Рішення № 18783004, 12.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2011 р.Справа № 15/17-3029-2011 Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі Л.М. Ільєвій

За участю представників:

від позивача Четверяков Д.М.,

від відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком” до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1358,90 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1452,68 грн., посилаючись на наступне.

04.01.2011 року ВАТ „Укртелеком" (перейменоване у ПАТ „Укртелеком”) в особі Одеської філії ВАТ „Укртелеком" було укладено з ФОП ОСОБА_2 договір № 1644 ОДС КОР про надання послуг телефонного зв'язку.

Як вказує позивач, згідно з розділом 1 договору позивач надавав послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, зокрема, послуги з встановлення телефону. При цьому відповідно до умов договору позивач зобов'язався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

Так, позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором він виконав належним чином, встановив телефон та надавав відповідачу послуги телефонного зв'язку, що підтверджується розрахунком суми заборгованості.

В свою чергу відповідно до умов договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

При цьому обов'язок щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг встановлений п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003 p. № 1280-IV, п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2005 року № 720.

Згідно договору відповідач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитною системою оплати з поданням рахунків.

Договором передбачено, що розрахунки за фактично отримані послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться відповідачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Так, позивач вказує, що в порушення п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” від 18.11.2003 р. № 1280-IV, п. 32, 108 Правил № 720 споживач прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконав, зокрема не оплатив послуги зв'язку, надані за період з 01.02.2011 року до 01.06.2011 року, у звязку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 1358,90 грн.

До того ж у звязку з несплатою відповідачем наданих послуг електрозв'язку у встановлений термін позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 19,86 грн.

Також позивач згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснив нарахування відповідачу 3% річних від суми заборгованості, що складають 17,98 грн., а також інфляційних втрат, що складають 55,94 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості, яка заявлена позивачем до стягнення, склала 1452,68 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2011 р. порушено провадження у справі № 15/17-3029-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

В засіданні суду 12.10.2011 р. представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 1358,90 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

У звязку з зазначеним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

04 січня 2011 р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Одеської дирекції ВАТ „Укртелеком” (оператор) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (бізнес-абонент) було укладено договір № 1644 ОДС КОР про надання послуг бізнес-мережі, згідно п. 1.1 якого ВАТ „Укртелеком” надає відповідачу телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, а відповідач отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість.

Під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1.1, 3.1.4 вказаного договору позивач зобовязався надавати замовлені послуги за встановленими показниками якості цілодобово 365 днів на рік, в тому числі надавати бізнес-абоненту безоплатний доступ до телекомунікаційних мереж загального користування для виклику пожежної охорони, міліції, швидкої допомоги, аварійної служби газу, служби допомоги; вести достовірний облік обсягу та вартості наданих послуг за кожним видом окремо.

В свою чергу відповідач зобовязався, зокрема, проводити оплату послуг в порядку та терміни, визначені договором (п. 3.2.3 договору).

Згідно п. 4.1 зазначеного договору надання послуг є платним. В п. 4.2 договору встановлений порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг, а саме за попередньою оплатою (внесення авансу) та/або в кредит.

Відповідно до п. 4.3 договору не пізніше 10 числа місця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги.

При цьому в разі кредитної системи оплати бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Оплата послуг проводиться у національній валюті України (п. 4.4.1 п. 4.4 договору).

В разі авансової системи оплати бізнес-абонент для одержання послуг проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період.

В додатку № 1/1 до договору № 1644 ОДС КОР від 04.01.2011 р. сторони узгодили тарифи на послуги некомутованого доступу до мережі Інтернет.

Також 04 січня 2011 року між ВАТ „Укртелеком” та фізична особа підприємець ОСОБА_2 (бізнес-абонент) уклали додаткову угоду № 1 про надання у користування лінії/канали звязку до договору № 1644 ОДС КОР від 04.01.2011 р., згідно якої оператор надає бізнес-абоненту в тимчасове платне користування лінії/канали звязку, а бізнес-абонент сплачує вартість робіт з організації ліній/каналів та плату за надані послуги згідно з тарифами.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобовязання.

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як зясовано судом, відповідно до укладеного договору № 1644 ОДС КОР від 04.01.2011 р. та додатками до нього позивачем надавались відповідачу послуги з організації лінії звязку та забезпечення доступу по виділеній лінії, що не спростовано відповідачем.

Так, у період з 01.02.2011 року до 01.06.2011 року позивачем були надані телекомунікаційні послуги на суму 1358,90 грн., про що відповідачу були виставлені відповідні рахунки за вказаний період (а.с. 18-22, 27-30). Вказані рахунки були направлені відповідачу згідно реєстрів на доставку рахунків за відповідний місяць.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг звязку є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору.

Проте, вказані рахунки на оплату наданих відповідачу послуг останнім не були сплачені, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги електрозвязку в сумі 1358,90 грн.

У відповідності з п. 5 ст. 33 Закону України „Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 11 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720, тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами, провайдерами самостійно, крім тарифів, які згідно із законом підлягають державному регулюванню. Державному регулюванню шляхом установлення граничних або фіксованих тарифів підлягають тарифи на загальнодоступні (універсальні) послуги і на надання в користування каналів електрозв'язку операторів, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку цих послуг.

Також п. 32 вказаних Правил № 720 встановлено обов'язок споживача щодо своєчасної оплати отриманих телекомунікаційних послуг.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як випливає зі змісту договору № 1644 ОДС КОР, строк оплати наданих позивачем послуг звязку становив до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом. Так, несплатою відповідачем послуг звязку у встановлений договором строк відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення вказаної суми заборгованості з відповідача.

При цьому слід зазначити, розмір суми заборгованості не спростовано відповідачем, докази погашення відповідачем вказаної суми боргу в матеріалах справи відсутні. Хоча частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „Укртелеком” обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У звязку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком” до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1358,90 грн. задовольнити.

2.СТЯГНУТИ з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (65007, АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком” (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691, р/р 26004258 в ООД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351) суму основного боргу в розмірі 1358/одна тисяча триста пятдесят вісім/грн. 90 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102/сто дві/грн. 00 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2011 р.