп.

У касаційній скарзі на постанову Господарського суду Донецької області від 05 липня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 07 серпня 2006 року ДПІ в м. Краматорську ставить питання про скасування судових рішень в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Краматорську була здійснена невиїзна документальна перевірка ВАТ «Енергомашспецсталь» по питанню повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом за період з 01.07.2002 р. по 31.10.2002 р., за результатами якої складений акт від 03.11.2005 р. № 165/15-3-00210602.

Актом невиїзної документальної перевірки було встановлено несвоєчасну сплату ВАТ «Енергомашспецсталь» узгоджених податкових зобов’язань по земельному податку згідно з розрахунками земельного податку за 2002 рік, що є порушенням ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (із змінами та доповненнями), ст. 51 Закону України «Про Державний бюджет України» та п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Актом перевірки було встановлено, що у відповідності з уточненим зведеним розрахунком суми земельного податку на 2002 рік, наданим до ДПІ в м. Краматорську 13.03.2002 (вхідний №42737), підприємством визначена загальна річна сума податку в розмірі 1500055 грн. з розбивкою по місяцях: із січня по травень по 125004 грн. та з червня по грудень по 125005 грн.

На підставі даного акту податковий орган прийняв податкове повідомлення рішення від 11.11.2005 р. № 0007611503/0/51417/10/15-313, яким до позивача застосовано фінансові санкції за порушення строків сплати земельного податку у сумі 394180 грн. 15 коп. на 88 календарних днів, у розмірі 20 відсотків, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сумі 78837 грн. 83 коп.

За наслідками адміністративного оскарження ДПІ у м. Краматорську прийняла податкові повідомлення-рішення від 01.06.2006 р.:

№ 0007611503/3/21047/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку за землю у сумі 362230 грн. 67 коп. на 62, 64, 86, 87, 88 календарних днів у розмірі 20 відсотків на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сумі 72446 грн. 13 коп.;

№ 0000041503/3/21046/10/15-3, яким до позивача застосовані фінансові санкції за порушення строків сплати податкового зобов’язання з податку за землю у сумі 12783 грн. 33 коп. на 91 календарний день у розмірі 50 відсотків на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сумі 6391 грн. 67 коп.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що висновки, викладені в акті перевірки, не обґрунтовані та не відповідають нормам чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що зазначений закон є спеціальним з питань оподаткування і встановлює серед іншого порядок визначення податкового зобов’язання, базового податкового періоду, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені спеціальним Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим законом.  

Згідно з частиною 1 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Для земельного податку законом, який визначає податковий період , є Закон України «Про плату за землю» (із змінами а доповненнями).

Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» (із змінами та доповненнями) визначає, що юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

У 2001 та 2002 роках форми Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядок їх подання до органу державної податкової служби, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 26 жовтня 2001 року № 434. Пунктом 2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку визначено, що розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власником землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.

Згідно підпункту «в» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація (розрахунок) за базовий податковий період, що дорівнює року, подається платником податку протягом 60-ти календарних днів за останнім календарним днем звітного податкового року. Тобто, граничний строк сплати позивачем земельного податку за 2002 рік, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» припадає на 10 березня 2003 року.  

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» в редакції, що існувала станом на 4 липня 2002 року встановлено, що земельний податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв)  землекористувачами – виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками – щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Згідно з частиною 3 статті 51 Закону України «Про Державний бюджет України на 2002 рік» плата за земельні ділянки та земельний податок оплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування штрафу стала несвоєчасна, на думку відповідача, сплата земельного податку за 2002 рік, яка повинна була здійснюватись щомісячно частками, тобто податковим органом базовим податковим періодом рахується календарний місяць.

У законодавстві по різному визначені строки сплати земельною податку, що припускає неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків  платника податку щодо сплати цього податку.

Підпунктом 4.4.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями) встановлено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, у податкового органу відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати земельного податку, які встановлені іншими законами.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Відповідно  до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

  Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм  матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись  ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу  адміністративного  судочинства  України, колегія суддів ,-

                                                     У   Х   В   А   Л   И   Л   А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Краматорську відхилити, а постанову Господарського суду Донецької області від 05 липня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 07 серпня 2006 року залишити без  змін.

              Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.

            Судді :

                                                                                                          В. І. Бутенко

                                                                                                          Т. О. Лиска

                                                                                                          О. І. Панченко

                                                                                                          М. О. Сорока

                                                                                                          І. В. Штульман