Постанова № 18833539, 28.10.2011, Миронівський районний суд Київської області

28.10.2011

Справа №2а -1017/12270/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року Миронівський районний суд Київської області

в складі :головуючого судді - Пархоменко В.М.

при секретарі- Овчаренко В.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці адміністративну справу за позовом Миронівського районного центру зайнятості -робочого органу виконавчої Дирекції Фонду загальнообов”язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

встановив:

У вересні 2011року позивач звернувся до суду з названим позовом,посилаючись на те, що згідно заяви ОСОБА_1 та поданих до неї відомостей і документів,на підставі ст.2 ЗУ “Про зайнятість населення” , Порядку реєстрації,перереєстрації та ведення обліку громадян,які шукають роботу, і безробітних,затв.постановою КМУ від 14.02.2007року №219,відповідача було зареєстровано у Миронівському районному центрі зайнятості як такого,що шукає роботу з 12.10.2007 року, а з 19.10.2007 року йому було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю.

У травні 2011року була проведена звірка з даними Державного реєстратора Миронівської райдержадміністрації, якою встановлено,що ОСОБА_1 в період перебування на обліку у Миронівському РЦЗ як безробітного з 19.10.2007 року по 26.02.2009року та отримання допомоги по безробіттю, був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 31.01.2005року та не мав права на отримання допомоги по безробіттю .

Внаслідок цього відповідачеві за період з 19.10.2007року по 26.02.2009року було незаконно нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у сумі 2725 грн.56коп.

У добровільному порядку відповідач повернути ці кошти відмовляється.

У судове засідання сторони не з”явились,подали до суду заяви,в яких просять справу розглянути за їх відсутності, позивач позов підтримав,відповідач позов визнав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності ,суд прийшов до висновку,що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року № 803-ХII, зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі.

Абзацом першим статті 2 визначаються безробітними працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно з положеннями пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних»від 14 лютого 2007 року № 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно пункту б частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", такими особами є громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2003 року № 1533-III, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено,що відповідно до ст.ст.2,4 Закону України “ Про зайнятість населення” від 01.03.1991р. №803-Х11 зі змінами та доповненнями з 19.10.2007року відповідачеві наданий статус безробітного та призначена державна допомога по безробіттю згідно його заяви та поданого пакету документів.

У травні 2011року була проведена звірка з даними Державного реєстратора Миронівської райдержадміністрації, якою встановлено,що ОСОБА_1 в період перебування на обліку у Миронівському РЦЗ як безробітного з 19.10.2007року по 26.02.2009року та отримання допомоги по безробіттю, був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 31.05.2005року та не мав права на отримання допомоги по безробіттю .

Згідно довідки № 12102 від 01.09.2011року ОСОБА_1 за період з 19.10. 2007року по 26.02. 2009року нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 2725грн.56коп.

Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним від 13 лютого 2009 року № 60/62, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа повинна повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти,то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до частини 15 статті 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.06.2011року відповідач був зареєстрований як фізична особа-підприємець,не дивлячись на те,що постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2010року скасовано державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Відповідно до положень абзацу 13 Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця" від 29 грудня 2005 року № 11827 та положень абзацу 9 листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця" від 10 травня 2006 року № 3466, положень абзацу 21 Листа Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця" від 10 жовтня 2006 року № 7338, чинним законодавством України не передбачено жодних винятків щодо порядку проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Виходячи з вищевикладеного, обставина, яка не давала змогу відповідачеві взагалі набути статус безробітного й отримувати в звязку з цим допомогу - це його статус як фізичної особи-підприємця на день подання заяви до Миронівсьеого районного центру зайнятості для надання йому статусу безробітного з метою виплати допомоги по безробіттю.

Тим самим, відповідач має повернути суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин (не позбавлення статусу підприємця), що впливають на умови виплати їйому матеріального забезпечення та надання соціальних послуг саме з моменту подання заяви для надання йому статусу безробітного з метою виплати йому допомоги по безробіттю.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності,суд прийшові до висновку,що вимоги позивача грунтуються на вимогах діючого законодаства,є доведеними,а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАСУ у справах,в яких позивачем є суб”єкт владних повноважень,а відповідачем- фізична чи юридична особа,судові витрати здійснені позивачем,з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, Закону України “ Про зайнятість населення” від 01.03.1991р.№803-Х11,Закону України “ Про загальнообов”язкове соціальне страхування на випадок безробіття”,Порядку надання допомоги по безробіттю”,

Керуючись ст.ст. 6,7,8,9,10,11,17,158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВ И В:

Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миронівського районного центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов”язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (р/р №37173001002118 банк ГУ ДКУ в Київській області МФО 821018 код 22208540) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 2725грн.56коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в Київській апеляційний адміністративний суд через Миронівський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення .

Постанова в повному обсязі виготовлена 28.10.2011року

Суддя: В.М.Пархоменко