Рішення № 18827590, 26.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.09.11 р. Справа № 18/174

за позовом: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи

ОСОБА_1 м. Дзержинськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко Дон

Рециклінг” м. Донецьк

про стягнення 28396,87 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не зявився.

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко Дон Рециклінг” інфляційних втрат в сумі 14614,10 грн., річних в сумі 4404,21 грн., пені в сумі 9378,56 грн., а всього 28396,87 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного договору відповідач не розрахувався за виконані роботи, а тому він має сплатити пеню відповідно до п. 4.3 договора та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні за весь час прострочення.

Відповідач відзиву по справі не надав, його представник у жодне судове засідання не зявився. Про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення позивача, суд встановив наступне.

07.04.2010 р. між сторонами був укладений договір № 1, відповідно до п. 1.1 якого позивач (Підрядник) прийняв на себе зобовязання надати відповідачу (Замовнику), відповідно з умовами договору бульдозер Т-170, для робіт на обєктах Замовника, який зобовязався оплатити роботи у строки, передбачені договором.

Строк дії договора встановлений з момента підписання до 31.12.2010 р.

За період з 20.04.2010 р. по 31.12.2010 р. позивачем було виконано робіт на суму 224900,00 грн., що підтверджується актами здачі прийомки виконаних робіт.

Прийняті відповідачем роботи були оплачені частково, у сумі 117400,00 грн., решта у сумі 107500,00 грн. була стягнута за рішенням суду від 09.06.2011 р. по справі № 18/65.

У п. 4.3 договора сторони передбачили відповідальність за прострочку оплати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована пеня у сумі 9378,56 грн. за 182 дня прострочення.

У розрахунку пені позивачем не зазначений період нарахування, а тому суд позбавлений можливості перевірити розрахунок.

Крім того, розрахунок пені зроблений позивачем, виходячи із суми боргу 137500,00 грн. та 107500,00 грн., в той час, як актів здачі прийомки виконаних робіт на ці суми не надано.

Акти здачі прийомки виконаних робіт підписувались щомісячно і суми за цими актами значно менші, ніж зазначено позивачем.

Згідно з п. 4.1 договора розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником платіжним дорученням у 2 х денний строк після підписання акта.

Таким чином, розрахунок пені має бути зроблений за кожним актом, а не виходячи із загальної суми боргу, тим більше, що вона постійно змінювалась.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, період початку нарахування пені і сума за кожним актом має суттєве значення для визначення розміру пені.

Ухвалою від 13.09.2011 р. суд запропонував позивачу надати розрахунок за яким можливо перевірити суму нарахованої пені, але ухвала позивачем не виконана, належний розрахунок не наданий, тому позовні вимоги в цій частині суд залишає без розгляду.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані річні у сумі 4404,21 грн. за період прострочки з 23.04.2010 р. по 16.08.2011 р., виходячи із суми боргу за кожним актом, з зазначенням суми і кількості днів прострочки.

Перевіривши розрахунок суд вважає його обґрунтованим, а тому річні у сумі 4404,21 грн. підлягають стягненню.

Позивачем нараховані також інфляційні втрати у сумі 14614,10 грн., за період з вересня 2010 р. по червень 2011 р.

Розрахунок інфляційних зроблений позивачем без зазначення актів здачі прийомки, сум за цими актами, а також періоду прострочки по кожному акту.

Виходячи із розрахунку суми заборгованості за період з 20.04.2010 р. по 10.05.2011 р. остання змінювалась то в бік збільшення, то в бік зменшення і жодного місяця не була постійною величиною.

Зроблений позивачем розрахунок інфляційних втрат, в якому зазначені щомісячні суми з серпня 2010 р. по червень 2011 р. як постійні впродовж кожного місяця не відповідають дійсності, а тому не можуть бути прийняті судом.

Ухвала суду в частині надання належного розрахунку інфляційних втрат, позивачем не виконана, обґрунтований розрахунок не наданий, тому позовні вимоги в цій частині суд залишає без розгляду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги викладене і враховуючи те, що позовні вимоги обґрунтовані частково, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Подана позивачем заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача судом відхилена, оскільки в її обґрунтування позивачем не надані докази, які б свідчили про те що невжиття заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82, 8485 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 м. Дзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко Дон Рециклінг” м. Донецьк про стягнення 14614,10 грн. інфляційних втрат, 4404,21 грн. річних та 9378,56 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грінко-Дон Рециклінг” (83023, місто Донецьк, Калінінський район, вулиця Лабутенка, будинок 14; код ЗКПО 36615610; п/р 26003003194000 в ЦВ ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк МФО 334970; ІНН 366156105631) на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; св. про держ. реєстрацію фізичної особи підприємця В01 №113851; п/р 26001060246074 у Донецькому відділенні Приватбанку МФО 335496) 4404,21 грн. річних, 44,04 грн. державного мита, 36,60 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 9378,56 грн. та інфляційних втрат у сумі 14614,10 грн. залишити без розгляду.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає чинності через 10 днів після його підписання.

Повний текст рішення підписаний 29.09.2011 р.

Суддя Овсяннікова О.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >