Рішення № 18821359, 21.10.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р.

Справа № 5004/1703/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Левша-К", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Сенс", м.Луцьк

про стягнення 23198, 82 грн.

Суддя: Гончар М. М.

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 03.08.2011р.)

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Левша-К" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Сенс»про стягнення 23198 грн. 82 коп., з них: 20000 грн. суми поставленого товару відповідно до договору №01/12/10 від 22.12.2010р., 323, 20 грн. 3% річних, 1160 грн. інфляційних нарахувань та 1715, 62 грн. пені за порушення строків поставки.

Через канцелярію суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних в розмірі 323, 20 грн. Останній посилається на те, що зазначення у позовній заяві ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення суми трьох відсотків річних в розмірі 323, 20 грн. є помилковим. Просить суд стягнути три відсотки річних в розмірі 323, 20 грн. на підставі ст. 536 ЦК України.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, вимоги ухвали господарського суду від 22.09.2011 року не виконав, хоча належним чином був повідомлений по час і місце судового розгляду.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд Волинської області,-

ВСТАНОВИВ:

22.12.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Левша-К»та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо комерційна фірма «Сенс»було укладено договір поставки від 31.12.2011 року №01/12/10.

Згідно пункту 1.1. Договору відповідач зобовязується виготовити та поставити товар у власність позивача, а позивач зобовязується прийняти товар в кількості і асортименті, узгодженій сторонами і сплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених у договорі.

Відповідно до п.5.3. договору оплата за товар, що поставляється по договору здійснюється покупцем, шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника в наступному порядку.

Попередня оплата в розмірі 50% від вартості відповідної специфікації, повинна бути перерахована покупцем на рахунок постачальника не пізніше трьох банківських днів з дати укладення сторонами відповідної специфікації.

Остаточний розрахунок в розмірі 50% від загальної суми договору, вказаної в п. 4.2. договору, здійснюється покупцем протягом десяти банківських днів з моменту передачі товару визначеною специфікацією постачальником покупцю за видатковою накладною постачальника.

Відповідно до рахунку-фактури №70 від 10.12.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю «Левша -К»перерахувало платіжним дорученням №1037 від 23.12.2010р. на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Сенс»кошти у сумі 20000 грн., якою були виконанні умови п.5.3.1. договору щодо передоплати.

П.6.3 договору передбачено, що поставка товару постачальником та прийняття його покупцем, згідно відповідної сторонами специфікації, повинні бути проведені протягом 21 робочого дня з моменту надходження на рахунок постачальника попередньої оплати.

Враховуючи наведене, ТзОВ «Левша - К»належним чином виконало покладені на нього зобов?язання згідно із вищевказаним договором. Станом на момент подачі позовної заяви відповідач порушив умови договору та товар позивачу не поставив.

У відповідності до пункту 9.1 договору у випадку порушення своїх зобовязань сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобовязання є його невиконання або неналежне виконання.

Згідно пункту 9.5. Договору за порушення відповідачем строку поставки товару або строку усунення виробничих недоліків товару, відповідач зобовязаний на письмову вимогу позивача сплатити позивачу за кожний день прострочення виконання зобовязання неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконання зобовязання і становить 1715, 62 грн.

Дослідивши документи справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Левша-К».

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов?язань. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов?язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов?язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов?язується прийняти товар сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вищевказані обставини свідчать про те, що відповідачем протягом тривалого часу порушуються умови Договору щодо поставки товару відповідно до договору 01/12/10 від 22.12.2010 року.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На момент подачі позову відповідач не виконав договірні зобовязання, тому до задоволення підлягає три відсотки річних у сумі 323, 20 грн.

Оскільки, відповідно до умов договору сторонами погоджена попередня оплата товару, тому суму втрат від інфляційних процесів у сумі 1160 грн. слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 536, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в сумі 22038, 82 грн.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Сенс»(м.Луцьк, вул. Єршова, 7, код ЄДРПОУ 13353964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Левша-К»(м.Київ, вул.. Тропініна 3в/3, код ЄДРПОУ 32683728) 20000 грн. основного боргу, 1715, 62 грн. пені, 323, 20 грн. річних за користування чужими коштами, 220, 39 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інфомаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В стягнення 1160 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Суддя М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено та підписано

21.10.11