Рішення № 18799417, 26.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 жовтня 2011 р. Справа 13/144/2011/5003

за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1;АДРЕСА_2)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 103-А, кв. 159; код ЄДРПОУ 37424574)

про стягнення 34 031,51 грн.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2, довіреність

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 30.09.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс" про стягнення 34 031,51 грн., що включає в себе 30000,00 грн. - основної суми боргу; 409,31 грн. - 3% річних; 450,00 грн. - інфляційних витрат; 2114,80 грн. - пені та 1057,40 грн. - процентів за користування чужими коштами, з призначенням до слухання на 12.10.2011 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 26.10.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 12.10.2011 р. №10102р-10104р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

23.03.2011 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №22/03, відповідно до умов якого відповідач (продавець) зобов'язався передати у власність позивача (покупця), належні йому на праві власності, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товарно-матеріальні цінності - брус дубовий, на умовах даного договору (п.1.1).

Сторони погодили договірну ціну вартості товару в розмірі 2000,00 грн. (п.2.1).

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку в термін: перший платіж 30% - передплата; другий платіж 30% по факту готовності продукції; третій платіж 40% на протязі 15 днів з моменту отримання товару на складі грузоотримувача (2.3).

Позивач на виконання своїх зобов'язань перерахував на рахунок відповідача 30000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №113 від 24.03.2011 р. на суму 15000,00 грн. та №116 від 14.04.2011 р. на суму 15000,00 грн.

Відповідно до п.3.1. договору, строк поставки товару визначений 10-15 днів з моменту оплати першого платежу, якщо інше не погоджено сторонами додатково.

Однак відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов'язань поставка товару здійснена не була, в зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача 30.06.2011 р. була направлена претензія №06/30 про перерахування заборгованості, неустойки (штрафу), однак яка останнім була залишена без реагування.

Вивчивши викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по здійсненню перерахунку коштів відповідачу, в якості передоплати та дії відповідача по отриманню цих коштів, свідчить про те, що у останнього виникли зобов'язання по поставці товару, відповідно до умов договору купівлі-продажу №22-03 від 22.03.2011 р.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач доказів на підтвердження належного виконання ним умов договору суду не надав.

Аналізуючи викладені обставини та керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення 30000,00 грн. - основної суми боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача судових витрат, відповідно до ст.49 ГПК України.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення 2114,80 грн. - пені та 1057,40 грн. - процентів за користування чужими коштами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 2114,80 грн. - пені та 1057,40 грн. - процентів за користування чужими коштами, задоволенню не підлягає, так як вказані санкції договором сторонами не передбачені

Одночасно позивач просить стягнути з відповідача 409,31 грн. - 3% річних та 450,00 грн. - інфляційних витрат, згідно наданого ним розрахунку.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак у даному випадку, заборгованість відповідача виникла в зв'язку з невиконанням останнім не грошового зобов'язання, а зобов'язання по передачі товару, вимоги ст.625 ЦК України застосовуються лише у випадку невиконання грошових зобов'язань, таким чином вимога позивача щодо стягнення 409,31 грн. - 3% річних та 450,00 грн. - інфляційних витрат є безпідставно заявленою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський ліс" (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 103-А, кв. 159; код ЄДРПОУ 37424574) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1;АДРЕСА_2, код НОМЕР_1)30000,00 грн. - основної суми боргу; 300,00 грн.- витрат на державне мито та 208,23 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3.Відмовити в частині стягнення 409,31 грн. - 3% річних; 450,00 грн. - інфляційних витрат; 2114,80 грн. - пені та 1057,40 грн. - процентів за користування чужими коштами.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 27 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21037, м. Вінниця, вул. Пирогова, 103-А, кв. 159)