Рішення № 18829859, 20.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа№ 5015/5171/11

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю ,,ВІТАМАКС-К, м.Київ,

до відповідача: субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів,

про стягнення 25791,00 грн.

Суддя Т.Костів

при секретарі М.Зошій

Представники

Від позивача: Григор"єва Д.О.

Від відповідача: не з"явився

Суть спору: позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю ,,ВІТАМАКС-К, м.Київ до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 25791,00 грн.

Ухвалою суду від 02.09.2011 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.09.2011 року. У звязку із обранням судді Данко.Л.С суддею Львівського апеляційного господарського суду, справу №015/5171/11 через автоматизований розподіл справ передано на розгляд до судді Костів Т.С. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі від 29.09.11р.

Представнику роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій повідомив суд про те, що відповідач частково оплатив основний борг в сумі 17458,00грн., а також зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 17458,00грн. боргу, 661,89грн. пені та 128,11грн. 3% річних.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи ту обставину, що у випадку зайнятості представника, сторона вправі призначити іншого представника для участі у справі, суд наголошує відповідачу на обов'язку, передбаченому у ст. 22 ГПК України добросовісно користуватись належними його процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

01 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітамакс - К»(позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір комісії №21-к від 01.10.2010р. з додатковою угодою до договору №1 від 01.10.2010 року та додатковою угодою говору №2 від від 01.10.2010р. Згідно з п.п.1.1. договору, відповідач зобов'язувався за дорученням позивача за винагороду провести від свого імені та за рахунок позивача реалізацію товару, в порядку і на умовах встановлених цим договором.

На виконання умов вказаного договору, позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 395213,56 грн., що підтверджується видатковими накладними (знаходяться в матеріалах справи).

Згідно з п.2.1.5. договору, відповідач зобов'язувався не рідше одного разу на місяць надавати позивачу звіт про реалізацію товару, переданого на комісію, із зазначенням найменування реалізованого товару його кількості та ціни, але не пізніше першого числа наступного за звітним. Відповідно до умов договору, відповідач надав звіти про реалізацію товару на загальну суму 282 119,99 грн. (звіти знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п 3.4 договору, оплата за реалізовану продукцію повинна здійснюватись відповідачем в строк не пізніше трьох робочих днів з моменту надання звіту позивачу. Проте, відповідач лише частково виконав вказаний обов"язок, сплативши 225 176, 88 грн, що підтверджується банківськими виписками (знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.2.2. договору, позивач повинен виплачувати відповідачу, не рідше одного разу на місяць комісійну винагороду в розмірі 9,09 % від договірної ціни товару, реалізованого згідно звіту відповідача, а відповідно до п.2.2.1 додаткової угоди від 01.04.2011р., позивач повинен додатково виплачувати відповідачу, не рідше одного розу на місяць комісійну винагороду в розмірі 1 % від договірної ціни товару, реалізованого згідно звіту відповідача. Тобто, з 01.04.2011р., комісійна винагорода відповідача збільшилась до 10,09% від договірної ціни товару.

Згідно з умовами договору, сума винагороди відповідача становить 23702,86грн., що підтверджується копіями актів здачі-приймання робіт, які знаходяться в матеріалах справи. Сторони дійшли згоди, що розрахунки за комісійну винагороду проводяться шляхом взаємозаліку однорідної заборгованості, що підтверджується підписанням актів зустрічної однорідної заборгованості, що також знаходяться в матеріалах справи.

В результаті проведення таких взаємозаліків, сума заборгованості відповідача перед позивачем була зменшена на 23 702,86 грн. і склала 37 865,25 грн. Крім того, заборгованість відповідача перед позивачем була зменшена в результаті проведення сторонами взаємозаліків зустрічних однорідних вимог за іншим договором між сторонами - договором відшкодувального надання послуг від 01.10.2010 року. У рамках цього договору сторони вирішили здійснювати розрахунки взаємозаліку, що підтверджується підписаними між сторонами актами зустрічної заборгованості на загальну суму 8 239,25грн.

Позивач погодився зменшити суму, яку відповідач повинен передати за реалізований товар до договору комісії № 21-к від 01.10.2010 р. за актами зустрічної однорідної заборгованості до договору відшкодувального надання послуг від 01 листопада 2010 року на 8239,25грн. Таким чином загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на день подання позову становила 25001, 00 грн

Після порушення провадження у справі відповідачем частково оплачено вказаний борг, що визнано позивачем і підтверджено виписками банку (знаходяться в матеріалах справи). Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 17458,00грн.

Згідно п.8.1 договору, а також ст.625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 661,89грн. пені, 128,11грн. 3% річних.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, збов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в частині стягнення 17458,00грн. боргу, 661,89грн. пені та 128,11грн. 3% річних.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України, пропорційно до розміру заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 80, 82, 84, 116 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Вітамакс-К" (м.Київ, вул.І.Мазепи, 3 "Б", офіс 197, код ЄДРПОУ 34728786) 17458,00грн. боргу, 661,89грн. пені, 128,11грн. 3% річних, 182,48грн. держмита та 236,00грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Т.Костів

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 25.10.2011 року.