Рішення № 18782474, 05.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р.Справа № 27-25/17-892-2011 Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Невінгловська Ю.М.

судді: Петров В.С., Фаєр Ю.Г.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не зявились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт»;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Укрхліббуд»

про стягнення 144988,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство «Херсонський морський торгівельний порт»звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Укрхліббуд», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 63268,20 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2011р. суддею Малярчук І.А. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №25/17-892-2011.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, проведено повторний автоматичний розподіл справи №25/17-892-2011, у звязку з закінченням строку розгляду справи та перебуванням судді Малярчук І.А. на лікарняному, в звязку з чим справу №25/17-892-2011 призначено до розгляду судді - Невінгловській Ю.М.

Ухвалою господарського суду від 10.06.2011р. справу №25/17-892-2011 прийнято до провадження судді Невінгловської Ю.М., присвоєно справі №27-25/17-892-2011 та призначено її розгляд у судовому засіданні з витребуванням у сторін доказів необхідних для подальшого розгляду справи по суті.

22.06.2011 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог (вх. ГСОО №20133/2011), згідно якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 144 988,76 грн.

13.07.2011 року до канцелярії суду (вх. ГСОО 22546/2011 від 13.07.11р.) від представника відповідача - Відкритого акціонерного товариства „Укрхліббуд” надійшло клопотання про призначення справи №27-25/17-892-2011 до колегіального розгляду у порядку ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, в звязку зі складністю спору та з метою повного, всебічного та обєктивного розгляду справи.

У судовому засіданні 08.08.2011р. представник відповідача підтримав зазначене клопотання.

Розглянувши вказане клопотання суд задовольнив його та призначив справу № 27-25/17-892-2011 до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 08.08.2011 року про призначення справи № 27-25/17-892-2011 до колегіального розгляду, з метою визначення складу колегії суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи № 27-25/17-892-2011, в звязку з чим визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області для колегіального розгляду справи №27-25/17-892-2011: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Петров В.С., Фаєр Ю.Г.

Ухвалою суду від 09.08.2011 року справу № 27/17-892-2011 прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Петров В.С., Фаєр Ю.Г та призначено її колегіальний розгляд у судовому засіданні.

27.09.2011р. до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. ГСОО №33553/2011).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі усної домовленості, за замовленнями відповідача, для виконання останнім зобовязань за договором №426Р від 30.10.2009р. укладеного між сторонами у справі, позивачем було надано транспортні послуги та виконано роботи протягом періоду з червня 2010 року по квітень 2011 року. Між тим, як стверджує позивач, за фактично надані ВАТ «Укрхліббуд»транспортні послуги автотранспортом, навантажувальною технікою та плавзасобами порту відповідач не розрахувався, та на момент звернення до суду з позовом основна заборгованість відповідача складає 144988,76 грн., що й зумовило звернення ДП "Херсонський морський торговельний порт" з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.

У судовому засіданні 05.10.2011р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, що вбачається з наданого ним письмового відзиву на позов (вх. ГСОО №27024/2011 від 08.08.2011р.). При цьому, відповідач зазначає, що договір підряду №426Р від 30.10.2009р. у судовому порядку був розірваний, в звязку з чим усі зобовязання за ним, відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України припинено. Разом з тим, відповідач стверджує, що відповідно положень до ст. 208 Цивільного кодексу України між сторонами будь-які інші договірні відносини з приводу надання автотранспортних послуг або технічної допомоги ВАТ «Укрхліббуд»відсутні та у письмовій формі не укладались. Крім того, відповідачем заперечується також факт підписання повноважним представником відповідача прорабом ОСОБА_2 актів виконаних робіт та іншої первинної документації, з приводу того, що відповідачу не відомо про особу ОСОБА_2

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

30 жовтня 2009 року між ДП "Херсонський морський торговельний порт" (надалі замовник) та ВАТ "Укрхліббуд" (надалі підрядник) укладено договір №426Р, згідно умов якого підрядник зобовязався виконати проектні роботи та роботи з будівництва зернового перевантажувального комплексу на 25 тисяч тонн одночасного зберігання вантажів за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 4, Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт», в тилу причалу №3.

Як встановлено матеріалами справи, для виконання прийнятих зобовязань за договором №426Р від 30.10.2009р., відповідач звернувся до ДП "Херсонський морський торговельний порт" з письмовими замовленнями, згідно яких просив виділити автотранспорт для виконання робіт на будівельному майданчику зернового перевантажувального комплексу (ЗПК), які підписані посадовими особами підприємства відповідача з відповідним відтиском печатки підприємства (а.с. 92, 97-98, 103, 113, 123, том І; а.с. 132, том ІV).

Як вбачається із матеріалів справи, протягом періоду з червня 2010 року по квітень 2011 року позивачем було надано транспортні послуги автотранспортом, навантажувальною технікою та плавзасобами на загальну суму 144 988,76 грн.

Зокрема, факт надання послуг автотранспортом та навантажувальною технікою позивача, згідно талонів замовника - ВАТ "Укрхліббуд", підтверджується подорожніми листами, товарно-транспортними накладними та підписаними представником відповідача актами виконаних робіт, а саме ОСОБА_2 за відповідний період окремо щодо виконаних робіт певним видом автотранспорту та навантажувальною технікою. При цьому, відповідно до актів виконаних робіт вартість автотранспортних послуг складає 130477,29 грн. Крім того, позивачем надано ВАТ "Укрхліббуд" послуги плавзасобами, за замовленням відповідача, а саме плавкрану СПК 20, м/б „Комков” та РБТ-116, що підтверджується нарядами диспечера ДП "Херсонський морський торговельний порт" №1 від 21.06.2010р., №2 від 21.06.2010р., №37 від 21.06.2010р., №38 від 21.06.2010р., №60 від 21.06.2010р., №61 від 21.06.2010р., №40 від 22.06.2010р. та №65 від 22.06.2010р., в звязку з чим ВАТ "Укрхліббуд" службою ТЕК порту виставлено дисбурментський рахунок №244 від 23.06.2010р. на загальну суму 12092,90 грн. (без ПДВ). При цьому, на підставі дисбурментського рахунку бухгалтерією порту виставлено відповідачу до сплати рахунок-фактуру №908д від 24.06.2010р. на суму 14511,47 грн. (з урахуванням суми ПДВ) за послуги плавзасобів.

Таким чином, за фактично надані послуги автотранспортом, навантажувальною технікою та плавзасобами, на підставі первинних документів складених представниками сторін, а саме заяв про виділення відповідного виду транспорту, талонів замовлення, подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, нарядів та дисбурментського рахунку позивачем було виставлено до сплати ВАТ "Укрхліббуд" рахунки-фактури на загальну суму 144988,76 грн., з яких рахунки СФ-№510п, СФ-№548п, СФ-№562п, СФ-№695п, СФ-№682п, СФ-№749п, СФ-№750п, СФ-№836п, СФ-№792п, СФ-№837п, СФ-№907п, СФ-№943п, СФ-№982п, СФ-№950п, СФ-№968п, СФ-№976п, СФ-№1112п, СФ-№1005п, СФ-№1061п, СФ-№1080п, СФ-№1096, СФ-№1222п, СФ-№1350п, СФ-№1456п, СФ-№1463п, СФ-№1409п, СФ-№1599п, СФ-№1610п, СФ-№119п, СФ-№118п, СФ-№168п, СФ-№199п, СФ-№368п, СФ-№282п, СФ-№237п, СФ-№1443п, СФ-№1231п, СФ-№1371п, СФ-№1505п, СФ-№1626п, СФ-№152п, СФ-№268, СФ-№384п, СФ-№468п, СФ-№484п, СФ-№500п, СФ-№517п та СФ-№1507п на загальну суму 130477,29 грн. за послуги надані автотранспортом та рахунок-фактура № 908д на суму 14511,47 грн. за послуги надані плавзасобами.

Як встановлено матеріалами справи, вищевказані рахунки безпосередньо направлялись відповідачу, що вбачається з наявних в матеріалах справи списків реєстрів рекомендованих листів з відміткою пошти про прийняття поштового відправлення та фіскального чеку про сплату вартості відповідного відправлення.

В порядку досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу ВАТ "Укрхліббуд" претензії з вимогами у добровільному порядку погасити існуючу заборгованість, а саме:

1) претензія №30-05/45/704 від 03.11.2010р. про стягнення заборгованості по сплаті транспортних послуг плавзасобами у сумі 14511,47 грн., яка надіслана відповідачу 09.11.2010р. за переліком рекомендованих листів №4800 від 09.11.10р. згідно фіскального чеку №9012 від 09.11.2010р. та отримана відповідачем 16.11.2010р. згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення;

2) претензія №30-05/45/705 від 04.11.2010р. про стягнення заборгованості по сплаті транспортних послуг автотранспортом та навантажувальною технікою у сумі 56023,16 грн., яка надіслана відповідачу 09.11.2010р. за переліком рекомендованих листів №4800 від 09.11.2010р. згідно фіскального чеку №9012 від 09.11.2010р. та отримана відповідачем 16.11.2010р. згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення;

3) претензія №30-05/15/285 від 17.06.2011р. про стягнення заборгованості по сплаті транспортних послуг автотранспортом та навантажувальною технікою у сумі 74454,13 грн., яка надіслана відповідачу 20.06.2011р. за переліком рекомендованих листів №4300 від 20.06.2011р. згідно фіскального чеку №6546 від 20.06.2011р.

Також, даними претензіями відповідача попереджено, що в разі невиконання останнім вказаних вимог ДП "Херсонський морський торговельний порт" буде змушено звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів про стягнення заборгованості за вказаними рахунками. Як стверджує позивач, зазначені претензії були отримані відповідачем, між тим, залишені ВАТ "Укрхліббуд" без відповіді та задоволення.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань по оплаті за фактично надані послуги автотранспортом, навантажувальною технікою та плавзасобами позивача та направлені на стягнення вартості таких послуг.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Положеннями ст. 208 Цивільного кодексу України передбачено обовязкову письмову форму для правочинів між юридичними особами. В свою чергу, відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, у відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. При цьому ч.2 ст. 908 цього кодексу встановлено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до положень ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. При цьому, ч.3 ст.909 цього кодексу визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства України, суд доходить висновку, що підписання між сторонами по справі товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт, наявних у матеріалах справи, згідно письмових замовлень про перевезення вантажу та наданню послуг, свідчить про досягнення між сторонами всіх істотних умов договору перевезення вантажу, згідно до вимог ст. 909 Цивільного кодексу України та договору про надання послуг, згідно до вимог ст. 901 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем надані пояснення (вх. ГСОО № 33553/2011 від 27.09.2011р.), в яких він зазначає, що зазначення в рахунках договору №75д від 12.05.2008р. є виключно технічною помилкою, допущеною працівниками бухгалтерії підприємства, що не несе в собі жодного документального підгрунття, в звязку з чим позивачем надано до матеріалів справи довідку вих. №243 від 10.05.2011р. (а.с. 58, том ІІ), в якій позивач підтверджує відсутність зареєстрованого та підписаного договору №75д від 12.05.2008р. між сторонами у справі.

Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, строком настання виконання зобовязань відповідача щодо сплати вартості фактично наданих послуг, згідно товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, нарядів та дисбурментського рахунку, вимога про сплату яких була викладена у претензії №30-05/45/704 від 03.11.2010р. на суму 14511,47 грн. та у претензії №30-05/45/705 від 04.11.2010р. на суму 56023,16 грн., слід вважати 01.12.2010р. (з урахуванням встановленого строку для сплати 10 банківських днів) та 28.11.2010р. (з урахуванням встановленого строку для сплати 7 банківських днів) відповідно. Моментом виникнення заборгованості відповідача за претензією №30-05/15/285 від 17.06.2011р. у розмірі 74454,13грн. є 25.06.2011р. (з урахуванням семидневного строку від дня пред'явлення вимоги).

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом під час розгляду справи, в порушення вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ВАТ "Укрхліббуд" оплату за надані позивачем послуги з перевезення вантажу та виконані роботи плавзасобами здійснено не було, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 144988,79 грн., яка до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Разом з тим, суд зазначає, що заперечення та доводи відповідача щодо відсутності між сторонами письмового правочину у розумінні ст. 208 Цивільного кодексу України щодо надання відповідних послуг, не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в матеріалах справи документами, які свідчать про укладення сторонами правочину відповідно до вимог ст. 207 Цивільного кодексу України, в яких відображено усі істотні умови для договорів такого виду, а саме обсяги наданих робіт (послуг), їх вартість. При цьому, в матеріалах справи містяться документи, які свідчать про прийняття даних послуг, а саме акти виконаних робіт. Водночас у відповідних замовленнях на виділення автотранспорту та плавзасобів (а.с. 92, 97-98, 103, 113, 123, том І; а.с. 132, том ІV) ВАТ «Укрхліббуд»зазначало, що оплату наданих послуг гарантує.

При цьому, доводи відповідача з приводу підписання замовлень, талонів на замовлення, подорожніх листів та актів виконаних робіт з боку ВАТ «Укрхліббуд»невідомою особою, оскільки, як зазначає відповідач, йому не відома така особа, як Дибкін О.В., судом до уваги не приймаються, як такі, що спростовуються наявними матеріалами справи, а саме внутрішніми наказами підприємства відповідача №35 від 07.06.2010р. та №55 від 29.10.2010р., згідно яких Дибкін О.В. є прорабом ВАТ «Укрхліббуд»та відповідає за охорону труда, техніку безпеки, електробезпеку, промсанітарію та пожежну безпеку на обєктах ВАТ, на яких він керує організацією та проведенням робіт.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При цьому, приписами ст. 33 цього кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між тим, відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодного доказу спростовуючого відсутність повноважень ОСОБА_2 на вчинення відповідних дій, в звязку з чим суд вважає первинні документи, надані позивачем в якості доказів надання послуг з перевезення та виконання робіт, що підписані прорабом ВАТ «Укрхліббуд»- ОСОБА_2, достатніми доказами, які підтверджують факт укладення між ВАТ «Укрхліббуд»та ДП «Херсонський морський торговельний порт» правочину щодо здійснення перевезення вантажу, наданню послуг плавзасобоми, виділенню вантажної техніки та, відповідно, належного виконання зобовязань позивачем з даного приводу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог ДП «Херсонський морський торговельний порт»та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 144988,76 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 1449,89 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрхліббуд»(65029, м. Одеса, провулок Каретний, буд. 18, кв. 14, ід. код 00952982) на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 4, код ЄДРПОУ 01125695, п/р 2600201693454 у ХФ АТ „Укрексімбанк”, МФО 352639) 144988/сто сорок чотири тисячі девятсот вісімдесят вісім/грн. 76 коп. заборгованості, 1377/одна тисяча триста сімдесят сім/грн. 22 коп. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрхліббуд»(65029, м. Одеса, провулок Каретний, буд. 18, кв. 14, ід. код 00952982) до Державного бюджету України (п/р 31114095700008 в ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22090200, символ звітності банку 095, код ЄДРПОУ 23213460) 72/сімдесят дві/грн. 67 коп. державного мита.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10.10.2011р.

Головуючий суддя Невінгловська Ю.М.

Суддя Петров В.С.

Суддя Фаєр Ю.Г.