Рішення № 18782988, 10.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2011 р.Справа № 34/17-2894-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 11514,8грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності від 20.08.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, особисто;

В судовому засіданні 05.10.2011р. у справі оголошено перерву до 10.10.2011р. до 14год.00хв., в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ", звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором поставки №ТОВ-000315 від 09.12.2008р. у розмірі 7677,58грн. основного боргу, 1028,50грн. пені, 600,21грн. 3% річних, індексу інфляції у розмірі 2208,51грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.07.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/17-2894-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2011р. строк розгляду справи №34/17-2894-2011 продовжено до 10.10.11р.

Відповідач позов визнає в частині основного боргу, в іншій частині проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву (вх№34743/2011), просить суд застосувати строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

09.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) укладено договір поставки №ТОВ-000315, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобовязався поставляти (передавати) покупцеві у зумовлені цим договором строки товар алкогольні напої в асортименті згідно замовлень покупця, на умовах і в порядку, передбаченими цим договором та додатками до нього, а покупець - прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим договором ціну (п.1.1 договору.)

Згідно п.1.2. даного договору товар передається у власність покупця. Перехід права власності на товар відлічується з моменту передачі товару на підставі накладної та інших супроводжувальних документів на товар. Датою переходу права власності на товар є дата підписання накладної про передачу товару.

Асортимент, кількість, якість, пакування та маркування товару встановлені у розділі 2 даного договору.

Розділом 3 цього договору визначені умови постачання і отримання товару.

Відповідно до п.3.1. вказаного розділу постачання товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень, направлених покупцем на адресу постачальника, виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі постачальника. Замовлення погоджується уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 4.1. вказаного розділу визначено, що ціна товару встановлюється в національній валюті України та зазначається в накладних на поставку товару. Всі ціни зазначаються з урахуванням акцизного збору та інших обовязкових платежів, які включаються в собівартість товару. Від ціни товару визначається податок на додану вартість за діючою ставкою, встановленою законодавством України. Постачальник має право змінювати ціни товару в залежності від зміни закупівельної ціни виробника та інших чинників, що впливають на ціну товару, зокрема впливають на формування його собівартості, витрати обігу, рівень обовязкових платежів, тощо. Постачальник заздалегідь повідомляє покупця про майбутню зміну ціни товару шляхом направлення прайс-листа з визначенням змінених цін та початку періоду їх запровадження. Порядок введення нових цін на товар встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до п.4.3. зазначеного розділу сума договору визначається сумою вартості всіх поставок здійснених за цим договором на підставі замовлень покупця за оформленими та підписаними сторонами накладними на передачу товару, які є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 5.1 цього розділу, якщо сторони не домовились про інше, покупець зобовязаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою накладною, в строк що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки. Встановлений для покупця термін сплати за товар зазначається в накладній на поставку товару.

Згідно з п.5.2. даного розділу всі розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях шляхом безготівкового платежу на рахунок постачальника в уповноваженому банку. Днем виконання зобовязань з оплати за товар вважається день зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Пунктами 6.1., 6.2 вказаного розділу визначено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього договору винна сторона зобовязана відшкодувати нанесену шкоду іншій стороні. У випадку несвоєчасної сплати вартості товару покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від обовязку сплати за поставлений товар, в тому числі такий, за прострочення сплати якого стягується пеня. Сплата пені не обмежує права постачальника на відшкодування за рахунок покупця непокритих пенею збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязань за цим договором.

Пунктом 8.1 передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання представником обох сторін і діє до 31.12.2008р., але в будь-якому випадку до повного проведення взаємних розрахунків між сторонами.

Згідно п.8.2 цей договір може бути продовжено шляхом укладання між сторонами письмової угоди на термін, зазначений в такій угоді. У випадку, якщо за відсутності письмової угоди, сторони продовжують виконувати цей договір, і від сторін не надходило пропозицій про зміну умов договору, договір вважається продовженим на три календарних місяця на тих самих умовах. Сторона, яка не підтримує продовження цього договору, повинна направити на адресу іншої сторони повідомлення про припинення договору. Сторони зобовязані протягом одного місяця з моменту отримання такого повідомлення звірити взаємну заборгованість та провести взаємні розрахунки. За результатами звірки сторони підписують акт, який є підставою для проведення взаємних розрахунків.

01.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено додаткову угоду №1 до договору поставки товарів №ТОВ-000315 від 09.12.2008р. якою сторони за взаємною згодою продовжили строк дії зазначеного договору поставки з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

На виконання умов цього договору поставки за видатковими накладними №ТОВ-004943 від 10.12.2008р. на суму 8418,54грн., №ТОВ-005267 від 29.12.2008р. на суму 1259,04грн., позивач поставив, а відповідач отримав на підставі довіреностей серії ЯКБ №968810 від 10.12.2008р., №968811 від 29.12.2008р. товар на загальну суму 9677,58грн.

У звязку з невиконанням відповідачем прийнятого зобовязання за договором поставки від 09.12.2008р. №ТОВ-000315 щодо своєчасної оплати за отриманий товар, з врахуванням часткової сплати, позивач звернувся до господарського суду з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості за договором поставки №ТОВ-000315 від 09.12.2008р. на загальну суму 11514,8грн., з яких: 7677,58грн. основного боргу, 1028,50грн. пені, 600,21грн. 3% річних, індекс інфляції у розмірі 2208,51грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193)

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного договору поставки №ТОВ-000315 від 09.12.2008р. позивач поставив відповідачу товар на загальну 9677,58грн. за видатковими накладними №№ТОВ-004943 від 10.12.2008р. на суму 8418,54грн., №ТОВ-005267 від 29.12.2008р. на суму 1259,04грн.

Проте відповідач в порушення умов п.5.1. договору поставки та норм чинного законодавства України не виконав прийняте на себе зобовязання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати за товар протягом 14 календарних днів від дати поставки.

Згідно наявних в матеріалах справи виписок банку про рух грошових коштів за рахунком позивача за 25.12.2008р. та за 07.07.2009р. відповідач за видатковою накладною №ТОВ-004943 від 10.12.2008р. сплатив на користь позивача 2000грн., у звязку з чим, з урахуванням здійснених відповідачем оплат заборгованість станом на 11.07.2011р. склала 7677,58грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 2208,51грн. інфляційних витрат, з зазначенням по тексту позовної заяви періоду нарахування за видатковою накладною №ТОВ-004943 від 10.12.2008р. з 25.12.2008р. по 11.07.2011р., за видатковою накладною №ТОВ-005267 від 29.12.2008р. з 13.01.2009р. по 11.07.2011р.

Разом з тим, як вбачається з доданого до позову розрахунку заявленого до стягнення індексу інфляції у сумі 2208,51грн., позивач розрахував індекс інфляції за видатковою накладною №ТОВ-004943 від 10.12.2008р., з врахуванням часткової сплати 25.12.2008р. у сумі 1000грн., на суму 7418,54грн. за січень 2009р. червень 2009р., з врахуванням часткової сплати 07.07.2009р. у сумі 1000грн., на суму 6418,54грн. за липень 2009р. травень 2011р.; за видатковою накладною №ТОВ-005267 від 29.12.2008р. на суму 1259,04грн. за зазначені періоди.

Виходячи з суми позову в цій частині суд, перевіривши правильність нарахування саме у цей період, що зазначений у розрахунку, вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 2208,51грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у звязку з чим останні підлягають задоволенню.

Перевіривши нарахування позивачем 3% річних у сумі 600,21грн. суд зазначає наступне. Як вбачається з доданого до позову розрахунку заявлених до стягнення 3% річних у сумі 600,21грн., позивач розрахував 3% річних за видатковою накладною №ТОВ-004943 від 10.12.2008р., з врахуванням часткової сплати 25.12.2008р. у сумі 1000грн., на суму 7418,54грн. за період з 25.12.2008р. по 06.07.2009р., з врахуванням часткової сплати 07.07.2009р. у сумі 1000грн., на суму 6418,54грн. з 07.07.2009р. по 11.07.2011р.; за видатковою накладною №ТОВ-005267 від 29.12.2008р. на суму 1259,04грн. за період з 13.01.2009р. по 11.07.2011р.

Виходячи з суми позову в цій частині суд, перевіривши правильність нарахування саме у цей період, вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 600,21грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у звязку з чим останні підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення пені нарахованої за невиконання грошових зобовязань за видатковою накладною №ТОВ-004943 від 10.12.2008р. за період з 25.12.2008р. по 24.06.2009р. та за видатковою накладною №ТОВ-005267 від 29.12.2008р. за період з 13.01.2009р. по 12.07.2009р. у сумі 1028,50грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в тому числі неустойкою.

Статтею 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ч.1 ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим кодексом.

Згідно із ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до пункту 5.1 договір поставки №ТОВ-000315 від 098.12.2008р., якщо сторони не домовились про інше, покупець зобовязаний сплатити вартість товару, отриманого за кожною окремою накладною, в строк що не перевищує 14 календарних днів від дати поставки. Встановлений для покупця термін сплати за товар зазначається в накладній на поставку товару.

Як вбачається з матеріалів справи за видатковою накладною №ТОВ-004943 від 10.12.2008р. строк оплати встановлений до 24.12.2008р., за видатковою накладною №ТОВ-005267 від 29.12.2008р. до 12.01.2009р., що також не заперечувалось представником позивача.

Отже, позовна давність по стягненню пені сплинула 25.12.2009р. та 13.01.2010р. відповідно, в той час як позивач звернувся з позовом у липні 2011р. До того ж, у запереченні на позов відповідач просив застосувати позовну давність відносно позовних вимог про стягнення пені, тоді як згідно із ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, наведені норми матеріального права, договірні умови, визначені сторонами п.5.1. договору, ненадання відповідачем суду доказів сплати вартості отриманого від позивача товару у встановлений договором строк, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення основного боргу за договором поставки №ТОВ-000315 від 09.12.2008р. на суму 7677,58грн., 1028,50грн. пені, 600,21грн. 3% річних, індексу інфляції у розмірі 2208,51грн. підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 7677,58грн., 600,21грн. 3% річних, індексу інфляції у розмірі 2208,51грн.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита та ІТЗ судового процесу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 Господарсько процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПР-ЮГ" (код 32834538, 65026, Одеська область, м.Одеса, вул. Гаванна, 10; поштова адреса: 04071, м.Київ, вул.Ярославська, 6, пов.2/отримувач: ТОВ „ЮФ „Губенко та партнери”/ п/р26008227688400 АТ „УКРСИББАНК” м.Харків, МФО 351005) заборгованість за договором поставки №ТОВ-000315 від 09.12.2008р. в сумі 7677(сім тисяч шістсот сімдесят сім)грн.58коп., 3% річних у розмірі 600(шістсот)грн.21коп., індекс інфляції у розмірі 2208(дві тисячі двісті вісім)грн.51коп., витрати по сплаті державного мита на суму 104(сто чотири)грн.86коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 214(двісті чотирнадцять)грн.92коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Ю.Г. Фаєр

Повний текст рішення складено 14.10.2011р.