ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 48/391
12.10.11
За позовом
Приватного підприємства "Виробниче підприємство "Атіс"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К"
про
розірвання договорів оренди
за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К"
до
Приватного підприємства "Виробниче підприємство "Атіс"
про
визнання права власності
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом:
Лисий В.М.
від відповідача за первісним позовом:
Шилков В.О.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "Виробниче підприємство "Атіс" (надалі –"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" (надалі –"Товариство") про розірвання договорів оренди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майно, яке є предметом договорів оренди майна з правом викупу №1, №2, №3, №4 від 17.03.2011 р., укладених між Товариством та Підприємством, перебуває у спільній частковій власності Товариства та інших співвласників, а тому укладення таких договорів лише з Товариством позбавить можливості Підприємство в подальшому здійснити викуп такого майна, у зв’язку з чим позивач вказує на наявність підстав для розірвання вказаних договорів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.09.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.09.2011 р. у зв’язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено до 03.10.2011 р.
В судових засіданнях 03.10.2011 р. та 10.10.2011 р. оголошувалися перерви до 10.10.2011 р. та 12.10.2011 р. відповідно.
10.10.2011 р. до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства до Підприємства про визнання права власності.
Зустрічний позов обґрунтований невизнанням Підприємством права власності Товариства на нерухоме майно, що розташоване в м. Києві по вул. Фрунзе, 160, а саме: нежиле приміщення II-го поверху заводоуправління (в літ. А): частина приміщення № 1 (групи приміщень №1) –площею 5,65 кв.м., приміщення № 5-а –площею 10,10 кв.м., загальною площею 15,75 кв.м.; нежиле приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б’): I поверх - площею 621,90 кв.м., II поверх –площею 1 077,10 кв.м., III поверх –площею 1 142,35 кв.м., IV поверх –площею 1 033,00 кв.м., V поверх –площею 1 115,70 кв.м., технічний поверх –площею 396,60 кв.м., загальною площею 5 386,05 кв.м.; нежиле приміщення 1-го поверху (в літ. Б’–виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня), загальною площею 403,80 кв.м.; нежиле приміщення виробничого корпусу №1 (без бомбосховища), їдальня (в літ. Б) –приміщення І-го поверху площею 458,10 кв.м., приміщення ІІ-го поверху площею 262,20 кв.м., приміщення ІІІ-го поверху площею 454,30 кв.м., приміщення IV-го поверху площею 454,90 кв.м., приміщення V-го поверху площею 455,80 кв.м., приміщення VI-го поверху площею 457,90 кв.м., підвал площею 58,70 кв.м., загальною площею 2583,60 кв.м., у зв’язку з чим позивач за зустрічним позовом вказує на наявність підстав для визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2011 р. прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, призначено її до розгляду на 12.10.2011 р.
Представник позивача за первісним позовом в судове засідання з'явився, первісні позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю, в задоволенні зустрічного позову просить відмовити.
В судове засідання представник відповідача за первісним позовом з'явився, зустрічні позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю, в задоволенні первісного позову просить відмовити.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
17.03.2011 р. між Підприємством (орендар) та Товариством (орендодавець) було укладено договори №1, №2, №3, №4 оренди майна з правом викупу (надалі –"Договору"), відповідно до умов яких орендодавець зобов’язався передати орендареві в строкове платне користування нерухоме майно що розташоване в м. Києві по вул. Фрунзе, 160, а саме: нежиле приміщення II го поверху заводоуправління (в літ. А): приміщення № 1 (групи приміщень №1) –площею 5,65 кв.м., приміщення № 5-а –площею 10,10 кв.м., загальною площею 15,75 кв.м. (Договір №1); нежиле приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б’): I поверх - площею 621,90 кв.м., II поверх –площею 1 077,10 кв.м., III поверх –площею 1 142,35 кв.м., IV поверх –площею 1 033,00 кв.м., V поверх –площею 1 115,70 кв.м., технічний поверх –площею 396,60 кв.м., загальною площею 5 386,05 кв.м. (Договір №2); нежиле приміщення 1-го поверху (в літ. Б’–виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня), загальною площею 403,80 кв.м. (Договір №3); нежиле приміщення виробничого корпусу №1 (без бомбосховища), їдальня (в літ. Б) –приміщення І-го поверху площею 458,10 кв.м., група приміщень №№ 1-10 по групі приміщень №3 ІІ-го поверху площею 262,20 кв.м., приміщення ІІІ-го поверху площею 454,30 кв.м., приміщення IV-го поверху площею 454,90 кв.м., приміщення V-го поверху площею 455,80 кв.м., приміщення VI-го поверху площею 457,90 кв.м., підвал площею 58,70 кв.м., загальною площею 2583,60 кв.м. (Договір №4) (надалі –"спірне майно").
Відповідно до п. 3.1 Договорів майно повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом п’яти днів з моменту набрання чинності цими договорами, що оформлюється сторонами актами передання-приймання.
Листами №11 від 25.03.2011 р. та №15 від 14.04.2011 р. відповідач звертався до позивача з проханням направити уповноваженого представника для прийняття спірного майна в оренду згідно Договорів.
11.05.2011 р. листом №42/16 позивач повідомив відповідача про те, що оскільки спірне майно належить Товариству на праві спільної власності, то Договори є економічно ризикованими для Підприємства, а тому просив вважати їх розірваними.
Спір у справі стосується наявності у Товариства права власності на спірне майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
До матеріалів зустрічного позову Товариством було додано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21.10.2010 р. у справі №2-4673/10 за позовом Товариства про поділ в натурі нерухомого майна, яким позов задоволено частково, виділено в натурі Товариству частки нерухомого майна із майнового комплексу загальною площею 48 432,9 кв.м., що знаходиться у м. Києві по вул. Фрунзе, 160 на самостійні об’єкти нерухомого майна, а саме, спірне майно, припинено право спільної часткової власності між Товариством та іншими співвласниками на спірне майно, встановлено, що частки нерухомого майна із майнового комплексу загальною площею 48 432,9 кв.м., що знаходиться у м. Києві по вул. Фрунзе, 160, після поділу в натрі становлять окремий об’єкт нерухомого майна.
За змістом ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
З огляду на викладене, Товариство є єдиним власником спірного майна, а тому посилання позивача за первісним позовом на те, що спірне майно перебуває у спільній частковій власності Товариства та інших співвласників, що позбавить можливості Підприємство в подальшому здійснити викуп такого майна є безпідставним.
Таким чином, в задоволенні первісних позовних вимог з викладених у позові Підприємства правових підстав необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Подання первісного позову свідчить про невизнання Підприємством права власності Товариства на спірне майно, а тому зустрічні позовні вимоги про визнання права власності Товариства на спірне майно є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним та зустрічним позовами покладають на Підприємство.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні первісного позову Приватного підприємства "Виробниче підприємство "Атіс" відмовити повністю.
2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" задовольнити повністю.
3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160; ідентифікаційний код 35149633) право власності на нерухоме майно, що знаходиться в м. Києві по вул. Фрунзе, 160, а саме:
- нежиле приміщення II го поверху заводоуправління (в літ. А): приміщення № 1 (групи приміщень №1) –площею 5,65 кв.м., приміщення № 5-а –площею 10,10 кв.м., загальною площею 15,75 кв.м.;
- нежиле приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б’): I поверх - площею 621,90 кв.м., II поверх –площею 1 077,10 кв.м., III поверх –площею 1 142,35 кв.м., IV поверх –площею 1 033,00 кв.м., V поверх –площею 1 115,70 кв.м., технічний поверх –площею 396,60 кв.м., загальною площею 5 386,05 кв.м.;
- нежиле приміщення 1-го поверху (в літ. Б’–виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня), загальною площею 403,80 кв.м.;
- нежиле приміщення виробничого корпусу №1 (без бомбосховища), їдальня (в літ. Б) –приміщення І-го поверху площею 458,10 кв.м., група приміщень №№ 1-10 по групі приміщень №3 ІІ-го поверху площею 262,20 кв.м., приміщення ІІІ-го поверху площею 454,30 кв.м., приміщення IV-го поверху площею 454,90 кв.м., приміщення V-го поверху площею 455,80 кв.м., приміщення VI-го поверху площею 457,90 кв.м., підвал площею 58,70 кв.м., загальною площею 2583,60 кв.м.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Виробниче підприємство "Атіс" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15; ідентифікаційний код 35571378) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160; ідентифікаційний код 35149633) державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення –13.10.2011 р.
Судове рішення № 18829328, Господарський суд м. Києва було прийнято 12.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 48/391. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: