Рішення № 18823520, 06.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.11 р. Справа № 18/136

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромекологія”

м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „Красноармійськвугілля”

м. Димитров Донецької області

про стягнення 68435,74 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов., ОСОБА_2 дов.

від відповідача: ОСОБА_3 дов.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрпромекологія” звернулось з позовом про стягнення з Державного підприємства „Красноармійськвугілля” 46095,00 грн. боргу, 18019,02 грн. інфляційної складової, 4321,72 грн. річних, а всього 68435,74 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобовязання за договором ним були виконані у повному обсязі, але в порушення його умов відповідач за виконані роботи розрахувався частково, тому виник борг, а за прострочку його оплати нараховані інфляційні і річні відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

У наданому відзиві відповідач висловив заперечення проти позову з посиланням на те, що строк оплати робіт договором не визначений, а позивачем не доведено предявлення вимоги, тому не виникли зобовязання по оплаті робіт.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28.08.2008 р. між позивачем (Підрядником) та відповідачем (Замовником) був укладений договір № 899, відповідно п. 1.1 якого Замовник доручив, а Підрядник зобовязався провести роботи по очищенню каналізаційних трубопроводів.

Обєм, характер та вартість робіт, передбачених в п. 1.1 договора визначається Проектно кошторисною документацією, із зазначенням обєму і вартості роботи, яка доручається Підряднику. (п. 1.2 договора)

Вартість робіт визначена сторонами на підставі кошторису і узгоджена підписаною договірною ціною в сумі 99795,00 грн.

Згідно з п. 3.1 договора здача прийомка виконаних робіт здійснюється на підставі оформлених актів.

Розрахунки за договором, відповідно з п. 4.1, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника: 30 % від суми договора у якості передоплати, 70 % після підписання акта виконаних робіт.

У вересні 2008 р. сторонами був підписаний акт № 1 прийому виконаних підрядних робіт, згідно з яким Підрядник здав, а Замовник прийняв роботи на суму 99795,00 грн.

З наданих документів вбачається, що сторони визнали датою підписання акту 09.09.2008 р.

На виконання умов договору відповідачем 28.08.2008 р. було сплачено 10000,00 грн., а в період з 26.09.2008 р. по 27.05.2009 р. ще 43700,00 грн.

Таким чином сума недоплати склала 46095,00 грн.

У п. 4.1 договора визначений момент оплати робіт, але у який строк роботи підлягали оплаті у договорі не визначено.

Таким чином суд вважає, що у даному випадку сторони мають керуватися ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 2 якої передбачає, що у разі не встановлення строку виконання боржником обовязку, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У судовому засіданні позивач надав рахунок фактуру № 000013 від 09 вересня 2008 р., який виставлявся на оплату робіт за договором.

У звязку з тим, що п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України не встановлює форми вимоги, суд вважає, що рахунок фактура є вимогою на оплату робіт, оскільки в ньому є посилання на договір та вказані перелік і вартість робіт, які підлягають оплаті.

Доказом предявлення рахунку є факт його часткової оплати, а саме:

В оригіналах банківських витягів за 27.03.2009 р. та 08.05.2009 р. у графі призначення платежу зазначено що це оплата за очищення ж/б трубопровода згідно з рахунком № 13 від 09.09.2008 р.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем порушені умови договору щодо оплати виконаних робіт.

Доказів оплати рахунку № 13 від 09.09.2008 р. у повній сумі відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином за відповідачем налічується борг у сумі 46095,00 грн.

Наявність боргу підтверджено також актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 р. по 12.10.2009 р., а також листом Міністерства вугільної промисловості України № 1422/06/04-01 в якому повідомлено позивача про те, що згідно з інформацією, наданою ДП „Красноармійськвугілля”, заборгованість перед ТОВ „Укрпромекологія” станом на 01.08.10 складає 46095,00 грн.

Враховуючи, що доказів оплати боргу відповідачем не надано, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні з жовтня 2008 р. по червень 2011 р. склали 18019,02 грн., а річні 4321,72 грн. за 1036 днів прострочення (з 10.09.2008 р. по 12.07.2011 р.)

Розрахунок інфляційних зроблений позивачем вірно, він є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства щодо порядку його розрахунку.

Судом перевірено розрахунок річних та встановлено, що річні позивачем завищені і підлягають стягненню у сумі 4196,25 грн. за 1019 днів прострочення (з 27.09.2008 р. по 12.07.2011 р.), оскільки виставлений рахунок підлягав оплаті протягом 7 календарних днів, а тому прострочка почалась з 19.09.2008 р., а не з 10.09.2008 р., як зазначено у розрахунку.

Заперечення відповідача проти позову не підтверджені належними доказами і спростовуються матеріалами справи, а тому відхиляються судом за недоведеністю.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги викладене, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромекологія” м. Донецьк до Державного підприємства „Красноармійськвугілля” м. Димитров Донецької області про стягнення 68435,74 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Красноармійськвугілля” (85322, Донецька область, м. Димитров, вул. Ватутіна, 1; п/р № 26007301600953 у ПІБ України м. Димитрова МФО 334806; код ЄДРПОУ 32087941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромекологія” (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, к. 36; п/р № 26004051700560 в Донецькому РУ „Приватбанк” м. Донецьк МФО 335496; код ЄДРПОУ 32476209) 46095,00 грн. боргу, 4196,25 грн. річних, 18019,02 грн. інфляційних, 683,10 грн. державного мита та 235,56 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог відмовити.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає чинності через 10 днів після його підписання.

Повний текст рішення підписаний 12.09.2011 р.

Суддя Овсяннікова О.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >