Рішення № 18830163, 20.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2011 р. Справа № 5016/2515/2011(6/164)

Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», адреса для листування: 03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранспродгрупа Вісон», 54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 1-Б.

Про: стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 123 000,01 грн., 6424,64 грн. пені, 1230,00 грн. втрат від інфляції, 1243,48 грн. 3% річних.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., довіреність від 15.03.2011 року.

Від відповідачаОСОБА_2., довіреність від 11.08.2011 року.

Предмет спору: Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 131 898,13 грн., у тому числі 123000,01 грн. основного боргу, 6 424,64 грн. пені, 1230,00 грн. втрат від інфляції, 1243,48 грн. 3% річних.

Відповідач у відповідності до відзиву проти позовних вимог заперечував, не погоджуючись з фактом укладання договору № Z08-147 від 24.06.2008 року та з фактом отримання пального. В обґрунтування своєї позиції відповідач вказував, що на договорі, видаткових накладних та довіреностях підпис від імені директора ЗАТ «Укртранспродгрупа Вісон»Цвігуна С.В. поставлений іншою особою.

До судового засідання відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 5016/3463/2011, що згідно ухвали господарського суду Миколаївської області від 14.10.2011 року надіслана до господарського суду м. Києва для вирішення питання про прийняття до розгляду.

Розглянувши подане клопотання, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як свідчать додані відповідачем до клопотання про зупинення провадження у справі матеріали, 13.10.2011 року ТОВ «Укртранспродгрупа Вісон»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про визнання недійсним з моменту укладання договору № Z08-147 купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною картою від 24.04.2008 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.10.2011 року позовна заява та додані до неї матеріали були надіслані до господарського суду м. Києва для вирішення питання про прийняття її до розгляду.

Таким чином, станом на день розгляду справи відсутні докази порушення судом провадження за поданим ТОВ «Укртранспродгрупа Вісон»позовом, у звязку з чим суд вважає подане відповідачем клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що у відповідності до п.п. 1.1. наданого статуту (а.с. 59-63) ТОВ «Укртранспродгрупа Вісон»було створене шляхом перетворення ЗАТ «Укртранспродгрупа Вісон»згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 24.01.2011 року та є правонаступником усіх прав та обовязків відповідача.

У відповідності до статті 25 ГПК України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні чи ухвалі.

Таким чином суд, на підставі ст. 25 ГПК України, вважає за необхідне здійснити заміну відповідача ЗАТ «Укртранспродгрупа Вісон»на ТОВ «Укртранспродгрупа Вісон».

Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд

встановив:

24.06.2008р. між ЗАТ «Укртранспродгрупа Вісон»(правонаступником якого є відповідач) (покупець) та ТОВ «УТН-Восток»(продавець) було укладено договір № Z08-147 купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою, згідно умов якого продавець зобов'язався передати певну кількість пального у власність покупця, а покупець зобовязався прийняти пальне та сплатити за нього певну грошову суму на умовах договору. (п. 1.1.)

За умовами п. 2.1. договору сторони погодили, що ціна та вартість пального зазначається у рахунках, що надаються продавцем покупцю, а також відображається у видаткових документах.

У відповідності до п. 4.1. договору сплата вартості пального за стандартною схемою здійснюється на умовах 100% попередньої оплати нафтопродуктів (тобто до моменту їх фактичного отримання) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця або шляхом внесення готівкових коштів до каси продавця на підставі наданого продавцем рахунку на оплату. Рахунок на оплату нафтопродуктів сплачується протягом 2 (двох) календарних днів з моменту надання рахунку покупцеві у відповідності до п. 8.5. договору.

Згідно передбачених п. 4.2. договору умов сплата вартості пального за лімітною схемою (у випадках, обумовлених у п. 8.3., 8.4. договору) здійснюється на підставі наданих продавцем рахунків на оплату товару, протягом 2 (двох) календарних днів з моменту надання рахунку покупцеві, відповідно до п. 8.5. договору.

Як свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні № Z08-008262 від 25.06.2008 року, № Z08-008825 від 27.06.2008 року, № Z08-009599 від 29.07.2008 року, № Z08-010033 від 31.07.2008 року, № Z08-011161 від 31.08.2008 року, № Z08-012469 від 30.09.2008 року, № Z08-013882 від 31.10.2008 року, № Z08-015117 від 30.11.2008 року, № Z08-015993 від 31.12.2008 року, № Z08-017013 від 31.01.2009 року, № Z08-018189 від 28.02.2009 року, № Z08-019473 від 31.03.2009 року, № Z08-020788 від 30.04.2009 року, № Z08-022023 від 31.05.2009 року, № Z08-024063 від 30.06.2009 року, позивачем було передано, а відповідачем було отримано товар на загальну суму 1768 638,65 грн.

Факт передачі товару також підтверджується наданими копіями довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. (а.с. 19-48)

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобовязання виконав не в повному обсязі та кошти за отриманий товар сплатив частково в розмірі 1645638,64 грн., у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 123000,01 грн., у тому числі 119333,67 грн. вартість частково несплаченого пального за видатковою накладною № Z08-022023 від 31.05.2009 року та 3666,34 грн. -вартість несплаченого пального за видатковою накладною № Z08-024063 від 30.06.2009 року.

В підтвердження факту наявності боргу в розмірі 123000,01 грн. позивачем надано гарантійний лист від 16.11.2009 року № 49, підписаний директором Цвігуном С.В., за змістом якого відповідач визнавав наявність боргу в сумі 123000,01 грн. та зобовязався погасити його до кінця грудня 2009 року. (а.с. 84)

02.03.2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога (вих. № 7 від 28.02.2011 року) про сплату суми заборгованості та рахунок-фактура № М01-000031 від 28.02.2011 року, які відповідач отримав 10.03.2011 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення. (а.с. 53)

Таким чином, 12.03.2011 року сплив передбачений умовами договору граничний дводенний строк для оплати рахунку, а з 13.03.2011 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого зобовязання з оплати за отриманий товар.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 10.1. договору в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості пального у відповідності до п.п. 4.1., 4.2., 8.3., 8.4. договору, на покупця покладений обовязок сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несвоєчасної сплати або несплати, від несвоєчасно сплаченої або несплаченої суми, що зазначена у відповідних рахунках, або від суми заборгованості, що встановлюється на підставі видаткових документів або у чеках терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товару з АЗС, у відповідності до п. 4.3. договору, за кожний день такої несвоєчасної сплати або несплати.

На підставі вказаного пункту договору, позивачем була визначена пеня за період з 17.03.2011 року по 18.07.2011 року, розмір якої склав 6 424,64 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем за період з 17.03.2011 року по 18.07.2011 року було визначено розмір трьох відсотків річних з простроченої суми, що становить 1243,48 грн., а також втрати від інфляції за загальний період з березня 2011 року по червень 2011 року в сумі 1230,00 грн.

Згідно рекомендацій Верховного суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі від 03.04.1997 року № 62-97р, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, що зроблені в різні періоди, кожний внесок збільшується на розмір індексу інфляції відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи викладене, втрати від інфляції необхідно розраховувати, починаючи з квітня 2011 року.

Проте, враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення сума втрат від інфляції не перебільшена, незважаючи на похибку при визначенні періоду її нарахування, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Приписами ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Нормами ст. 692 Цивільного кодексу України на покупця покладений обовязок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивачем заявлені обґрунтовано, у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 691, 692, ЦК України, ст. ст. 25, 44, 49, 75, ст.ст. 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Здійснити заміну відповідача ЗАТ «Укртранспродгрупа Вісон» його правонаступником - ТОВ «Укртранспродгрупа Вісон».

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранспродгрупа Вісон»(54036, м. Миколаїв, вул. Очаківська, 1-Б, код 30976782) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток», (юридична адреса: 03143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 33/162 літера А; адреса для листування: 03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, код 32183378) заборгованість в загальному розмірі 131 898,13 грн., у тому числі 123000,01 грн. основного боргу, 6 424,64 грн. пені, 1230,00 грн. втрат від інфляції, 1243,48 грн. 3% річних, 1318,98 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «25»жовтня 2011 року