Рішення № 18829599, 20.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.11 Справа № 11/123пн/2011

За позовом Словяносербського районного територіально - медичного обєднання, смт. Словяносербськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Астар”, м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Словяносербська районна рада, смт. Словяносербськ Луганської області

про стягнення 4343 грн. 87 коп. та зобовязання звільнити приміщення

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., дов. № 315 від 21.03.2011;

від відповідача не прибув;

від 3-ї особи ОСОБА_2., дов. № 1 від 01.01.2011;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- стягнення з відповідача боргу з орендної плати, що утворився внаслідок неналежного виконання останнім умов договору оренди № 37 від 01.12.2006 в сумі 2690 грн. 05 коп. та боргу за комунальні послуги за договором № 37/1 від 01.12.2006 в сумі 1653 грн. 82 коп.;

- зобовязання відповідача звільнити нежитлове вбудоване приміщення площею 41,58 кв.м, яке перебуває на балансі Словяносербського районного територіально - медичного обєднання, та розташоване за адресою: Луганська область, смт. Словяносербськ, вул. Горького, 144 (на 1-ому поверсі).

Письмовим відзивом б/н від 07.10.2011 на позовну заяву відповідач проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві.

Письмовою заявою від 20.10.2011 позовні вимоги позивачем уточнені, до стягнення з відповідача заявлені борг з орендної плати у розмірі 2539 грн. 49 коп., пеню за І квартал 2010 року з 20.10.2010 по 31.12.2010 у розмірі 62 грн. 66 коп., пеню за ІІ квартал 2010 року з 20.12.2010 по 20.01.2011 у сумі 26 грн. 98 коп., штраф у розмірі 60 грн. 92 коп., а також заборгованість за комунальні послуги у сумі 1653 грн. 82 коп. Крім того, позивач виклав вимогу про зобовязання відповідача звільнити нежитлове вбудоване приміщення площею 41,58 кв. м, розташоване за адресою: смт. Словяносербськ Луганської області, вул. Горького, буд. 144.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутніх під час судового розгляду справи представників сторін у справі, суд встановив такі фактичні обставини.

01.12.2006 між сторонами у даній справі укладений договір № 37 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до загальної власності територіальних громад Словяносербської районної ради (а.с. 8 - 9) (далі за текстом договір), відповідно до умов якого позивач як Орендодавець передав, а відповідач як Орендар прийняв у строкове платне користування нежиле вбудоване приміщення площею 41,58 кв. м, розташоване за адресою: с. Словяносербськ, вул.. Горького, 144, що знаходиться на балансі позивача.

Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) жовтень 67 грн. 88 коп.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.2 договору).

Умовами пункту 3.5 договору встановлена відповідальність за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день опати.

Як встановлено пунктами 10.6, 2.4 договору у разі припинення договору майно повертається орендарем орендодавцеві; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Строк дії договору з 01.12.2006 до 01.11.2007 включно.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за Актом приймання-передачі від 01.12.2006 (а.с. 12).

В обґрунтування доводів щодо розміру заборгованості з орендної плати письмовими поясненнями від 19.10.2011 № 1190 позивач послався на факт внесення змін до Методики розрахунку орендної плати рішенням Словяносербської районної ради Луганської області від 18.05.2007 № 11/5.

Додаткову угоду щодо зміни розміру орендної плати сторони у справі не укладали.

Як на правову підставу стягнення з відповідача суми пені і штрафу позивач послався на умови пункту 9.1 договору («За невиконання або неналежне виконання зобовязань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України»), а також приписи п. 2ст. 231 Господарського кодексу України (письмові пояснення позивача від 19.10.2011 № 1190).

Також сторонами у справі укладений договір № 37/1 від 01.12.2006 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі за текстом договір про відшкодування витрат) (а.с. 10 11).

Відповідно до умов договору про відшкодування витрат відповідач зобовязався брати участь у витратах позивача на утримання прибудинкової території поряд з предметом договору оренди.

Відповідно до пункту 2.2.3 договору про відшкодування витрат відповідач зобовязаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, вносити плату на рахунок відповідача або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування при будинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також комунальні послуги.

Розмір плати за обслуговування будівлі визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) (пункт 2.1.1 договору про відшкодування витрат).

Розрахунку щомісячних платежів (кошторису витрат) позивач відповідачеві не надавав, відповідні рахунки на оплату комунальних послуг не надсилав ані на час порушення провадження у даній справі, ані під час подальшого розгляду справи.

Договір оренди, укладений сторонами у справі, розірвано рішенням господарського суду Луганської області від 31.03.2011 у справі № 18/272пд. Вказане рішення суду набрало законної сили.

На даний час майно, що є предметом укладеного сторонами у справі договору, використовується відповідачем та позивачеві не повернуте, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду державного та комунального майна», інших нормативних актів, що регулюються питання оренди комунального майна, а також умовами укладеного сторонами у справі договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у ст. 759 Цивільного кодексу України.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено заборгованість з орендної плати за період дії договору з 01.07.2010 по 01.02.2011 (уточнений розрахунок суми заборгованості а.с. 64).

В обґрунтування доводів щодо розміру заборгованості з орендної плати письмовими поясненнями від 19.10.2011 № 1190 позивач послався на факт внесення змін до Методики розрахунку орендної плати рішенням Словяносербської районної ради Луганської області від 18.05.2007 № 11/5.

Додаткову угоду щодо зміни розміру орендної плати сторони у справі не укладали. В судовому порядку питання щодо укладення додаткової угоди до договору оренди щодо зміни розміру орендної плати також не вирішувалося.

Як встановлено ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

При цьому відповідно до приписів ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншої стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у випадку істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін; розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Зміна розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна без укладення відповідної додаткової угоди ані вказаним Законом, ані будь-яким іншим нормативним актом не передбачений. За таких обставин позивачем безпідставно в односторонньому порядку змінено розмір орендної плати за договором оренди.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 23.05.2011 у справі № 7/105-10(30/234-09).

За таких обставин позивачем у розрахунку суми позову розмір орендної плати за договором визначений необґрунтовано. Договором встановлено фіксовану суму грошових коштів, що підлягає щомісячній сплаті з урахуванням коригування на індекс інфляції.

За розрахунком суду у визначений розрахунком суми позову період з 01.07.2010 по 31.01.2011, сплаті відповідно до умов договору оренди підлягала орендна плата у загальному розмірі 853 грн. 67 коп. (2010 рік: липень 117 грн. 32 коп., серпень 118 грн. 73 коп., вересень 122 грн. 17 коп., жовтень 122 грн. 78 коп., листопад 123 грн. 15 коп., грудень - 124 грн. 14 коп.; січень 2011 року 125 грн. 38 коп.).

Вказана сума орендної плати підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у даній справі.

В решті вимог про стягнення орендної плати слід відмовити за необґрунтованістю.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 60 грн. 92 коп. є необґрунтованою та такою, у задоволенні якої слід відмовити, оскільки стягнення вказаного виду неустойки за порушення грошового зобовязання укладеним сторонами у справі договором оренди не передбачене.

Щодо вимог стягнення пені за період з 20.10.2010 по 31.12.2010 у розмірі 62 грн. 66 коп. та з 20.12.2010 по 20.01.2011 у сумі 26 грн. 98 коп. суд вважає за необхідне зазначити таке.

З урахуванням належної до стягнення суми орендної плати за визначені позивачем та зазначені вище періоди, а також встановлений договором розмір пені, за розрахунком суду сума належної до стягнення пені становить 5 грн. 48 коп. (заборгованість за липень вересень 2010 року становить 358 грн. 22 коп., кількість днів прострочення 72, використано одинарну ставку НБУ за період з 20.10.2010 по 31.12.2010) та 2 грн. 44 коп. (заборгованість за жовтень - грудень 2010 року становить 370 грн. 07 коп., кількість днів прострочення, визначена позивачем у розрахунку 31, використано одинарну ставку НБУ за період з 01.01.2011 по 31.01.2011).

Всього сума належної до стягнення суми пені за визначений позивачем період прострочення становить 7 грн. 92 коп.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено заборгованість за надані комунальні послуги у сумі 1653 грн. 82 коп.

Розмір плати за обслуговування будівлі визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) (пункт 2.1.1 договору про відшкодування витрат). Фіксований розмір витрат договором не встановлений.

Розрахунку щомісячних платежів (кошторису витрат) позивач відповідачеві не надавав, відповідні рахунки на оплату комунальних послуг не надсилав ані на час порушення провадження у даній справі, ані під час подальшого розгляду справи.

За таких обставин позивачем у справі не доведено факту існування у відповідача обовязку зі сплати вартості комунальних послуг у заявленому розмірі.

За таких обставин у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги у сумі 1653 грн. 82 коп. слід відмовити за необґрунтованістю.

При цьому позивач не позбавлений права стягнення вказаних витрат на комунальні послуги за умови повідомлення відповідача про розмір вказаних витрат.

Позовна вимога про зобовязання відповідача звільнити нежитлове вбудоване приміщення площею 41,58 кв.м, яке перебуває на балансі Словяносербського районного територіально - медичного обєднання, та розташоване за адресою: Луганська область, смт. Словяносербськ, вул. Горького, 144 (на 1-ому поверсі), заявлена позивачем обгрунтовано.

Як встановлено судом, укладений сторонами у справі договір оренди розірваний рішенням господарського суду Луганської області від 31.01.2011 у справі № 18/272пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2011 у справі № 18/272пд.

Враховуючи вимоги ст. 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі, та ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а також з урахуванням того факту, що договір є припиненим, відповідач зобовязаний негайно звільнити та повернути орендоване приміщення орендодавцю (позивачу у даній справі).

Згідно з вимогами ст. 43, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано підтвердження того, що на день розгляду справи та прийняття рішення він має право на користування предметом укладеного з позивачем договору оренди, який розірваний за рішенням суду.

Згідно статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України визначає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити та повернути позивачеві нерухоме майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Під час звернення до суду з даним позовом позивачем платіжним дорученням № 218 від 18.08.2011 на суму 204 грн. 00 коп. зайве сплачене державне мито у розмірі 26 грн. 00 коп. Сума зайве сплаченого державного мита підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України на підставі вимог п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Астар», м. Луганськ, кв. Степовий, буд. 6, кв. 2, код 33008724, на користь Словяносербського районного територіального медичного обєднання, Луганська область, Словяносербський район, смт. Словяносербськ, вул. Горького, буд. 144, код 01983631, заборгованість з орендної плати у розмірі 853 грн. 67 коп., пеню у розмірі 7 грн. 92 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 105 грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 46 грн. 81 коп., видати позивачу наказ після набрання даним рішенням законної сили.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Астар», м. Луганськ, кв. Степовий, буд. 6, кв. 2, код 33008724, у п'ятиденний строк з дня набрання даним рішенням законної сили звільнити та повернути на користь Словяносербського районного територіального медичного обєднання, Луганська область, Словяносербський район, смт. Словяносербськ, вул. Горького, буд. 144, код 01983631, нежитлове вбудоване приміщення площею 41,58 кв.м, яке перебуває на балансі Словяносербського районного територіально - медичного обєднання, та розташоване за адресою: Луганська область, смт. Словяносербськ, вул. Горького, 144 (на 1-ому поверсі). Видати наказ позивачу після набрання даним рішенням законної сили.

4. В решті вимог позову відмовити.

5. Повернути Словяносербському районному територіальному медичному обєднаннюя, Луганська область, Словяносербський район, смт. Словяносербськ, вул. Горького, буд. 144, код 01983631, з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у розмірі 26 грн. 00 коп.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду.

В судовому засіданні 20.10.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення 25.10.2011.

Суддя М.О. Москаленко