Рішення № 18784145, 20.10.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2011 р.Справа № 3/5025/1521/11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електромереж, м. Хмельницький <в особі >

до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал", м. Хмельницький

про стягнення 1117343,32 грн. з яких 1072514,47 грн. - основний борг, 30425,87 грн. - пеня, 8514,30 грн. - інфляційні нарахування, 5888,68 грн. - 3% річних.

Суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №1155 від 07.04.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю №08 від 05.01.2011р.

З оголошенням перерви в судовому засіданні від 12.10.2011р.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1117343грн.32коп. заборгованості за спожиту електричну енергію згідно договору №81 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб”єктам підприємницької діяльності від 17.10.2006р., з якої 1072514,47 грн. основна заборгованість, 30425,87 грн. - пеня, 8514,30 грн. - інфляційні, 5888,68 грн. - 3% річних.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому відзиві на позов позовні вимоги в сумі 1117343, 32грн. визнає повністю, однак посилаючись на складне фінансово-економічне становище підприємства просив суд та позивача зменшити розмір нарахованої пені до 1000,00грн., згідно п.3 ст.83 ГПК України.

Повноважний представник позивача, щодо зменшення нарахованої пені в сумі 30425,87 грн. до 1000,00грн. не заперечував.

Розглядом матеріалів встановлено.

17 жовтня 2006р. між ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електричних мереж м. Хмельницький та Міським комунальним підприємством "Хмельницькводоканал", м. Хмельницький було укладено договір про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб”єктам підприємницької діяльності № 81.

Згідно з умов вищезазначеного договору пункту 1 (позивач) постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 11670 кВт, а споживач (відповідач) зобов'язується оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Згідно п.2.3.3 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, згідно умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"

Відповідно до додатку №10 до договору №81 від 17 жовтня 2006 року за користування

електричною енергією відповідач повинен розраховуватись за електроенергію в порядку планових платежів за розрахунковий період у відповідності до 10 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду, до 20 числа розрахункового періоду 30% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду, до 30 числа розрахункового періоду 40% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду.

Кінцевий розрахунок проводиться на підставі одержаного рахунку.

Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку не повинна перевищувати 3-х операційних днів з дня отримання рахунку.

В ході виконання даного договору встановлено, що у квітні місяці 2011 року відповідач згідно рапорту спожив електроенергії на суму 1097614,43 грн. про, що видано рахунок-фактуру №81 від 27.04.2011р., оплата рахунку становила - 599351,47 грн., залишок неоплаченої суми становить - 498259,96 грн.

У травні місяці 2011 року згідно рапорту спожито електроенергії на суму 764548,86 грн. про, що видано рахунок-фактуру №81 від 30.05.2011р., оплата рахунку становила - 553588,00 грн., залишок неоплаченої суми становить - 709220,82 грн.

У червні місяці 2011 року згідно рапорту спожито електроенергії на суму 794811,81 грн. про, що видано рахунок-фактуру №81 від 27.06.2011р., оплата рахунку становила - 793897,18 грн., залишок неоплаченої суми становить - 710135,45 грн.

У липні місяці 2011 року згідно рапорту спожито електроенергії на суму 980473,02 грн. про, що видано рахунок-фактуру №81 від 27.07.2011р., оплата рахунку становила - 618100,00 грн., залишок неоплаченої суми становить - 1073391,85 грн.

Загальна сума заборгованості становить - 1072514,47 грн.

Однак, відповідач станом на день звернення позивача із позовом до суду наявну заборгованість у добровільному порядку не погасив, внаслідок чого йому нараховану суму 1072514,47 грн. основної заборгованості, 30425,87 грн. пені, 5888,68 грн. 3% річних, 8514,30 грн. - інфляційних втрат за період з 01.04.2011р. по 31.07.2011р.

Пунктами 4.2.1 вище зазначеного Договору передбачено, що за внесення платежів, за поставлену електроенергію з порушенням термінів, визначених додатком №10 до договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 5% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, також інфляційні втрати за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ч.1 ст. 173 ст. 174 Господарського кодексу України - господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності ст. 11, ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати отриманих послуг у добровільному порядку не виконав, в наслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 1072514,47 грн.

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. (ст. 614 ЦК України).

Стаття 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених п.2.3.3 - 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, також інфляційні втрати за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Крім суми основного боргу позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення 30425,87 грн. пені, 5888,68 грн. 3% річних, 8514,30 грн. - інфляційних втрат за період з 01.04.2011р. по 31.07.2011р.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Однак, при винесені рішення суд враховує ту обставину, що представник відповідача посилаючись на складне фінансово-економічне становище підприємства просив суд та позивача зменшити розмір нарахованої пені до 1000,00грн., при цьому, повноважний представник позивача, щодо зменшення нарахованої пені в сумі 30425,87 грн. до 1000,00грн. не заперечував.

Відповідно до п.3, ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням зазначеного суд, перевіривши правильність нарахування пені, керуючись п.3, ст.83 ГПК України вважає за необхідне розмір пені, що підлягає до стягнення з відповідача зменшити до 1000, 00грн.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електричних мереж м. Хмельницький до Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал", м. Хмельницький про стягнення 1117343, 32 грн. задоволити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал", м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 75, код: 03356128 на користь ПАТ "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького міського району електричних мереж м. Хмельницький, вул. Свободи, 57/2, код: 22764703 - 1072514,47 грн. (один мільйон сімдесят дві тисячі п`ятсот чотирнадцять гривень 47 коп.) основного боргу, 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.) пені, 5888,68 грн. (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 68 коп.) 3% річних, 8514,30 грн. (вісім тисяч п`ятсот чотирнадцять гривень 30 коп.) інфляційних втрат, 11173,43 грн. (одинадцять тисяч сто сімдесят три гривні 43 коп.) витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяО.Д. Вибодовський

Рішення виготовлено та підписано 20.10.2011р.