Рішення № 18783859, 20.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2011 р.Справа № 30/17-3350-2011 За позовом: Фізична особа підприємець ОСОБА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Острів Одеса”

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - згідно паспорту

Від відповідача: ОСОБА_2 згідно довіреності від 01.10.2010р.

Суть спору: Позивач, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1.), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Острів Одеса” про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 78240 грн. та пені у сумі 857 грн. 72 коп.

20 вересня 2011р. до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 141840 грн. та пеню у сумі 12952 грн. 52 коп.

Позивач позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач письмових заперечень на позов до суду не надав. В судовому засіданні представник відповідача визнав наявність заборгованості перед позивачем у сумі 141840 грн., але проти задоволення позову заперечує, посилаючись на тяжкий фінансовий стан товариства.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29 жовтня 2010р. між підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ „Острів Одеса” (Орендар) був укладений Договір № 10\10 суборенди нежилого приміщення, згідно якого Орендодавець здає Орендарю частину нежилого приміщення загальною площею 81,5 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 92а, з метою використання в цілях, передбачених статутом. Строк суборенди з 01 11.2010р. по 30.09.2011р.

01 листопада 2010р. обєкт суборенди переданий Орендарю за актом приймання-передачі .

Згідно розділу 4 Договору Орендар щомісячно, до 5 числа наступного місяця, перераховує орендну плату, яка складає 120 грн. за 1 кв. м орендованого приміщення. Але, з моменту укладення Договору Орендар жодного разу не здійснив оплати за користування приміщенням, у звязку з чим, листом від 13.06.2011р. підприємець ОСОБА_1, на підставі п. 7.2 Договору, повідомив ТОВ „Острів Одеса” про розірвання Договору з 06.07.2011р. та запропонував погасити заборгованість по орендній платі у добровільному порядку.

У звязку з несплатою ТОВ „Острів Одеса” заборгованості у добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 78240 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору у випадку прострочення платежів, встановлених Договором, Орендодавець стягує пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 857 грн. 72 коп., яку також просить стягнути з відповідача.

29 листопада 2010р. між ТОВ „Острів Одеса” (Автовласник) та Закритим акціонерним товариством „БУДІНДУСТРІЯ” (Зберігач) був укладений Договір відповідального зберігання, згідно якого Автовласник передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання автотранспортні засоби та інше майно на строк, у кількості та комплектності згідно з специфікацією та актом приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі майна є Додатком № 2 до Договору.

За умовами розділу 2 Договору розмір плати відповідального зберігання майна складає 300 грн. за добу. Оплата здійснюється щомісяця в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Зберігача до 03 числа наступного місяця за фактичний термін перебування автотранспортних засобів та іншого майна на відповідальному зберіганні.

ТОВ „Острів Одеса” не здійснювало платежів, передбачених умовами Договору відповідального зберігання від 29.11.2010р., у звязку з чим станом на липень 2011р. за ним утворилася заборгованість у сумі 63600 грн.

Відповідно до п. 5.5 Договору у разі прострочення платежів, встановлених Договором, зберігач утримує з Автовласника пеню у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожен день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору ТОВ „Острів Одеса” нараховано пеню у сумі 12094 грн. 80 коп.

06 липня 2011р. між Закритим акціонерним товариством „БУДІНДУСТРІЯ” (Первісний кредитор) та підприємцем ОСОБА_1 (Новий кредитор) був укладений Договір відступлення права вимоги, згідно якого Первісний кредитор уступає Новому кредитору право вимоги по Договору відповідального зберігання автотранспортних засобів та майна від 29.11.2010р., укладеного між Первісним кредитором та ТОВ „Острів Одеса” (Боржник) в обємах та на умовах, встановлених Договором .

Відповідно до п. 3.3. Договору від 06.07.2011р. ЗАТ „БУДІНДУСТРІЯ” повідомило ТОВ „Острів Одеса” про відступлення права вимоги листом від 06.07.2011р.

Листом від 07.07.2011р. підприємець ОСОБА_1 запропонував ТОВ „Острів Одеса” у добровільному порядку погасити заборгованість за Договором відповідального зберігання від 29.11.2010р., але задоволення своїх вимог не отримав, у звязку з чим звернувся до суду за захистом.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що за приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач письмових заперечень щодо позову до суду не надав. В судовому засіданні представник відповідача визнав наявність заборгованості перед позивачем у сумі 141840 грн., але проти задоволення позову заперечує, посилаючись на тяжкий фінансовий стан товариства.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 жовтня 2010р. між підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ „Острів Одеса” (Орендар) був укладений Договір № 10/10 суборенди нежилого приміщення, згідно якого Орендодавець здає Орендарю частину нежилого приміщення загальною площею 81,5 кв. м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 92а, з метою використання в цілях, передбачених статутом. Строк суборенди з 01 11.2010р. по 30.09.2011р.

Згідно розділу 4 Договору Орендар щомісячно, до 5 числа наступного місяця, перераховує орендну плату, яка складає 120 грн. за 1 кв. м орендованого приміщення. Але, з моменту укладення Договору Орендар жодного разу не здійснив оплати за користування приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності .

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з ТОВ „Острів Одеса” заборгованості по орендній платі у сумі 78240 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору у випадку прострочення платежів, встановлених Договором, Орендодавець стягує пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 857 грн. 72 коп., яку також слід стягнути з відповідача.

Крім того, за Договором відступлення права вимоги від 06.07.2011р. до підприємця ОСОБА_1 перейшло право вимоги по Договору відповідального зберігання автотранспортних засобів та майна від 29.11.2010р., укладеному між ЗАТ „БУДІНДУСТРІЯ” та ТОВ „Острів Одеса” в обємах та на умовах, встановлених Договором, а саме, у частині заборгованості по оплаті наданих послуг на суму 63600 грн.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з ТОВ „Острів Одеса” заборгованості по оплаті наданих за Договором відповідального зберігання автотранспортних засобів та майна від 29.11.2010р. послуг у сумі 63600 грн.

Відповідно до п. 5.5 Договору відповідального зберігання автотранспортних засобів та майна від 29.11.2010р. у разі прострочення платежів, встановлених Договором, зберігач утримує з Автовласника пеню у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожен день прострочення. На підставі зазначеного пункту Договору ТОВ „Острів Одеса” правомірно нараховано пеню у сумі 12094 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Острів-Одеса” (м. Одеса, пров. Генерала Вишневського, 5, кв.64, код ЄДРПОУ 32539876) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) заборгованість у сумі 141840 грн., пеню у сумі 12952 грн. 52 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1547 грн. 92 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 25 жовтня 2011р.

Суддя Рога Н. В.