Рішення № 18830574, 11.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" жовтня 2011 р. Справа № 5019/2082/11

За позовом Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Львівської філії АТ “Брокбізнесбанк”

до відповідача СПД - фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення 304 691 грн. 58 коп.

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники: від позивача - ОСОБА_1., представник (довіреність № 141/03 від 30.05.2011р.); від відповідача - не зявився.

Суть спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство “Брокбізнесбанк” в особі Львівської філії АТ “Брокбізнесбанк” - звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - СПД - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 240 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 46 261 грн. 49 коп. відсотків за користування кредитними коштами, 450 грн. 00 коп. комісії та 17 980 грн. 09 коп. пені згідно укладеного кредитного договору № 13KL-08 від 27.03.2008р.

В судовому засіданні 11.10.2011р. позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 11.10.2011р. не зявився, вимог не заперечив. Проте, до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: АДРЕСА_1, було направлено ухвалу від 26.09.2011р. з довідкою відділення підприємства звязку: “По закінченню терміну зберігання”. З спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місце проживання СПД - фізичної особи ОСОБА_2: АДРЕСА_1. Вищезазначені обставини свідчать про неподання відповідачем органу реєстрації всупереч п. 5 ст. 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” - відомостей про зміну фактичного місця проживання. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - СПД - фізичну особу ОСОБА_2.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008р. між позивачем (банк) та відповідачем (позичальником) було укладено кредитний договір № 13KL-08 (надалі Кредитний договір, а.с. 9-13), за умовами якого банк зобовязався надати позивальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до пункту 1.1.1. Кредитного договору кредит надається у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 200 000 грн. 00 коп..

27.03.2008р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до Кредитного договору (а.с. 14), згідно якої банком надано позивачу транш в сумі 200000 грн. 00 коп..

16.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору (а.с. 15), згідно якої ліміт заборгованості, передбачений пунктом 1.1.1. Кредитного договору, визначався у розмірі 300000 грн. 00 коп.

16.05.2008р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 3 до Кредитного договору (а.с. 16), згідно якої банком надано позивачу транш в сумі 100000 грн. 00 коп..

Згідно з пунктом 1.1.2. Кредитного договору термін користування кредитом до 26 березня 2010 року.

09.06.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 4 до Кредитного договору (а.с. 17), згідно якої визначено термін користування кредитом до 28 березня 2011 року.

Пунктом 2.1. Кредитного договору визначено, що видача кредиту здійснюється у безготівковій формі на підставі заяви позичальника та платіжного доручення.

Позивач виконав свої зобовязання у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти в загальній сумі 300000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 380169 від 27.03.2008р. (а.с. 22) та № 436923 від 16.05.2008р. (а.с. 49).

Пунктом 2.5. Кредитного договору визначено, що повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий банком позичальнику, з кінцевим строком погашення.

Відповідач не виконав взяті на себе зобовязання щодо повернення кредитних коштів. Таким чином, станом на 01.09.2011р. за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість з повернення кредитних коштів в сумі 240 000 грн. 00 коп..

Відповідно до пункту 1.1.3. Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 18% процентів річних.

16.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору (а.с. 15), згідно якої визначено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 19,5% процентів річних.

09.06.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 4 до Кредитного договору (а.с. 17), згідно якої визначено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 21% процентів річних.

01.11.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 5 до Кредитного договору (а.с. 18), згідно якої визначено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 23% процентів річних.

30.04.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 7 до Кредитного договору (а.с. 20), згідно якої визначено процентну ставку за користування кредитом у розмірі 26% процентів річних.

Пунктом 2.8. Кредитного договору визначено, що проценти за поточний календарний місяць позичальником сплачуються на рахунок, вказаний банком, щомісячно до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі достроково) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.

06.03.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 6 до Кредитного договору (а.с. 18), згідно якої пункт 2.8. Кредитного договору викладено в новій редакції: “Проценти за поточний календарний місяць позичальником сплачуються на рахунок, вказаний банком, щомісячно до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі достроково) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі. Проценти за березень 2008 липень 2009 року, позичальник сплачує не пізніше 31 серпня 2009 року, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.”.

22.06.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 8 до Кредитного договору (а.с. 21), згідно якої пункт 2.8. Кредитного договору викладено в новій редакції: “Проценти за поточний календарний місяць позичальником сплачуються на рахунок, вказаний банком, щомісячно до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі достроково) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі. Проценти за користування кредитними коштами, позичальник сплачує з кінцевим терміном погашення кредиту”.

Станом на 01.09.2011р. за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 46 261 грн. 49 коп.

Пунктом 2.3 Кредитного договору визначено, що за обслуговування кредитної лінії позичальник сплачує банку комісію в сумі 150 грн. 00 коп., без ПДВ, на рахунок, вказаний банком.

Станом на 01.09.2011р. за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість зі сплати комісії за управління кредитом в сумі 450 грн. 00 коп. за період червень-серпень 2011р.

Згідно пункту 7.1 Кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязується сплачувати банку неустойку за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За порушення відповідачем грошових зобовязань за Кредитним договором позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 17 980 грн. 09 коп., а саме по простроченому кредиту за період з 01.04.2011р. по 31.08.2011р. в сумі 15 593 грн. 42 коп. та по прострочених процентах за період 01.04.2011р. по 31.08.2011р. в сумі 2 386 грн. 67 коп.

Таким чином, станом на час розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача за договором кредитної лінії № 13KL-08 від 27.03.2008р. становить 304 691 грн. 58 коп., а саме: 240 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 46 261 грн. 49 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, 450 грн. 00 коп. комісії за управління кредитом та 17 980 грн. 09 коп. пені, що стверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що вимоги позивача стверджуються договором, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 549, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 345 Господарського кодексу України.

Доказів погашення боргу відповідач суду не подав.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 304 691 грн. 58 коп., а саме: 240 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 46 261 грн. 49 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, 450 грн. 00 коп. комісії за управління кредитом та 17 980 грн. 09 коп. пені. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та пятої ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, який проживає за адресою: 33028, АДРЕСА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Львівської філії АТ “Брокбізнесбанк” (поштова адреса: 33000, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, код ЄДРПОУ 20823382) 240 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 46 261 грн. 49 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, 450 грн. 00 коп. комісії за управління кредитом, 17 980 грн. 09 коп. пені, 3 046 грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.Ю. Павлюк

Рішення підписане суддею "11" жовтня 2011 р.