Рішення № 18825371, 20.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.09.11 р. Справа № 38/36

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Сич Ю.В., судді Курило Г.Є.

розглянувши матеріали справи за позовом: Державного підприємства “Сніжневуглезбут” м.Сніжне, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика №105” м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне підприємство „Вугілля України”, м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Публічне акціонерне товариство „Західенерго”, м.Львів

про стягнення плати за перевезення у розмірі 42348,00грн., штрафу у розмірі 6352, 20грн., пені у розмірі 78343,80грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за дов. №б/н від 04.01.2011р., ліквідатор Чеснокова К.І.

від відповідача: не зявився

третя особа, ДП „Вугілля України”: не зявився

третя особа, ВАТ „Західенерго”: не зявився

Суть спору:

Позивач, Державне підприємство “Сніжневуглезбут” м.Сніжне, Донецька область, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика №105” м.Донецьк про стягнення плати за перевезення у розмірі 42348,00грн., штрафу у розмірі 6352, 20грн., пені у розмірі 78343,80грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки вугілля №294-09/П від 02.09.2009р, додаткову угоду №1-12/09 від 14.12.2009р. до договору №294-09/П від 02.09.2009р, лист №247 від 21.06.2010р., квитанцію про приймання вантажу №36408679, накладну на групу вагонів №51915346, копії досилочних накладних, акт приймання вугілля за якістю №1260 від 23.02.2010р., акт відбору проб вугілля №1260, від 23.02.2010р., копію телеграми 06/537 від 23.02.2010р., копії факсограми №№171,173, копію накопичувальної картки №23020078 від 23.02.2010р., відомість №23020353 плати за користування вагонами, копії довідок №344 від 23.02.2010р. про надані послуги та проведені розрахунки при перевезенні вантажів, №275 від 22.02.2010р., №319 від 24.02.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Ухвалою господарського суду від 29.03.2011р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, були залучені Державне підприємство „Вугілля України” м.Київ та Відкрите акціонерне товариство „Західенерго” м.Львів.

Ухвалою господарського суду від 14.04.2011р. строк вирішення спору був продовжений на 15 днів до 25.05.2011р., відповідно до вимог ст.69 ГПК України.

Відповідач 14.04.2011р. надав суду відзив на позовну заяву №177 від 28.04.2011р., в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, відповідач зазначив, що на підставі ст.ст.258, 261, 681 ЦК України, позивачем пропущений строк, встановлений для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

04.05.2011р. на адресу суду від відповідача надійшло клопотання №182 від 04.05.2011р., в якому останній просить суд: - витребувати у позивача договір №30-09/2-ЕН від 05/02/2009р. та листування з відповідачем та третіми особами щодо приймання спірної партії вугілля по якості; - витребувати у третьої особи ДП Вугілля України” договір №02-09/1-ЕН від 17.02.2009р. та копії телеграм, докази їх направлення Позивачу щодо виклику на спільне приймання спірної партії вугілля; - витребувати у третьої особи ВАТ „Західенерго” копії телеграм та докази їх направлення Позивачу та третій особі щодо виклику на спільне приймання спірної партії вугілля.

Клопотання судом розглянуте, задоволене та залучене до матеріалів справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.05.2011р. справу №38/34 призначено розглянути колегіально у складі суддів: Головуючий суддя Лейба М.О., суддя Курило Г.Є., суддя Риженко Т.М.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 17.07.2011р. у звязку з відпусткою суддів Курило Г.Є. та Риженко Т.М. змінено склад суддів по справі №38/34 та замінено суддів Курило Г.Є. та Риженко Т.М. на суддів Сгару Е.В. та Сич Ю.В.

14.07.2011р. третя особа, Державне підприємство „Вугілля України”, надала суду пояснення №639-юр від 13.07.2011р., в яких зазначила, що між Державним підприємством “Вугілля України” та Державним підприємством “Сніжневуглезбут” було укладено договір поставки № 30-09/2-ЕН від 05.02.2009р.

Відповідно до виконання умов договору ДП “Сніжневуглезбут” у січні 2010р. відвантажив вугільну продукцію.

При прийманні вугілля на Бурштинській ТЕС 02.01.2008р., було виявлено невідповідність вугілля якісним характеристикам, що не відповідає умовам договорів.

ДП „Вугілля України” оплатило вартість перевезення вказаного вугілля до вантажеотримувача - Бурштинської ТЕС ВАТ „Західенерго”.

Щодо якості вугільної продукції ЗФ №105 як вантажовідправника, згідно Інструкції П6, П7 було повідомлено листом №06/537 та факсограмою №№171 та 173.

ДП “Вугілля України” виставило претензію ДП “Сніжневуглезбут”, реєстр провізної плати.

ДП “Сніжневуглезбут” претензію визнало, та погасило заборгованість перед ДП “Вугілля України”.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

19.07.2011р. третя особа, Публічне акціонерне товариство „Західенерго”, надала суду пояснення №119-119 від 07.07.2011р., в яких зазначила, що факт поставки вугілля неналежної якості встановлений рішенням господарського суду м.Києва від 02.03.2011р. у справі №52/28 за позовом ВАТ “Західенерго” до ДП “Вугілля України”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП “Сніжневуглезбут” про стягнення 134 365,44грн.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

23.08.2011р. позивач надав супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копії договору поставки вугілля №30-09/2-ЕН від 05.02.2009р. та додаткової угоди №04-12/09 від 04.12.2009р. до договору поставки вугілля №30-09/2-ЕН від 05.02.2009р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Протягом розгляду справи склад колегії суддів змінювався.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 23.08.2011р. у звязку із відпусткою судді Сгари Е.В. змінено склад судової колегії по справи №38/34 замінено: суддю Сгару Е.В. на суддю Величко Н.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 20.09.2011р. у звязку із відпусткою судді Величко Н.В. змінено склад судової колегії по справи №38/34 замінено: суддю Величко Н.В. на суддю Курило Г.Є.

19.09.2011р. відповідач надав суду клопотання, яким просить суд відкласти розгляд справи у звязку з перебуванням у відпустці представника “Збагачувальна фабрика №105”.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2009 року між Державним підприємством “Сніжневуглезбут” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика №105” (Постачальник) укладений договір поставки вугілля №294-09/П., згідно п.1.1 якого, постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі. Покупець (позивач по справі) зобовязується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах встановлених цим договором (п.1.2).

Обсяг поставки вугілля, його ціна та якісні показники, реквізити будуть встановлюватися щомісячними додатковими угодами (п.1.3).

Розділом 2 сторони визначили базові умови поставки. Так, вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничними транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDР (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та реквізитами покупця, вказаними у Додатках до договору (п.2.1).

Партія вугілля відвантажується після відбору обєднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом (згідно п.6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань обєднаної проби оформляється посвідчення про якість вугілля в партії (п.2.2).

Розділом 3 договору сторони визначили права та обовязки сторін.

Так, покупець має право перевірити кількість та якість вугілля, що постачається за цим договором (п.3.4.3).

Покупець має право відмовитися від прийняття та оплати вугілля, якісні показники, якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений цим договором, асортимент якого не відповідає вимогам договору, вугілля пошарово завантажено в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, що буде підтверджено у визначеному договорі порядку, або прийняти із знижками, передбаченими умовами договору (п.3.4.4).

Якість вугілля, що поставляється за цим договором, повинна відповідати умовам цього договору (п.4.1).

Пятим розділом договору сторони визначили загальний порядок приймання вугілля за кількістю і якістю.

Згідно п. 5.1 договору, на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше прямо не передбачене договором, розповсюджується вимоги: Інструкції П-7 від 25.04.66р., Інструкції №П-6 від 15.06.65р., ДСТУ 4083-2002, ДСТУ 4096-2002, ГОСТ 1137-64.

Пунктом 5.6 договору зазначено, що покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином: якщо різниця між показниками Ап, Wr t посвідчення якості та результатами хімлабораторії Вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002, вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів направляє вантажовідправнику вугілля телеграму про виклик його представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування).

Представник вантажовідправника зобовязаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику (п.5.6.1).

Покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без представників вантажовідправника до закінчення часу, встановленого на прибуття його представників, або часу, повідомленого вантажовідправником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля, окрім випадків згоди вантажовідправника на розвантаження вагонів та приймання вугілля за показниками ТЕС (п.5.7).

Телеграми вантажоотримувача вантажовідправникові повинні містити: виклик представників вантажовідправника на спільне опробування вугілля; інформацію стосовно недоліків вугілля, виявлених при проведенні вхідного контролю на ТЕС; номери залізничних накладних, вагонів, посвідчень якості за якими вугілля надійшло на ТЕС (п.5.8).

У разі порушення вимог пунктів 5.4, 5.6, 5.7 Договору, постачальник не приймає претензій покупця стосовно кількості та якості вугілля, а покупець зобовязується прийняти та оплатити вугілля, стосовно якого порушено порядок приймання, за показниками кількості та якості зазначеними у перевізних документах та посвідченнях про якість (п.5.13).

Розділом 8 договору сторони визначили відповідальність сторін.

У випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача повязані з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу прибирання, маневрової роботи та ін. (п.8.4)

У випадку відмови покупця від прийняття неякісного вугілля сторони погодили наступний порядок дій по його поверненню (п.8.6).

Вантажоотримувач направляє вантажовідправнику та постачальнику відповідну телеграму про відмову від прийняття такого вугілля та вимогу надати згоду вантажовідправника на його повернення (п.8.6.1)

Після отримання такої телеграми постачальник зобовязаний: забезпечити направлення телеграми з залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля; забезпечити направлення вантажовідправником вантажоотримувачу факсовим звязком листа про згоду на повернення вагонів з неякісним вугіллям (п.8.6.2)

Покупець протягом 6 годин з моменту отримання телеграми від залізничної станції відвантаження на залізничну станцію вантажоотримувача про підтвердження згоди та готовності на отримання неприйнятого покупцем вугілля забезпечить повернення вагонів з неякісним вугіллям (п.8.6.3).

Після повернення неякісного вугілля покупець надає постачальнику: оригінали рахунків (власного та вантажовідправника) про відшкодування затрат по поверненню неякісного вугілля (вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу прибирання, маневрові роботи; листа-вимогу про відшкодування затрат згідно рахунків; належним чином засвідчені копії документів, якими підтверджується факт невідповідності вугілля умовам договору; належним чином засвідчені копії документів якими підтверджується понесені затрати покупцем або вантажовідправником по поверненню вагонів (п.8.6.4)

Постачальник зобовязаний протягом 3 днів з моменту отримання вищезазначених документів, оплатити рахунок покупця. За порушення виконання даного зобовязання покупець має право стягувати з постачальника пеню у розмірі 1 облікової ставки НБУ, яка діяла на час прострочення за кожний день прострочення від суми, з якої допущено прострочення за увесь час прострочення (п.8.6.5)

Пунктом 8.7 договору зазначено, що постачальник у випадку не передання покупцеві у власність вугілля, відвантаженого на умовах цього договору, в 60-ти денний термін від дати його відвантаження, по закінченні цього терміну, зобовязується відшкодувати покупцеві всі його витрати по оплаті вартості послуг по перевезенню даної вугільної продукції та несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 15% від вартості її перевезення.

У разі невиконання постачальником вимог п.8.7 договору, покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 1% від вартості перевезення, за кожен день прострочення виконання даного зобовязання (п.8.9).

Відповідно до р.10 Договору, він вступає в силу з 02.09.2009р. та діє до 31.12.2009р., а в частині здійснення розрахунків до повного виконання зобовязань.

Додатковою угодою №1-12/09 від 14.12.2009р. до договору постачання вугільної продукції №294-09/П від 02.09.2009р. сторони погодили та виклали п.10.1 договору у наступній редакції: договір набирає чинності з 02.09.2009р. та діє до 31.12.2010р., а в частині здійснення розрахунків до повного виконання зобовязань.

Додаткова угода №1-12/09 від 14.12.2009р. до договору постачання вугільної продукції №294-09/П від 02.09.2009р. є невідємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств, у встановленому порядку.

Додатком №01/10-1 від 30.12.2009р. до договору постачання вугільної продукції №294-09/П від 02.09.2009р. сторони встановили, що постачальник зобовязується відвантажити в період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р. включно, а покупець прийняти в січні-лютому 2010р. вугілля на умовах даного додатку. Крім того, сторони зазначили марку, клас, назву відправника та залізничну станцію, обсяг, базове значення золи та вологи, ціну 1 тони без ПДВ. Так, сума разом з ПДВ складає 11764800,00грн.

Додаток №01/10-1 від 30.12.2009р. до договору постачання вугільної продукції №294-09/П від 02.09.2009р. є невідємною частиною договору, підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, у встановленому порядку.

Між ДП „Вугілля України” (Покупець) та ДП „Сніжневуглезбут” (Постачальник) укладений договір постачання вугільної продукції №30-09/2-ЕН від 05.02.2009р. згідно умов якого, постачальник поставляє Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками приведеними в цьому Договорі.

В свою чергу, між ВАТ „Західенерго” (Покупець) та ДП „Вугілля України” (Постачальник) укладений договір постачання вугільної продукції №02-09/1-ЕН від 17.02.2009р. згідно умов якого, постачальник поставляє Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками приведеними в цьому Договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2010р., відповідачем на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ „Західенерго” було відвантажено вугілля (марки ГСШ) у пяти вагонах за №№66753138, 66228123, 6682311, 65358476 та 60898921. за залізничними накладними №№51915344, 51915346.

Відповідно до залізничних накладних вантажовідправником є Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика №105”, одержувачем Бурштинська ТЕС ВАТ „Західенерго”.

Пунктом 3.4.3 Договору встановлено, що покупець має право перевірити кількість та якість вугілля, що постачається за цим договором.

Як зазначає позивач, при прийманні даного вугілля на Бурштинській ТЕС було встановлено, що вугільна продукція у вагонах, перевищує якісні показники визначені умовами Договору.

23.02.2010р. був складений акт відбору проби №1260, та висновок про результати випробування вугілля №1260 від 23.02.2010р.

Також 23.02.2010р. було складено Акт приймання вугілля за якістю № 1260 від 23.02.2010р., підписані уповноваженими представниками Бурштинської ТЕС та представниками ДП “Вугілля України”.

Оскільки було визначено неналежну якість поставленого вугілля, вказану партію було відправлено постачальнику.

ВАТ “Західенерго” сплатило залізниці провізну плата в сумі 42348,00грн.

В свою чергу, ВАТ “Західенерго”, звернувся до господарського суду м. Києва про стягнення з ДП “Вугілля України” збитків у вигляді понесених витрат за поставку продукції неналежної якості.

Рішенням господарського суду м.Києва від 02.03.2011р. по справі №52/28, з Державного підприємства “Вугілля України” на користь Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” було стягнуто збитки в розмірі 134365,44грн., в тому числі і суму в розмірі 42 348,00грн.

ДП “Вугілля України” звернувся до позивача з претензією, якою вимагало відшкодувати збитки в розмірі 42 348,00грн.

ДП „Сніжневуглезбут” визнав вказану претензію, про що повідомив ДП “Вугілля України” листом від 17.08.2010р.

Платіжним дорученням №447 від 29.10.2010р. позивач сплатив ДП “Вугілля України” суму в розмірі 377377,08грн.

Позивач зазначає, що у вказану суму також входить сума провізної плати в розмірі 42 348,00грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача плату за перевезення у розмірі 42348,00грн., штраф у розмірі 6352, 20грн., пеню у розмірі 78343,80грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір поставки вугілля №294-09/П від 02.09.2009р.

Згідно п.1.1 якого, постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними у цьому договорі. Покупець (позивач по справі) зобовязується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах встановлених цим договором (п.1.2).

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №294-09/П від 02.09.2009р., яке виразилось у поставці вугілля неналежної якості та не підписанні між сторонами Акту приймання-передачі вугілля.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі 38/34 від 23.08.2011р., яке набуло законної сили, встановлено факт порушення позивачем порядку, що визначений умовами договору, приймання продукції, що надійшла у залізничних вагонах за №№66753138, 66228123, 6682311, 65358476, 60898921 за якістю.

Також вказаним рішенням встановлено факт недоведеності ДП „Сніжневуглезбут” неналежного виконання відповідачем - ТОВ “Збагачувальна фабрика №105” умов договору та поставки вугілля, якість якого не відповідає показникам обумовленим в договорі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова від прийняття вугілля поставленого відповідачем та не підписання сторонами акту приймання-передачі вугілля зумовлено неналежним виконанням умов договору саме позивачем, що має наслідком відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за перевезення у розмірі 42348,00грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст.594 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пунктом 8.7 договору зазначено, що постачальник у випадку не передання покупцеві у власність вугілля, відвантаженого на умовах цього договору, в 60-ти денний термін від дати його відвантаження, по закінченні цього терміну, зобовязується відшкодувати покупцеві всі його витрати по оплаті вартості послуг по перевезенню даної вугільної продукції та несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 15% від вартості її перевезення.

Відповідно до п.8.8 договору, у разі невиконання Постачальником вимог п.8.7 договору, покупець має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 1% від вартості перевезення, за кожен день прострочення виконання даного зобовязання.

Позивач з посиланням на п.п. 8.7, 8.8 договору та на приписи вищевказаних статей просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 6352,20грн. та пеню у розмірі 78343,80грн.

Враховуючи висновок суду про недоведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем умов договору №294-09/П.02.09.2009р. суд вважає вимоги щодо стягнення штрафу та пені безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, протягом розгляду справи позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення пені та штрафу.

Відповідно до пункту 18 листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005, № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак, з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача плати за перевезення у розмірі 42348,00грн., штрафу у розмірі 6352, 20грн., пені у розмірі 78343,80грн.

Посилання відповідача на сплив строку позовної давності щодо заявлених позовних вимог судом до уваги не приймаються за необґрунтованістю.

Судом не приймається до уваги посилання позивача на визнання претензії відповідачем, оскільки визнання претензії відповідачем не підтверджує факт належного виконання позивачем умов договору щодо приймання продукції.

Також суд вважає необґрунтованим посилання позивача на факт часткової оплати в розмірі 5000,00грн. відповідачем визнаної на спірну суму претензії, оскільки дослідивши копію банківської виписки від 17.01.2011р. суд встановив, що в графі призначення платежу зазначено „Згідно претензії”, проте не вбачається, що вказана оплата здійснена саме на виконання спірної претензії.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладання розгляду справи, з огляду на наступне:

За приписом ст.28 Господарського процесуального кодексу України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника). Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідачем не надано доказів, що на підприємстві не має більш працівників, які могли би бути направлені до судового засідання.

Суд приймає до уваги, що розгляд справи згідно ухвал суду неодноразово відкладався. Представник відповідача був присутній в судових засіданнях.

Враховуючи викладене, а також достатність зібраних по справі документів для вирішення спору по суті, клопотання відповідача судом залишено без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Сніжневуглезбут” м.Сніжне, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю “Збагачувальна фабрика №105” м.Донецьк про стягнення з відповідача плати за перевезення у розмірі 42348,00грн., штрафу у розмірі 6352, 20грн., пені у розмірі 78343,80грн., відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.09.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2011р.

Головуючий суддя Лейба М.О.

Суддя Сич Ю.В.

Суддя Курило Г.Є.

< Текст >