Рішення № 18783796, 17.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________ Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2011 р.Справа № 34/17-2735-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Южне головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 30077,7грн.

Головуючий суддя Фаєр Ю.Г.

суддя Горячук Н.О.

суддя Літвінов С.В.

Представники

від позивача: ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності №2899-О від 02.07.10р.;

від відповідача: ОСОБА_4, діючий на підставі довіреності від 08.09.11р.;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Южне головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором №OD34Z8 від 24.06.08р. на суму 30077,7грн., з яких 10010,84грн. заборгованості по кредиту, 13542,96грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 6523,9грн. пені за період з 28.12.2008р. по 24.06.2011р.

Відповідач позов визнав в частині заявленої до стягнення заборгованості по кредиту у сумі 10010,84грн., в частині заявленої до стягнення пені у сумі 6523,9грн. просив застосувати строк позовної давності, а в решті позову відмовити, про що вказав в запереченнях вх№29163/2011 від 22.08.2011р.

Поряд з цим, під час розгляду справи представник відповідача звернувся до суду із письмовими запереченнями на позов вх№33421/2011 від 26.09.2011р., за яким позов не визнав через ненадання позивачем суду основного договору про надання кредиту №OD34Z8 від 24.06.2008р., тоді як регламент надання овердрафтового кредиту, на який посилається позивач, не може вважатися основним договором, у звязку з тим, що він є додатком до договору банківського рахунку №OD34Z8 від 15.06.2007р., який, в свою чергу, може містити зовсім інші положення по кредитуванню ніж ті, які зазначені в Регламенті. Регламент надання овердрафтового кредиту не містить відомостей, передбачених законодавством щодо юридичних осіб, які його підписали, що також підтверджує необхідність наявності основного договору, текст регламенту також вказує на це. В тексті Регламенту не зазначено строк виконання прийнятих відповідачем на себе зобовязань, у звязку з чим, останній повинен виконати свої зобовязання протягом 7 днів з моменту надання кредитором такої вимоги, однак, позивач не надав суду доказів звернення із зазначеною вимогою до відповідача. Надані позивачем суду виписки за рахунками підтверджують лише факт оплати платіжок відповідача та не надають підтвердження того, що оплата здійснювалася за рахунок овердрафта, а не за рахунок особистих коштів відповідача на рахунку. Враховуючи вищевикладені заперечення відповідача, під час розгляду справи позивач надав суду письмові пояснення вх№35747/2011 від 17.10.2011р., в яких вказав, що Комерційному банку „ПРИВАТБАНК” договір банківського рахунку спрямований на зобов'язання Банку відкрити клієнту поточний рахунок у національній валюті (у тому числі картковий) та приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком, у порядку та на умовах, передбачених цим договором. В рамках договору банківського рахунку передбачена можливість укладення депозитного та кредитного договору. Депозитний договір оформлюється у формі договору про вклад підприємницький, що є додатком №2 до договору банківського рахунку, а кредитний договір оформлюється у вигляді регламенту надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що є додатком №7 до договору банківського рахунку. Укладення овердрафтового кредиту на картковий рахунок окремо без укладення договору банківського рахунку неможливо, оскільки кредитний договір має укладатись виключно після укладення договору банківського рахунку. Позивач вказує, що в програмних комплексах Банку овердафтовий кредит, що оформлюється у вигляді регламенту надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок і є додатком №7 до договору банківського рахунку, відображається як договір, що має номер та дату. Номер та дата овердрафтового кредиту, складаються із номеру банківського рахунку та дати укладення (підписання) регламенту надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок. Сторони 15.06.2007р. уклали на невизначений термін договір банківського рахунку №OD34Z8, тому номером овердрафтового кредиту є №OD34Z8, а оскільки регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок Банк та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 уклали 24.06.2008р., найменування овердафтового кредиту згідно програмних комплексів є договір №OD34Z8 від 24.06.2008р. Посилаючись на ст.1054 ЦК України позивач вказує, що суттєвими умовами кредитного договору є розмір грошових коштів, що надається у кредит, умови на яких надається кредит, строк повернення кредиту та розмір відсотків за користування кредитом. Крім того, позивач зауважує, що регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок, який відображається в програмних комплексах як договір №ОБ3428 від 24.06.2008р. містить розмір грошових коштів, що надаються у кредит, номер рахунку на який вони надаються банком, умови на яких надається кредит, строк повернення кредиту та розмір відсотків за користування кредитом, у звязку з чим регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок, який відображається в програмних комплексах як договір №OD34Z8 від 24.06.2008р., містить у собі всі суттєві умови, яких необхідно дотриматися за приписами ст.1054 ЦК України, а отже за своє правовою природою є кредитним договором, що породжує презумпцію правомірності правочину у відповідності до приписів ст. 204 ЦК України. Також позивач зазначив, що він звернувся до суду за захистом в межах строку позовної давності, оскільки за умовами п.5.4 вказаного договору сторони за взаємною згодою визначили термін давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, неустойки пені, який складає 5 років.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до статуту, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" створено і діє згідно із законами України „Про акціонерні товариства”, „Про банки і банківську діяльність”, „Про цінні папери та фондовий ринок” та нормативними актами Національного банку України. Закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” створено відповідно до Установчого договору від 06.07.2000р. та на підставі рішення Установчих зборів акціонерів від 06.07.2000р. шляхом зміни організаційно-правової форми комерційного банку „Приватбанк”, створеного у 1992р. у формі товариства з обмеженою відповідальністю, свідоцтво про реєстрацію від 19.03.1992р. реєстраційний №92 в Державному реєстрі банків, у Закрите акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк”, яке є правонаступником прав та обовязків комерційного банку „Приватбанк”, створеного у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009р. змінено тип Банку з Закритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство, у звязку з чим змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК".

15.06.2007р. між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Южне головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Клієнт) укладено договір банківського рахунку №OD34Z8, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний (поточні) рахунок (рахунки) у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий (карткові) та інші рахунки за спеціальним режимом використання) та здійснює його (їх) розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

22.06.2007р. між Банком та Клієнтом в рамках договору банківського рахунку №OD34Z8 від 15.06.2007р. укладено терміном до 23.06.2008р. договір про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок, оформлений у вигляді регламенту надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок і є додатком №7 до договору банківського рахунку.

У звязку з належним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобовязань за вказаними договорами, сторони 24.06.2008р. пролонгували кредитні правовідносини шляхом укладення договору про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок, оформлений у вигляді регламенту надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок і є додатком №7 до договору банківського рахунку

За умовами п.1.1 цього Додатку Банк при наявності вільних грошових ресурсів зобовязався здійснювати овердрафтне обслуговування Клієнта на підставі Анкети-Заявки на встановлення овердрафтного кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами Клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на картковому рахунку Клієнта №26055054405488, відкритому у Банку (картрахунок), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3. цього Додатку, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п.1.2 даного Додатку до договору, зокрема, кредит надається в обмін на зобовязання клієнта по поверненню кредиту, дебіторської заборгованості, сплаті відсотків та винагороди в обговорені цим Додатком до даного договору терміни.

За п.1.3 станом на 24.06.2008р. ліміт, згідно з цим Додатком до договору, являє собою суму коштів, у межах якої Банк зобовязується здійснювати оплату платежів довірених осіб Клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється Банком у залежності від кількості корпоративних карт, оформлених на довірених осіб Клієнта і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що Банк встановлює згідно Анкети-заявки та складав 10000грн. та проведення платежів здійснювалось у термін до 23.06.2008р.

У відповідності до п.1.4 Додатку №7 овердрафтове кредитування Клієнта здійснюється Банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно п.1.3 цього додатку, з періодом безперервного користування кредитом не більш 30 днів.

Згідно п.1.5 цього Додатку клієнт зобовязався сплачувати відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п.3.1-3.3 цього додатку.

Пунктом 1.6 вказаного додатку визначено, що Клієнт здійснює погашення кредиту, отриманого в межах установленого ліміту, не пізніше закінчення періоду безперервного користування кредитом, установленого п.1.4 цього Додатку.

Відповідно до п.3.1 зазначеного Додатку за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку Клієнта при закритті Банківського дня Клієнт сплачує відсотки виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього Додатку.

Згідно п.3.2 цього Додатку у відповідності до ст.212 Цивільного кодексу України, при порушенні Клієнтом якого-небудь з зобовязань по погашенню кредиту, передбачених цим Додатком, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу „16-30” днів від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п.п.3.1, 3.2 цього Додатку, здійснюється в порядку, визначеному в п.1.11, 2.3 цього додатку. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом вважаються простроченими. Сплата відсотків може бути здійснена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку (п.3.3 вказаного додатку).

Відповідно до п.п.4.1.1 п. 4.1 Додатку №7 відповідач зобов'язаний сплачувати кредитору відсотки за користування кредитом за диференційною процентною ставкою в залежності від терміну користування кредитними коштами: протягом 1-3 днів - 20%, протягом 4-7 днів - 21%, протягом 8-15 днів - 25%, протягом 16-30 днів - 27%.

За п.п.4.2.4 п.4.2 Додатку №7 у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 16 дня в силу вступає процентна ставка інтервалу „16-30” днів.

Згідно п.5.1 вказаного додатку при порушенні Клієнтом якого-небудь із зобовязань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пп.1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1-3.3 цього додатку; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п.1.3, 1.4, 1.6-1.9, 1.12.4 цього Додатку, винагороди, передбаченої п.п.1.10, 3.4-3.6 цього додатку Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Відповідно до п.5.3. цього договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобовязань, передбаченої п.5.1., 5.2. здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобовязання повинне було бути виконане клієнтом. Терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за цим додатком установлені сторонами тривалістю 5 років.

Посилаючись на несвоєчасне та не в повному обсязі виконання відповідачем взятого на себе зобовязання за договором №OD34Z8 від 15.06.2007р., з врахуванням Додатку №7 від 28.06.2008р., Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі філії "Южне головне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" звернувся до господарського суду Одеської області з даним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 10010,84грн. заборгованості по кредиту, 13542,96грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 6523,9грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобовязання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання це вид цивільних правовідносин.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст.629 цього ж Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач прийняті на себе зобовязання за договором №OD34Z8 від 15.06.2007р., з врахуванням Додатку №7 від 28.06.2008р., виконував у повному обсязі, систематично надавав відповідачу кредит в межах 10000грн., про що свідчить виписка з карткового рахунку відповідача№26055054405488, а відповідачем в порушення умов договору не здійснено повернення наданих йому по відкритій кредитній лінії грошових коштів, у звязку з чим у нього утворилася заборгованість по неповернутому кредиту у розмірі 10010,84грн.

Відповідно до п.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відношень встановленим по кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України та умовами укладеного кредитного договору, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України, боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.

Відповідно до частин 1, 3 ст.549 зазначеного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Частинами 1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вже зазначалося вище відповідно до п.5.3. цього договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобовязань, передбаченої п.5.1., 5.2. здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобовязання повинне було бути виконане клієнтом. Терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за цим додатком установлені сторонами тривалістю 5 років.

Оскільки відповідач зобов'язань по відшкодуванню отриманого кредиту належним чином не виконав та згідно п.п.4.2.4 п.4.2 Додатку №7 вона вважається простроченою і на неї нараховуються відсотки та пеня відповідно до п.4.2, п.5.1 вказаного додатку.

Доводи відповідача про відсутність основного договору про надання кредиту №OD34Z8 від 24.06.2008р., а регламент надання овердрафтового кредиту, на який посилається позивач, не може вважатися основним договором, у звязку з тим, що він є додатком №7 від 24.06.2008р. до договору банківського рахунку №OD34Z8 від 15.06.2007р. судом до уваги не приймаються, оскільки зі здійсненого правового аналізу умов вказаного регламенту вбачається що він містить усі істотні умови договору кредиту у відповідності до приписів егламенту вбачаться, що він містить усі істотні умови договору кредиту у відповідності до приписів ст.1054 ЦК України, зокрема: розмір грошових коштів, що надається у кредит, умови на яких надається кредит, строк повернення кредиту та розмір відсотків за користування кредитом.

Водночас, у відповідності до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст.257 зазначеного кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі ( ч.1 ст.259 ЦК).

Зважаючи на зазначені приписи норм матеріального права, договірні умови, визначені уВодночас у відповідності до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Зважаючи на зазначені приписи норм матеріального права, договірні умови, визначені у п.5.4 вказаного договору щодо визначення 5-ти річного строку позовної давності за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, неустойки пені, твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності за зверненням до суду з даним позовом є безпідставними та такими що не відповідають вказаним договірним умовам.

З огляду на зазначені норми матеріального права, вказані договірні умови, несвоєчасне повернення відповідачем суми кредиту та відсотків за користування вказаними грошовими коштами, перевіривши правильність розрахунків заявлених до стягнення сум, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 10010,84грн., 13542,96грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 6523,9грн. пені за період з 28.12.2008р. по 24.06.2011р. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 300,78грн. та ІТЗ судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570; п/р29092829003111 в ПАТ КБ „Приватбанк” м.Дніпропетровськ, МФО 305299) заборгованість за кредитом у сумі 10010(десять тисяч десять)грн.84коп., 13542(тринадцять тисяч пятсот сорок дві)грн.96коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом та 6523(шість тисяч пятсот двадцять три)грн.90коп. пені за період з 28.12.2008р. по 24.06.2011р., витрати по сплаті державного мита на суму 300(триста)грн.78коп. та ІТЗ судового процесу у розмірі 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Головуючий суддя Ю.Г. Фаєр

суддя Н.О. Горячук

суддя С.В. Літвінов

Повний текст рішення складено 21.10.2011р.