Рішення № 18784050, 20.10.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.11 Справа № 5021/1777/2011. За позовом: Комунального підприємства «Муськводоканал» Сумської міської ради,

м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямал і Ко», м. Суми

Про стягнення 2 739 грн. 09 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 22/2828 від 26.07.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 30.06.2011р.

В судовому засіданні 06.10.2011р. було оголошено перерву до 20.10.2011р. на 10 год. 40 хвил.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 739 грн. 09 коп., з яких: 2 351 грн. 42 коп. заборгованість за обєм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 178 грн. 77 коп. пені, 162 грн. 24 коп. інфляційних збитків, 46 грн. 66 коп. 3% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного з позивачем договору на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 2192 від 01.01.2006р.; судові витрати повязані з розглядом справи: 102 грн. коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача 22.08.2011р. подав до суду відзив на позовну заяву б/н, б/д, в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що пунктом 5.1. Договору не встановлено перелік гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (ГДК). Так, відповідач зазначає, що ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тому оскільки умовами вищезазначеного договору (від 01.01.2006р. № 2192) не встановлені конкретні показники ГДК, то не настала і відповідальність за їх недотримання. Крім того, у відзиві відповідач зазначає, що укладений між сторонами договір ґрунтується на «Правилах надання послуг з водопостачання та водовідведення водоспоживачам м. Суми та приміських населених пунктів», затверджених рішенням Сумської міської ради від 11.12.2002р. № 238-Р, проте у своєму позові позивач посилається на «Правила приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми», затверджених рішенням Сумського міськвиконкому від 10.12.2007р. № 596.

08.09.2011р. представник позивача подав до суду пояснення № 22/3429 від 07.09.2011р. на відзив, відповідно до яких заперечує проти доводів відповідача виходячи з наступного: відповідно до преамбули договору № 2192 від 01.01.2006р. сторони зобовязувалися керуватися нормативно-правовими актами. Зокрема, як зазначає позивач, порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод визначено «Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів» та «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37. На підставі цих Правил та Інструкцій Водоканали розробляють місцеві правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких встановлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію. Такі місцеві правила є обовязковими для всіх підприємств, яким Водоканал надає послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради. Відповідно до п.п. 2.4 «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37 підприємства зобовязані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих правил та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги, дотримуватися встановлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників. Як вказує позивач, Рішенням Сумської міської ради від 10.12.2007р. № 596 затверджено «Правила приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми». Пунктом 4.2. «Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми» встановлені єдині допустимі концентрації забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1. Отже, враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що відповідачем не виконано зобовязання щодо дотримання установлених Водоканалаом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства та зобовязання щодо сплати рахунків за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників передбачених умовами договору та нормативно-правовими актами. Тому, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 351 грн. 42 коп. заборгованість за обєм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 178 грн. 77 коп. пені, 162 грн. 24 коп. інфляційних збитків, 46 грн. 66 коп. 3% річних, а також 102 грн. коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача , оцінивши надані докази, суд встановив:

01.01.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 2192.

Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору, виробник (позивач) взяв на себе зобовязання забезпечувати споживача (відповідача) питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а споживач (відповідач) зобовязався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Згідно із преамбулою даного Договору сторони зобовязалися керуватися рядом нормативно-правових актів, серед яких є «Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затверджені наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37.

Відповідно до п.п. 2.4 «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37 підприємства зобовязані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих правил та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги, дотримуватися встановлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Рішенням Сумської міської ради від 10.12.2007р. № 596 затверджено «Правила приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми».

Пунктом 4.2. «Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми» встановлені єдині допустимі концентрації забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 (а.с.49).

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. „Правила приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми” Водоканал зобовязаний здійснювати нагляд за умовами скиду стічних вод абонентів, за виконанням абонентами чих Правил і вимог договору; проводити хімічний аналіз стічних вод абонентів з метою визначення відповідності фактичних концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах абонентів встановленим допустимим концентраціям; при виявленні перевищення встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин, Водоканал зобовязаний у встановленому порядку предявляти абоненту рахунки, а в разі несплати рахунків-звертатись до господарського суду з позовом щодо примусового стягнення заборгованості. Водоканал має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод абонентом; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби) відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються абонентом; предявляти абоненту у встановленому порядку рахунки при порушенні Правил та скиду понаднормативних забруднень.

Згідно пункту 2.3. даних Правил за абонентом закрімлено обовязок виконувати в повному обсязі вимоги „Правила приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми” та Договору; дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень; надавати Водоканалу необхідну інформацію щодо своєї і системи каналізації, допомогу при відборі проб стічних вод; забезпечити безперешкодну можливість проведення службами Водоканалу у будь-який час доби обстеження системиводовідведення абонента, включаючи надання відповідного експлуатаційного персоналу.

Умовами Договору, а саме п. 5.1. договору передбачено, що споживач (відповідач) несе відповідальність за скиди до каналізаційної мережі.

Зокрема, в каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, ганчірки, лід, токсичні речовини і т.п., а також грунтові води і води промислових підприємств з перевищенням гранично - допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Виробник (позивач) контролює скиди забруднюючих речовин кожного місяця. При виявленні порушень розрахунки виконуються за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.4.8. Договору відповідач зобовязаний забезпечити доступ представників «Виконавця» (позивача) за службовим посвідченням, до водолічильників, водопровідних пристроїв та обладнання для зняття показників водо лічильників, а також для проведення обстеження водопровідних та каналізаційних мереж, розміщених на території «Споживача» (відповідача) та забезпечити їх безпеку при виконанні вказаних робіт, згідно вимог «Правил техніки безпеки при експлуатації системи водопостачання та водовідведення населених місць».

Пунктом 4.2. “Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми”, для всіх абонентів, що скидають стічні води в систему каналізації м. Суми, встановлені Єдині допустимі концентрації забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1 до цих Правил. Дані Правила встановлені відповідно до норм чинного законодавства виходячи з технічних можливостей міської каналізаційної мережі і очисних споруд з врахуванням затверджених допустимих концентрацій речовин, що надходять з очищеними стічними водами в басейн р.Псьол і якісного складу води із міськводопроводу.

Згідно з п. 7.5. зазначених Правил, п. 3.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37 відповідач зобовязаний здійснювати оплату за перевищення рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах при скиді у міську каналізацію, порівняно з встановленими місцевими правилами приймання, яка рахується за встановленим нормативом плати за очищення 1 куб.м. стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій, обємом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Відповідно до ст. 174 Цивільного кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивачем при здійсненні щомісячного контролю за скидом забруднюючих речовин, виявлено факт скиду відповідачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими правилами, що підтверджується актом про відбір проб стічної рідини від 22.09.2010р. № 1 (а.с. 14) та протоколом дослідження якості стічних вод № 49 (а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом за № 05/4154 від 13.10.2010р. (а.с. 16) повідомив відповідача про порушення умов скиду токсичних речовин в міську каналізаційну мережу, а саме мало місце недотримання Єдиних допустимих концентрацій забруднюючих речовин при скиді. При відборі проб 22.09.2010р. Водоканалом було встановлено, що ТОВ «Ямал і Ко,» по вул. Заливна, 7/1 (кафе «Здибанка») скинув в міську каналізацію міді 0,07 мг/л при дозволеній нормі 0,012 мг/л. Також, даним листом відповідача було повідомлено про те, що згідно «Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми» п. 7.7. до нього в вересні 2010р. буде примінено коефіцієнт 4,8.

Позивачем було виставлено відповідачеві рахунок № 2192 від 13.10.2010р. за вересень 2010р. на суму 2351 грн. 42 коп. (а.с. 16).

Так як, відповідачем, згідно рахунків, оплату здійснено не було, позивачем 08.12.2010р., в порядку ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, було направлено претензію № 05/5315 (а.с. 17), в якій відповідач повідомляється про те, що заборгованість ТОВ «Ямал і Ко» перед КП «Міськводоканалом» за вересень2010р. складає 2 351 грн. 42 коп., пропонується відповідачу розглянути дану претензію та перерахувати грошові кошти в розмірі 2 351 грн. 42 коп. на розрахунковий рахунок КП «Міськводоканал» Сумської міської ради. Відповідач відповіді на претензію не надав.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Так, заборгованість відповідача перед позивачем за обєми скинутих стічних вод за період вересень 2010р. складає 2 351 грн. 42 коп.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що пунктом 5.1. Договору не встановлено перелік гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин (ГДК). Так, відповідач зазначає, що ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тому оскільки умовами вищезазначеного договору (від 01.01.2006р. № 2192) не встановлені конкретні показники ГДК, то не настала і відповідальність за їх недотримання.

Також, відповідач у відзиві зазначає, що укладений між сторонами договір ґрунтується на «Правилах надання послуг з водопостачання та водовідведення водоспоживачам м. Суми та приміських населених пунктів», затверджених рішенням Сумської міської ради від 11.12.2002р. № 238-Р, проте у своєму позові позивач посилається на «Правила приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми», затверджених рішенням Сумського міськвиконкому від 10.12.2007р. № 596.

Надані відповідачем заперечення, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне:

Відповідно до преамбули договору № 2192 від 01.01.2006р. сторони зобовязувалися керуватися нормативно-правовими актами.

Зокрема, порядок встановлення та стягнення плати за скиди промислових та інших стічних вод визначено «Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів» та «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37.

На підставі цих Правил та Інструкцій Водоканали розробляють місцеві правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту, у яких встановлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію. Такі місцеві правила є обовязковими для всіх підприємств, яким Водоканал надає послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Відповідно до п.п. 2.4 «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002р. № 37 підприємства зобовязані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих правил та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги, дотримуватися встановлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства, оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Рішенням Сумської міської ради від 10.12.2007р. № 596 затверджено «Правила приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми» та введено в дію з дня їх оприлюднення.

Згідно п. 2 даного Рішення комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради застосовує до абонентів (підприємств, установ. Організацій незалежно від форми власності), які порушують норми забруднюючих речовин скиду стічних вод до міських каналізаційних мереж, санкції згідно з «Правилами прийняття стічних вод в системи каналізації м. Суми».

Пунктом 4.2. «Правил приймання стічних вод в систему каналізації м. Суми» встановлені єдині допустимі концентрації забруднюючих речовин, що наведені у таблиці 1.

Пунктом 7.8. «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», з метою контролю якості стічних вод підприємств, водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовину стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксуються у відповідному акті який має бути підписаний як представниками водоканалу так і представниками підприємства - абонента.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач в межах наданих йому повноважень та згідно вимог чинного законодавства, у відповідності до умов договору нарахував відповідачеві за період вересень 2010р. суму боргу у розмірі 2 351 грн. 42 коп. за скинуті понаднормативно забруднені стічні води, що підтверджується рахунком № 2192 від 13.10.2010р. та актом відбору проб стічної рідини № 1 від 22.09.2010р.

Доказів сплати заборгованості в розмірі 2 351 грн. 42 коп. відповідач не надав, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по договору № 2192 від 1.01.2006р., позивач просить стягнути з відповідача 162 грн. 24 коп. інфляційних збитків та 46 грн. 66 коп. 3 % річних

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, згідно п. 5.4. договору, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення інфляційних збитків та 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 178 грн. 77 коп.

Згідно п.5.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасного перерахування коштів споживачем (відповідачем) за послуги водопостачання та водовідведення стягується пеня в розмірі 2% від суми заборгованості за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пені.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 178 грн. 77 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2 351 грн. 42 коп. заборгованість за обєм скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 178 грн. 77 коп. пені, 162 грн. 24 коп. інфляційних збитків, 46 грн. 66 коп. 3 % річних за неналежне виконання відповідачем укладеного з позивачем договору на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 2192 від 01.01.2006р.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямал і Ко» (40030, м. Суми, вул. Заливна, 7/1, код 23292531) на користь Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код 03352455) 2 351 грн. 42 коп. заборгованості, 178 грн. 77 коп. пені, 46 грн. 66 коп. 3 % річних, 162 грн. 24 коп. інфляційних збитків, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 20.10.2011р.