Рішення № 18829540, 24.10.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.11 Справа № 6/194/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Старенергосервіс”, м. Старобільськ Луганської області

до Комунального підприємства “Старобільськтепло”, м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 194 783 грн. 46 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., дов. № 65 від 01.08.2011;

від відповідача ОСОБА_2., дов. № 293 від 16.06.2011;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 194 783 грн. 46 коп., в тому числі: основний борг 181 717 грн. 10 коп., пеня 8 464 грн. 59 коп., 3% річних 1 652 грн. 16 коп., інфляційні нарахування 2 949 грн. 61 коп. Відповідач за відзивом на позовну заяву проти позову не заперечує та просить суд зменшити розмір пені, виходячи з наступного. Відповідач у справі є комунальним підприємством, заснованим на власності територіальної громади м. Старобільськ. Згідно зі Статутом основним видом діяльності підприємства є надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, а також здійснення робіт з благоустрою м. Старобільськ, в т.ч. і робіт з утримання вуличного освітлення. Згідно з даними звіту про фінансові результати за 9 місяців 2011 року, дебіторська заборгованість за роботи та послуги станом на 01.10.2011 складає 1464,0 тис. грн. У складі дебіторської заборгованості врахована і заборгованість населення за послуги із теплозабезпечення в сумі 335,1 тис. грн. та вартість послуг з утримання будинків і при будинкових територій (квартплата) в сумі 228,7 тис. грн.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

04.01.2011 між сторонами у справі укладено договір № 18 про надання послуг з поточного обслуговування і ремонту енергомереж і електрообладнання вуличного освітлення. За умовами вказаного договору замовник (відповідач у справі) доручає, а виконавець (позивач у справі) виконує роботи з поточного обслуговування енергомереж і енергообладнання, що знаходиться на балансі у замовника.

Згідно п. 3.1.3 договору замовник зобовязаний здійснити оплату послуг виконавцю на умовах цього договору.

На виконання умов вказаного договору, позивач на протязі січня - серпня 2011 року надав відповідачу певні послуги, які були прийняті останнім на підставі актів приймання виконаних робіт №№ 1-12 на загальну суму 181717 грн. 10 коп. З метою отримання вказаних коштів, позивач вручав відповідачу відповідні рахунки, які останнім оплачені не були, у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 181717 грн. 10 коп.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не оплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким окрім основного боргу, просить стягнути пеню в сумі 8 464 грн. 59 коп., 3% річних в сумі 1652 грн. 16 коп., інфляційні нарахування в сумі 2 949 грн. 61 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, 04.01.2011 між сторонами у справі був укладений договір № 18, на виконання умов якого позивач надав відповідачу певні послуги. Так, відповідно до актів приймання виконаних робіт по утриманню і експлуатації вуличного опалення №№ 1-12 за 2011 рік (арк. справи 15-45) позивачем були виконані на користь відповідача певні роботи та надані послуги на загальну суму 181717 грн. 10 коп. В свою чергу, відповідачем прийнято від позивача шляхом підписання відповідних актів робіт та послуг на загальну суму 181717 грн. 10 коп. Згідно п. 4.1 договору замовник здійснює оплату виконаної роботи щомісячно до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виконувалися роботи на підставі отриманого від виконавця рахунку. Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що позивачем, з метою отримання оплати за виконані роботи складалися та вручалися відповідачу відповідні рахунки на оплату (арк. справи 45-57).

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Але відповідачем не надано суду доказів належного виконання зобовязань щодо оплати наданих послуг (виконаних робіт) .

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 181717 грн. 10 коп. є обґрунтованими та їх слід задовольнити. Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 8 464 грн. 59 коп., нарахованої за період з 11.03.2011 по 26.09.2011 слід зазначити наступне.

Згідно п. 6.1 договору за прострочку оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязальні правовідносини між кредитором та боржником.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині нарахування та стягнення пені є обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даному випадку суд приймає до уваги обставини, вказані відповідачем за відзивом щодо обґрунтування зменшення розміру пені.

Виходячи з наведеного слід вказати, що позивач нарахував пеню правомірно але суд вважає за можливе зменшити її розмір до 4232 грн. 00 коп.

За таких обставин, позовні вимоги щодо пені слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 4 232 грн. 00 коп., в решті вимог слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період березень червень 2011 року в сумі 2 949 грн. 61 коп. та 3% річних за період з 11.03.2011 по 26.09.2011 і в сумі 1652 грн. 16 коп. слід зазначити наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

Відповідачем зазначені вище суми нарахувань спростовані не були.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково в сумі боргу 181 717 грн. 10 коп., пені 4232 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань 2 949 грн. 61 коп., 3% річних 1 652 грн. 16 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача як особу, що припустила порушення виконання зобовязань за договором №18 в повному обсязі. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 83, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Старобільськтепло», м. Старобільськ Луганської області, кв. Ватутіна, 14 «б», код 34962239, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Старенергосервіс», м. Старобільськ Луганської області, вул. Трудова, 16, код 37089105, основний борг у сумі 181 717 грн. 10 коп., пеню у сумі 4232 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 2 949 грн. 61 коп., 3% річних у сумі 1 652 грн. 16 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 1 947 грн. 83 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Видати наказ позивачу. 3. У задоволенні решти вимог відмовити. Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 27.10.2011.

Суддя Т.А.Василенко