Рішення № 18827651, 29.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.11 р. Справа № 6/225

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукртепліс” м.Макіївка, Донецької області

до відповідача: Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області

про стягнення 48 969грн. 52коп.

за участю

представників сторін:

від позивача Тернавська І.В. директор на підставі наказу №1-К від 02.09.2008р.

від відповідача ОСОБА_1. представник по довіреності №08-81/36д від 04.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Росукртепліс” м.Макіївка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області заборгованості у сумі 36334грн. 10коп., 3% річних у сумі 2800грн. 06коп., інфляційних у сумі 9835грн. 36коп. (Усього 48 969грн. 52коп.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №5/081170 купівлі-продажу від 10.11.2008р. в частині розрахунків за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№01-15/976 від 26.09.2011р. позовні вимоги визнав у повному обсязі та пояснив, що заборгованість з”явилася, у зв”язку з недостатнім фінансуванням вугільної галузі у цілому. При наявності грошових коштів на розрахунковому рахунку відповідача, вищезазначена заборгованість буде перерахована на рахунок позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

10 листопада 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Росукртепліс” м.Макіївка, Донецької області та Державним підприємством „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області був укладений договір №5/081170 купівлі-продажу, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання передати у власність покупця продукцію, а саме: ліс кріплених хвойних порід довжиною 2-6м, діаметром 10-16см у кількості 313куб.м., а відповідач (далі по тексту-покупець) зобовязався прийняти та оплатити її.

Поставка продукції здійснюється на умовах СРТ згідно Правил ІНКОТЕРМ в редакції 2000року.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань, де він у виконання умов укладеного договору 23.11.2008р. та 06.12.2008р. через ДП „Остерське лісове господарство” (Вантажовідправника) у вагонах №63269575, №67613588 зі станції Бобровиця Південно-Західної залізної дороги відвантажив відповідачу стійки рудничні у об”ємі 58,41куб.м., 55, 49куб.м., що підтверджується квитанціями №33510088, №33510101 про приймання вантажу до перевезення та специфікацією-накладною на відправку лісопродукції залізною дорогою.

Згідно актів прийому-передачі вагонів в м.Макіївка від 01.12.2008р., від 10.12.2008р. по договору №5/081170 купівлі-продажу від 10.11.2008р. позивач передав відповідачу лісоматеріали хвойних порід у кількості 113,9куб.м. і по залізно-дорожнім накладним 33510088, 33510101.

У відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Позивачем представлені у матеріали справи податкові накладні №1 від 01.12.2008р., №2 від 10.12.2008р., які складені до вищевказаних вимог.

У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази поставки продукції, а саме: видаткові накладні, квитанції про приймання вантажу, акти прийому-передачі вагонів і переконав суд у факті її поставки у адресу Державного підприємства „Макіїввугілля”.

Пунктом 3.3 укладеного договору передбачено, що розрахунки за продукцію здійснюються по факту поставки на протязі 30 банківських днів у грошовій або іншій формі розрахунків згідно діючого законодавства. Але відповідач свої зобовязання за договором не виконав, в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 36334грн. 10коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Відповідач станом на 01.07.2010 р. та 01.07.20011р. підтвердив наявність боргу у вказаній сумі, про що свідчать підписані та скріплені печатками сторін акти звірки розрахунків.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 36334грн. 10коп., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 2800грн. 06коп. за період з 01.01.2009р. по 31.07.2011р. (942 дня), з 10.01.2009р. по 31.07.2011р. (933 дня) дійшов висновку проте, що він не є арифметично вірними з огляду на наступне.

За приписами ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, у відповідності до п.3.3 договору №5/081170 купівлі-продажу від 10.11.2008р. покупець здійснює розрахунки за продукцію по факту поставки на протязі 30 банківських днів.

Так, операційний (банківський) день-частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою Національного банку України.

Оскільки Національним банком України не визначено 06.12.2008р., 07.12.2008р., 13.12.2008р., 14.12.2008р., 20.12.2008р., 21.12.2008р., 27.12.2008р., 28.12.2008р., 03.01.2009р., 04.01.2009р., 10.01.2009р., 11.01.2009р., 17.01.2009р., (суботу або неділю) операційним (банківським) днем, а також з урахуванням святкових днів 1, 7 січня 2009р., отже кінцевим строком оплати отриманого відповідачем товару за актом прийому-передачі вагонів в м.Макіївка від 01.12.2008р. до договору №5/081170 купівлі-продажу від 10.11.2008р. є 14.01.2009р.; за актом прийому-передачі вагонів в м.Макіївка від 10.12.2008р. до договору №5/081170 купівлі-продажу від 10.11.2008р. є 23.01.2009р.

Виходячи з наведеного, розмір 3% річних за період з 14.01.2009р. по 31.07.2011р. (929 днів прострочення) згідно боргу у сумі 18632грн. 79коп. становить 1422грн. 73коп.; за період з 23.01.2009р. по 31.07.2011р. (920 днів прострочення) згідно боргу у сумі 17 701грн. 31коп. становить 1338грн. 51коп.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних у сумі 2761грн. 24коп.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних у сумі 9835грн. 36коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукртепліс” м.Макіївка, Донецької області до Державного підприємства „Макіїввугілля” м.Макіївка, Донецької області про стягнення 48 969грн. 52коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Макіїввугілля” (86157 м.Макіївка, Донецької області, пл.Совєтская, 2, р/с26000301528430 в філії ЦГО ПІБ м.Макіївка, МФО 334516, ЄДРПОУ 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукртепліс” (86136 м.Макіївка, Донецької області, вул.Чайковського, буд.89а, офіс 6, р/с2600901519928 в філії ВАТ „Укрексімбанк” м.Донецька, МФО 334817, ЄДРПОУ 36089963) заборгованість у сумі 36334грн. 10коп., 3% річних у сумі 2761грн. 24коп., інфляційні у сумі 9835грн. 36коп., витрати по сплаті держмита у сумі 489грн. 31коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235грн. 81коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.09.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.10.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >