Рішення № 18799306, 18.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2011Справа №5002-19/3631-2011 За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», м.Київ (ідентифікаційний код 14284053)

До відповідача Публічного акціонерного товариства «Крименерго», АР Крим, м.Сімферополь

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта», м.Київ

про стягнення 10856,40 грн.

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача не зявився

Від відповідача ОСОБА_1 заст. нач. юр. відділу, дов. № 323-Д від 22.04.2011 р.

Від третьої особи - не зявився

Суть спору: Позивач Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернувся до Господарського суд АР Крим з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Крименерго», у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму у розмірі 10856,40 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25.08.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.09.2011 р. залучено до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Ілта», розгляд справи відкладено.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про припини неявки суд не сповістив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та їх безпідставність.

Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, надіслала до суду письмові пояснення, згідно яких повідомила суд про страхове відшкодування в розмірі 10856,40 грн. з приводу ДТП від 28.11.2007 р. за участю автомобіля Пежо д/н НОМЕР_1, який належить позивачу.

Оскільки, сторони не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи.

Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) відповідачем не заявлялося.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що згідно Постанови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 03.01.2008 р. по справі № 3-8880/07, 28.11.2007 р. о 08 годині 55 хвилин, в м.Сімферополі, вул.Г.Васильєва Кримської Правди, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ГАЗ - 3307», д/н НОМЕР_2, в залежності від швидкості руху, дорожньої ситуації, особливостей вантажу та стану транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив наїзд на транспортний засіб «Пежо 2006», д/н НОМЕР_1, який зупинився, що призвело до пошкодження транспортних засобів (а.с.14).

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом порушив правила дорожнього руху, у звязку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 68 грн.

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Пежо 2006», д/н НОМЕР_1, якій належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЛТА», на суму 7336,68 грн. згідно звіту про оцінку матеріальної шкоди, нанесеного власнику транспортного засобу № 1561-12/07 від 18.12.2007 р.

Оскільки, на дату скоєння дорожньо транспортної пригоди цивільно - правова відповідальність була застрахована у ЗАТ «СК «ІНГО Україна» на підставі полісу № 250526221 від 28.04.2007 р. (а.с.9-10), ЗАТ «ІНГО Україна» у виконання своїх зобовязань перерахувала суму відновлювального ремонту у сумі 10856,40 грн., про що свідчить страховий акт № 34027 від 13.08.2008 р. та платіжне доручення № 7886 від 22.08.2008 р. (а.с.30-31).

Виконання своїх зобовязань ЗАТ «СК «ІНГО Україна» за настання страхового випадку також підтверджується й письмовими поясненнями третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта», що позивач сплатив ТОВ «Ілта» вартість відновлювального ремонту у розмірі 10856,40 грн. (а.с.79-80).

Правовою підставою для звернення до суду із даним позовом позивач вказує на виконання своїх зобовязань за договором страхування та як наслідок виникнення у нього права на стягнення суми відшкодування в порядку регресу.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.27 Закону України «Про страхування» (№ 85/96-ВР від 07.03.1996 р. із змінами і доповненнями) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, якщо страховик виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, то до нього в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завданий збиток.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно абз.2 п.3 Розяснення вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди» (№ 02-5/215 від 01.04.1994 р. із змінами і доповненнями) якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.

З наведеного судом вбачається, що позивач правомірно звернувся до суду із даним позовом до відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Постанови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 03.01.2008 р. по справі № 3-8880/07, 28.11.2007 р. о 08 годині 55 хвилин, в м.Сімферополі, вул.Г.Васильєва Кримської Правди, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ГАЗ - 3307», д/н НОМЕР_2, в залежності від швидкості руху, дорожньої ситуації, особливостей перевози мого вантажу та стану транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив наїзд на зупинившийся транспортний засіб «Пежо 2006», д/н НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів (а.с.14).

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом порушив правила дорожнього руху, у звязку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 68 грн.

Виписками з наказів ВАТ «Крименерго» від 26.09.2005 р. № 959-К та від 23.10.2009 р. № 434-к підтверджується факт , що ОСОБА_2 при скоєнні дорожньо транспортної пригоди перебував з ВАТ «Крименерго» у трудових відносинах та керував транспортним засобом відповідача під час виконання ОСОБА_2 своїх трудових обовязків (а.с.62-66).

Внаслідок вказаного ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Пежо 2006», д/н НОМЕР_1, якій належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІЛТА» на суму згідно звіту про оцінку матеріальної шкоди, нанесеного власнику транспортного засобу № 1561-12/07 від 18.12.2007 р. 7336,68 грн.

Оскільки, на дату скоєння дорожньо транспортної пригоди цивільно - правова відповідальність була застрахована у ЗАТ «СК «ІНГО Україна» на підставі полісу № 250526221 від 28.04.2007 р. (а.с.9-10), ЗАТ «ІНГО Україна» у виконання своїх зобовязань перерахувала суму відновлювального ремонту у сумі 10856,40 грн., про що свідчить страховий акт № 34027 від 13.08.2008 р. та платіжне доручення № 7886 від 22.08.2008 р. (а.с.30-31).

Виконання своїх зобовязань ЗАТ «СК «ІНГО Україна» за настання страхового випадку також підтверджується й письмовими поясненнями третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілта», що позивач сплатив ТОВ «Ілта» вартість відновлювального ремонту у розмірі 10856,40 грн. (а.с.79-80).

Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Полісом обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/0841239 відповідальність ВАТ «Крименерго» застрахована у Кримській дирекції ВАТ «СК «Астарта» (а.с.67).

За договором обовязкового страхування цивільної відповідальності (№ ВВ/0841239 Кримської дирекції ВАТ «СК «Астарта» передбачено, що ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 25000,00грн., безумовна франшиза 510,00грн. (а.с.67).

Згідно ст.10 Закону України «Про страхування», франшиза це частина збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно договору страхування.

Відповідно до положень п.37.5 ст.37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником, або особою, відповідальність якої застрахована, має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Отже, сума безумовної франшизи за цим договором в розмірі 510,00 грн. не відшкодовується страховиком, тому має бути стягнута з винної сторони Публічного акціонерного товариства «Крименерго».

У задоволенні позовних вимог у сумі 10346,40 грн. суд відмовляє, та звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутись з позовною заявою про стягнення з Кримської дирекції ВАТ «СК «Астарта» шкоди заподіяному майну у розмірі 10346,40 грн., оскільки на час дорожньо транспортної пригоди цивільно правова відповідальність ПАТ «Крименерго» була застрахована.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне у цієї частини позовних вимог відмовити.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити частково.

·Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська, 74/6; ідентифікаційний код 00131400) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (м.Київ, вул.Воровського, 33; ідентифікаційний код 14284053) франшизу у розмірі 510, 00 грн., державне мито у розмірі 5,10 грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 11,09 грн.

·У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 10346,40 грн. відмовити.

·Видати наказ після набрання чинності рішенням суду

Повне рішення складено 21.10.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.