Ухвала суду № 18824335, 12.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

12.09.11 р. Справа № 13/107

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровська енерго –металургійна компанія”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Багато профільне підприємство „Азовмашпром” м. Маріуполь, Донецька обл.

про стягнення заборгованості у розмірі 184453грн.82коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Дніпровська енерго –металургійна компанія”, м. Дніпропетровськ (далі –позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” м. Маріуполь, Донецька обл. (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 184453грн.82коп.

Ухвалою від 13.07.2011р. судом порушено провадження по справі, сторони зобов’язані надати документи та вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов’язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором поставки № 75/02/8-11 від 10.01.2011р.

На підтвердження свої позиції позивачем надані засвідчені копії: договору № 75/02/8-11 від 10.01.2011р., видаткових накладних № 17/006-05 від 17.05.2011р., № 19/001-01 від 19.01.2011р., № 19/002-01 від 19.01.2011р., № 19/003-01 від 19.01.2011р., № 19/004-01 від 19.01.2011р., № 15/001-02 від 15.02.2011р., № 15/002-02 від 15.02.2011р., № 13/001-05 від 13.05.2011р, довіреності № 200 від 17.05.2011р., № 36 від 18.01.2011р., № 37 від 18.01.2011р., № 38 від 18.01.2011р., № 39 від 18.01.2011р., № 81 від 14.02.2011р., № 193 від 13.05.2011р., якими відповідач уповноважував свого працівника на отримання від позивача товару, рахунок –фактура № 10/003-01 від 10.01.2011р., банківської виписки, що свідчить про часткову оплату відповідачем вартості отриманого товару.

Клопотанням № 2832-08 від 11.08.2011р. позивач надав для залучення до матеріалів справи податкові накладні до видаткових, рахунки –фактури, що виставлялися позивачем відповідачу для оплати товару, довідку № 2804-07 від 20.07.2011р. за підписом керівника та головного бухгалтеру, згідно з якою грошові зобов’язання відповідача в сумі 184453грн.82коп. не припинені жодним передбаченим діючим законодавством способом, акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.06.2011р. з доказами відправки відповідачу.

Справа слуханням відкладалась з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, востаннє суд призначив розгляд справи на 12.09.2011р., але відповідач у судові засідання не з’явився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідання. В матеріалах справи міститься витяг з ЄДР серії АЄ № 767276 станом на 21.07.2011р., з якого вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” м. Маріуполь, Донецька обл., ідентифікаційний код 13509917, значиться за адресою: 87523, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Монтажна, будинок 5. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві в якості юридичної та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт отримання ухвал суду відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши у попередньому судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

10.01.2011р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем ) був укладений договір № 75/02/8-11, згідно з яким постачальник зобов’язується передати в установлений строк покупцю продукцію виробничо –технічного призначення (далі по тексту –товар), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених даним договором.

Відповідно п. 2.1 договору найменування, кількість товару, який поставляється по цьому договору, зазначається в накладних до даного договору.

Згідно п. 3.2 договору датою поставки, вважається дата передачі товару покупцю, зазначена в товаросупроводжувальній накладній або акті приймання –передачі товару.

Пунктом 4.1 договору покупець здійснює оплату протягом двадцяти календарних днів з моменту отримання кожної партії товару.

Відповідно п. 9.6 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині взаєморозрахунків –до повного їх завершення.

Позивачем були виставлені рахунки –фактури № 10/003-01 від 10.01.2011р., № 10/004-01 від 10.01.2011р., № 10/005-01 від 10.01.2011р., № 11/003-01 від 11.01.2011р., № 26/004-01 від 26.01.2011р., № 26/003-01 від 26.01.2011р., № 10/010-05 від 10.05.2011р. для оплати товару, який в подальшому був поставлений на виконання умов договору за видатковими накладними № 17/006-05 від 17.05.2011р., № 19/001-01 від 19.01.2011р., № 19/002-01 від 19.01.2011р., № 19/003-01 від 19.01.2011р., № 19/004-01 від 19.01.2011р., № 15/001-02 від 15.02.2011р., № 15/002-02 від 15.02.2011р., № 13/001-05 від 13.05.2011р., всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 240959грн.88коп..

Отриманий товар був відповідачем частково оплачений на суму 56506грн.06коп., про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка від 29.04.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 184453грн.82коп.

Станом на час розгляду справи, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов’язання за договором, сума заборгованості з урахуванням суми часткової оплати, не погашена, що підтверджується наданим позивачем актом звірки розрахунків станом на 10.06.2011р., довідкою № 2804-07 від 20.07.2011р. за підписом керівника та головного бухгалтера про наявність у відповідача заборгованості на користь позивача в розмірі 184453грн.82коп. Завірені копії зазначених документів наявні в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 184453грн.82коп. у зв’язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 75/02/8-11 від 10.01.2011р. Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов’язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору у позивача виник обов’язок поставити товар, а у відповідача прийняти та оплати його.

Як зазначалось, позивачем за видатковими накладними була здійснена поставка товару, всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 240959грн.88коп.

Відповідно до умов п.2.1 договору, безпосередньо в накладних сторони визначили вид товару, який і був поставлений позивачем за видатковими накладними № 17/006-05 від 17.05.2011р., № 19/001-01 від 19.01.2011р., № 19/002-01 від 19.01.2011р., № 19/003-01 від 19.01.2011р., № 19/004-01 від 19.01.2011р., № 15/001-02 від 15.02.2011р., № 15/002-02 від 15.02.2011р., № 13/001-05 від 13.05.2011р., довіреності № 200 від 17.05.2011р., № 36 від 18.01.2011р., № 37 від 18.01.2011р., № 38 від 18.01.2011р., № 39 від 18.01.2011р., № 81 від 14.02.2011р., № 193 від 13.05.2011р., виконуючи свої обов’язки за договором № 75/02/8-11 від 10.01.2011р.

Крім того, предмет договору, погоджений сторонами співпадає з предметом поставки, а саме позивачем була передана відповідачу продукція виробничо –технічного призначення.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписом відповідача в графі „Отримав”, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

У суду відсутні сумніви щодо отримання товару саме представником відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні засвідчені копії довіреностей, за підписом керівника та головного бухгалтера, скріплені печатками, що свідчить про те, що керівництво відповідача уповноважувала особу на отримання матеріальних цінностей від позивача.

Відповідачем даний факт не спростований, більш того, здійснюючи частково оплату отриманого товару, відповідач в призначенні платежу в якості підстави оплати зазначає товар –підшипник та рахунок № 10/003 від 10.01.2011р., який був виставлений позивачем для оплати товару, поставленого за видатковою накладною № 19/001-01 від 19.01.2011р. Тобто, з цього питання спір між сторонами відсутній.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 4.1 договору передбачили здійснення оплати вартості товару протягом 20 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.

Враховуючи, що остання партія товару за видатковою накладною № 13/001-05 була поставлена та відповідно отримана відповідачем ще 13.05.2011р., то з урахуванням п. 4.1 договору щодо строків оплати, на день подачі позову до суду строк оплати по кожній накладній наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов’язання зі сплати отриманого товару.

Заявлені вимоги підтверджуються: видатковими накладними № 17/006-05 від 17.05.2011р., № 19/001-01 від 19.01.2011р., № 19/002-01 від 19.01.2011р., № 19/003-01 від 19.01.2011р., № 19/004-01 від 19.01.2011р., № 15/001-02 від 15.02.2011р., № 15/002-02 від 15.02.2011р., № 13/001-05 від 13.05.2011р., актом звірки розрахунків станом на 10.06.2011р., довідкою № 2807-07 від 20.07.2011р. за підписом керівника та головного бухгалтера про наявність у відповідача заборгованості на користь позивача в розмірі 184453грн.82коп.

Доказів погашення боргу в сумі 184453грн.82коп. суду не представлені, у зв’язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 184453грн.82коп., в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі суми основного боргу 184453грн.82коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровська енерго –металургійна компанія”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” м. Маріуполь, Донецька обл. про стягнення заборгованості у розмірі 184453грн.82коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство „Азовмашпром” (юридична адреса: 87523, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Монтажна, будинок 5, код ЄДРПОУ 13509917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпровська енерго –металургійна компанія” (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, Амур –Нижньодніпровський район, проспект Газети „Правда”, будинок 35, кімната 800-808, код ЄДРПОУ 30809232) суму основного заборгованості у розмірі 184453грн.82коп., витрати на оплату державного мита в сумі 1845грн. 00коп., інформаційно –технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 12.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

< Текст > .