Рішення № 18828772, 03.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/25003.10.11

За позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відособленої структурної одиниці "Центральна електроенергетична система"

доКомунального підприємства "Київпастранс"

простягнення 45 482,45 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 предст. за довір.;

від відповідача:ОСОБА_2 предст. за довір.;

Рішення прийняте 03.10.2011 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні перервою з 12.09.2011 до 03.10.2011.

У судовому засіданні 03.10.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відособленої структурної одиниці "Центральна електроенергетична система" до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 45 482,45 грн., з яких: 42 650,63 грн. основного боргу, 1005,03 грн. - інфляційних втрат, 334,20 грн. - процентів річних, 1492,59 грн. пені, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2011 порушено провадження у справі №35/250, розгляд справи призначено на 12.09.2011.

У судовому засіданні 12.09.2011 представник позивача надав документи на виконання вимог суду, у наданих поясненнях підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.09.2011 подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить зменшити розмір пені.

У судовому засіданні 12.09.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 03.10.2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2009 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відособленої структурної одиниці "Центральна електроенергетична система" (далі позивач) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (далі відповідач) було укладено договір № 126 про технічне забезпечення електропостачання споживача (далі Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі відповідачу електричної енергії в обсягах, визначених відповідно до схеми нормального режиму позивача на межі балансової належності із відповідачем, згідно технічних умов для відповідача, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а відповідач зобов'язався дотримуватись установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги згідно умов договору (п. 1.1. договору).

Як свідчать матеріали справи між позивачем та відповідачем були укладені додатки до Договору, якими визначено, зокрема, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії.

Згідно із п.п. 4.1.1., 7.13. договору відповідач повинен здійснювати оплату щомісячно протягом 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку.

Як свідчать наявні в матеріалах справи щомісячні акти наданих послуг, підписані обома сторонами, позивачем були надані відповідачу передбачені договором послуги.

На виконання умов договору позивач виставляв відповідачу рахунки-фактури №394 від 31.12.2010 на суму 4400,22 грн., №30 від 31.01.2011 на суму 5764,08 грн., №61 від 28.02.2011 на суму 5157,43 грн., №92 від 31.03.21011 на суму 6352,20 грн., №124 від 30.04.2011 на суму 7082,53 грн., №156 від 31.05.2011 на суму 7056,22 грн., №188 від 30.06.2011 на суму 6837,95 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобовязання за Договором в частині своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого за період з 01.12.2010 по 30.06.2011 у відповідача виникла заборгованість за надані послуги у розмірі 42 650,63 грн.

У поданому відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що він є перевізником, витрати якого по перевезенню пільгових категорій пасажирів повинні компенсуватися відповідними органами державної влади. Однак внаслідок несвоєчасного відшкодування з державного та місцевого бюджетів зазначених витрат, відповідач несе збитки, що впливає на погашення заборгованості перед його контрагентами.

Також відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить зменшити розмір пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобовязання в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 42 650,63 грн.

Доказів сплати суми заборгованості за договором відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 42 650,63 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених п. 4.1. договору, з порушенням термінів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення, від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1492,59 грн., 1005,03 грн. інфляційних нарахувань та 334,20 грн. процентів річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та відповідність вимогам законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1 492,59 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1 005,03 грн. та процентів річних у розмірі 334,20 грн. підлягають задоволенню згідно із розрахунками позивача.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обовязку її оплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 45 482,45 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м.Київ, вул. Комінтерну, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) 42 650,63 грн. (сорок дві тисячі шістсот п'ятдесят гривень 63 коп.) заборгованості за договором №126 про технічне забезпечення електропостачання споживача від 22.05.2009 р., 1 005,03 грн. (одну тисячу п'ять гривень 03 коп.) - інфляційних втрат, 334,20 грн. (триста тридцять чотири гривні 20 коп.) процентів річних, 1492,59 грн. (одну тисячу чотириста дев'яносто дві гривні 59 коп.) пені, 454,82 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні 82 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 14.10.2011