Рішення № 18831355, 10.10.2011, Господарський суд Чернігівської області

10.10.11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2011р. Справа № 5028/10/106/2011

Чернігівський транспортний прокурор в інтересах держави

вул. Привокзальна, 5, м. Чернігів, 14017

В особі Дочірньої компанії “Укрнафтогаз”НАК “Нафтогаз України”

В особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”

Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Бахмачконсервмолоко”

вул. Перемоги, 13, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 5071,96грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Від позивача: Склярець Н.В. від 22.12.2010р. - юрисконсульт;

Від прокуратури: Саповський Л.І. посвідчення № 89 від 04.11.2010 року;

Від відповідача: не з’явився;

Чернігівським транспортним прокурором в інтересах держави в особі Дочірньої компанії “Укрнафтогаз”НАК “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”, подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю “Бахмачконсервмолоко” про стягнення відповідно до договору з транспортування природного газу магістральними газопроводами № Ч/ПР/2010-Т/169 від 31.12.2009 року заборгованості з транспортування природного газу в сумі 3619,20 грн., 564,10 грн. пені, 485,56 грн. інфляційних, 149,75 грн. 3% річних та 253,35 грн. штрафу.

Відповідач в судове засідання не з’явився, представника не направив, ухвала направлена на його адресу, повернулася до суду з поштовою відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

У відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 30.09.2011 року, місцезнаходження відповідача –16500, Чернігівська область, Бахмацький район, м. Бахмач, вул.. Перемоги, 13.

В судовому засіданні 06.10.2011 року позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача 3619,20 грн. основного боргу, 321,25 грн. пені, 151,08 грн. 3% річних, 354,68 грн. інфляційних та 253,34 грн.7% штрафу.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, виходячи з вищевикладеного суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог для розгляду по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та прокуратури, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ :

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

31.12.2009 року між ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в особі Чернігівського ЛВУМГ філії УМГ «Київтрансгаз»та товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмачконсервмолоко»укладено договір з транспортування природного газу магістральними газопроводами № Ч/ПР/2010-Т/169.

Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець протягом 2010 року надає замовнику послуги з транспортування імпортованого газу, газу видобутого на території України, відібраного з підземних сховищ газу та/або з ресурсів постачальників, які не мають з ДК «Укртрансгаз»договорів на транспортування природного газу магістральними газопроводами в межах обсягів, зазначених в п. 1.2.Договору. Підставою для укладення Договору є наявність договору між замовником, Постачальником газу та газорозподільною організацією ВАТ «Чернігівгаз».

Згідно ст..901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.

Таким чином укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором про надання послуг.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.4.1. Договору, розрахунок за надані послуги з транспортування природного газу проводиться платіжним дорученням на рахунок виконавця згідно з реквізитами, вказаними у розділі 10 Договору, до 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі актів –рахунків виконання робіт з транспортування природного газу.

На виконання умов Договору позивач в повному обсязі виконав умови договору з транспортування природного газу, що підтверджується актом-рахунком № 320 за січень на суму 2199,36 грн., № 1374 за лютий 2010року на суму 3062,40 грн., актом прийому-передачі природного газу від 25.06.2011 року № 1940 підписаного сторонами та актом звірки взаєморозрахунків № 694.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідач частково сплатив кошти за транспортування газу за січень 2010 року в сумі 2199,36, що підтверджується банківською випискою від 04.03.2010 року.

Враховуючи вищенаведене, станом на момент подання позову заборгованість відповідача становить 3619,20 грн.

Отже, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 3619,20грн. належним чином доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована, тому позовні вимоги в цій частині стягнення суми основного боргу на користь позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.5.5. Договору, при несвоєчасній оплаті послуг з транспортування газу у строки, зазначені у п.4.1.Договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення неустойки (пені) з відповідача в сумі 321,25 грн. за період з 22.03.2010 року по 17.09.2010 року, у зв’язку з несвоєчасною оплатою виконаних робіт.

Відповідно до п. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штраф, пеня), порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.( ч.3)

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 цього кодексу, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідачем заява про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені за період з 22.03.2010 року по 17.09.2010 року, до суду не надсилалась.

Враховуючи все вищевикладене, перевіривши розрахунок пені, заявленої до стягнення позивачем, встановивши, що строк виконання зобов’язань відповідно до п.4.1 Договору у відповідача настав за лютий 2010 року –23.03.2010р., за березень 2010 року - 21.04.2010р., суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 23.03.2010 по 17.09.2010 року в сумі 319,53 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних за період прострочки з 22.02.2010 року по 10.08.2011 року в сумі 151 грн.08 коп. та 354 грн.68 коп. інфляційних втрат за період з 01.08.2010 року по 10.08.2011 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми.

Перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 22.02.2010 року по 10.08.2011 року та інфляційних втрат за період серпень 2010р.-червень 2011р., суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних за період з 23.02.2010 року по 10.08.2011 року в сумі 151,00 грн. та інфляційних втрат за період серпень 2010р.-червень 2011р. в заявленій у позові сумі 354,68 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 253,35 грн. штрафу у розмірі 7% річних, відповідно до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та посилається на ту, обставину, що позивач є суб’єктом господарювання державного сектору економіки.

Згідно з ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності)товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт,послуг);за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 5.1. Договору, за несвоєчасну оплату наданих послуг, а також за безпідставну відмову в підписанні двосторонніх актів-рахунків виконання робіт з транспортування природного газу та/або акту звірки Виконавець скорочує або припиняє транспортування газу замовнику шляхом відключення газоспоживного обладнання, а замовник відшкодовує виконавцю вартість робіт по скороченню, припиненню та відновленню транспортування.

Пунктом 5.6.2. Договору передбачено, що при порушенні умов договору, передбачених п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.7., 5.1 та 9.2. замовник сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 1000,00 грн. на підставі рахунку –фактури або письмової вимоги виконавця. Отже, договором передбачений інший розмір певного виду штрафних санкцій за несвоєчасну оплату наданих послуг.

Застосування штрафної санкції у вигляді штрафу в розмірі 7% можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушене господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущене прострочення виконання не грошового зобов’язання, пов’язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розміру штрафу.

Даний висновок суду відповідає правовим позиціям, зробленим Верховним судом України (Постанова від 06.12.2010 року по справі № 42/562 та Постанова від 20.12.2010 року по справі № 06/113-38) та Вищим Господарським судом України у Постанові від 14.06.2011 року по справі № 37/535).

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову у позові в частині стягнення з відповідача 7% штрафу за порушення строку оплати за отримані послуги.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.3 статті 49 ГПК України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 44,44 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 206,80 грн.

Керуючись ст.ст. 22,33,34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмачконсервмолоко», вул. Перемоги, 13, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500 (р/р 26009045823 в КФ АБ «Експрес-Банк», МФО 337212, код ЄДРПОУ 36075238) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії УМГ «Київтрансгаз», пр.-т Комарова, 44, м. Київ, 03065 (р/р 26006301835923 в ПАТ КБ „Надра” м. Чернігів, МФО 353627, код ЄДРПОУ 23517243) 3619,20 грн. боргу, 319,53 грн. –пені, 151,00 грн. 3% річних, 354,68 грн. інфляційних нарахувань, а всього 4444,41, 44,44 грн. витрат по сплаті держмита та 206,80грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2 .В решті позову відмовити.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко