Рішення № 18827071, 19.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.09.11 р. Справа № 25/59пн

Господарський суд Донецької області у складі

у складі головуючого судді Сгара Е.В., суддів: Лейби М.О., Попкова Д.О.

При секретарі судового засідання Чеботарьовій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Сніжнянського гірничого технікуму м. Сніжне

До відповідача: Сніжнянської міської ради м. Сніжне

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка

Предмет спору: зобовязання Сніжнянської міської ради прийняти безхазяйні обєкти енергопостачання: ТП-65 (КЛ-6кВ), розташовану в районі вул. Міліцейська, м. Сніжне, та ТП-96 (КЛ-0,4кВ), розташовану у дворі житлових будівель по вул. Гагаріна та вул. Леніна, м. Сніжне, в комунальну власність з метою подальшої передачі їх електропостачальній організації

За участю представників:

від позивача: Мороз О.С.- директор.

від відповідача: ОСОБА_1 - дов.

треті особи: ОСОБА_2 - дов.

СУТЬ СПОРУ: У судовому засіданні 12.09.2011р. оголошено перерву до 19.09.2011р. відповідно до ст.77 ГПК України.

Сніжнянський гірничний технікум м. Сніжне звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Сніжнянської міської ради м. Сніжне про зобовязання Сніжнянську міську раду прийняти безхазяйні обєкти енергопостачання: ТП-65 (КЛ-6кВ), розташовану в районі вул. Міліцейська м. Сніжне та ТП-96 (КЛ-0,4кВ), розташовану у дворі житлових будівель по вул. Гагаріна та вул. Леніна м. Сніжне в комунальну власність з метою подальшої передачі їх електропостачальній організації.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на лист №206 від 24.06.2010р., договір про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. з додатками до нього; акт ревізії фінансово-господарської діяльності Сніжнянського гірничого технікуму, що належить до сфери управління Міністерства освіти та науки за період з 01.02.2008р. по 30.09.2010р. №03-27/013 від 26.10.2010р.; лист №111/1662 від 30.09.2010р.; №32-02/5-2948 від 06.09.2010р., лист б/н, №69-153-10 від 14.10.2010р., №408 від 17.12.2010р.; факсограму №198 від 22.07.2009р.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві та у судових засіданнях проти позовних вимоги заперечив, посилаючись на те, що міська рада не є органом виконавчої влади, позивачем не доведений факт безхазяйності спірних електромереж, а навпаки такі електричні мережі використовуються позивачем протягом багатьох років, зазначив про відсутність правових підстав для прийняття спірних електромереж у комунальну власність. Зазначив про наявність укладеного між позивачем та третьою особою договору про постачання електричної енергії, за умовами якого спірні електричні мережі внесено до акту розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності.

Ухвалою суду від 26.04.2011р. у справу залучено тертю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” в порядку ст.27 ГПК України.

У судових засіданнях та у письмових поясненнях третя особа проти позову заперечила посилаючись на те, що з 1998р. між нею та позивачем укладались договори про постачання електричної енергії, згідно умов та додатків до яких спірні електричні мережі включались сторонами таких договорів до акту розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності. Протягом 1998 2011 років між позивачем та третьою особою було укладено два відповідних договорів про постачання електроенергії, обидва рази позивач підписував ці договори та додатки до них (в частині спірних електромереж) без жодних зауважень.

Заявою від 16.05.2011р. №03юр-38152/11 третя особа просить замінити її найменування з Відкритого акціонерне товариство „Донецькобленерго” (ЄДРПОУ 00131268) на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” (ЄДРПОУ 00131268) у звязку із відповідними змінами в правоустановчих документах відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства”. Дослідивши правоустановчі документи третьої особи суд дійшов висновку про задоволення клопотання третьої особи та заміни її на правонаступника Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”.

Склад суду неодноразово змінювавсяё розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 18.07.2011р. призначено колегіальний розгляд спору у складі головуючого судді Сгара Е.В., суддів: Лейби М.О., Попкова Д.О.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд ВСТАНОВИВ:

З 01.10.2010р. по 21.10.2010р. в Сніжнянському гірничому технікуму, у відповідності із Законом України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” із змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Мінстрів України „Про затвердження порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою” №550 від 20.04.2006р., було проведено ревізію.

В ході проведення ревізії, до третьої особи було направлено запит від 12.10.2010р. №27-13/1080 про надання інформації та підтверджуючих документів щодо здійснення взаємних розрахунків із позивачем за виконані роботи по монтажу зєднаних муфт на КЛ-0,4 кВт від РУ 0,4 кВт та від ТП 96, визначення місця аварії, що сталася у квітні 2010р., та випробування кабелю після установки муфт.

Також в ході ревізії встановлено, що вказана кабельна лінія КЛ-0,4 кВт від ТП 96 до розподільчого щитку будинку Технікуму згідно даних бухгалтерського обліку на балансі цієї установи не значиться.

Разом з цим, в ході ревізії Контрольно-ревізійним відділом м.Сніжне Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області встановлено, що згідно наявних договірних відносин між позивачем та третьою особою за договором про постачання електричної енергії №56 від 28.03.2005р. та додатку №4 „Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатації відповідальності сторін” до цього Договору, згідно п.1 цього додатку №4, відповідальність за вищевказану кабельну лінію несе „споживач” Сніжнянський гірничий технікум.

Під час ревізії, позивачем до ревізійної служби були надані, в тому числі, відповідь прокуратури Донецької області в м.Сніжне від 14.10.2010р. №69-153-10, згідно до якої вищевказаний кабель високої напруги є безхазяйною річчю та направлено запит до Сніжнянської міської ради №27-12/1107 від 19.10.2010р. з метою надання інформації про прийняття безхазяйних обєктів електропостачання у комунальну власність.

Листом №408 від 17.12.2010р. позивач повторно звернувся до міської ради м.Сніжне із відповідним запитом.

Листом №111/1662 від 30.09.2010р. Донецької обласної державної адміністрації позивача повідомлено про те, що державний нагляд в електроенергетиці в частині нагляду з електричними та тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів та субєктів електроенергетики електроенергетики здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, тоді як у відповідності до ст.36 Закону України „Про державні адміністрації”, місцеві державні адміністрації не втручаються у господарську діяльність підприємств.

За результатами ревізії було складено відповідний акт ревізії фінансово-господарської діяльності Сніжнянського гірничого технікуму, що належить до сфери управління Міністерства освіти та науки за період з 01.02.2008р. по 30.09.2010р. №03-27/013 від 26.10.2010р.

З огляду на вищевикладене, посилаючись на той факт, що до теперішнього часу чітко не визначено балансоутримувача спірних електричних мереж (ТП-65 (КЛ-6 кВ) та ТП-96 (КЛ-0,4 кВ), що також нібито підтверджено вищевказаними установами, позивач Сніжнянський гірничий технікум звернувся до господарського суду з вимогою зобовязати Сніжнянську міську раду прийняти безхазяйні обєкти енергопостачання: ТП-65 (КЛ-6кВ), розташовану в районі вул. Міліцейська, м. Сніжне, та ТП-96 (КЛ-0,4кВ), розташовану у дворі житлових будівель по вул. Гагаріна та вул. Леніна, м. Сніжне, в комунальну власність з метою подальшої передачі їх електропостачальній організації.

В обґрунтування своїх вимог позивач насамперед посилається на той факт, що спірні електромережі є безхазяйними.

Статтею 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього Кодексу.

Підстави для набуття права власності на спірні обєкти згідно приписів ст.ст. 336, 338, 341 і 343 Цивільного кодексу України.

При цьому, пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень самого позивача, через спірні електричні мережі постачається електрична енергія лише одному споживачу позивачу по справі і іншого сторонами по справі не доведено.

Тобто, позивач, користуючись електричною енергії, в обовязковому порядку повинен мати відповідний договір на постачання електричної енергії.

15.01.1998р. між ВАТ „Донецькобленерго”, правонаступником якого є ПАТ „Донецькобленерго” та позивачем по справі укладено договір про постачання електричної енергії №56 (далі по тексту Договір-1), за умовами якого позивач зобовязався приймати та використовувати електричну енергію на межі її балансової приналежності між електропоптсачальником (третя особа) та споживачем (позивач). Договір укладено з додатками та додатковими угодами до нього.

Згідно додатку №6 „Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності” до Договору-1, межу відповідальності та станом та обслуговуванням електричних мереж та установок (ТП-65 та ТП-96) несе позивач по справі, тоді як третя особа несе відповідальність лише за електричне обладнання ТП-65 та ТП-96.

Зазначені Договір-1 та додаток №6 до нього підписані, в тому числі, позивачем по справі без жодних зауважень, недійсними у встановленому чинним законодавством порядку не визнані і іншого сторонами по справі не доведено.

28.03.2005р., у звязку із закінченням терміну дії Договору-1, між ВАТ „Донецькобленерго”, правонаступником якого є третя особа по справі та позивачем по справі укладено договір про постачання електричної енергії №56 (далі по тексту Договір-2) за умовами якого постачальник електричної енергії (третя особа) постачає електричну енергію споживачу (позивачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами.

Згідно письмових та усних пояснень позивача та третьої особи Договір-2 на момент розгляду справи є діючим.

Договір-2 укладено з додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до додатку №4 „Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності” до Договору-2, сторони установили цим актом балансову приналежність електромереж та установок:

Цим же актом позивач та третя особа визначили межу відповідальності та обслуговування електромереж та установок:

- Енергопостачальник електричне обладнання на ТП-65 та ТП-96;

- споживач (позивач) електричне обладнання ТП-186, за кабельну лінію 6кВ від ТП-65 до ТП-186 та внутрішнє електричне господарство, за кабельну лінію 0,4 кВ від ТП-96 до будинку Сніжнянського гірничого технікуму по вул.Леніна, 6.

Зазначені Договір-2 та додаток №4 до нього підписані, в тому числі, позивачем по справі без жодних зауважень, недійсними в установленому чинним законодавством порядку не визнані і іншого сторонами по справі не доведено.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, позивач фактично взяв на себе зобовязання обслуговувати спірні електричні мережі та установки (окрім самого електричного обладнання). До того ж, позивач своїми діями (підписання вищевказаних Договорів та додатків до них, фактичне використання електричної енергії по спірним електричним мережам, оплата електроенергії у відповідності до умов вищевказаних Договорів тощо) фактично погодив й балансову приналежність спірних електромереж.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Отже, позивач на власний розсуд погодився з умовами вищевказаних Договорів.

Посилання позивача на відсутність в його первинних документах, в тому числі бухгалтерських документах, відомостей про балансоутримувача та/або власника спірних електричних мереж також є безпідставними.

Згідно п.2.14 Порядку „Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N88, відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

За приписами ст.ст. 8 та 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер): забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Таким чином, обовязок внесення до первинних документів відображених господарських операцій покладається безпосередньо на субєкта господарської діяльності.

Факт неприйняття спірних мереж позивачем на баланс не є підставою для задоволення позовних вимог та зобовязання відповідача прийняти їх у комунальну власність.

Крім того суд звертає увагу сторін, що з 1998р. по теперішній час виключно позивач користувався спірними електричними мережами та здійснював їх обслуговування.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи та надані сторонами документи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у звязку з недоведеністю факту безхазяйності спірних мереж та обовязку Сніжнянської міської ради прийняти ці мережі в комунальну власність.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст.335, 526, 527, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 275, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Порядку „Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N88, керуючись ст.ст. 2-1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 27, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Сніжнянському гірничому технікуму м. Сніжне до Сніжнянської міської ради м. Сніжне про зобовязання Сніжнянської міської ради прийняти безхазяйні обєкти енергопостачання: ТП-65 (КЛ-6кВ), розташовану в районі вул. Міліцейська, м. Сніжне, та ТП-96 (КЛ-0,4кВ), розташовану у дворі житлових будівель по вул. Гагаріна та вул. Леніна, м.Сніжне, в комунальну власність з метою подальшої передачі їх електропостачальній організації.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 26.09.2011р

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Попков Д.О.

Суддя Лейба М.О.

< Текст >