Рішення № 18783145, 13.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" жовтня 2011 р.Справа № 6/17-3236-2011 за позовом Приватного підприємства „СТРОЙСНАБ-СМ”

до відповідача: Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ„

про стягнення заборгованості у сумі 36 226,13 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 16.08.2011 року.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 5 від 29.06.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство „СТРОЙСНАБ-СМ” далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства „Житлово комунального сервісу ПОРТОФРАНКІВСЬКИЙ„ (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 36 226,13 грн., з яких: 28724 грн. 73 коп. сума боргу; 3399 грн. 74 коп. пеня; 2896 грн. 66 коп. сума інфляційних; 1205 грн. 3% річних.

Під час розгляду справи оголошувалась перерва у судовому засіданні до 13.10.2011 року о 12:45.

Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

11.01.2010 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір № 01/012010, згідно якого Позивач зобов'язався поставляти та відвантажувати, а Відповідач прийняти та оплатити товар - будівельні матеріали.

У відповідності до пункту 4.1 Договору, оплата здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Днем оплати вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Пунктом 4.2 Договору встановлено, що розрахунок повинен бути здійснений протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання Товару і підписання відповідних приймально-здавальних документів.

На підставі Договору Відповідач отримав від Позивача Товар згідно наступних видаткових накладних:

Видаткова накладна № Ц-РН-00001115 від 26.02.2010 рокуна суму 3 249,60 грн.

Видаткова накладна № Ц-РН-00001113 від 26.02.2010 рокуна суму 3 937,58 грн.

Видаткова накладна № Ц-РН-00001210 від 26.03.2010 рокуна суму 4 377,38 грн.

Видаткова накладна № Ц-РН-00001178 від 18.03.2010 рокуна суму 16 811,89 грн.

Видаткова накладна № Ц-РН-00001157 від 12.03.2010 рокуна суму 563,64 грн.

Даний товар Відповідачем був оплачений частково. Розмір неоплаченої заборгованості складає 28 724,73 грн.

Наявність заборгованості підтверджується і актами звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2010 р. та станом на 30.06.2011 р., які були підписані Відповідачем.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ч. 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до умов Договору та вимог чинного Законодавства України позивачем зроблено розрахунок пені, інфляційних збитків та 3% річних.

На підставі викладеного, загальна сума боргу відповідача становить: 36 226,13 грн., з яких: 28724 грн. 73 коп. сума боргу; 3399 грн. 74 коп. пеня; 2896 грн. 66 коп. сума інфляційних; 1205 грн. 3% річних.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та послуг на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Житлово-комунальний сервіс ПОРТО-ФРАНКІВСЬКИЙ„ (вул. Л. Толстого, буд. 5, м. Одеса, 65023, код - 35302819) на користь Приватного підприємства „СТРОЙСНАБ-СМ” (вул. Лесі Українки, 38, смт. Тарутино, Тарутинський район, Одеська область, 68500, код - 35321150): 28724 гривні 73коп. боргу; 3399 гривень 74 коп. пені; 2896 гривень 66 коп. інфляційних; 1205 гривень сплдати 3% річних; 362 гривні 26 коп. держмита та 236 гривень витрат за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.10.2011 року.

Суддя Демешин О.А.