Рішення № 18825654, 21.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.11 р. Справа № 4/259

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 26.08.2011р.,

від відповідача ОСОБА_2 підприємець,

за позовом - Публічного акціонерного товариства “Швея” м. Краматорськ Донецької області

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Донецьк

про стягнення 1754,88грн. заборгованості, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 1754,88грн., з яких: 1686,83грн. заборгованість за отриману, але не сплачену продукцію, 68,05грн. пеня за прострочення оплати товару, яка нарахована відповідно до п. 6.2 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір купівлі-продажу №23/11 від 04.03.2011р., товарно-транспортні накладні №103 від 11.03.2011р. на суму 2703,96грн., №113 від 17.03.2011р. на суму 1518,00грн., №106 від 14.03.2011р. на суму 5783,88грн., №87 від 04.03.2011р. на суму 6291,24грн., довіреність № 1 від 04.03.2011р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти №40 від 16.05.2011р., №39 від 16.05.2011р., №41 від 16.05.2011р., №42 від 16.05.2011р., накладні на повернення №40 від 16.05.2011р.на суму 5430,96грн., №39 від 16.05.2011р. на суму 1326,00грн., №41 від 16.05.2011р. на суму 1908,97грн., №42 від 16.05.2011р. на суму 5944,32грн., претензію № 02-11 від 24.06.2011р.

Відповідач погоджується з вимогами позову в повному обсязі.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору купівлі-продажу №23/11 від 04.03.2011р. товар, а також пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №23/11 від 04.03.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697, 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором купівлі-продажу №23/11 від 04.03.2011р. постачальник (позивач) зобовязується в порядку та на умовах, визначених договором поставити швейні вироби, а покупець (відповідач) зобовязується приймати дану продукцію для наступної реалізації, організовувати її реалізацію та сплачувати її вартість за умовами договору (п.1.1. Договору).

Відповідно з п. 2.1. Договору ціна виробів формується в національній валюті України, включаючи ПДВ, вказується в накладних, які з моменту їх підписання є невідємною частиною Договору. В ціну врахована вартість упаковки та маркування.

2

У відповідності до п.4.4. Договору виробник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує вироби згідно з замовленнями, які складають невідємну частину цього договору.

Постачальник передає покупцю вироби на протязі 2 днів з моменту погодження замовлення.

Оплата за отриманий товар здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України з повним погашенням протягом наступних 30 календарних днів з моменту отримання товару одним платежем або двома рівними частинами (п.2.3. Договору).

Згідно п. 10.1 договору він діє до 31.12.2011р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань по ньому.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що позивач на виконання умов договору купівлі-продажу №23/11 від 04.03.2011р. по товарно-транспортним накладним №103 від 11.03.2011р. на суму 2703,96грн., №113 від 17.03.2011р. на суму 1518,00грн., №106 від 14.03.2011р. на суму 5783,88грн., №87 від 04.03.2011р. на суму 6291,24грн. передав, а відповідач на підставі довіреності №1 від 04.03.2011р. прийняв товар на загальну суму 16297,08грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобовязання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідно до умов п.2.3 договору оплата товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару одним платежем або двома рівними частинами, тобто по товарно-транспортній накладній № 103від 11.03.2011р. до 11.04.2011р. включно, №113 від 17.03.2011р. до 17.04.2011р. включно, №106 від 14.03.2011р. до 14.04.2011р. включно, №87 від 04.03.2011р. до 04.04.2011р. включно.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем згідно актів №40 від 16.05.2011р., №39 від 16.05.2011р., №41 від 16.05.2011р., №42 від 16.05.2011р. та накладних на повернення №40 від 16.05.2011р.на суму 5430,96грн., №39 від 16.05.2011р. на суму 1326,00грн., №41 від 16.05.2011р. на суму 1908,97грн., №42 від 16.05.2011р. на суму 5944,32грн. було повернуто позивачу товар на загальну суму 14610,25грн. Таким чином, у відповідача залишився після повернення товар на загальну суму 1686,83грн., який відповідачем в порушення умов договору оплачений не був. Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 1686,83грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу, його часткового повернення, а також несплати в обумовлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Враховуючи несплату відповідачем товару у встановлені договором строки, позивач просить стягнути з нього 68,05грн. пені за прострочення оплати товару, яка нарахована відповідно до п. 6.2 договору.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення пені фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

3

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобовязання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 6.2 договору.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами субєктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобовязання (п.2.3 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобовязання; в) розмір пені (п. 6.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобовязання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 68,05грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства “Швея” м. Краматорськ Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Донецьк про стягнення 1754,88грн., з яких: 1686,83грн. заборгованість, 68,05грн. пеня в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Швея” м. Краматорськ-84301, вул. 19 Партзїзду,43, ЄДРПОУ 05502516 заборгованість в сумі 1686,83грн., 68,05грн. пені, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 21.09.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу,

1 відповідачу