Рішення № 18782459, 11.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2011 р.Справа № 35/17-3301-2011 За позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус"

за участю третьої особи Приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь"

про стягнення 690573,97 грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність№47 від 09.08.11р.;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: Глухий П.В.-директор;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Сільськогосподарський виробничий кооператив "РАССВЕТ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус", за участю третьої особи Приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь" про стягнення заборгованості у розмірі 690573,97грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.11р. порушено провадження у справі №35/17-3301-2011.

07.09.11р. позивач подав до канцелярії господарського суду Одеської області супровідний лист(вх.№30912/2011 від 07.09.11р.) про залучення до матеріалів справи статутних документів.

Судом залучено до матеріалів справи статутні документи Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ".

Відповідач в судові засідання не зявлявся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень. Поряд з цим, подав до канцелярії господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву(вх.№3095/2011 від 07.09.2011р.), згідно якого вважає позовні вимоги позивача законними та такими, що підлягають задоволенню, визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 690573,97грн., та просить суд розглянути справу за відсутності представника ТОВ"Тотус".

Третя особа Приватне сільськогосподарське підприємство "Промінь" вважає позовні вимоги позивача законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно наданих пояснень(вх.№30911/2011 від 07.09.2011р.).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.10.10р. між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ" (Продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Промінь" (Покупець) було укладено договір №10 купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавець зобовязався поставити та передати у власність, а Покупець зобовязався прийняти товар та оплатити обумовлену сільськогосподарську продукцію врожаю 2010р. на загальну суму 885358,36грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що Покупець зобовязаний прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного договору.

В підтвердження виконання зобовязань за договором №10 купівлі-продажу від 01.10.10р. позивачем було поставлено сільськогосподарську продукцію врожаю 2010р. на загальну суму 885358,36грн., що підтверджується накладними: №2410 від 01.10.2010р. на суму 160039,44грн., №2413 від 09.10.2010р. на суму 6494,02грн., №2514 від 02.11.2010р. на суму 673092грн., №2537 від 11.11.2010р. на суму 45732,90грн.

Відповідно до акту звірки розрахунків згідно договору купівлі-продажу №10 від 01.10.2010р. підписаного між Приватним сільськогосподарським підприємством "Промінь" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ" 25.01.2011р. встановлено, що станом на 25.01.11р. Приватне сільськогосподарське підприємство "Промінь" має кредиторську заборгованість перед Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ" у розмірі 759070,17грн.

15.03.2011р. між Приватним сільськогосподарським підприємством "Промінь"(Первісний Божник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Тотус"(Новий Боржник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ"(Кредитор) було укладено договір про переведення боргу, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний Боржник переводить свій борг на Нового боржника, внаслідок чого Новий Боржник заміняє Первісного Боржника як зобовязану сторону у договорі купівлі-продажу №10 від 01.10.2010р. укладеного між Первісним Боржником і Кредитором.

Відповідно до п. 2. договору про переведення боргу від 15.03.2011р., за цим договором Новий Боржник стає зобовязаним здійснити замість Первісного Боржника наступні обовязки останнього: погасити Кредитору заборгованість за договором купівлі-продажу №10 від 01.10.2010р. на суму 759070,17грн. Новий Боржник зобовязався погасити Кредитору заборгованість в сумі 759070,17грн. у строк до 15.08.2011р.

16.03.2011р. Приватним сільськогосподарським підприємством "Промінь", Товариством з обмеженою відповідальністю "Тотус" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ" було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу №10 від 01.10.2010р. щодо заміни сторони договору Покупця - Приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Тотус", встановлення строку щодо розрахунків з продавцем, а саме: Розділ 3 договору доповнити пунктом 3.4. наступного змісту: „п.3.4. Покупець зобовязаний розрахуватись з Продавцем за поставлений товар у строк до 15.08.2011р.”; та встановлення майнової відповідальності покупця за порушення зобовязань за договором.

Відповідно до акту звірки розрахунків від 16.08.2011р. підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тотус" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ" встановлено, що станом на 16.08.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тотус" має кредиторську заборгованість перед Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ" за договором купівлі-продажу №10 від 01.10.2010р.(із змінами, внесеними згідно із додатковою угодою від 16.03.2011р.) та договором про переведення боргу від 15.03.2011р. у розмірі 690573,97грн.

В порушення умов зазначеного договору відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обовязку щодо оплати заборгованості, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 690573,97грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тотус" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ" підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки, відповідно до якого станом на 16.08.11р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Тотус" рахується заборгованість на суму 690573,97грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, судом встановлено наявність поставки Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ" товару Приватному сільськогосподарському підприємству "Промінь", наявність договору про переведення боргу від 15.03.2011р. укладеного між Приватним сільськогосподарським підприємством "Промінь", Товариством з обмеженою відповідальністю "Тотус" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "РАССВЕТ", існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус", проти якої не заперечує у відзиві, у звязку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 690573,97грн. станом на 16.08.2011р. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ", за участю третьої особи Приватного сільськогосподарського підприємства "Промінь" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус" про стягнення заборгованості у розмірі 690573,97грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 6905,74грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус" (68200, Одеська область, Саратський район, смт Сарата, вул. Чкалова,62; р/р №26005005675002 в АТ „Імексбанк” м. Одеса, МФО 328384, код ЄДРПОУ 31893084) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "РАССВЕТ" (68252, Одеська область, Саратський район, с. Михайлівка, вул. Леніна, 94; р/р 26003135033 в АТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03768150) заборгованість розмірі 690573(шістсот девяносто тисяч пятсот сімдесят три)грн.97коп., витрати по сплаті держмита на суму 6905(шість тисяч девятсот пять)грн.74коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя Гут С.Ф.

Повний текст рішення складено 17.10.2011р.