Рішення № 18816473, 26.04.2011, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-3960/2011 рік Головуючий першої

інстанції Гладка І.А.

Категорія: 32

Доповідач: Осипчук О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„26 квітня 2011 року Апеляційний суд Донецької області

у складі:

Головуючого: Висоцької В.С.

Суддів: Осипчук О.В., Ларіної Н.О.

При

секретарі: Муравченко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за

позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донецька

залізниця», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування

моральної шкоди, за апеляційною скаргою ДП «Донецька залізниця» на рішення

Калінінського районного суду м. Донецька від 15 березня 2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2010 року позивач звернувся до суду із позовом, після

уточнення якого просив стягнути з відповідача на його користь 500000 грн.

компенсації моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1

внаслідок порушення працівником залізничного транспорту провідника

пасажирського вагону НОМЕР_1 швидкісного поїзду спеціального призначення № 583/584

сполученням «Донецьк Турка Городок Донецьк» депо ст. Донецьк

ОСОБА_3 правил безпеки експлуатації залізничного транспорту загинув

його син ОСОБА_4

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 15 березня 2011

року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ДП «Донецька

залізниця» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 300 000 грн.

Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1700 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в

якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в

задоволені позову, посилаючись на порушення норм матеріального та

процесуального права.

В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що пасажир ОСОБА_4 порушив вимоги статті 14 Постанови КМУ № 903 від 10.11.1995 року «Про

правила поведінки громадян на залізничному транспорті», де зазначається, що

пасажирам забороняється: перебувати на підніжках, дахах вагонів, перехідних

площадках, у тамбурах пасажирського поїзда, розпивати спиртні напої у

невстановлених місцях, порушувати спокій інших пасажирів, перебувати у стані

наркотичного чи явно вираженого алкогольного спяніння. Будучи у стані

алкогольного спяніння ОСОБА_4 біля двох годин ночі випав із поїзда та

опинився всередині залізничної колії, по якій слідував пасажирський поїзд № 580

сполученням «Здолбнєв Маріуполь», локомотивом якого син позивача був

смертельно травмований. Суд не прийняв до уваги, що локомотив та локомотивна

бригада відносились до Локомотивного депо Козятин Південно Західної залізниці

і матеріали справи не містять доказів настання смерті сина позивача внаслідок

дії джерела підвищеної небезпеки, що належить ДП «Донецька залізниця». Також

судом не взято до уваги, що ДП «Донецька залізниця» вже понесла покарання у зв

язку зі смертельним травмуванням сина позивача, оскільки за рішенням

Калінінського районного суду м. Донецька від 21.08.2008 року на користь

ОСОБА_5 ( матері загиблого) стягнуто як матеріальну так і 50000 грн.

моральної шкоди. Позивач судом допитаний не був і таким чином не зясовано,

чому батько, який знаходився також в цьому поїзді не доглядав за своїм сином і

з чого він виходив, зазначаючи суму у відшкодування моральної шкоди у розмірі

500 000 грн. Також вважає висновок судово медичної експертизи

необґрунтованим, оскільки експертиза проводилася на підставі медичної картки

позивача з березня 2004 року і не зясовано стан здоров*я позивача до березня

2004 року.

В апеляційному суді представник відповідача підтримала доводи скарги в

повному обсязі.

Представники позивача заперечували проти скарги, просили рішення суду

залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення присутніх осіб, дослідивши

матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд

вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з таких

підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне

застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для зміни

рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції визнано встановленим, що відповідно до акту про

нещасний випадок із застрахованим пасажиром, що стався на залізниці ІНФОРМАЦІЯ_1

року громадянин ОСОБА_4, який був пасажиром поїзду № 583/584

сполученням «Донецьк Городок Турки» за квитком серії АА № 087588. Під час

руху поїзду ОСОБА_4 приблизно другої години ночі помилково думаючи, що

переходить в інший вагон, відкрив торцеві двері вагону НОМЕР_1 вказаного поїзду,

які не були зачинені провідником, і випав з поїзду. ІНФОРМАЦІЯ_1 був

виявлений лежачим всередині залізничної колії Роток Сухоліси локомотивною

бригадою поїзду № 580, на сигнали, що подавалися, не реагував. Згідно копії

свідоцтва про смерть причина смерті ОСОБА_4 сукупна травма голови,

тулуба і кінцівок, місце смерті Білоцерківський район, Київська область,

Україна. До кримінальної відповідальності було притягнуто ОСОБА_6

провідника пасажирського вагону НОМЕР_1 швидкісного поїзду спеціального призначення

№ 583/584 сполученням «Донецьк Турка Городок Донецьк» депо ст. Донецьк.

Відповідно до постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 06 листопада 2009 року звільнено ОСОБА_6 від кримінальної

відповідальності за скоєне у звязку з амністією і кримінальну справу по її

обвинуваченню за ст. 276 ч.3 КК України провадженням закрито. Згідно копії

наказу № 137/07 від 21.01.2011 року ОСОБА_6 звільнено за власним

бажанням у звязку з виходом на пенсію за віком. Згідно висновку судово

медичної експертизи № 548 від 19.07.2010 року у даний час у ОСОБА_2 є

захворювання серцево судиної системи хронічна ішемічна хвороба серця:

атеросклеротичний коронарокардіосклероз. Гіпертонична хвороба 3 ст. Стан після

гострого порушення коронарного кровообігу (невідомої давності). Серцева

недостатність 1 ст. Вказані захворювання є хронічними і для їх розвитку

потрібний тривалий час. Проте стресова ситуація, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року,

могла спровокувати різкий прогрес та загострення даних захворювань. Таким

чином, між погіршенням стану здоров*я ОСОБА_2 і стресовою ситуацією, що

мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року існує прямий причинно слідчий зв*язок.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд керувався ст. ст.

23,1167,1168 ЦК України і виходив з того, що вина провідника поїзду доведена

матеріалами кримінальної справи, хоча ОСОБА_6 і звільнена від

кримінальної відповідальності у звязку із застосуванням акту амністії.

Визначаючись з сумою у 300 000 грн. суд першої інстанції виходив з того, що

будь який розмір моральної шкоди має тільки суто умовне вираження, оскільки

немає і не може бути точних критеріїв майнового вираження щиросердечного болю,

честі і гідності особи, якій така шкода спричинена.

Між тим, апеляційний суд не може повністю погодитися з такими

висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,

крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода

відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано

внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Частина друга ст. 1168 ЦК України передбачає, що моральна шкода,

завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові ( дружині) батькам

(усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею

однією сім*єю.

Судом вірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 є батьком загиблого

ОСОБА_4 і, таким чином, є особою, яка має право на відшкодування

моральної шкоди.

Довід скарги щодо того, що ДП «Донецька залізниця» вже понесла

покарання у звязку із смертельним травмуванням ОСОБА_4 згідно рішення

Калінінського районного суду м. Донецька від 21.08.2008 року, не приймається до

уваги, оскільки відповідно до діючого законодавства батько загиблого має право

на відшкодування моральної шкоди незалежно від виплати такої шкоди матері

загиблого.

Також апеляційний суд вважає необґрунтованим довід скарги щодо

недоведеності вини відповідача, як володільця джерела підвищеної небезпеки, у

загибелі сина позивача, оскільки факт вини провідника ОСОБА_6, яка

порушила п.1.3 «Інструкції провідника пасажирських вагонів» № ЦЛ-0038,

встановлено постановою суду від 06.11.2009 року.

При вирішені спору щодо відшкодування моральної шкоди судом першої

інстанції зясовано наявність такої шкоди, протиправність діяння відповідача,

наявність причинного звязку між шкодою в протиправним діянням заподіювача та

вини останнього в її заподіянні.

Суд вірно дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо

спричинення позивачеві моральної шкоди, але стягнув на користь позивача суму

компенсації моральної шкоди, з якою не може погодитися апеляційний суд.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи

обставини справи, що узгоджується з розясненнями, які містяться в п. 9

постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про

відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4,

апеляційний суд вважає, що компенсація моральної шкоди підлягає зміні до суми у

50 000 грн.

Також на думку апеляційного суду підлягає зміні рішення суду і в

частині визначення розміру судового збору на користь держави.

Судом першої інстанції за рішенням суду стягнуто з ДП «Донецька

залізниця» судовий збір у розмірі 1700 грн., хоча відповідно до Декрету

Кабінету Міністрів України «Про державне мито» стягненню підлягає судовий збір

у розмірі 8 грн. 50 коп.

Крім того, з відповідача підлягають стягненню витрати на інформаційно

технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн.

Інші доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки вони

не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають

підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального

права, яке б являлося підставою для скасування рішення суду з ухваленням

нового рішення про відмову в задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 307,309,314,316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»

задовольнити частково.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 15 березня 2011 року

змінити в частині визначення суми моральної шкоди та судових витрат.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. (п*ятдесят

тисяч грн.)

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь держави

судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп., ( розрахунковий рахунок 21411537700004,

отримувач Місцевий бюджет м. Донецька Ворошиловський район, ЕДРПОУ 34686537,

МФО 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області) та витрати на інформаційно

технічне забезпечення розгляду справи в сумі 15 грн. ( розрахунковий рахунок

31213263700004, отримувач Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район,

ЕДРПОУ 34686537, МФО 834016, банк ГУ ДКУ у Донецькій області).

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено

безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня

набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: