Рішення № 187842, 01.09.2006, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2006 р. Справа № 11/2198

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Анастас”євій Л.В., за участю представників сторін: позивача –не з’явився; відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Уманьавтодор” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лендшляхбуд” про стягнення 9236 грн. 50 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення заборгованості за отримані згідно накладних паливно-мастильні матеріали.

В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що згідно накладних продав відповідачу товарно-матеріальні цінності (паливно-мастильні матеріали). розрахунок за які останній не провів.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання. Однак в судове засідання не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не подав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, оцінивши наявні у справі докази приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У період з 30.09.2003р. по 31.10.2003р. відповідач через свого представника по довіреностях серії НАЛ №508807 від 13.09.2003р. та серії НАЛ №508809 від 01.10.2003р. придбав у позивача згідно накладних №954 від 30.09.2003р. та №1054 від 31.10.2003р. паливно-мастильні матеріали (4855л дизпалива та 5л масла) на загальну суму 9236 грн. 50 коп.

Оскільки строк оплати сторонами погоджений не був, то 25.10.2005р. позивач направив відповідачу вимогу про оплату отриманого товару. Однак відповідач до теперішнього часу розрахунку не провів.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530,639, 655, 663 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 цього кодексу. ”

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли з моменту укладення в усній формі договору купівлі-продажу товару. При цьому строк оплати сторонами встановлений не був.

Таким чином, у відповідача зобов”язання щодо оплати придбаних матеріально-технічних цінностей виникло на сьомий день після отримання вимоги позивача тобто 01.11.2005р..

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отримані згідно накладних товарно-матеріальні цінності є обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інші судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лендшляхбуд”, Черкаська область, Маньківський район,с. Нестерівка, на користь Відкритого акціонерного товариства „Уманьавтодор”, Черкаська область, м. Умань, вул. Жовтневої революції, 27, код 14196857 –9236 грн. 50 коп. боргу, 102 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя К.І.Довгань