Рішення № 18831338, 07.10.2011, Господарський суд Чернігівської області

07.10.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру,20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

06 жовтня 2011 року справа № 5028/12/95/2011

За позовом Ніжинського міжрайонного прокурора

вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 в інтересах держави

В особі: Ніжинської міської ради

пл. Леніна, 1, м. Ніжин, Чернігівська область,16600

Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі",

вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_5,

АДРЕСА_1

АДРЕСА_2

Предмет спору: про стягнення заборгованості 10416,77 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від позивача: ОСОБА_3 довіреність № 01-07/402 від 10.03.2011 представник

Від відповідача: ОСОБА_1 довіреність від 07.10.2004 представник

Від прокуратури: Кушнір Л.В. старший прокурор відділу прокуратури Чернігівської області посвідчення № 60 від 29.06.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Ніжинським міжрайонним прокурором подано позов в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення 6183,33 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 4055,07 грн. пені, 94,48 грн. інфляційних нарахувань та 83,89 грн. 3% річних, згідно Договору № 242 від 15.10.2005 р. на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

Представники сторін та прокуратури в судовому надали письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

В наданих в судовому засіданні 22.09.2011 р. письмових поясненнях представник позивача повідомив, що до 01.10.2010р. в будівлі за адресою м. Ніжин, вул.Московська, 3 нарахування проводилось всім споживачам, які там знаходяться, відповідно до показів лічильника пропорційно до опалювальної площі кожного окремо. Остання держповірка лічильника проводилась 14.10.2008 р., наступна повинна бути здійснена до кінця 3-го кварталу 2008 р., але її не було проведено.На цій підставі лічильник було не введено з комерційної експлуатації на підставі акту від 21.09.2010 р. про неможливість прийняття теплолічильника в комерційну експлуатацію. Тому його покази не можуть братись до угави, нарахування проводилось по тарифу за 1м.кв. опалювальної площі в опалювальному сезоні 2010-2011 р. Тому помісячні акти щодо зняття показів приладів обліку не проводилось. Про зміну тарифу споживача було повідомлено в ЗМІ , а саме в газеті "Вісті" від 24.04.2009 р., де було оприлюднено рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 200 від 16.04.2009 р. Щодо проведення звірки розрахунків представник позивача пояснила, що бухгалтер підприємства безпосередньо виїзджала до споживача за місцем його проживання, місцем здійснення підприємницької діяльності та в телефонному режимі просила з"явивтись до ТОВ "НіжинТеплоМережі" для проведення звірки розрахунків. Але споживач не з"явився, тому на його адресу було направлено супровідний лист та акти звірки розрахунків цінним листом з описом вкладення.

Представником позивача в судовому засіданні 06.10.2011 р., відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, було подано погоджене з прокурором письмове клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 4055 грн 07 коп, 3 % річних в сумі 83 грн. 89 коп. та інфляційних втрат в розмірі 94 грн. 48 коп. У зв»язку з цим загальна сума позову зменшиться з 10416 грн. 77 коп. до 6183 грн. 33 коп., яка складає суму основного боргу по справі. На цій підставі представник позивача просить стягнути з ФОП ОСОБА_5 суму основного боргу в розмірі 6183 грн. 33 коп.

Представник відповідача проти задоволення клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог не заперечував.

Суд прийняв клопотання позивача та прокурора про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не зачіпає нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та прокуратури, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Приймаючи до уваги, що позивачем та прокурором було подано клопотання про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, і яке було задоволено судом, суд розглядає справу з урахуванням поданого позивачем клопотання.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

15.10.2005 р. між сторонами було укладено договір № 242 на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач взяв на себе зобовязання виробляти та постачати відповідачу теплову енергію для опалення та гарячу воду, а споживач (відповідач) зобовязувався сплачувати за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. Договору).

Опалювальна площа приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_2, встановлена сторонами в додатку № 1 до договору № 242 від 15.10.2005 року в розмірі 114,5 квадратних метрів.

Відповідно до п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місць до закінчення строку не поступає заява однієї із сторін про відмову від діючого договору.

Сторонами на час розгляду справи не подано суду доказів припинення дії договору № 242 від 15.10.2005 р. про постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

Відповідно до п. 1.2. та 1.3. Договору тарифи на послуги на момент укладання договору становлять опалення 80,3 грн./1Гкал в опалювальний період. Абонентна плата (щомісячно протягом календарного року) становить 0,40 грн. за квадратний метр.

Пунктом 4.1.6 Договору визначено, що позивач має право змінювати тарифи на постачання теплової енергії та гарячої води за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку.

Рішенням Виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 423 від 01.10.2009 р. Про погодження тарифів на послуги з централізованого опалення для населення по товариству з обмеженою відповідальністю ?НіжинТеплоМережі? погоджено тарифи на послуги централізованого опалення для населення (з ПДВ) при наявності теплолічильників (щомісячно протягом опалювального періоду) за 1 Гкал. 278,89 грн., при відсутності теплолічильника (щомісячно протягом року) за 1 кв.м. 3,70 грн.

Згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1731 від 14.12.2010 р. ?Про затвердження тарифів на теплову енергію ТОВ ?НіжинТеплоМережі? затверджено останньому тарифи на теплову енергію для населення 255,65 грн. (без ПДВ), для бюджетних установ 554,30 грн. за 1Гкал (без ПДВ). Постанова набирає чинності з 01.01.2011 р.

Рішенням Виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 37 від 27.01.2011 р. Про тарифи та послуги теплопостачання, визначено, що тарифи на послуги теплопостачання (централізоване опалення) для населення та бюджетних установ для ТОВ «НіжинТеплоМережі»встановлюються у розмірах тарифів, що затверджені Національною комісією регулювання електроенергетики України на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання) для населення та бюджетних установ та вводяться в дію з моменту набрання чинності постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1731 від 14.12.2010 р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу за період з 01.12.2010 року по 30.04.2011 року теплової енергії на загальну суму 7246 грн. 99 коп. (грудень 2010 року 1622,46 грн., січень 2011 року 1622,46 грн., лютий 2011 р. 1622,46 грн., березень 2011 року 1622,46 грн., квітень 2011 року 757,15 грн.), що підтверджується рахунками № 242 від 31.12.2010, 31.01.2011, 28.02.2011, 31.03.2011, 30.04.2011), копії яких додано позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п.6.1. Договору, розрахунки за теплову енергію здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача по затвердженим графікам.

Відповідно до п.6.4 Договору, розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку.

У додатку № 1 до Договору зазначено, що розрахунки проводяться згідно встановленого теплолічильника на будівлю. При відсутності довідки про використану те6плову енергію або вихід з ладу лічильника розрахунок здійснюється по тарифу за 1кв.метр.

21 вересня 2010р. між позивачем та власником лічильника було складено акт про неможливість прийняття тепло лічильника в комерційну експлуатацію у зв»язку з відсутністю Держповірки.

Оскільки лічильник не був прийнятий в експлуатацію, тому розрахунок здійснювався позивачем по тарифу за 1кв.метр.

Згідно п.6.5 договору розрахунки згідно даного договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за звітним місяцем за фактично спожиту теплову енергію.

У відповідності до п.3.2.21 Договору, відповідач зобовязався щомісячно здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, в порядку передбаченому даним договором.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за послуги теплопостачання розрахувався частково, сплативши 13.09.2010 р. 2500,00 грн. з яких 1436,34 грн. заборгованість за травень 2010 р. та 1063,66 грн. авансом за грудень 2010 р., що підтверджується платіжним дорученням № 17 від 13.09.2010 р. на суму 2500,00 грн., копія якого залучена до матеріалів справи. Заборгованість становить 6183,33 грн., що підтверджується, наданим позивачем, розрахунком суми боргу, і проти суми якої представник відповідача не заперечувавю

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобовязання не виконав в повному обсязі, а тому господарський суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 6183 грн. 33 коп. боргу,.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню в доход державного бюджету витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

Керуючись ст.ст. 202, 205, 525, 526, 546, 549,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 231, 232, 233, 275 Господарського кодексу України ст.ст. 22, 49, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі", вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (р/р 26006300001650 в ПАТ „Банк „Демарк” м. Чернігів, МФО 353575, ЗКПО 32750668) 6183 грн. 33 коп. боргу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) в доход державного бюджету (на рахунок № 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській обл., символ звітності 095, код 22825965, МФО 853592, код платежу 22090200) 102 грн. державного мита.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) в доход державного бюджету (р.№ 31210264700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної класифікації 22050003) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

СУДДЯЛ.М.Лавриненко

Повне рішення підписано 07.10.2011р.

22.11.07