Постанова № 18832055, 04.10.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.11 Справа № 5015/2308/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача –Радковський Т.Р.

від відповідача (скаржник) –не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька основа”, вих. № 176/06 від 30.06.2011р.

на рішення господарського суду Львівської області від 08.06.2011 року (підписане 09.06.2011 року), суддя Березяк Н.

у справі № 5015/2308/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Відок-Гікс”, м. Рівне

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька основа”, м. Львів

про стягнення 22 103,80 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 08.06.2011 року по справі №5015/2308/11 позов ТзОВ «Відок-Гікс»задоволено, стягнено з ТзОВ «Галицька основа»на користь ТзОВ «Відок-Гікс»19000 грн. –основного боргу, 2536,93 грн. –інфляційних, 566,87 грн. –3% річних.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за послуги по охороні об’єкта будівництва підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення, враховуючи положення ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193 ГК України та умови договору на охорону майна №4-од від 01.02.2010 року. Поряд з цим, беручи до уваги ст.625 ЦК України, суд вважає правомірними заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні та 3 % річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Галицька основа»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 08.06.2011 року по справі №5015/2308/11, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, вказуючи на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом неправомірно не відкладено розгляду справи в судовому засіданні 08.06.2011 року за його клопотанням та розглянуто справу за відсутності представника відповідача. Одночасно, скаржник посилається на те, що у день прийняття судом рішення позивачем уточнювались позовні вимоги, проте, відповідач був позбавлений можливості подати на них заперечення.

Представник відповідача (скаржника) втретє в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу та додатку до нього, вказуючи на безпідставність доводів апелянта. Зокрема, зазначав, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена матеріалами справи.

Оскільки явка представника відповідача (скаржника) не визнавалась обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 року між ТзОВ “Відок-ГІКС” (в тексті договору - охоронна фірма) та ТзОВ “Галицька основа” (в тексті договору - замовник) укладено договір на охорону майна № 4-од, відповідно до умов якого, а саме п.1.1 позивач зобов’язувався забезпечувати охорону майна та громадського порядку на території об’єкту відповідача, а останній своєчасно здійснювати оплату послуг охорони на умовах і в порядку, обумовлених цим договором.

Пунктом 2.1 встановлено, що охорона об’єкту, який розташований за адресою: м.Рівне, площа Театральна (будівництво ІІ черги підземного переходу) здійснюється у дні та години, обумовлені додатком №1, який є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно із п.3.1 вартість послуг охоронної фірми, що надаються замовнику (відповідачу) за пост №1 складає 10,00 грн. за годину відпрацьованого часу (розрахунок за місяць наведений у додатку №1). Вартість послуг охоронної фірми, що надаються замовнику за пост №2 складає 13,00 грн. за одну годину відпрацьованого часу (розрахунок наведений у додатку №1).

У пункті 3.3 договору передбачено, що оплата за охорону здійснюється замовником відповідно до відпрацьованого часу за попередній м’ясець до 05 числа поточного місяця згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

На виконання умов договору позивачем протягом липня-серпня 2010 року надавались послуги по охороні вказаного вище об’єкту будівництва, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 24 818,00 грн. (арк. справи 13,14), які підписані сторонами та скріплені відтисками печаток позивача та відповідача. Поряд з цим, до матеріалів справи долучені рахунки-фактури № 00064 від 30.07.2010 р. та № 00071 від 31.08.2010 р.

Відповідач вартість наданих позивачем послуг оплатив частково. Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 19000 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основної суми боргу в розмірі –19000 грн.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, нараховані позивачем до стягнення з відповідача 566,87 грн. –3% річних за період з 06.09.2010 року по 14.04.2011 року та 2536,93 грн. інфляційних за період з вересня 2010 року –по березень 2011 року є правомірними.

Не приймається до уваги суду зауваження апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно не відкладено розгляду справи за його клопотанням та прийнято рішення за відсутності представника відповідача, оскільки матеріали справи не містять клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, який призначено на 08.06.2011 року. Поряд з цим, відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Разом з тим, слід зазначити, що розгляд справи в судовому засіданні 10.05.2011 року було відкладено за клопотанням відповідача, Проте, відповідач повторно уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав.

Крім того, не заслуговують на увагу посилання скаржника на те, що в день прийняття судом рішення позивачем уточнювались позовні вимоги, проте, відповідач був позбавлений можливості подати на них заперечення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем позовні вимоги не уточнювались, а судом стягнено суму заборгованості, яка зазначена в позовній заяві, що надійшла до господарського суду 26.04.2011 року.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 08.06.2011 року по справі №5015/2308/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Галицька основа” без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.