Рішення № 18826987, 15.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.11 р. Справа № 24/115

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

а позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача Артемівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Артемівськ

про стягнення боргу 3095,78 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. №59-11”Д” від 26.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. №22641 від 12.09.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Артемівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області за невчасне виконання грошових зобовязань за договором на постачання електричної енергії №165 від 01.03.1996р. 3% річних у розмірі 511,3 грн., інфляційні у розмірі 971,96 грн. за період лютий-березень 2011р. та пеню у розмірі 1612,53 грн. за цей період.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду договір на постачання електроенергії № 165 від 01.03.1996р. з додатками та додатковими угодами до нього, рахунки за електроенергію, акти приймання-передачі електроенергії, довіреності на підписання актів прийому-передачі та рахунків на оплату електроенергії з боку відповідача, розрахунок позовних вимог.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки відповідач фінансується з державного бюджету і кошторисом на 2011р. не передбачено витрат на сплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, тому просить вимоги позивача залишити без задоволення.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” до приведення своєї діяльності відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства” мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго”. Факт зміни найменування позивача підтверджується випискою з ЄДРПОУ серії ААБ №553276 (а.с.13).

З матеріалів справи вбачається, що 01.03.1996р. між позивачем (постачальник) та Артемівським міським відділом УМВС України в Донецькій області (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 165 (а.с.14), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу як різновид товару, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами.

Згідно із п 4.1 договору розрахунки за відпущену активну та реактивну енергію здійснюються платіжними вимогами, шляхом безакцептного списання з розрахункового рахунку споживача.

Пунктом 4.1.3 договору передбачено, що плата за електроенергію стягується до 10 числа поточного розрахункового періоду.

За приписами п. 4.3 договору за кожен день прострочки платежу стягується пеня у розмірі 0,75% простроченого платежа.

Відповідно до п.5 договору, договір укладається на термін до 31.12.2004 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору не одна зі сторін не сповістить іншу про припинення дії договору.

До договору укладались додаткові угоди, наявні у матеріалах справи.

З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами приймання-передачі товарної продукції (електроенергії) за лютий 2010 - березень 2011р., скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на сплату енергії, які отримані особисто представником відповідача (а.с. 25-61).

За твердженням позивача відповідач невчасно оплачував вартість спожитої енергії, тому відповідачу було нараховані 3% річних у розмірі 511,3 грн., інфляційні - 971,96 грн. та пеня у розмірі 1612,53 грн., які ПАТ „ Донецькобленерго” просить стягнути з відповідача.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обовязковим до виконання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п.4.3 договору, відповідно до постанови Верховної Ради України від 24.12.1993р. №38110-ХІІ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” за кожен день прострочки платежу стягується пеня у розмірі 0,75% простроченого платежу.

На підставі наведених вище норм права, позивач нарахував відповідачу суму 3% річних у розмірі 511,3 грн., суму інфляційних у розмірі 971,96 грн., суму пені у розмірі 1612,53 грн.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у звязку з чим суд дійшов висновку, предявлені до стягнення суми річних, інфляційних та пені нараховані позивачем арифметично вірно, тому вимоги ПАТ „Донецькобленерго” підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про безпідставність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних, через те, що кошторисом на 2011 рік витрати на сплату цих сум не передбачені, господарський суд не приймає до уваги, оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобовязаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. Стосовно заперечень відповідача про стягнення нарахованих позивачем сум пені у звязку з відсутністю вини відповідача внаслідок недофінансування з боку держави, господарський суд зазначає, що умови спірного договору не містять норм, які б ставили порядок розрахунків за отриманий товар в залежність від програм бюджетного фінансування відповідача. Отже, факт надходження коштів з державного бюджету не впливає на момент виникнення у відповідача обов'язку оплати за договором.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, про стягнення з Артемівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Артемівськ, 3% річних у розмірі 511,3 грн., інфляційних у розмірі 971,96 грн. та пені у розмірі 1612,53 грн., задовольнити.

Стягнути з Артемівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (84500, м.Артемівськ, вул.Петровського,149, ЄДРПОУ 08671567) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, р/р 26009190725600 в Обласній дирекції Укрсоцбанку м.Донецька, МФО 334011, ЄДРПОУ 00130903) 511,3 грн. - 3% річних, інфляційні 971,96 грн., пеню - 1612,53 грн.

Стягнути з Артемівського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (84500, м.Артемівськ, вул.Петровського, 149, ЄДРПОУ 08671567) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) витрати на сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2011р.

Вик. (062) 381-91-20

Надруковано 3 прим.:

1 у справу

2 - сторонам