Постанова № 18831809, 03.10.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.11 Справа № 5015/1775/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І..,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача –не з’явився

від відповідача (скаржник) –не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Марс», вих. № б/н від 26.07.2011 року

на рішення господарського суду Львівської області від 20.05.2011 року (підписане 23.05.2011 року), суддя Кітаєва С.Б.

у справі №5015/1775/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрові технології –Захід», м.Львів

до відповідача Малого приватного підприємства «Марс», с. Гуменець

про стягнення 131 935,19 грн.

в с т а н о в и в :

В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем уточнювались позовні вимоги (уточнення позовних вимог від 20.05.2011 року, арк. справи 121), згідно яких останній просить припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача: 25 905,83 грн. –інфляційних, 8 599,92 грн. - 3 % річних, 36 011,45 грн. - пені (зазначених у заяві від 11.05.2011р., арк. справи 119 –120).

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.05.2011 року по справі №5015/1775/11 уточнені позовні вимоги ТзОВ «Цифрові технології –Захід»задоволено. Стягнено з МПП «Марс»на користь ТзОВ «Цифрові технології –Захід»8599,92 грн. –3% річних, 25905,83 грн. –інфляційних та 36011,45 грн. –пені. В частині позову щодо стягнення 61902,21 грн. –основного боргу провадження у справі припинено.

Рішення суду мотивоване тим, що до 19.05.2011 року у відповідача перед позивачем існувала заборгованість за виконані роботи, яка погашена в повному обсязі в ході розгляду справи господарським судом. Таким чином, враховуючи умови договору субпідряду №1/8-09 від 20.08.2009 року, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, положення ст.ст.174,175,181,230 ГК України, ст.ст.549,551,625 ЦК України, суд прийшов до висновку, що провадження у справі щодо стягнення основного боргу слід припинити на підставі п.п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України та стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні, 3% річних та пеню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, МПП «Марс»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 20.05.2011 року по справі №5015/1775/11, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилаючись на положення ст.ст.232 ГК України, ст.258 ЦК України вказує на те, що позовні вимоги щодо стягнення пені заявлені з пропуском строку позовної давності. При цьому, відповідач зазначає, що його позбавлено можливості подати заяву про застосування позовної давності у суді першої інстанції, оскільки належним чином не повідомлено про розгляд даної справи. Одночасно, скаржник посилається на те, що розмір пені, інфляційних та 3% річних є значним, а фінансування робіт, здійснювалось за рахунок бюджетних коштів, які отримувались з запізненням, з огляду на що у відповідності до ст.233 ГК України наявні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (від 16.08.20111 року) проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на безпідставність доводів апелянта. Зокрема, звертає увагу суду на те, що відповідачем оплата за виконані роботи у встановлені договором субпідряду №1/8-09 від 20.08.2011 року терміни не проводилась. Разом з тим, зазначає, що відповідача належним чином було повідомлено про розгляд справи господарським судом, що підтверджено матеріалами справи, з огляду на що необґрунтованим є посилання скаржника (відповідача) на те, що він був позбавлений можливості подати заяву про застосування позовної давності.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 20.08.2009 року між Малим приватним підприємством “МАРС”, (що є генпідрядником на проведення робіт з капітального ремонту вул. Ярослава Мудрого (II-га черга), де замовником виступає департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради), іменоване надалі “замовник”, що має статус платника податку на прибуток та податку на додану вартість на загальних підставах,в особі директора Мірка М.М., що діє на підставі статуту, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цифрові технології –Захід», що виступає субпідрядником на проведенні робіт з капітального ремонту вул. Яр. Мудрого, (позивачем у справі) назване в подальшому “підрядник”,що має статус платника податку на прибуток та податку на додатну вартість на загальних підставах, в особі директора, що діє на підставі статуту, з другої сторони був укладений договір субпідряду за № 1/8-09, відповідно до п.1.1. якого, замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов’язання виконати власними силами роботи по капітальному ремонту каналізаційної мережі (дощової та побутової каналізації) та каналізації дощових стоків з будинків вул. Ярослава Мудрого. У п.1.2 договору зазначено - підстава: титульний список Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, рішення тендерного комітету-протокол від 28 липня 2009 року, попередня згода ТзОВ “Цифрові технології –Захід” при поданні тендерної пропозиції.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2,3.1 договору загальна вартість робіт визначена на підставі динамічної Договірної ціни (що є додатком № 1 до цього договору і його невід”ємною частиною), на момент укладення договору складає 424 574, 40 грн., в тому числі ПДВ 70762,40 грн. Розрахунки за виконанні роботи будуть проведенні згідно фактично виконаних обсягів робіт. Роботи за цим договором повинні бути виконанні відповідно до графіку виконання робіт, що є додатком № 2 до цього договору і його невід’ємною частиною. Початок робіт - 17 серпня 2009 року, кінець робіт за цим договором не пізніше 23 жовтня 2009 року.

Згідно із пунктами 5.1., 5.2,5.3 договору оплата за виконані роботи проводиться замовником щомісячно, шляхом проміжних платежів, у відповідності з підписаною довідкою (типова форма КБ-3) та актом виконаних робіт (типова форма КБ-2в)згідно фактично виконаних робіт на протязі 5 –ти днів після підписання акту виконаних робіт. Кінцеві розрахунки за виконанні роботи здійснюються на протязі 5-ти днів після підписання акту здавання об”єкту в експлуатацію. Вартість послуг визначається підрядником згідно діючих нормативних актів, а саме: ДБН 1.1.1-2000 затвердженого наказом Держбуду України від 28.08.2000р. із змінами та доповненнями до нього на основі елементних кошторисних нормативів (РЕКНр ДБН.2.4. 2000, РКНЕМ ДБН 2.7.2000), а також інших діючих нормативних актів та рекомендації спеціальних інститутів.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення термінів оплати робіт замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування.

Відповідно до п.9.3 договору субпідряду, останній набуває чинності з моменту підписання його тексту та всіх додатків до нього, що зазначені у п.10.1 цього договору (додаток №1 –Розрахунок договірної ціни, додаток №2 –графік виконаних робіт) і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Позивачем виконано роботи, передбачені умовами вказаного вище договору на загальну суму 374 902,21 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками акти приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в: №1 від 30.09.2009 року за вересень 2009 року на суму 49394 грн., №2 від 30.10.2009 року за жовтень 2009 року на суму 242 774,23 грн., №3 від 31.12.2011 року за грудень 2009 року на суму 82 733,58 грн. та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за вересень, жовтень, грудень 2009 року.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи відповідачем проводилась часткова оплата за виконані роботи на суму 313 000 грн. про, що свідчать копії з банківських виписок від 14.12.2009 року на суму 10000 грн., 15.12.2009 року на суму 10000 грн., 18.12.2009 року на суму 5000 грн., 23.12.2009 року на суму 10 000 грн., 08.06.2010р. на суму 30 000 грн., 11.06.2010 р. на суму 6000 грн., 14.06.2010р. на суму 8000 грн., 22.06.2010р. на суму 45000 грн., 01.07.2010р. на суму 20000 грн., 09.07.2010р. на суму 30000 грн., 04.08.2010 р. на суму 10000 грн., 05.08.2010 року на суму 20000 грн., 10.08.2010р. на суму 10000 грн., 11.08.2010р. на суму 5000 грн., 17.08.2010р. на суму 10000 грн., 25.08.2010 р. на суму 10000 грн., 26.08.2010р. на суму 10000 грн., 27.08.2010р. на суму 15000 грн., 30.08.2010р. в розмірі 10000 грн., 01.09.2010р. на суму 5000 грн., 02.09.2010р. на суму 5000 грн., 07.09.2010р. на суму 10000 грн. 20.09.2010р. на суму 10000 грн., 12.11.2010 р. на суму 10000 грн., 13.01.2011р. на суму 4000 грн.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила - 61902,21 грн.

В ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем погашено суму основної заборгованості в повному обсязі, в зв’язку з чим, позивач у заяві про уточнення позовних вимог від 20.05.11р. (арк. справи 121) просить припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу та стягнути з відповідача на користь позивача 25 905,83 грн. –інфляційних, 8 599,92 грн. - 3 % річних, 36 011,45 грн. - пені (зазначених у заяві від 11.05.2011р., арк. справи 119 –120).

Беручи до уваги п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України судом обґрунтовано припинено провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу в розмірі –61902,21 грн.

Враховуючи розрахунок позивача, положення ч.2 ст.625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 25 905,83 грн. – інфляційних, 8 599,92 грн. - 3 % річних.

Згідно з ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням наведеного, п.6.2 договору субпідряду №1/8-09 від 20.08.2009 року, судом правомірно стягнено з відповідача на користь позивача - 36011,45 грн. –пені.

Щодо посилань апелянта на пропуск позивачем строку позовної давності, а також клопотання у апеляційній скарзі про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені в розмірі 36011,45 грн., слід зазначити наступне:

Положеннями ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з вимогами статті 256 ЦК України позовна давність - це строк в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. За приписами статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи така заява від МПП «Марс»до суду першої інстанції не надходила, доводи відповідача щодо необхідності застосування строку позовної давності є безпідставними. Поряд з цим, слід зазначити, що розрахунок неустойки позивачем проведено із врахуванням ч.6 ст.232 ГК України.

Стосовно посилання відповідача (скаржника) на те, що розмір пені, інфляційних та 3% річних є значним, а фінансування робіт, здійснювалось за рахунок бюджетних коштів, які отримувались з запізненням, з огляду на що наявні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, слід зазначити, що інфляційні та 3% річних не є штрафними санкціями у розумінні ст.230 ГК України. Крім того, відповідач не просив господарський суд про зменшення заявленої до стягнення пені, а також не подавав суду докази, які б слугували підставою для зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій.

Не заслуговують на увагу твердження відповідача про неналежне повідомлення про розгляд справи у суді першої інстанції, оскільки матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 74), яке свідчать про отримання представником відповідача ухвали суду від 04.04.2011 року. Крім того, на звороті ухвал суду від 28.04.2011 року, 06.05.2011 року, якими розгляд справи було відкладено наявні штампи суду з відміткою про відправку документа, що відповідає положенням Інструкції з діловодства в господарських судах України. Разом з тим, відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 20.05.2011 року по справі №5015/1775/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Марс»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Хабіб М.І.