Рішення № 18828227, 26.10.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.10.2011р. Справа № 5008/1289/2011

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Рахівського дочірнього підприємства ТОК „Тиса” Закритого акціонерного товариства „Закарпаттурист”, м. Рахів

про стягнення заборгованості у загальній сумі 22223,20грн. (в тому числі сума 14000грн. основний борг, сума 4221,93грн. застосований штраф, сума 3408,08грн. інфляційні втрати та сума 593,19грн. три проценти річних),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: явка на власний розсуд

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Київ (далі позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Рахівського дочірнього підприємства ТОК „Тиса” Закритого акціонерного товариства „Закарпаттурист”, м. Рахів (нове найменування - Дочірнє підприємство Рахівський туристсько-оздоровчий комплекс „Тиса” приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Закарпаттурист”) (далі відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі 22223,20грн. (в тому числі сума 14000грн. основний борг, сума 4221,93грн. застосований штраф, сума 3408,08грн. інфляційні втрати та сума 593,19грн. три проценти річних).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем в повному обсязі взятого на себе зобов”язання за Договором від 25.05.2009р. купівлі продажу щодо оплати в повному обсязі вартості отриманого товару та що підтверджується долученими до позовної заяви документальними доказами та додатково поданими відповідно до супровідного листа від 23.09.2011р. (а.с.16) та про які зазначено в ухвалі суду від 06.10.2011р. по справі №5008/1289/2011 (а.с.36-38).

Відповідач повторно письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав, свого уповноваженого представника у засідання суду не направив, хоча судом належним чином був повідомлений про час і місце розгляду даної справи на підставі ухвали суду від 06.10.2011р. про відкладення розгляду справи №5008/1289/2011 на 26.10.2011р., яка була надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зазначену у позовній заяві: м. Рахів, вул. Івана Франка, 1 та факт отримання відповідачем 12.10.2011р. даної кореспонденції суду підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.39).

Слід зазначити, що статус відповідача, як юридичної особи, місцезнаходження (місцереєстрації) - м. Рахів, вул. Івана Франка, 1 та ідентифікаційний код 02649673, підтверджено спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, отриманого судом за електронним запитом від 26.10.2011р. за №11540527 станом на 26.10.2011р. (а.с.40).

Також, слід зазначити, що ухвала суду від 14.09.2011р. про порушення провадження у справі №5008/1289/2011 була отримана відповідачем 26.09.2011р., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.15).

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було та вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника у судові засідання по розгляду даної справи та подання письмового відзиву на позов.

За вищенаведених обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1., як Продавцем, (далі - позивачем) та Рахівським дочірнім підприємством ТОК „Тиса” Закритого акціонерного товариства „Закарпаттурист”, м. Рахів, як Покупцем, (нове найменування - Дочірнє підприємство Рахівський туристсько-оздоровчий комплекс „Тиса” приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Закарпаттурист”) (далі - відповідачем), було укладено Договір від 25.05.2009р. купівлі продажу (далі Договір, а.с.9-10), предметом якого була передача Продавцем Покупцеві товару.

Відповідно до п.4.1 р.4 даного Договору, ціна за одиницю товару та загальна сума визначається згідно розхідної накладної №65 від 25.05.2009р.

Загальна ціна товару, що підлягав продажу за цим Договором становила 18360грн. (п.4.2 р.4 Договору).

Відповідно до п.4.3 р.4 даного Договору, оплата за товар має бути перерахована Покупцем Продавцю протягом 6-х місяців з моменту передачі товару Продавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, Продавцем (позивачем) на виконання умов Договору, було поставлено Покупцеві (відповідачеві) товар на загальну суму 18360грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи засвідченою копією з накладної №65 від 25.05.2009р., підписаної та скріпленої печатками сторін Договору (а.с.11).

Покупцем було частково проведено оплату вищезазначеного отриманого товару на загальну суму 4 360грн., що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи засвідченими копіями з банківських виписок від 14.12.2009р. на суму 1360грн., від 11.01.2010р. на суму 2000грн та від 11.02.2010р.на суму 1000грн., як доказ у підтвердження руху коштів по рахунку позивача та про надходження платежів у вищезазначених сумах та періодах від відповідача (а.с.22-24).

Інша сума 14000грн. залишилась несплаченою та відповідно заборгованістю.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Дане правило також закріплене у ст.526 Цивільного кодексу України.

Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 14000грн., тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 14000грн., є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами та не спростовані відповідачем, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв”язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві трьох процентів річних у сумі 593,19грн. та інфляційних втрат у сумі 3408,08грн., які зазначено у позовній заяві та обґрунтований розрахунок яких наведено у додатку №2 (а.с.20) та додатку №3 (а.с.21), додатково надісланих позивачем до матеріалів справи та які (сума 593,19грн. трьох процентів річних та сума 3408,08грн. інфляційних втрат) також підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до вимог до п.6.4 р.6 Договору від 25.05.2009р. купівлі-продажу стронами передбачена відповідальність, за необгрунтовану відмову від розрахунку за товар Покупець виплачує штраф у розмірі 4% від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожний день прострочення.

З урахуванням несвоєчасного погашення відповідачем в повному обсязі вартості отриманого товару, позивачем нараховано відповідачеві штраф у сумі 4221,93грн. за період з 26.11.2009р. по 01.09.2011р., розгорнутий розрахунок якого наведено у додатку №1 (а.с.19).

Відповідно до вимог п.6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки грошове зобов»язання Покупцем перед Продавцем у сумі 18 360грн. мало бути виконано 26.11.2009р. відповідно до вимог п.4.3 р.4 вищезазначеного Договору, тому є правомірним нарахування позивачем відповідачеві, з урахуванням вимог п.6 ст. 232 ГК України, штрафу по періоду з 26.11.2009р. по 26.05.2010р., у загальній сумі 1466,23грн. в тому числі:

- у сумі 175,30грн. нарахованого штрафу за період з 26.11.2009р. по 13.12.2009р. на прострочену суму 18360грн. боргу;

- у сумі 238,93грн. нарахованого штрафу за період з 14.12.2009р. по 10.01.2010р. на прострочену суму 17 000грн. боргу;

- у сумі 234,25грн. нарахованого штрафу за період з 11.01.2010р. по 10.02.2010р. на прострочену суму 15 000грн. боргу;

- у сумі 817,75грн. нарахованого штрафу за період з 11.02.2010р. по 26.05.2010р. на прострочену суму 14 000грн. боргу.

З огляду на викладене, вищезазначена загальна сума 1466,23грн. нарахованого штрафу по періоду з 26.11.2009р. по 26.05.2010р. також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Інша сума 2755,70грн. штрафу, нарахованого по періоду з 27.05.2010р. по 01.09.2011р., є нарахованим поза межами строку, встановленого вимогами п.6 ст. 232 ГК України, а тому у даній частині позовних вимог, щодо заявлення до стягнення суми 2755,70грн. штрафу, із загальної суми 4221,93грн. штрафу, слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача частково відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 194,67грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 206,73грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 193, 232 п.6 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 8285, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Рахівський туристсько-оздоровчий комплекс „Тиса” приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях „Закарпаттурист” /м. Рахів, вул. І Франка, 1, ідентифікаційний код 02649673, р/р 260091907 в Райфайзенбанк „Аваль” м. Рахів, МФО 312345/ на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, від. №78 ПАТ „ВіЕйБіБанк” м. Київ, МФО 380537/ заборгованість у загальній сумі 19467,50грн. (в тому числі сума 14000грн. основний борг, сума 1466,23грн. застосований штраф, сума 3408,08грн. інфляційні втрати та сума 593,19грн. три проценти річних), частково суму 194,67грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та частково суму 206,73грн. у відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В іншій частині позову, відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець.