Рішення № 18821121, 20.10.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р.

Справа № 5004/1982/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Машзавод"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 10 697 грн. 66 коп.

Суддя: Кравчук А. М.

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача: н/з.

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство "Машзавод" просить стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_1 8 955 грн. 00 коп. основного боргу згідно договору поставки від 22.09.2010 року №67, 1223 грн. 27 коп. річних, 519 грн. 39 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 107 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач вимоги ухвали суду від 10.10.2011 року не виконав, витребувані судом документи не подав, повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 10.10.2011р. направлена рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача. Згідно спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців підприємець ОСОБА_1 значиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому направлення ухвали про порушення провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу відповідача з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення <Текст >, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2010 року між позивачем - публічним акціонерним товариством "Машзавод" та відповідачем - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки №67 (далі договір,а.с.11-12).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобовязання виникли з договору №67від 22.09.2010 року.

Згідно п. 1.1, 1.4, 10.1, 10.3 договору позивач зобовязується передати, а відповідач - прийняти у власність товар на умовах, передбачених договором. Асортимент, ціна, кількість, термін поставки та умови оплати товару зазначаються у специфікації, яка є невідємною частиною даного договору. Договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє до 31.12.2010року, якщо жодна із сторін в 30-ти денний термін до закінчення його строку дії не повідомить іншу в письмовій формі про свій намір припинити його дію. Термін оплати товару згідно специфікації №1 від 28.09.2010р.(а.с 8), накладної від 28.09.2010 року (а. с. 14), підписаної відповідачем та позивачем, - впродовж 90 календарних днів з моменту її отримання, тобто 26.12.2010 року.

Докази про припинення чи зміну дії договору в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 91944 грн. 00 коп., що стверджується специфікацією №1 від 28.09.2010 року та видатковою накладною №РН-0000521 від 28.09.2010 року (а. с. 14). В порушення умов договору відповідач отриманий товар сплатив частково в сумі 16680 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки розрахунків №АС-0000027 від 27.09.2011 року (а. с. 15) та повернув товар на суму 66309грн. 00 коп., що підтверджується накладною №ВН-39 від 01.09.2011 року (а.с.17).

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату грошового зобовязання №5971 від 13.09.2011 року. (а.с. 10), що залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача становить 8955 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, актом звірки взаєморозрахунків станом на 27.09.2011 року (а. с. 15), відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Згідно п. 8.3 договору у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує 18% річних, що нараховуються на суму, яка заборгована.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Нараховані позивачем за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. 519грн. 39коп. збитків від інфляції та 1 223 грн. 27 коп. річних за період з 26.12.2010р. по 28.09.2011 р. підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 106 грн. 98 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 „Приватбанк”, МФО НОМЕР_3, код НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства "Машзавод", Донецька обл., м. Новогродівка, вул. Вуглезбірна, 1 р/р 26007302747621 у філії «Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій обл.», МФО 334635, код 14310336

- 8955 коп. 00 коп. основного боргу, 1223 грн. 27 коп. річних, 519 грн. 39 коп. збитків від інфляції, 106 грн. 98 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 11 040 грн. 64 коп. (одинадцять тисяч сорок грн. 64 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А. М. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

20.10.11