Ухвала суду № 18821028, 19.10.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

"19" жовтня 2011 р. № 01-15/5004/2054/11

Суддя господарського суду Волинської області Кравчук А. М., розглянувши матеріали

за позовом ПрАТ «Любомльське РТП», м. Любомль

до ВДВС Любомльського РУЮ, м. Любомль

Субєкта оціночної діяльності ОСОБА_1., м. Ковель

треті особи без самостійних вимог КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»

Луцька філія Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», м. Луцьк

про визнання прилюдних торгів недійсними

встановив:

17.10.2011р. на адресу господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ПрАТ «Любомльське РТП» до ВДВС Любомльського РУЮ, субєкта оціночної діяльності ОСОБА_1. про визнання недійсними висновків про вартість обєкта оцінки, проведених субєктом оціночної діяльності ОСОБА_1.; визнання недійсними прилюдних торгів; скасування актів (протоколів) про проведення прилюдних торгів; визнання недійсними свідоцтв про придбання обєктів нерухомого майна з прилюдних торгів.

Подана позовна заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути обєднано кілька вимог, звязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Якщо позивач порушив правила поєднання вимог або поєднання цих вимог перешкоджатиме зясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (ст. 58 та п. 5 ст. 63 ГПК України).

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Позивач просить визнати недійсними і висновки про вартість обєкта оцінки, проведених субєктом оціночної діяльності ОСОБА_1.; і прилюдні торги; і свідоцтва про придбання обєктів нерухомого майна з прилюдних торгів, а також скасувати акти (протоколи) про проведення прилюдних торгів, що грунтуються на різних підставах та доказах.

Сумісний розгляд викладених у позовній заяві вимог перешкоджатиме зясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, позивачем в порушення вимог п. 4. ст. 54 ГПК України не викладений зміст позовних вимог, а саме: не зазначено які саме акти (протоколи) просить скасувати (дата, номер протоколів тощо), до якого з відповідачів заявлені кожна з позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна

містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов.

Згідно п. 4 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 ГПК України до заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.

Позивач у позовній заяві від 14.10.2011р. просить скасувати акти (протоколи) про проведення прилюдних торгів, проте у додатках до позовної заяви вищевказані документи відсутні.

В порушення п. 5 ст. 54 ГПК України у позовній заяві не викладені обставини, не зазначені та не додані докази звернення з вимогами про визнання недійсними прилюдних торгів, скасування актів (протоколів) про проведення прилюдних торгів, визнання недійсними свідоцтв про придбання обєктів нерухомого майна з прилюдних торгів до ВДВС Любомльського РУЮ та субєкта оціночної діяльності ОСОБА_1. Не викладені обставини з посиланням на докази щодо проведення прилюдних торгів: хто проводив торги, чи були проведені торги, наслідки їх проведення, визначення переможця, видачі свідоцтв тощо.

Також, в порушення вимог п. 3-1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009р. розмір оплати складає: 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. для всіх позовних заяв. Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться на рахунок: р/р 31212264700002, одержувач коштів: УДК у

м. Луцьку, банк одержувача: ГУДКУ у Волинській області, код одержувача: 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050003. Призначення платежу: оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 44 ГПК України за позовом до (назва організації відповідача). Рахунок змінено з 21.06.2010 року.

До позовної заяви від 14.10.2011 року додано квитанцію від 13.10.2011 року №10 про сплату витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 85 грн. 00 коп. (позивачем помилково сплачено 236 грн. 00 коп. на рахунок сплати державного мита, а 85 грн. 00 коп. на рахунок сплати витрат на ІТЗ судового процесу).

Крім того, відповідно до ст. 56 ГПК України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

До позовної заяви від 14.10.2011 року додані квитанції від 13.10.2011 року без листів з описом вкладення, що не є належним доказом надіслання відповідачам та третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсними висновків про вартість обєкта оцінки, проведених субєктом оціночної діяльності ОСОБА_1., суд дійшов висновку слід відмовити з наступних підстав.

Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (ст. ст. 3, 12) свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Висновок експерта, який є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, не підпадає під наведені ознаки і не може бути визнаний актом державного чи іншого органу. Тому справа зі спору про визнання недійсним висновку експерта-оцінювача непідвідомча господарським судам України (п. 25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року №01-8/164, лист Вищого господарського суду від 14.07.2004 року №01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм ГПК України», редакція від 12.03.2009 року).

Відповідно до ст. ст. 1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, тобто учасниками спору є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Враховуючи те, що позов подано до субєкта оціночної діяльності ОСОБА_1. як до фізичної особи, даний спір не підвідомчий господарському суду.

Вищий господарський суд України в п. 16 інформаційного листа від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" на запитання, чи можливе об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, відповів таке. ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 07.10.2003 року №18/478/03/158).

Згідно п. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно п. п. 3, 5, 6, 10 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, порушено правила обєднання вимог або обєднано в одній позовній заяві кілька позовних вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме зясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Керуючись п.1 ст. 62, п. п. 3, 5, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Позовну заяву з матеріалами на 27 аркушах повернути позивачу без розгляду, в т. ч. квитанції №№8, 10 від 13.10.2011 року на сплату держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. У прийнятті позовної заяви в частині вимог про визнання недійсними висновків про вартість обєкта оцінки, проведених субєктом оціночної діяльності ОСОБА_1. відмовити.

3. Розяснити сторонам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя А. М. Кравчук