Постанова № 187909, 16.10.2006, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

17.10.2006 р. справа №31/163а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Агапова О.Л.

суддів

Алєєвої І.В., Величко Н.Л.,

при секретареві судового засідання

Максіна В.В.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з”явились,

від відповідача:

Рєпіна К.В. – по довір., Усачова О.І. – по довір.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполь

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від

30.08.2006 року

по справі

№31/163а

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова фірма Ніста" м.Маріуполь

до

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м.Маріуполь

про

визнання нечинними податкових повідомлень - рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю “Промислова фірма “Ніста” м. Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (далі МДПІ) про визнання нечинними податкового повідомлення –рішення від 30.05.2006р. № 0000812342/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 8490 грн., в тому числі основний платіж в сумі 3159 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 5331 грн., та податкового повідомлення –рішення від 30.05.2006р. № 0000862342/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 350 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Доводи позовної заяви товариство обґрунтовувало тим, що податкова інспекція безпідставно застосувала штрафні санкції з податку на прибуток при відсутності донарахування податку і факту заниження чи завищення податкових зобов’язань з цього податку, а також, неправомірно нарахувала податкове зобов’язання з ПДВ по операції з придбання літака, крім того, позивач вважав безпідставним застосування штрафних санкцій при самостійному виправленні помилки шляхом подачі уточненої декларації.

Позивач вказував на те, що уточнені декларації у зв’язку з самостійним виправленням помилки були подані ним до проведення перевірки МДПІ і тому, як вважало товариство, у нього відсутні факти заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток та ПДВ, тому і підстави застосування штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відсутні.

Щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з придбання літака, то позивач вважає, що він обґрунтовано, відповідно до вимог ч. 2 п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість” включив сплачену суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Постановою господарського суду Донецької області від 30.08.2006р. у справі № 31/163а (суддя Ушенко Л.В.) позовна заява задоволена.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду через невірне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги податкова інспекція обґрунтовує тим, що під час перевірки встановлений факт порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 8.4.3 п.8.4 ст. 8 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, яке привело до несвоєчасного декларування податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 700грн. внаслідок невключення до складу валового доходу сум перевищення виручки від продажу основних фондів над їх балансовою вартістю у І кварталі 2004р. на суму 2969грн. Зазначена помилка позивачем була виправлена самостійно в декларації з податку на прибуток за І півріччя 2004р., але не здійснене самостійне нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 17.2 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в зв’язку з чим податковим органом визначена штрафна санкція відповідно до п. 17.1.3 ст. 17 зазначеного Закону.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем порушені вимоги п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість” при відображені в податковому обліку операцій з придбання літака, оскільки вважає, що цей транспортний засіб не підлягає амортизації, і тому сума ПДВ, сплачена у зв’язку з його придбанням, не може включатись до складу податкового кредиту ПДВ.

Крім того, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що під час перевірки встановлене порушення позивачем норм п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”, яке самостійно виправлене товариством до початку проведення ДПІ перевірки, але штрафні санкції за таке порушення самостійно не нараховані відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому за результатами перевірки до позивача також застосована штрафна санкція відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Дослідивши матеріали справи судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В основу повідомлень –рішень, які оспорювались, покладений акт від 11.05.2006р. № 15/23-2/31191299 про результати позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003р. по 31.12.2005р.

Як зазначено в акті перевірки, позивач в порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 8.4.3 п.8.4 ст. 8 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” в І кварталі 2004р. не включив до складу валових доходів суму перевищення виручки від продажу основних фондів над їх балансовою вартістю.

В ІІ кварталі 2004р. позивач самостійно виправив помилку, здійснивши коригування (збільшення) валових доходів (рядок 02.2 декларації) в декларації за І півріччя 2004р., але не нарахував штрафну санкцію в розмірі 5% від суми недоплати відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в зв’язку з чим ДПІ застосувала до позивача штрафну санкцію всумі 350 грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” без нарахування податку на прибуток.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними в п.п. „б” п. 4.2.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, але не більше 50% такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь період недоплати.

Податковим повідомленням-рішенням, яке оспорювалось, податкове зобов’язання не донараховане і базою для застосування штрафних санкцій в сумі 350 грн. (50%) ДПІ визначила суму податку, на яку позивач занизив податкові зобов’язання по декларації за І квартал 2004р. (0,7тис. грн.), але відкоригував у І півріччі 2004р. без нарахування штрафних санкцій 5 % відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно п.17.2 ст. 17 даного Закону платник податку, який до початку перевірки ДПІ самостійно виявляє факт заниження податкових зобов’язань минулих податкових періодів, зобов’язаний а) надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або б) відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний період, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов’язання з цього податку.

Позивач скористався правилом, передбаченим п. „б” п. 17.2 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відобразивши суму такої недоплати в складі декларації з цього податку за наступний податковий період, але не нарахував і не збільшив загальну суму податкових зобов’язань по декларації за 1 півріччя 2004р. на суму штрафних санкцій в розмірі 5 % (35 грн.).

ДПІ у м. Маріуполі встановила при перевірці фактично заниження позивачем при самостійному виправленні помилки загальної суми податкового зобов’язання за І півріччя 2004р. на суму штрафних санкцій в розмірі 35грн. (5% від суми недоплати –700грн.), на яку платник податку повинен був збільшити загальну суму податкових зобов’язань за І півріччя 2004р., але неправомірно застосувала штрафну санкцію в сумі 350 грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при відсутності факту донарахування податкових зобов’язань у випадку, передбаченому п.п. „б” п. 4.2.2 ст. 4 зазначеного Закону, і при цьому, виходячи із суми недоплати 700 грн., на яку були позивачем самостійно збільшені податкові зобов’язання з податку на прибуток у І півріччі 2004р. при виправленні помилки відповідно до п. 17.2 ст. 17 зазначеного Закону.

Стосовно правильності прийняття податкового повідомлення-рішення від 30.05.2006р. № 0000812342/0 про визначення податкові зобов’язання з ПДВ в сумі 3159 грн. та штрафних санкцій в сумі 5331грн.

Податок в сумі 3159 грн. донарахований (згідно акту перевірки і податкового повідомлення-рішення) за порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”.

В акті перевірки податковим органом зроблений висновок, що позивачем у вересні 2003р. включена до складу податкового кредиту сума ПДВ в розмірі 3159 грн. по операції з придбання літака у ПКФ “Метон” за податковою накладною від 29.09.2003р. № 15, розрахунки за який здійснені заліком взаємної заборгованості. Документи, що підтверджують передачу права власності на літак в процесі перевірки надані не були та, як наполягає податкова інспекція, взагалі відсутні. За результатами перевірки ДПІ дійшла висновку, що даний транспортний засіб, з урахуванням зазначених обставин, не підлягає амортизації, оскільки в експлуатацію не прийнятий, в господарській діяльності не використовувався, тому ПДВ в сумі 3159грн. не підлягав включенню до податкового кредиту по декларації за вересень 2003р.

Придбаний літак відноситься до основних засобів ІІ групи, які підлягають амортизації відповідно до ст. 8 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”. За поясненнями позивача літак не введений в експлуатацію на день перевірки, оскільки не проведені необхідні роботи, пов’язані з наданням дозволу на здійснення польотів.

Відповідно до п. 7.4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Судова колегія не приймає до уваги довід заявника скарги, що відсутні документи, які підтверджують передачу літака, оскільки в матеріалах справи наявні копії акту –приймання основних засобів від 29.09.2003р. про передачу, зокрема, літака Х-32, накладна від 29.09.2003р. № 15, рахунок від 29.09.2003р. № 15, податкова накладна від 29.09.2003р. № 15 (а.с. 112 –114).

З урахуванням зазначеного донарахування податку на додану вартість у сумі 3159грн. та застосування штрафної санкції у сумі 1580грн. є неправомірним та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Судова колегія не приймає, також, до уваги довід заявника скарги щодо правомірності застосування штрафної санкції з ПДВ в сумі 3751грн. відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, з підстав, викладених раніше щодо застосування штрафних санкцій по податку на прибуток, оскільки дане порушення є аналогічним.

Згідно висновків акту перевірки, податкова інспекція встановила порушення товариством вимог п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”.

ТОВ “Промислова фірма “Ніста” в жовтні 2005р. здійснило реалізацію основних засобів (споруди та будівлі) загальною вартістю 37510 грн. 22 коп., ПДВ в сумі 7502 грн. 04 коп., балансова вартість споруд склала 36353 грн. 03 коп.

Сума ПДВ, нарахована при реалізації основних засобів до складу податкових зобов’язань з ПДВ в декларацію за жовтень 2005р. включена не була.

Позивач 20.03.2006р. надав уточнений розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з самостійним виправленням помилки на суму 7502 грн., але штрафну санкцію, передбачену п. 17.2 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не нарахував, у зв’язку з чим податкова інспекція застосувала до нього штрафну санкцію в сумі 3751грн., передбачену п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 зазначеного Закону. При цьому донарахування ПДВ відповідно до п. „б” п. 4.2.2 ст. 4 Закону ДПІ не здійснювалась.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення від 30.05.2006р. № 0000812342/0 в частині застосування штрафної санкції з ПДВ в сумі 3751грн., передбаченої п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” неправомірне та не відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 17 Закону “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 4, 8 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Постанову господарського суду Донецької області від 30.08.2006р. у справі № 31/163а залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дати її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.

Головуючий: О.Л. Агапов

Судді: І.В. Алєєва

Н.Л. Величко

Ухвала підписана 19.10.2006р.

Надруковано 5 примірників:

1 –у справу,

1 –позивачу,

1 –відповідачу,

1 –господарському суду,

1 –апеляційному суду.