Рішення № 18824301, 07.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.11 р. Справа № 13/110

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Вторметпоставка” м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма ММ” сільрада Спартаківська Ясинуватський район Донецька область

про стягнення 136989грн.54коп.

за участю представників сторін:

від Позивача ОСОБА_1 за довіреністю від 01.06.11р.-представник

від Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вторметпоставка” м. Донецьк (далі позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма ММ” сільрада Спартаківська Ясинуватський район Донецька область (далі відповідач) про стягнення 136989грн.54коп., з яких попередня оплата в сумі 106400грн.20коп., 3% річних в сумі 7128грн.11коп., сума індексу інфляції в розмірі 23461грн.23коп.

Ухвалою від 13.07.2011р. судом порушено провадження по справі, сторони зобовязано надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що здійснив передоплату продукції в розмірі 464000грн.00коп., однак відповідач свої зобовязання щодо поставки не виконав, оплачений товар був поставлений частково, частково попередня оплата була повернута, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 106400грн.20коп.

На підтвердження своєї позиції позивачем надані засвідчені копії: договору № 2 від 01.01.2008р., додаткової угоди № від 29.12.2008р., претензії вих.. № 20/11-284 від 20.01.2011р., листа № 01-1 від 26.01.2010р., акту звірки, поштового чеку, опису вкладення у цінний лист, договору по відступлення права вимоги від 25.05.2011р., повідомлення про заміну кредитора у зобовязанні від 25.05.2011р., поштового повідомлення, що підтверджують факт відправлення відповідачу та отримання останнім претензії та акту звірки.

Представник позивача через канцелярію суду 21.07.2011р. надав супровідний лист, згідно якого просив суд долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують державну реєстрацію позивача та відповідача, довідку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, докази направлення відповідачу повідомлення про заміну кредитора, платіжні доручення, що підтверджують факт перерахування грошових коштів відповідачу в якості попередньої оплати за товар, рахунки фактури № СФ-0000008 від 04.03.2009р., № СФ-0000009 від 19.03.2009р., № СФ-0000002 від 05.02.2009р., № СФ-0000003 від 19.02.2009р., видаткові накладні № РН-0000003 від 04.03.2009р., № РН-0000004 від 19.03.2009р., № РН-0000001 від 05.02.2009р., № РН-0000002 від 19.02.2009р., письмові пояснення та уточнення до позовної заяви, згідно яких зазначив, що при підготовці позовної заяви була допущена помилка та невірно вказано дані позивача, у звязку з чим просив суд вважати позивачем ТОВ „Вторметпоставка”.

Через канцелярію суду 07.09.2011р. позивач надав для долучення до матеріалів справи оригінали листа № 01-1 від 26.01.2010р., поштового чеку та опису вкладення у підтвердження надісланння на адресу відповідача.

Відповідач 07.09.2011р. під час судового засідання надав уточнення до позовної заяви, згідно з якими відмовляється від заявленої суми 3% річних та осттаточно просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 105716грн.82коп., інфляційні в розмірі 14350грн.33коп., фактично зменшив заявлену суму боргу та змінив період нарахування інфляційних.

Справа слуханням неодноразово відкладалась у звязку з відсутністю відповідача. Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи містяться витяг з ЄДР серії АЕ № 747045 станом на 20.07.2011р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма ММ” (ідентифікаційний код 23429214) зареєстроване за адресою: 86000, Донецька область, Ясинуватьский район, сільрада Спартаківська, станція Донецьк-Сєверний, вул. Привокзальна, буд. 32/3. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Саме така адреса відповідача вказана позивачем в позовній заяві та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі, однак ухвала суду повернулася за відсутністю адресату.

Тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначками "організація не знаходиться", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи норми зазначеної статті, суд розглядає остаточні вимоги позивача в редакції поданих позивачем 07.09.2011р. уточнень до позовної заяви.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не є перешкодою для вирішення спору.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промсировина” (покупцем) та відповідачем (постачальником) 01.01.2008р. був укладений договір № 2, згідно з яким постачальник зобовязується поставити у 2008р., а покупець прийняти та оплатити метали чорні вторинні за ДСТУ 4121-2002, ціна та клас якої визначені в додатках до договору, які є його невідємною частиною.

Одиниця виміру, прийнята для виміру продукції метрична тонна (п. 2.1. Договору).

Кількість продукції, що постачається у 2008р. складає 5000тонн (п. 2.2. Договору).

Розділом 3 Договору визначені базові умови поставки продукції, а саме:

Продукція поставляється залізничним та автомобільним транспортом на умовах СРТ станція вантажоотримувача (згідно Інкотермс в редакції 2000р.), з відшкодуванням покупцем постачальнику залізничного тарифу.

Поставка продукції здійснюється партіями не менше 55 тонн. Датою поставки продукції вважається дата складання акту приймання-передачі партії.

Поставка кожної партії продукції здійснюється протягом 4 днів з моменту отримання 60% попередньої оплати на рахунок постачальника (п.3.5 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору поставка кожної партії продукції здійснюється протягом 4 днів з моменту отримання 60% попередньої оплати на рахунок постачальника.

Згідно з п. 3.6. Договору у випадку не поставки продукції постачальник зобовязаний протягом 2-х банківських днів з моменту спливу строку, встановленого для поставки продукції, повернути отриману попередню оплату в повному обсязі.

Згідно п. 4.1. Договору загальна сума договору дорівнює сумі вартості товару за всіма підписаними сторонами специфікаціями (Додатками) до договору.

Розділом 5 Договору сторони передбачили строки та умови платежів: покупець здійснює попередню оплату за продукцію, що поставляється в розмірі 60 % за виставленими залізничними накладними, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника. Кінцевий розрахунок за поставлену партію продукції здійснюється протягом 3-х календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі партії продукції.

Пунктом 10.1. Договору передбачений строк його дії до 31.12.2008р.

Додатковою угодою № 1 від 29.12.2008р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009р.

Як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю „Промсировина” на виконання умов Договору перераховано відповідачеві попередню оплату за товар на загальну суму 464000грн.00коп., на підтвердження чого представив суду платіжні доручення.

В наданих позивачем платіжних дорученнях у якості призначення платежу було зазначено „оплата за м/лом згідно рахунку б/н від 13.01.2009р.”, саме такий вид товару був погоджений сторонами в договорі № 2 від 01.01.2008р.

Проте, за доводами позивача, відповідач прийняті на себе згідно Договору обовязки з поставки попередньо оплаченого товару не виконав, оплачений товар відповідач, як зазначає позивач, поставив частково на суму 344283грн.18коп. Також позивач посилається на наявну в матеріалах справи довідку Філії ПАТ „ПУМБ” в м. Донецьку від 21.07.2011р., за якою відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю „Промсировина” було повернено попередню оплату в сумі 14000грн.00коп.

Таким чином, за доводами позивача сума неповерненої попередньої оплати склала 105716грн.82коп., яка і заявлена до стягнення.

Як вбачається з матеріалів справи 26.01.2010р. відповідачу був направлений лист № 01-1, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Промсировина” просило відповідача повернути суму заборгованості виниклу у результаті отриманої попередньої оплати, факт направлення якої підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим чеком та описом вкладення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Промсировина” 20.01.2011р. направило відповідачу претензію вих.. № 20/11-284 від 20.01.2011р. з вимогою повернути кошти у сумі 106400грн.20коп., факт направлення якої підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим чеком, описом вкладення у цінний лист.

Однак позивач стверджує, що станом на сьогоднішній день відповідач не зробив жодних дій, спрямованих на постачання товару або повернення перерахованої позивачем передоплати, не надав жодної відповіді на направлену претензію.

Право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промсировина” за договором № 2 від 01.01.2008р. відступлено на нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю „Вторметпоставка” шляхом укладення 25.05.2011р. між позивачем та ТОВ „Промсировина” договору відступлення права вимоги.

Правове регулювання порядку заміни кредитора у зобовязанні визначаються приписами ст.ст. 512-519 ЦК України.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно даного договору первісний кредитор (ТОВ „Промсировина”) відступає Новому кредитору (позивачу) право грошової вимоги від боржника (відповідача) на суму 106400,23грн., що є боргом за договором № 2 від 01.01.2008р., укладеним між Первісним кредитором та боржником.

Згідно п. 1.3. Договору право грошової вимоги вважається відступленим з моменту підписання договору.

За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Договору Первісний кредитор зобовязаний сповістити боржника про відступлення права вимоги і про його обовязок сплатити суму заборгованості Новому кредитору надісланням йому повідомлення у тижневий строк.

Згідно п. 6.1. Договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

На виконання умов п. 4.1. договору про відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю „Промсировина” повідомленням про заміну кредитора у зобовязанні від 25.05.2011р. повідомило відповідача про укладання договору про відступлення права вимоги, факт направлення якого підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями поштового чеку та опису вкладення у цінний лист.

Положення ч. 1 ст. 518 ЦК України визначають, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Жодних доказів на підтвердження наявності заперечень Боржника стосовно вимог Нового кредитора суду не представлено.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми передоплати за недопоставлений товар згідно договору № 2 від 01.01.2008р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до умов договору № 2 від 01.01.2008р. у позивача виникає обовязок оплатити товар, а у відповідача передати товар.

Як зазначалося, ТОВ „Промсировина” здійснило попередню оплату продукції на загальну суму 464000грн.00коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями на зазначену суму.

За наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що відповідачем на виконання умов зазначеного правочину була здійснена поставка товару за період лютий-березень 2009р. на загальну суму 344283грн.58коп. Факт постачання підтверджується видатковими накладними: № РН-0000003 від 04.03.2009р., № РН-0000004 від 19.03.2009р., № РН-0000001 від 05.02.2009р., № РН-0000002 від 19.02.2009р.

Відтак, з урахуванням поверненої відповідачем суми предоплати у загальному розмірі 14000грн., сума недопоставки на суму 105716грн. 42коп. підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем в свою чергу зобовязання щодо поставки товару на суму 105716грн.42коп. виконано не було.

Відповідно до ст. 693 ч. 2 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 670 ч. 1 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно вказаних норм закону у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обовязки у відповідача.

Позивач не наполягає на передачі продукції, заявив про своє право повернути сплачені грошові кошти.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статті 670 та 693 ЦК України як спеціальні норми закону не встановлюють строку виконання грошового зобовязання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки).

Відповідно до п. 3.5 договору № 2 від 01.01.2008р. поставка кожної партії продукції здійснюється протягом 4 днів з моменту отримання 60% попередньої оплати на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.6. договору № 2 від 01.01.2008р. у випадку не поставки продукції постачальник зобовязаний протягом 2-х банківських днів з моменту спливу строку, встановленого для поставки продукції, повернути отриману попередню оплату в повному обсязі.

Покупець має право, повідомив постачальника, відмовитися від приймання продукції, відправка якої прострочена. При відмові покупця від прийняття продукції постачальник зобовязан повернути покупцю суму предоплати протягом 2 банківських днів від дати відмови. (п. 3.7. Договору).

Керуючись зазначеними умовами договору, 26.01.2010р. відповідачу був направлений лист № 01-1, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Промсировина” просило відповідача повернути суму заборгованості виниклу у результаті отриманої попередньої оплати, факт направлення якої підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим чеком та описом вкладення. 20.01.2011р. відповідачу була направлена претензія вих.. № 20/11-284 від 20.01.2011р. з вимогою повернути кошти у сумі 106400грн.20коп., факт направлення якої підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим чеком, описом вкладення у цінний лист.

Проте, на сьогоднішній день строк дії договору № 2 від 01.01.2008р. закінчився, товар на суму 105716грн.42коп. не поставлений, грошові кошти не повернуті, що примусило позивача звернутися за захистом своїх прав до суду.

Суду не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України щодо поставки продукції на всю суму попередньої оплати, перерахованої ТОВ „Промсировина”, доказів продовження сторонами договірних стосунків з поставки продукції на залишок грошових коштів, отриманих від позивача.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 105716грн.82коп.

Згідно п. 5.1 договору у випадку невиконання або не належного виконання будь якою стороною прийнятих на себе по даному договору зобовязань, винна сторона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно вимогами діючого законодавства та умовам цього договору.

Посилаючись на несвоєчасне виконання зобовязання відповідачем щодо повернення суми попередньої оплати позивач згідно ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд також стягнути з відповідача суму інфляційних витрат 14350грн.33коп. (розрахунки знаходяться в матеріалах справи), нараховані за період лютий 2010р. на суму 116716грн.82коп. (з урахуванням здійсненого відповідачем 17.02.2010р. повернення грошових коштів у сумі 3000грн.00коп.), березень 2010рік на суму 114716грн.82коп. (з урахуванням повернення відповідачем суми боргу в розмірі 2000грн.00коп. 31.03.2010р.) та за період з серпня 2010р. по червень 2011р. на суму боргу 105716грн.82коп. (з урахуванням усіх здійснених відповідачем повернень грошових коштів).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату інфляційних витрат за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво”, з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р, за заявлені позивачем періоди встановив, що сума інфляційних нарахувань у розмірі 14350грн.33коп., не перевищує розмір, який можу бути нарахований за заявлені позивачем періоди, у звязку з чим вважає зазначену суму індексу інфляції обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних, наявність повноважень представника на вчинення відповідної процесуальної дії, суд, керуючись ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, припиняє провадження у справі в цій частині.

Обставини, які б свідчили про припинення грошового зобовязання відповідача на підставі договору чи глави 50 ЦК України, у матеріалах справи відсутні, обсяг боргу не спростований, а тому, суд прийшов до висновку, що боржник зобовязаний відшкодувати збитки кредитора від інфляції та три відсотки річних від простроченої суми за весь час прострочення як передбачено законодавцем.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 105716грн.42коп. суми неповернутої передоплати, 14350грн.33коп. - інфляційні нарахування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на відповідача, однак суд зауважує, що в частині 3% річних в сумі 7128грн.11коп., від яких позивач відмовився, зменшених інфляційних нарахувань та основного боргу, судові витрати на відповідача покладатися не будуть.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вторметпоставка” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма ММ” сільрада Спартаківська Ясинуватський район Донецька область про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 105716грн.82коп., суми інфляційних нарахувань у розмірі 14350грн.33коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма ММ” (86000, Донецька область, Ясинуватський район, сільрада Спартаківська, станція Донецьк-Сєверний, вул. Привокзальна, буд. 32/3, ЄДРПОУ 23429214, ІПН 234292105684, рахунки 26004184447002 в ДРУ КБ „Приватбанк” м. Донецьк, МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вторметпоставка” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 36, ЄДРПОУ 33728193, рахунки 26007959968781 у філії ПАТ ПУМБ в м. Донецьку, МФО 335537) суму неповернутої передоплати в розмірі 105716грн.82коп., суму інфляційних нарахувань у розмірі 14350грн.33коп., витрати на оплату державного мита в сумі 1200грн.68коп., інформаційнотехнічного забезпечення судового процесу в сумі 206грн. 85коп.

Припинити провадження в частині стягнення суми 3% річних в розмірі 7128грн.11коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 07.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >