Рішення № 18798871, 13.10.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

13.10.2011Справа №5002-16/3144-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

До відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» (98300, м. Керч, вул.. Години, 2-В, ідентифікаційний код 19195199)

Про стягнення 7531039,67 грн.

Суддя Господарського суду АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_1 представ., дов. № 325-Д від 22.04.2011р.

Від відповідача - не зявився

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» про стягнення 7531039,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору № 285 від 30.10.2005р., у звязку з чим, відповідачу була нарахована сума заборгованості за використану активну електричну енергію у сумі 6787875,11 грн., 3% річних у сумі 44307,84 грн., інфляційні втрати у сумі 177669,19 грн. та пеня у сумі 240667,07 грн.; нарахована сума заборгованість за використану реактивну електричне енергію у сумі 263440,95 грн.,3% річних у сумі 1 554,65 грн., інфляційні втрати у сумі 6 155,58 грн., пеня у сумі 7 439,16 грн. та нарахована заборгованість за перевищення договірної величини у сумі 1 930,12 грн.

Заявою від 01.08.2011, у порядку статті 22 ГПК України, позивач уточнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за активну електричну енергії у розмірі 6752163,11 грн., 3% річних за активну та реактивну електричну енергію у сумі 45536,13 грн., пеню у за активну та реактивну електричну енергію у сумі 248014,51 грн. та індекс інфляції за активну та реактивну електричну енергію у сумі 161203,73 грн. (а.с.88-89)

22.09.2011р. на адресу суду від позивача надійшов акт звірки за активну електричну енергію, підписаний обома сторонами на суму позову у розмірі 6752163,11 грн. Вказаний акт був залучений судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання 13.10.21011р. зявився, підтримав свої уточненні позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Також надав додаткові письмові пояснення по справі, які були прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання 13.10.2011р. не зявився, письмовий відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи продовжувався на пятнадцять днів.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України скінчився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

30.10.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник) та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства м. Керчі» (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії № 285, згідно з п.1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору і додатків до договору, які є його невідємними частинами. (а.с.12-15)

Відповідно до п. п. 2.1.2 вказаного договору постачальник зобовязався поставляти споживачу електроенергію, як різновид товару у обсягах, визначених у відповідності до розділу 5 і з врахуванням умов розділу 6 цього договору.

Відповідно до п. п. 2.2.3 вказаного договору споживач, в свою чергу, зобовязався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, відповідно до умов Додатків № 4.1 або № 4.2 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 2 Додатку № 4.2 до вказаного договору “Порядок розрахунків для споживачів, що розраховуються за фактично споживану електричну енергію” розрахункова дата встановлюється 21 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 21 числа місяця до того ж числа наступного місяця. (а.с.16)

Відповідно до п. 5 вказаного Додатку № 4.2 розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Дата оплати встановлюється до 26 числа кожного місяця . За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії або внесення споживачем готівки в касу Постачальника.

У разі неотримання постачальником грошових коштів на вказану дату, починаючи з наступного дня за датою оплати здійснюються нарахування у відповідності до п. 8 даного Додатку.

Відповідно до п. 8 вказаного Додатку у разі несвоєчасної сплати обумовлених даним Порядком платежем, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної сплати:

-пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період. За який здійснюються нарахування;

-3% річних від простроченої суми.

При цьому сума боргу за споживану електроенергію повинна бути сплачена споживачем з врахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно з п.9 цього додатку рахунки на оплату перевищення граничної величини споживання електроенергії та вартості за перетоки реактивної електроенергії, пеню, 3% річних, інфляційні нарахування виписуються Постачальником окремо та надаються Споживачу.

Пунктом 9.5 договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2005р., а у частині розрахунків до повного їх завершення.

Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про розірвання цього або його перегляд.

Отже, на час розгляду справи у суді, сторонами доказів припинення вказаного договору надано не було, через що суд приходить до висновку, що договір продовжує діяти.

Враховуючи, що відповідачем систематично не виконувалися умови договору № 285 від 30.10.2005 р. в частині своєчасної оплати електричної енергії, що, в свою чергу, привело до виникнення заборгованості по розрахункам за використану реактивну та активну електричну енергію та по розрахункам за перевищення договірної величини, позивач звернувся до суду з вказаним позовом щодо примусового стягнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу неналежного виконання КРП «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» договору про поставку електричної енергії № 285 від 30.10.2005р, у звязку з чим підлягають регулюванню Правилами користування електричної енергією, загальними положеннями про виконання господарських зобовязань.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за період з січня 2011 року по липень 2011 року відповідачу були виставлені рахунки за спожиту активну електричну енергію на загальну суму 10443571,11 грн.(а.с.27,36,45,52-53,60-61,67)

Відповідно даним банківських виписок по поточному рахунку зі спеціальним режимом використання за період з січня 2011 р. по липень 2011 року відповідачем частково сплачена сума спожитої активної електричної енергії у розмірі 3691 408,00 (а.с.101-115).

Отже, несплаченою залишалися сума у розмірі 6752 163,11 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Згідно з пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача відносно стягнення заборгованості за активну електричну енергію у сумі 6752 163,11 грн.

При цьому, суд приймає до уваги підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого сума боргу, за даними відповідача також складає 6752163,11 грн.(а.с.123)

Відповідно пункту 8 додатку № 4.2 до договору про постачання електричної енергії № 285 у разі несвоєчасної сплати обумовлених даним Порядком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, включаючи день фактичної сплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних від простроченої суми.

При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з врахуванням встановленого індексу інфляції.

Публічне акціонерне товариство «Крименерго» в уточненнях до позовної заяви від 01.08.2011р. просило стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо розрахунку за спожиту активну електричну енергію за період з січня 2011року по липень 2011 року у сумі 240575,35 грн. (а.с.88-89).

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України під неустойкою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської" діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 4.2.1 Договору № 285 від 30.10.2005 р. встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням строків, визначених Додатками №4.1, №4.2, Споживач зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені підлягає сплаті на підставі предявленого рахунку на поточний рахунок Постачальника.

Перевіривши розрахунок пені позивача в сумі 240575,35 грн., суд приходить до висновку щодо правильного його обчислення, а тому підлягає вказана сума підлягає стягненню з відповідача..

Публічне акціонерне товариство «Крименерго» також просило стягнути з відповідача 3 % річних за активну електричну енергію у сумі 44281,48 грн. та індекс інфляції за активну електричну енергію у сумі 155048,15 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши уточнені розрахунки позивача (а.с.91- 92), судом встановлено, що розмір інфляційних втрат за активну електричну енергію, заявлених позивачем у сумі 155048,15 грн. за період з січня 2011 р. по липень 2011р. та 3 % річних за цей же період у розмірі 44281,48 грн. зроблені правомірно, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем за період з січня 2011 року по липень 2011 року відповідачу були виставлені рахунки за реактивну електричну енергію на загальну суму 285 440,95 грн.(а.с.26,35,43,52,59,68).

Проте, вказані рахунки були сплачені відповідачем частково на суму 22000,00 грн., що підтверджується банківським виписками від 24.01.2011р. на суму 17 000, 00 грн. та від 30.06.2011р. на суму 5 000,00 (а.с. 115.)

Отже, несплаченою залишалися сума за реактивну електричну енергію у розмірі 263440,95 грн.(285440,95 грн.-22000,00 грн.)

Відповідно пункту 2.2.4 договору про поставку електричної енергії №285 від 30 жовтня 2005 року споживач зобов'язався здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника і електроустановками відповідача відповідно до порядку №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за реактивну електричну енергію у сумі 263 440, 95 грн., засновані на нормах чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, суд приймає до уваги підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків на суму боргу у розмірі 263440,95 грн. (а.с.95).

Також, позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасні розрахунки за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у сумі 7439,16 грн.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.23), суд дійшов висновку щодо вірного його обчислення, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Отже, розмір пені за реактивну електричну енергію, що підлягає стягненню з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» складає 7439,16 грн.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» 6 155,58 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 1 554,65 грн. за використану реактивну електричну енергію, виходячи із умов договору та 625 ЦК України

Таким чином, розмір інфляційних втрат за використану реактивну електричну енергію у сумі 6155,58 грн. відповідає умовам договору, нормам ст.. 625 ЦК України та також підлягає стягненню з відповідача.

Також, перевіривши розрахунок 3% річних використану реактивну електричну енергію суд встановив, що сума 3% річних за період з січня 2011 року по липень 2011 року відповідно до норм чинного законодавства та складає 1554,65 грн.(а.с21)

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» плати за перевищення договірної величини електроспоживання за травень 2011 року у розмірі 1 930,12 грн.

У відповідності з п. 1.2 Правил користування електричної енергії (в редакції, діючій на момент укладення договору) договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Згідно із п. 4.2 Правил, відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором. Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів споживання.

Також, тим ж пунктом Правил передбачено, що у разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини.

У п.5.1. договору зазначено, що для визначення договірної величини споживання електричної енергії та потужності на наступний рік,Споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмірі очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 «Обсяги поставки електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Порядок визначення граничної величини споживання електричної енергії обумовлюється у додатках № 4.1, № 4.2. «Порядок розрахунків» (п.5.2. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що договірні величини поставки відповідачу електричної енергії на 2011 рік були визначені сторонами в додатку №1 до договору №285 від 30.09.2005 р.(а.с.25)

Згідно з п. 14 Порядку постачання електричної енергії споживачам усі споживачі повинні дотримуватися встановлених граничних величин споживання електричної потужності, а також оперативно-диспетчерської дисципліни згідно з нормативними документами, брати участь у протиаварійних заходах та виконувати вимоги, передбачені Правилами користування електричною енергією.

Як свідчать матеріали справи Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» було перевищено граничні величини обєму споживання електричної енергії за травень 2011р., а тому позивачем був виставлений рахунок № 285/57/0611Л4 від 21.06.2011р. на суму 1930,12 (а.с.69).

Вказана сума була обчислена як вартість різниці між обсягом спожитої у травні 2011 року електроенергії і обсягом договірної величини електроспоживання за цей же період.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.6. ПКЕЕ оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Так, в п.4.4. ПКЕЕ встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, заяви від Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» щодо корегування договірної величини спожитої електричної енергії на адресу ПАТ «Крименерго» не надходило, а відповідач, всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 ГПК України, не надав суду доказів оплати ним заборгованості за виставленим рахунком у розмірі 1930,12 грн., через що вимоги позивача в частині стягнення цієї суми заборгованості з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» також підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ «Крименерго» до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, засновані на нормах чинного законодавства, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за використану активну електричну енергію у сумі 6752163,11 грн., 3% річних за використану активну електричну енергію у сумі 44281,47 грн., інфляційні збитки за використану активну електричну енергію у сумі 155048,15 грн. та пеню у сумі 240575,35 грн.; нараховану суму заборгованості за використану реактивну електричне енергію у сумі 263440,95 грн., 3% річних за використану реактивну електричну енергію у сумі 1554,65 грн., інфляційні втрати за використану реактивну електричну енергію у сумі 6 155,58 грн., пеню у сумі 7439,16 грн. та нараховану заборгованість за перевищення договірної величини у сумі 1 930,12 грн., а всього 7472 588,54 грн.

Судові витрати суд покладає на відповідача згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Керч» (98300, м. Керч, вул.. Години, 2-В, ідентифікаційний код 19195199) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) заборгованість за використану активну електричну енергію у сумі 6752163,11 грн., 3% річних за використану активну електричну енергію у сумі 44281,47 грн., інфляційні збитки за використану активну електричну енергію у сумі 155048,15 грн. та пеню у сумі 240575,35 грн.; заборгованості за використану реактивну електричне енергію у сумі 263440,95 грн., 3% річних за використану реактивну електричну енергію у сумі 1554,65 грн., інфляційні втрати за використану реактивну електричну енергію у сумі 6 155,58 грн., пеню у сумі 7439,16 грн. та заборгованість за перевищення договірної величини у сумі 1 930,12 грн., 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 18.10.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.