Рішення № 18828914, 12.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/26912.10.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»

доПублічного акціонерного товариства «Універсал Банк»

треті особи,

проякі не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Прокопенко Леся Володимирівна

2) Реєстратор Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України

визнання недійсним п. 1.6 договору іпотеки, припинення договору іпотеки та усунення перешкод у здійсненні права власності

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 01.02.2011 р., ОСОБА_2, дов. № б/н від 03.08.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_3, дов. № б/н від 18.01.2011 р., ОСОБА_4, дов. № б/н,

Від третіх осіб: 1) не зявився

2) ОСОБА_5, дов. № 01-01/55 від 13.01.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»про визнання недійсним п. 1.6. («Іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невідємні від майна поліпшення, складові частини, внутрішні системи, що існують на момент укладенні договору та виникнуть в майбутньому. Всі розроблені іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом договору предметом іпотеки - і не потребують внесення змін до договору.») договору іпотеки від 07.11.2007 р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»та Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк»та посвідчений Л.В. за реєстровим № 2116; визнання припиненим вищевказаного договору іпотеки від 07.11.2007 р.; усунення перешкод у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстратором якого є Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, наступних записів: тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано 07.11.2007 р. № 5986696 реєстратором: Приватний нотаріус ОСОБА_6, обєкт обтяження: нежила будівля, будівля содової станції (літ. XXVII), загальна площа 2100, 10 кв.м., м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, власник: ТОВ “АДАМАС-ЦЕНТР”, код 31989792, 02125, м. Київ, просп. А.Навої, буд. 76, заявник приватний нотаріус ОСОБА_6; тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано 07.11.2007 р. за № 5986845 реєстратором: Приватний нотаріус ОСОБА_6, АДРЕСА_1, підстава обтяження: договір іпотеки, 2116, 07.11.2007, приватний нотаріус ОСОБА_6, обєкт обтяження: нежила будівля, склад (літ. XXVIIІ), загальна площа 724, 10 кв.м., м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, власник: ТОВ “АДАМАС-ЦЕНТР”, код 31989792, 02125, м. Київ, просп. А.Навої, буд. 76, заявник приватний нотаріус ОСОБА_6; усунення перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»шляхом виключення з Державного реєстру іпотек, реєстратором якого є Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, наступного запису: запис внесений 07.11.2007 р. стосовно іпотечного договору, 2116, 07.11.2007, внесений приватним нотаріусом ОСОБА_6, АДРЕСА_1, обєкт обтяження: нежила будівля, будівля содової станції (літ. XXVII), загальна площа 2100, 10 кв. м., м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, обєкт обтяження: нежила будівля, склад (літ. XXVIIІ), загальна площа 724, 10 кв.м., м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1. Іпотекодавець: ТОВ «АДАМАС-ЦЕНТР», код 31989792, 02125, м. Київ, просп. А.Навої, буд. 76.

Ухвалою суду від 22.08.2011 р. було порушено провадження у справі № 37/269 та призначено її розгляд на 12.09.2011 року, залучено до участі у даній справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокопенко Леся Володимирівна та Реєстратора Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, зобовязано учасників судового процесу надати певні документи.

Представник позивача у судове засідання 12.09.2011 р. не зявився, витребуваних ухвалою суду від 22.08.2011 р. документів не надав.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 12.09.2011 р. надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке суд відхилив з підстав, викладених в ухвалі від 12.09.2011 р. у даній справі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні повідомив, що через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 12.09.2011 р. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесі Володимирівни у судове засідання не зявився, письмові пояснення по суті спору не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.08.2011 р., яке підтверджує отримання ним 29.08.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України надав суду письмові пояснення по суті спору, які залучаються судом до матеріалів справи.

З метою вирішення питання щодо прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви, у звязку з незявленням представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 22.08.2011 р. у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 12.09.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 21.09.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2011 р. на підставі ст. 60 Господарського процесуального кодексу України було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»для спільного розгляду з первісним позовом.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.09.2011 р. підтримав подане ним через відділ діловодства Господарського суду міста Києва клопотання про витребування у Комунального підприємства Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна інвентаризаційної справи на обєкт нерухомості, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, а також зобовязання Комунального підприємства Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності провести технічну інвентаризацію приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1.

Представники позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України проти задоволення даного клопотання заперечили.

Розглянувши клопотання відповідача, суд його відхилив з наступних підстав.

У відповідності до ч. ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. При цьому, у клопотанні мають бути, зокрема, зазначені обставини, що перешкоджають наданню доказу.

Проте Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк»не наведено суду причин неможливості самостійно отримати інвентаризаційну справу на обєкт нерухомості, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, яку він просив Господарський суд міста Києва витребувати.

Також представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.09.2011 р. було подано клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи з метою вирішення наступних питань:

1)Чи була проведена реконструкція обєкта нерухомості?

2)Яка ринкова вартість обєкта нерухомості, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1?

3)Чи відповідає будівля, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН)? Якщо не відповідає, то які є відступи від вимог ДБН?

4) Чи відповідає стан обєкта технічним нормам, чи не перебуває він у аварійному стані?

5)Чи відповідає обєкт нерухомості, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, його технічному паспорту?

Суд повідомив, що дане клопотання буде вирішено у наступному судовому засіданні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесі Володимирівни у судове засідання не зявився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.09.2011 р., яке підтверджує отримання ним 19.09.2011 р. ухвали від 12.09.2011 р. у даній справі.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 13.09.2011 р. від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 надійшли письмові заперечення на позовну заяву, які залучаються судом до матеріалів справи, та заява про розгляд справи за відсутності ОСОБА_6, яка судом прийнята.

З метою надання можливості позивачу письмово викласти його позицію стосовно призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи, у звязку з незявленням представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 21.09.2011 р. було відкладено до 03.10.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 03.10.2011 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та надав суду письмові пояснення стосовно призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України надали суду усні пояснення по суті спору.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесі Володимирівни у судове засідання повторно не зявився, письмові пояснення по суті спору не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні 03.10.2011 р. клопотання відповідача про проведення будівельно-технічної експертизи, суд його відхилив з тих підстав, що відповідь на І питання, запропоноване Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк»на вирішення експертів (чи була проведена реконструкція обєкта нерухомості?), можна отримати з технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, який виготовлено станом на 17.11.2009 р. в інвентаризаційній справі № 12688 за реєстровим № 733-з, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна. А всі інші питання, які відповідач хотів винести на вирішення експертів, не стосуються предмету спору і не впливають на його вирішення по суті.

Таким чином, суд визнав клопотання відповідача необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, з метою витребування у позивача додаткових доказів у справі, у звязку з незявленням представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесі Володимирівни у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи до 12.10.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 12.10.2011 р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити та надав суду письмові пояснення стосовно призначення у даній справі будівельно-технічної експертизи.

Представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Реєстратора Державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України надали суду усні пояснення по суті спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 листопада 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк»(надалі - Банк) та ТОВ «Адамас - Центр»(надалі - Позичальник) укладено Кредитний договір №17/07, відповідно до яких Банк надав Позичальнику кредит в розмірі: - 1 000 000,00 (один мільйон) Євро, а Позичальник зобов'язався повернути отримані кредити в повному обсязі на умовах, визначених кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитами.

Для забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 17/07 від 07.11.2007 р.між ПАТ «Унівесал Банк» та ТОВ «Адамас-Центр» був укладений договір іпотеки від 07.11.2007 р., відповідно до умов якого позивач передав в іпотеку дві нежилі будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, будинок 1, зокрема будівлю содової станції (літера XXVII) загальною площею 2100.10 кв.м. та склад (літера XXVIII) загальною площею 724.10 кв.м.

Пунктом 1.6 договору іпотеки від 07.11.2007 р. встановлено, що іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невідємні від майна поліпшення, складові частини, внутрішні системи, що існують на момент укладання договору та виникнуть в майбутньому. Всі розроблені іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом договору предметом іпотеки, - і не потребують внесення змін до договору.

Позивач стверджує, що визначена п. 1.6. договору іпотеки умова, щодо того, що всі зроблені іпотекодавцем в період дії договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки тощо автоматично стають предметом договору іпотеки, що, в свою чергу, суперечить положенням ст.ст. 5 та 18 Закону України «Про іпотеку», оскільки законодавством передбачено, що предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке має властиві виключно йому ознаки (властивості характеристики тощо), зокрема визначене місце розташування, площу, які відображаються в технічному паспорті, а отже предметом іпотеки не може бути нерухоме майно, яке на момент укладення відповідного іпотечного договору не можна ідентифікувати, що в свою чергу унеможливлює виникнення прав, що ґрунтуються на договорі іпотеки, щодо майна, яке може бути створено в майбутньому.

Таким чином, позивач стверджує, що п. 1.6. договору іпотеки є таким, що суперечить законодавству, а тому на підставі статті 203 ЦК України має бути визнаний недійсним.

Також позивачем заявлено вимогу про визнання зобов'язань за договором іпотеки припиненими, виходячи з наступного.

Як вже зазначено вище, між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки, відповідно до п. 1.1 якого позивач передав в іпотеку дві нежилі будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, будинок 1, зокрема будівлю содової станції (літера XXVII) загальною площею 2100.10 кв.м. та склад (літера XXVIII) загальною площею 724.10 кв.м.

Позивач вважає, що зобов'язання за договором іпотеки є припиненим оскільки передане в іпотеку нерухоме майно, зокрема будівля содової станції (літера XXVII) загальною площею 2100.10 кв.м. та склад (літера XXVIII) загальною площею 724.10 кв.м. на даний час не існує. Зокрема, в результаті проведеної переробки складу (літера XXVIII), загальна площа якого на момент укладення договору іпотеки становила 724.10 кв.м. було створено нову будівлю, яка на даний час є чотириповерховою будівлею (четвертий поверх мансардний) загальною площею 1418,10 кв.м. Крім того, в результаті проведення переробки будівлі содової станції (літера XXVII) збільшено її загальну площу, яка на даний час становить 2253.2 кв.м. Отже, в результаті проведеної переробки будівля содової станції та склад, що були передані в іпотеку, зазнали суттєвих кількісних, якісних та функціональних змін, оскільки було змінено об'ємно-планувальні характеристики вказаних об'єктів та змінено поверховість складу. Зазначене свідчить не про поліпшення об'єктів, оскільки поліпшення нерухомого майна передбачає покращення технічного стану та якісних характеристик об'єкту без змінення функціонального призначення та об'ємно-планувальних характеристик, а будівлі складу та содової станції під час переробки не зазнали змін, а були взагалі знищені і невідновлені порівняно з первісним станом, в результаті чого було створено нові будівлі з іншими техніко-економічними, якісними характеристиками та частково зміненим функціональним призначенням (створені офісно-складські приміщення), тобто, створено нові об'єкти нерухомого майна (нові речі).

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що іпотека припиняється у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

За наведених обставин позивач вважає, що правовідносини між сторонами на підставі договору іпотеки є припиненими на підставі ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», оскільки предмет іпотеки в результаті проведеної переробки будівля содової станції та складу, що були передані в іпотеку взагалі знищені і невідновлені порівняно з первісним станом, в результаті чого було створено нові будівлі з іншими техніко-економічними, якісними характеристиками та частково зміненим функціональним призначенням, тобто, створено нові об'єкти нерухомого майна (нові речі).

В силу того, договір іпотеки підлягає визнанню припиненим, правові підстави для існування заборони відчуження належного позивачу нерухомого майна відсутні, то позивач також просить Господарський суд міста Києва усунути перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстратором якого є Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, наступних записів: тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано 07.11.2007 р. № 5986696 реєстратором: Приватний нотаріус ОСОБА_6, обєкт обтяження: нежила будівля, будівля содової станції (літ. XXVII), загальна площа 2100, 10 кв.м., м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, власник: ТОВ “АДАМАС-ЦЕНТР”, код 31989792, 02125, м. Київ, просп. А.Навої, буд. 76, заявник приватний нотаріус ОСОБА_6; тип обтяження: заборона на нерухоме майно, зареєстровано 07.11.2007 р. за № 5986845 реєстратором: Приватний нотаріус ОСОБА_6, АДРЕСА_1, підстава обтяження: договір іпотеки, 2116, 07.11.2007, приватний нотаріус ОСОБА_6, обєкт обтяження: нежила будівля, склад (літ. XXVIIІ), загальна площа 724, 10 кв.м., м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, власник: ТОВ “АДАМАС-ЦЕНТР”, код 31989792, 02125, м. Київ, просп. А.Навої, буд. 76, заявник приватний нотаріус ОСОБА_6; усуненнути перешкоди у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»шляхом виключення з Державного реєстру іпотек, реєстратором якого є Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, наступного запису: запис внесений 07.11.2007 р. стосовно іпотечного договору, 2116, 07.11.2007, внесений приватним нотаріусом ОСОБА_6, АДРЕСА_1, обєкт обтяження: нежила будівля, будівля содової станції (літ. XXVII), загальна площа 2100, 10 кв. м., м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1, обєкт обтяження: нежила будівля, склад (літ. XXVIIІ), загальна площа 724, 10 кв.м., м. Київ, вулиця Магнітогорська, будинок 1. Іпотекодавець: ТОВ «АДАМАС-ЦЕНТР», код 31989792, 02125, м. Київ, просп. А.Навої, буд. 76.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Посилання ТОВ «Адамас-Центр»в обґрунтування своїх позовних вимог на те, що пункт 1.6 договору іпотеки від 07.11.2007 р. суперечить вимогам ст.ст. 5 та 18 Закону України «Про іпотеку» з тих підстав, що предметом іпотеки не може бути нерухоме майно, яке на момент укладення відповідного іпотечного договору не можна ідентифікувати, що в свою чергу унеможливлює виникнення прав, що ґрунтуються на договорі іпотеки, щодо майна, яке може бути створено в майбутньому, судом не визнається як підстава для задоволення даної позовної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що під час укладення договору іпотеки сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, в тому числі щодо п. 1.6 договору іпотеки, про що, зокрема, свідчать підписи уповноважених осіб та печатки на ньому.

Крім того, п. 1.6 договору іпотеки зазначено, що іпотека розповсюджується на всі приналежності предмету іпотеки та на всі невід'ємні від майна поліпшення, складові частини, внутрішні системи, що існують на момент укладання Договору та виникнуть у майбутньому. Всі зроблені іпотекодавцем в період дії цього договору всілякого роду поліпшення, реконструкційні роботи, зміни, доробки, тощо, автоматично стають предметом іпотеки та не потребують внесення змін до договору.

Зазначене положення іпотечного договору в повному обсязі кореспондується з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»відповідно до якої іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Таким чином, відсутні будь-які підстави визнавати недійсність п. 1.6 договору іпотеки.

Крім того, судом зазначається, що опис предмету іпотеки міститься в п 1.1 договору іпотеки, а не в п.1.6., який чітко відповідав тим параметрам нерухомого майна, які існували на момент укладення договору, підтверджується в правовстановлюючих документах та витягу з БТІ.

Отже, на момент укладення договору іпотеку сторонами було дотримано всіх необхідних умов передбачених чинним законодавством для його чинності, а отже, законних підстав для визнання недійсним пункту 1.6. договору іпотеки немає у звязку з чим суд відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги.

Стосовно позовної вимоги про припинення господарських правовідносин за договором іпотеки від 07.11.2007 р. у звязку зі знищенням майна, яке було предметом іпотеки, то суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що іпотека припиняється у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

Згідно ст. 10 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець зобов'язаний вживати за власний кошт всі необхідні заходи для належного збереження предмета іпотеки, включаючи своєчасне проведення поточного ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета іпотеки від незаконних посягань та вимог інших осіб. Іпотекодавець повинен своєчасно повідомляти іпотекодержателя про будь-яку загрозу знищення, пошкодження, псування чи погіршення стану предмета іпотеки, а також про будь-які обставини, що можуть негативно вплинути на права іпотекодержателя за іпотечним договором.

В пункті 2.4.9. договору іпотеки зазначено зобов'язання іпотекодавця не здійснювати буд - яке перепланування та/або реконструкцію предмета іпотеки без попередньої отриманої на те згоди іпотекодержателя.

Дана вимога передбачена і Законом України «Про іпотеку», ч. 3 ст. 9 встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 349 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Згідно п.п. 6.4, 6.5. положення «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.02.2002, за № 7/5 зазначено, що розділ Реєстру прав та реєстраційна справа закриваються реєстратором БТІ у разі знищення об'єкта, щодо якого проведено державну реєстрацію прав. У разі знищення об'єкта, щодо якого проведено державну реєстрацію прав, власник (власники) подає(ють) реєстратору БТІ заяву про закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи за формою, визначеною в тимчасовому положенні. До заяви про закриття розділу Реєстру прав та реєстраційної справи додаються матеріали технічної інвентаризації, що засвідчують факт знищення такого об'єкта, та у разі знищення нерухомого майна - правовстановлювальні документи (за наявності), які підлягають анулюванню у порядку, установленому Положенням.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, належним доказом знищення нерухомого майна може бути інформаційна довідка чи витяг відповідного БТІ по місцю реєстрації нерухомого майна про знищення такого майна.

Відповідно до технічного паспорту від 31.12.2008 року виданого відповідачу Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно (яке останній надав разом з позовною заявою) зазначено, що була проведена реконструкція в приміщеннях, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Магнітогорська, б. 1, проте дозвільної документації відповідачем подано не було

Згідно додатку Б до ДБН А 2.2-3-2004, затверджених наказом Держкомбуду від 20.01.2004 року, реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів цивільного та виробничого призначення пов'язана з поліпшенням та експлуатаційних показників нерухомого майна.

Таким чином перепланування та/або реконструкція проводиться з метою покрашення функціональних характеристик існуючого нерухомого майна, а тому новий об'єкт в наслідок реконструкції не створюється, а тільки покращуються його кількісні та якісні характеристики.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати предмет іпотеки знищеним, а отже і вимога про припинення вищевказаного договору іпотеки від 07.11.2007 р. та господарських правовідносин за ним задоволенню не підлягає.

Щодо іншої частини позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр»шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна запису заборони на нерухоме майно, зареєстрованого 07.11.2007 р. за № 5986696, та з Державного реєстру іпотек внесеного 07.11.2007 р. стосовно іпотечного договору, 2116, суд зазначає наступне.

Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Отже, рішення суду про визнання права повинно бути спрямовано на відновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено повноважень суду щодо встановлення юридичного факту.

Рішення суду є правозахисним актом, однак способи захисту повинні кореспондуватись з повноваженнями суду, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначення позивачем у цій частині вимог спосіб захисту не відповідає передбаченим законодавствам способам захисту цивільних прав, у звязку з чим, суд прийшов до висновку відсутність правових підстав для захисту права позивача обраним ним шляхом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.2011 р. у справі № 21/218-10.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамас-Центр».

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 203, 215, 233 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.У позові відмовити повністю.

2.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення складено

17.10.2011 р.